Рішення

від 03.10.2016 по справі 914/2278/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2016р. Справа№ 914/2278/16

За позовом: Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», м. Старий Самбір,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекозахід», м. Львів,

про: стягнення 458 877,80 грн

Суддя М. Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н 25.02.16р.,

ОСОБА_2 - довіреність від 25.02.2016 р.

відповідача: ОСОБА_3 - довіреність б/н від 14.07.2016р.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекозахід» про стягнення 458 877,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору купівлі - продажу № 59 від 29.09.2015 р. не поставив товар покупцю, за поставку якого було здійснено попередню проплату в розмірі 440 000, 00 грн., Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про повернення попередньо сплачених позивачем коштів, в розмірі 440 000,00 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 3037,80 грн та інфляційні втрати в розмірі 15 840,00 грн.

Ухвалою суду від 07.09.2016 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 19.09.2016 р. Ухвалою суду від 19.09.2016р. розгляд справи відкладено на 03.10.2016р.

В судове засідання 03.10.2016 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання 03.10.2016 р. представник відповідача з'явився, через канцелярію суду подав клопотання б/н від 03.10.2016 р. про витребування у відповідача установчих документів та заяву б/н від 03.10.2016 р. про визнання позовних вимог частково в сумі 440 000,00 грн. - основний борг, в решті просить відмовити.

Суд розглянув клопотання від 03.10.2016 р. про витребування у відповідача установчих документів відмовив у зв'язку із необґрунтованістю заявленого клопотання та недоведеністю неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

В судовому засіданні 03.10.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансекозахід» (продавець) та Старосамбірським дочірнім лісогосподарським підприємством обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» (покупець) укладено Договір купівлі - продажу від 22.09.2015 р. №59.

Відповідно до п. 1.1. Договору, продавець зобов'язується передати майно - транспортний засіб, згідно п. 1.2. цього договору - Лісовоз УРАЛ 4320 з краном - маніпулятором, у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Відповідно до п.п. 2.2. - 2.4. Договору продаж транспортного засобу за домовленістю сторін вчиняється за 592 000,00 грн. в тому числі ПДВ - 20%. Покупець зобов'язаний протягом трьох банківських днів після підписання цього договору, здійснити попередню оплату за транспортний засіб шляхом перерахування у розмірі 200 000,00 грн. в тому числі ПДВ - 20% на розрахунковий рахунок продавця згідно виставленого рахунку. Решту суми Договору, а саме 392 000, 00 грн. в тому числі ПДВ - 20% покупець оплачує у день підписання сторонами акта прийому - передачі транспортного засобу.

Відповідно п. 8.5 Договору договір є укладеним з моменту нотаріального посвідчення, що відповідає вимогам ст. 639 ЦК України.

Сторонами не надано суду доказів виконання п. 8.5. Договору.

Старосамбірське дочірнє лісогосподарське підприємство обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Трансекозахід», на підставі рахунку-фактури №СФ-00070 від 20.11.2015 р., перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Галсільліс» 440 000,00 грн., згідно копій долучених до матеріалів справи платіжних доручень.

12.02.2016 р. позивачем на адресу відповідача надіслано претензію про повернення коштів від №55 в сумі 440 000,00 грн. перерахованих позивачем згідно Договору від 12.02.2016 р. № 55. (а.с.17)

29.03.2016 р. відповідач листом вих. №29/03-01 надісланим на адресу позивача, повідомив, що договір від 22.09.2016 р. є неукладеним, оскільки він не є нотаріально посвідчений. (а.с.18)

09.04.2016 р. позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу №184 від 05.04.2016 р. про повернення коштів в сумі 440 000,00 грн, перерахованих позивачем та безпідставно отриманих відповідачем, протягом 7 днів з моменту отримання цієї вимоги, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 09.04.2016 р., згідно якого відповідач отримав вимогу 14.04.2016 р. (а.с.14)

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача з вимогою зобов'язати відповідача повернути отримані грошові кошти в сумі 440 000,00 грн.

В судовому засіданні 03.10.2016 р. представник відповідача визнав позовні вимоги в сумі 440 000,00 грн - отриманих коштів, про що подав заяву від 03.10.2016 р. (а.с.34)

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача з вимогою зобов'язати відповідача повернути отримані грошові кошти в сумі 440 000,00 грн.

Станом на день розгляду справи судом, відповідач заборгованість в розмірі 440 000,00 грн визнав, однак доказів сплати суду не надав.

Вимоги позивача не виконані відповідачем, кошти перераховані позивачем не повернуті відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, позивач, на підставі ст. 530 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 3037,80 грн та інфляційні втрати в розмірі 15 840,00 грн.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

12.02.2016 р. позивачем на адресу відповідача надіслано претензію про повернення коштів від №55 в сумі 440 000,00 грн. перерахованих позивачем згідно Договору від 12.02.2016 р. № 55. (а.с.17)

29.03.2016 р. відповідач листом вих. №29/03-01 надісланим на адресу позивача, повідомив, що договір від 22.09.2016 р. є неукладеним, оскільки він не є нотаріально посвідчений. (а.с.18)

09.04.2016 р. позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу №184 від 05.04.2016 р. про повернення коштів в сумі 440 000,00 грн, перерахованих позивачем та безпідставно отриманих відповідачем, протягом 7 днів з моменту отримання цієї вимоги, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 09.04.2016 р., згідно якого відповідач отримав вимогу 14.04.2016 р. (а.с.14)

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, Старосамбірське дочірнє лісогосподарське підприємство обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Трансекозахід», на підставі рахунку-фактури №СФ-00070 від 20.11.2015 р., перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Галсільліс» 440 000,00 грн., згідно копій долучених до матеріалів справи платіжних доручень.

В судових засіданнях представник відповідача визнав позовні вимоги в сумі 440 000,00 грн. - основного боргу, про що подав заяву від 03.10.2016 р.

Таким чином, судом встановлено що вимога позивача про стягнення з відповідача отриманих коштів в розмірі 440 000,00 грн є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Враховуючи те, що відповідач користувався коштами позивача та був повідомлений про це, що підтверджується листом від 29.03.2016 р. №29/03-01, позивачем проведено нарахування 3% річних та інфляційних втрат за весь період користування чужими коштами.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 037,80 грн - 3% річних та 15 840,00 грн - інфляційних втрат є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судовий збір, відповідно до приписів ст.49 ГПК України сплачений позивачем, покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 51, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекозахід» ( 79058, м. Львів, проспект В.Чорновола, буд. 67А, ідентифікаційний код 31338967 ) на користь Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» ( 82000, м. Старий Самбір, вул. Вітовського, б. 21, ідентифікаційний код 30742131 ) заборгованість в розмірі 440 000,00 грн, 3% річних - 3 037,80 грн, інфляційних втрат - 15 740,00 грн, 6 883,17 грн судового збору.

3. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.10.2016 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.