Постанова

від 26.01.2017 по справі 914/2278/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2017 р. Справа № 914/2278/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекозахід» м. Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2016р.

у справі №914/2278/16

за позовом: Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» м. Старий Самбір

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекозахід» м. Львів

про стягнення 458 877,80 грн.

за участю представників сторін від:

позивача: ОСОБА_2 - згідно довіреності б/н від 25.02.2016 р.;

відповідача: ОСОБА_3 - згідно довіреності б/н від 14.07.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.10.2016 р. (суддя Синчук М.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекозахід» на користь Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» заборгованість в розмірі 440 000, 00 грн., 3% річних 3 037, 80 грн., інфляційних втрат 15 840, 00 грн., 6 883, 17 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем порушено договірні зобов'язання.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині стягнення 3% річних 3 037, 80 грн., інфляційних втрат 15 840, 00 грн. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що договір №59 від 22.09.2015 р. є неукладеним, оскільки згідно п.8.5 цього договору, такий є укладеним з моменту нотаріального посвідчення, що відповідає вимогам ст.639 ЦК України, проте, така умова договору є не виконана сторонами. Таким чином, сума, яка була перерахована відповідачу, є набутою без достатньої правової підстави. А отже, в такому випадку незаконним є застосування положень ст.625 Цивільного кодексу України.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у рішенні суду.

В судовому засіданні представниками сторін викладено доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати в частині стягнення 3% річних 3 037, 80 грн., інфляційних втрат 15 840, 00 грн., в цій частині прийняти нове рішення про відмову у позові.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та перевірено Львівським апеляційним господарським судом, між ТОВ Трансекозахід (продавець) та Старосамбірським дочірнім лісогосподарським підприємством обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс (покупець) укладено договір купівлі - продажу від 22.09.2015 р. №59.

Відповідно до п.п. 1.1., 2.2-2.4, 8.5 вказаного договору, продавець зобов'язується передати майно - транспортний засіб, згідно п. 1.2. цього договору - лісовоз УРАЛ 4320 з краном - маніпулятором, у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Продаж транспортного засобу за домовленістю сторін вчиняється за 592 000,00 грн. в тому числі ПДВ - 20%.

Покупець зобов'язаний протягом трьох банківських днів після підписання цього договору, здійснити попередню оплату за транспортний засіб шляхом перерахування у розмірі 200 000,00 грн. в тому числі ПДВ - 20% на розрахунковий рахунок продавця згідно виставленого рахунку.

Решту суми договору, а саме 392 000, 00 грн. в тому числі ПДВ - 20% покупець оплачує у день підписання сторонами акта прийому - передачі транспортного засобу.

Договір є укладеним з моменту нотаріального посвідчення, що відповідає вимогам ст. 639 ЦК України.

В подальшому Старосамбірське дочірнє лісогосподарське підприємство обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс на підставі рахунку-фактури №СФ-00070 від 20.11.2015 р., перерахувало на рахунок ТОВ Трансекозахід 440 000,00 грн., згідно копій долучених до матеріалів справи платіжних доручень.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2016 р. позивачем на адресу відповідача надіслано претензію про повернення коштів від №55 в сумі 440 000,00 грн. перерахованих позивачем згідно договору від 12.02.2016 р. № 55.

29.03.2016 р. відповідач листом вих. №29/03-01 надісланим на адресу позивача, повідомив, що договір від 22.09.2016 р. є неукладеним, оскільки він не є нотаріально посвідчений.

09.04.2016 р. позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу №184 від 05.04.2016р. про повернення коштів в сумі 440 000,00 грн., перерахованих позивачем та безпідставно отриманих відповідачем, протягом 7 днів з моменту отримання цієї вимоги, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 09.04.2016 р., згідно якого відповідач отримав вимогу 14.04.2016 р.

Враховуючи те, що відповідач вимоги позивача не виконав, позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача з вимогою зобов'язати відповідача повернути отримані грошові кошти в сумі 440 000,00 грн., а також 3% річних в розмірі 3037,80 грн. та інфляційні втрати в розмірі 15 840,00 грн. на підставі ст. 530 ЦК України.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст. 11, ч.ч.1, 2 ст. 509 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.ст. 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, сторонами не виконано п.8.5 договору щодо нотаріального посвідчення. А отже, виходячи з вищевикладених норм законодавства, договір купівлі - продажу від 22.09.2015 р. №59 є неукладеним.

Одночасно необхідно зазначити, згідно ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З аналізу зазначеної статті випливає, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: набуття або збереження майна, що означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння; таке набуття або збереження майна відбувається за рахунок іншої особи, тобто внаслідок втрати або недоотримання цього майна іншою особою - потерпілим; відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок потерпілого.

Враховуючи те, що вищезазначений договір купівлі-продажу є неукладеним, сума коштів у розмірі 440 000, 00 грн., перерахована позивачем, є такою, що набута відповідачем без достатньої правової підстави.

А отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення 440 000, 00 грн. з відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних 3 037, 80 грн., інфляційних втрат 15 840, 00 грн., то суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Якщо без достатньої правової підстави набуваються або зберігаються гроші (як готівкові, так і безготівкові), на них нараховуються відсотки згідно зі статтею 536 ЦК України з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність набуття або збереження грошових коштів.

У разі стягнення безпідставно набутих чи одержаних грошей нараховуються відсотки відповідно до статті 536 ЦК України й унеможливлюється стягнення 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 цього Кодексу (Вказаної позиції дотримується Верховної Суд України у постанові від 02.03.2016 р.).

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 3 037, 80 грн. та інфляційних втрат 15 840, 00 грн. до задоволення не підлягають. А отже, в цій частині рішення місцевого господарського суду необхідно скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 3 037, 80 грн. та інфляційних втрат 15 840, 00 грн.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3 037, 80 грн. 3 % річних та 15 840, 00 грн. інфляційних втрат, в цій частині прийняття нового рішення про відмову в позові. В решті рішення необхідно залишити без змін.

При зміні чи скасуванні рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд проводить новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України. Таким чином, судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 6 600, 27 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь позивача; судовий збір у розмірі 311, 18 грн. - з позивача на користь відповідача за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Трансекозахід , м. Львів задовольнити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2016 р. у справі №914/2278/16 скасувати в частині стягнення з відповідача 3 037 грн. 3% річних та 15 840,00 грн. інфляційних втрат. В цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

В решті рішення залишити без змін.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Трансекозахід (79058, м. Львів, проспект В.Чорновола, буд. 67А, ідентифікаційний код 31338967) на користь Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс (82000, м. Старий Самбір, вул. Вітовського, б. 21, ідентифікаційний код 30742131) 6 600, 27 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс (82000, м. Старий Самбір, вул. Вітовського, б. 21, ідентифікаційний код 30742131) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Трансекозахід (79058, м. Львів, проспект В.Чорновола, буд. 67А, ідентифікаційний код 31338967) 311, 18 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Господарському суду Львівської області видати наказ на виконання даної постанови.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Матущак О.І.

Судді Дубник О.П.

ОСОБА_1