Рішення

від 06.10.2016 по справі 369/2210/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2210/13-ц Головуючий у І інстанції Волчко А. Я. Провадження № 22-ц/780/60/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 26 06.10.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

06 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Олійника В.І., Матвієнко Ю.О.,

та секретаря Бобка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія-ФС", ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія-ФС", ОСОБА_3, про визнання договорів недійсними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА :

У грудні 2012 року ПАТ «Родовід Банк» звернулося до суду з указаним позовом, у якому, посилаючись на неналежне виконання ПП «Блокер» умов кредитного договору від 26 лютого 2007 року № 22.1/36-КЛВ-07, у рахунок погашення 21 млн. 714 тис. 783 грн. 82 коп. заборгованості за вказаним договором просило звернути стягнення на предмети іпотеки, а саме: житловий будинок № 14 по вул. Рівненській у с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області та земельну ділянку, на якій цей будинок розташований, а також житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: вул. Чорнобильська, 13, с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, та земельну ділянку за цією ж адресою, які належать на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу предметів іпотеки на публічних торгах.

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання договору іпотеки припиненим, посилаючись на припинення ПП «Блокер» як юридичної особи, у зв»язку з чим, на його думку припинились всі зобов»язання позичальника і, як наслідок, його зобов»язання за договорами іпотеки.

Справу розглядалали суди неодноразово.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року в задоволенні позову ПАТ «Родовід Банк» та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням, ПАТ «Родовід Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог та залишення рішення суду в частині відмови у зустрічному позові без змін, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування судом усіх обставин справи.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 27 травня 2014 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «Родовід Банк» задоволено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 вересня 2014 року рішення Апеляційного суду Київської області від 27 травня 2014 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 27 травня 2015 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 вересня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Останньою ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 липня 2015 року рішення Апеляційного суду Київської області від 27 травня 2014 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з мотивів не зазначення апеляційним судом всіх складових загального розміру заборгованості, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предметів іпотек, а також початкову вартість предметів іпотек для їх подальшої реалізації .

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Однак зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення у повній мірі не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні первісного та зустрічного позовів, суд першої інстанції виходив з того, що ПП «Блокер» припинило свою діяльність відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України, тому в силу положень ст. 609 ЦК України припинились усі його зобов'язання за кредитним договором, а також припинились зобов'язання ОСОБА_2 за договорами іпотек згідно з п. 2 ч. 1 ст. 593 ЦК України та ст. ст. 3, 17 Закону України «Про іпотеку».

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 лютого 2007 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ПП «Блокер» укладено кредитний договір № 22.1/36-КЛВ-07, за умовами якого позичальнику відкрито відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 1млн 700 тис. грн. зі ставкою 22 % річних, а ПП «Блокер» зобов'язалось повернути наданий кредит у термін до 25 лютого 2008 року та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Додатковою угодою від 28 лютого 2007 року було збільшено розмір відновлювальної кредитної лінії до 15 млн. грн.

Із метою забезпечення належного виконання зобов»зання за кредитним договором того ж самого дня між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 укладено два договори іпотеки, за умовами яких останній передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: житловий будинок № 14 по вул. Рівненській у с. Білогородка, Києво-Святошинського району, Київської області та земельну ділянку, на якій цей будинок розташований, а також житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: вул. Чорнобильська, 13, с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, та земельну ділянку за цією ж адресою.

У подальшому до кредитного договору були внесені зміни додатковими угодами від 21 лютого, від 15 травня, від 03 червня, від 30 вересня, від 10 жовтня 2008 року, від 23 січня та від 28 вересня 2009 року, у результаті яких сума відновлювальної кредитної лінії склала 10 млн. грн.., ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 28,5 % річних, а у випадку невиконання окремих умов договору в розмірі 30 % річних, починаючи з 30 січня 2009 року; позичальник зобов'язується повернути кредит до 20 січня 2010 року. Крім того, 21 лютого, 17 червня,13 жовтня 2008 року та 30 січня 2009 року між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчені додаткові угоди до договорів іпотеки щодо зміни відсоткової ставки за користування кредитом, вартості нерухомого майна, переданого в іпотеку, та строків повернення кредиту.

З матеріалів справи також вбачається, що сторони погодили вартість іпотечного майна, зокрема житловий будинок № 14 по вул. Рівненській у с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області оцінений у 1 731 771 грн., земельна ділянка, на якій цей будинок розташований, була оцінена у 536 613 грн., житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: вул. Чорнобильська, 13, с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, був оцінений у 4 776 457 грн., та земельна ділянка за цією ж адресою оцінена у 536 613 грн. (Т. 1, а. с. 29-30, 48-49). Вказане майно належить ОСОБА_2, не є об'єктом спільної сумісної власності, в якому не проживають особи, права яких можуть бути порушені через звернення стягнення на нього.

07 листопада 2011 року ОСОБА_2 виступив майновим поручителем ТОВ «Промислово-фінансова компанія «Укрспеценергопостач» за кредитним договором № К11-10-1 від 31 жовтня 2011 року, укладеним з ТОВ «Фінансова компанія-ФС» та в якості забезпечення виконання позичальником в повному обсязі зобов'язань було передано в іпотеку домоволодіння, що знаходиться за адресою с. Білогородка, вул. Соколова, 14, та земельну ділянку, на якій воно розташоване. У зв'язку з нотаріальним посвідченням даного договору іпотеки за реєстраційними номерами 5022, 5023 накладено заборони відчуження вищезазначеного нерухомого майна.

