Ухвала

від 11.10.2016 по справі 623/2683/16-к

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/2683/16-к

Номер провадження 1-кс/623/453/2016

УХВАЛА

іменем України

11 жовтня 2016 року м.Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

слідчого судді Гуренко М.О.,

за участю секретаря Бобриш М.С.,

прокурора Козир М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1, про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42016221320000066 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197 1КК України.

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2016 року прокурор Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1, звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог чинного земельного законодавства під час самовільного зайняття земельних ділянок державної форми власності, розташованих на території Іванчуківської сільської ради Ізюмського району Харківської області загальною площею 32,8 га (контур №113 площею 8,0га, контур №114 площею 5,4 га, контур №115 площею 19,4га), зі складанням відповідних актів перевірок щодо встановлення площі самовільно зайнятої земельної ділянки та розрахунком шкоди самовільним зайняттям земельної ділянки, в строки, що відповідають чинному законодавству України.

Досудовим розслідуванням встановлено, на території Іванчуківської сільської ради Ізюмського району Харківської області невстановлені особи самовільно зайняли та використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею орієнтовно 143,0га (земельна ділянка кадастровий номер 6322883500:02:000:0015 площею 75,7га, земельна ділянка кадастровий номер 6322883500:02:000:0013 площею 34,5 га, поле контур №115 площею 19,4 га, поле контур №114 площею 5,4 га, поле контур №113 площею 8,0 га), чим завдали значної шкоди інтересам держави.

Згідно з протоколами огляду місць події від 25.07.2016 та від 03.08.2016 на земельних ділянках сільськогосподарського призначення державної форми власності земельні ділянки кадастровий номер 6322883500:02:000:0015 площею 75,7га, кадастровий номер 6322883500:02:000:0013 площею 34,5 га поле контур №115 площею 19,4 га, поле контур №114 площею 5,4 га, поле контур №113 площею 8,0 га, загальною площею орієнтовно 86,2га перебувають в обробітку, на земельних ділянках вирощується сільськогосподарські культури.

Під час допитів в якості свідків голови та землевпорядника Іванчуківської сільської ради встановлено, що земельні ділянки державної форми власності контур №113 площею 8,0га, контур №114 площею 5,4 га, контур №115 площею 19,4га використовується, за неперевіреними даними, ПП «Золота Нива 1», земельні ділянки засіяні соняшником.

На земельні ділянки з кадастровими номерами №6322883500:02:000:0013 площею 34,5 га та №6322883500:02:000:0015 площею 75,7 га в 2008 році укладені договори оренди землі Ізюмською районною державною адміністрацією та ПП «Золота Нива 1».

В силу ст.91 КПК України , у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які закріплені законодавцем у зазначеній нормі.

За положеннями ч.2 ст.9 КПК України прокурор зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно з ч.2 ст.84 КПК України одним із процесуальних джерел доказів є документи, до яких п.4 ч.2 ст.99 КПК України віднесено і акти перевірок.

Відповідно до ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів, серед іншого, шляхом отримання від органів державної влади актів перевірок.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

На даний час з КПК України виключено п.6 ч.2 ст.36 та п.4 ч.2 ст.40, якими прокурору та слідчому надавались повноваження призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом, що обумовлює необхідність звернення до слідчого судді із даним клопотанням.

Так, слідчий суддя, згідно з ч.4 ст.132 КПК для оцінки потреб досудового розслідування зобов'язаний врахувати можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. У цьому контексті потрібно враховувати, що речі і документи могли би бути отримані шляхом проведення слідчих дій, тобто без застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Крім того, відповідно до ч.1 ст.223 КПК саме слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Згідно із Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про використання та охорону земель покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Таким центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України №454/2011 від 13.04.2011 року , є вказана інспекція (далі Держекоінспекція України).

Згідно п. 1 «Положення про Державну екологічну інспекцію України», затвердженого указом Президента України №454/2011 від 13.04.2011 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п.п. «б», п.п. 2 п. 4 Положення Держекоінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель.

Відповідно до п.п. 5, 12 п. 6 Положення Держекоінспекція в межах своїх повноважень має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження, а також розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії.

Відповідно до п. 7 Положення Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря). Територіальним органом Держекоінспекції України є Державна екологічна інспекція у Харківській області.

Крім цього, згідно із п. 7 ОСОБА_1 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ №963 від 25.07.2007 із змінами внесеними Постановою КМУ №482 від 22.07.2016, які набрали чинності 05.08.2016, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами.

Пунктом другим Постанови КМУ № 408 від 13.08.2014 року «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» встановлено, що надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України .

Відповідно до ч. ч.7, 8, 11 ст. 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» , позапланові виїзні ревізії суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені цим Законом до підконтрольних установ, проводяться органами державного фінансового контролю за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Орган або особа, що ініціює проведення позапланової виїзної ревізії, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої ревізії та дати її початку і закінчення, документи, які відповідно до частин п'ятої і сьомої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої ревізії, а також на вимогу суду - інші відомості.

З метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин скоєного злочину та їх належної правової оцінки, в ході досудового розслідування виникла необхідність у вимірах земельних ділянок, визначенні шкоди, розмірів заподіяних збитків завданих внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок та їх незаконного використання, що неможливо встановити без залучення відповідних спеціалістів Держекоінспекції у Харківській області шляхом проведення виїзної позапланової перевірки дотримання вимог чинного земельного законодавства, що є доцільним та відповідає завданням кримінального провадження.

Результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства, при використанні вказаних земельних ділянок, має суттєве значення для встановлення факту самовільного зайняття земельних ділянок та можуть бути використані у якості доказів.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.36, 40, 93 КПК України, Постановою КМУ від 13.08.2014 № 408, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 - задовольнити.

Налати дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог чинного земельного законодавства України під час самовільного зайняття земельних ділянок державної форми власності, розташованих на території Іванчуківської сільської ради Ізюмського району Харківської області загальною площею 32,8 га (контур №113 площею 8,0га, контур №114 площею 5,4 га, контур №115 площею 19,4га), зі складанням відповідних актів перевірок щодо встановлення площі самовільно зайнятої земельної ділянки та розрахунком шкоди самовільним зайняттям земельної ділянки, в строки, що відповідають чинному законодавству України.

Проведення позапланової виїзної перевірки доручити спеціалістам Державної екологічної інспекції в Харківській області (адреса: 61002, м. Харків, площа Свободи 5, Держпром, 1 під'їзд, 2 поверх).

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: М.О. Гуренко