Відповідно до листа державного реєстратора виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області від 04 червня 2013 року, державну реєстрацію ПП «Блокер», код ЄДРПОУ 32527001, припинено в результаті реорганізації шляхом перетворення в ПАТ «Блокер». Станом на 29 травня 2013 року в ЄДРПОУ відсутня інформація про реєстрацію ПАТ «Блокер», код ЄДРПОУ 32527001, створеного в результаті реорганізації шляхом перетворення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути повернутим позичальником банку у визначений у кредитному договором строк з відповідною сплатою за його користування.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. ст. 610, 625 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців», юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державних органів, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до ст. 609 ЦК України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Таким чином, суд першої інстанції встановив наявність заборгованості за кредитним договором, яка утворилася внаслідок неналежного виконання позичальником ПП «Блокер» своїх зобов'язань, сума якої відповідачем не оспорювалася, та факт укладення з відповідачем іпотечних договорів, якими було забезпечено виконання зобов'язань ПП «Блокер», однак дійшов помилкового висновку, що звернення стягнення на предмети іпотеки за вказаними іпотечними договорами є неможливим в зв'язку із сукупністю таких обставин: ліквідація ПП «Блокер» та припинення в зв'язку із цим всіх його зобов'язань; скасування державної реєстрації обтяжень, які випливають із договорів іпотеки; передання предметів іпотеки за договорами іпотеки, укладеними в подальшому з іншими особами, оскільки місцевим судом помилково ототожнено припинення юридичної особи шляхом її реорганізації та її ліквідацію, яка є спеціальною процедурою із порядком виконання, встановленим ст. 111 ЦК України, і яка передбачає в тому числі утворення ліквідаційної комісії для погашення кредиторської заборгованості.

Також не можна погодитись з висновками суду першої інстанції, що передання предмету іпотеки в наступну іпотеку ТОВ «Фінансова компанія-ФС» та ОСОБА_3 є перешкодою для звернення стягнення спірного майна, оскільки реєстраційні записи до державного реєстру іпотек про реєстрацію договорів іпотек від 28 лютого 2007 року у Державному реєстрі поновлені шляхом повороту виконання рішення, тому ПАТ «Родовід Банк» має переважне право на звернення стягнення на предмет іпотеки перед ТОВ «Фінансова компанія-ФС» та ОСОБА_3, договори іпотеки яких від 06 та 07 листопада 2011 року були зареєстровані пізніше.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив ПАТ «Родовід Банк» в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості у розмірі 21 714 783, 82 грн., через що рішення місцевого суду підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 209, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк".

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 22.1/36-КЛВ-07 від 26 лютого 2007 року в загальному розмірі 21 714 783 (двадцять один мільйон сімсот чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят три) грн., 82 коп. (яка складається з 10 000 000 грн. основної суми заборгованості за кредитом, 2 810 406, 61 грн. суми заборгованості за процентами, 50 000 грн. суми заборгованості за комісією, 4 903 249, 35 грн. суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 947 626, 37 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 1 149 547, 11 грн. 3 % річних від простроченої суми заборгованості та 1 853 954, 38 грн. інфляційних втрат від простроченої заборгованості) звернути стягнення на предмети іпотеки, а саме:

- житловий будинок, загальною площею 263,9 кв.м., житловою площею 98,2 кв.м. за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Чорнобильська, 13, належний ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 03 жовтня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 за р.н. 7296, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 870738 та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 21 жовтня 2005 року Києво-Святошинським Бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 12201264, з початковою вартістю предмета іпотеки у розмірі 1 731 771 (один мільйон сімсот тридцять одна тисяча сімсот сімдесят одна) грн.;

- земельну ділянку кадастровий номер 3222480400:05:001:0267, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 157913, виданого 03 квітня 2006 року Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 7300 від 03 жовтня 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, із початковою вартістю предмета іпотеки у розмірі 536 613 (п'ятсот тридцять шість тисяч шістсот тринадцять) грн.;

- домоволодіння загальною площею 419,4 кв.м., житловою площею 163,0 кв.м., з надвірними будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Рівненська, 14, належний ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24 вересня 2005 року, виданого виконавчим комітетом Білгородської сільської ради згідно рішення виконавчого комітету Білгородської сільської ради № 103/5 від 16 вересня 2005 року, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 08 листопада 2005 року Києво-Святошинським Бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 12172882, із початковою вартістю предмета іпотеки у розмірі 4 776 457 (чотири мільйони сімсот сімдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн.;

- земельну ділянку кадастровий номер 3222480400:05:001:0266, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку ЯГ № 169613, виданого 03 квітня 2006 року Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 1371 від 17 червня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 010632900895, із початковою вартістю предмета іпотеки у розмірі 536 613 (п'ятсот тридцять шість тисяч шістсот тринадцять) грн.; шляхом продажу цих предметів іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» судові витрати у розмірі 3 219 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: