Ухвала

від 06.10.2016 по справі 635/3539/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/790/5923/16 Головуючий 1-ї інстанції - Бобко Т.В.

Справа № 635/3539/15-ц Доповідач - Колтунова А.І.

Категорія: спори, що виникають із

земельних правовідносин

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«06» жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів Міненкової Н.О., Костенко Т.М.,

при секретарі: Щербань Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 червня 2016 року за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа - Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області про визнання недійсними розпоряджень про розробку проекту землеустрою, наказу про затвердження проекту землеустрою, передачу земельної ділянки у власність та скасування рішення про реєстрацію права власності,-

ВСТАНОВИЛА:

07 травня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2, Головного управління Держземагентства у Харківській області, третя особа - Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області про визнання недійсними розпоряджень про розробку проекту землеустрою, наказу про затвердження проекту землеустрою, передачу земельної ділянки у власність та скасування рішення про реєстрацію права власності.

В обґрунтування позову, з урахуванням остаточних уточнень, зазначив, що розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 1913 від 15 березня 2010 року йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,0941 га, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, що знаходиться за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області (далі - розпорядження ХРДА Харківської області № 1913).

Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 233 від 03 липня 2013 року внесено зміни до розпорядження ХРДА Харківської області № 1913.

На підставі розпорядження ХРДА Харківської області № 1913 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва (код згідно КВЦПЗ А.02.02.05), ділянка № 31-1 за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області (далі - проект землеустрою).

Рішенням державного кадастрового реєстратору Управління Держземагентства у Харківському районі від 17 вересня 2014 року № РВ-6300337252014 відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстави наявності перетину земельних ділянок з ділянкою, кадастровий номер 6325183500:02:005:0694 (далі - рішення № РВ-6300337252014 від 17 вересня 2014 року).

На підставі рішення № РВ-6300337252014 від 17 вересня 2014 року було приведено проект землеустрою у відповідність до вимог діючого законодавства, проте рішенням державного кадастрового реєстратору Управління Держземагентства у Харківському районі № РВ-6300360342014 від 04 листопада 2014 року відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з тієї підстави, що заявлені відомості вже внесені до Поземельної книги (далі - рішення № РВ-6300360342014 від 04 листопада 2014 року).

Відповідно до даних публічної кадастрової картки на місці розташування земельної ділянки, наданої позивачу, розташована земельна ділянка, кадастровий номер 6325183500:02:005:0695 (далі - земельна ділянка, кадастровий номер 6325183500:02:005:0695).

Земельна ділянка, кадастровий номер 6325183500:02:005:0695, зареєстрована на ім'я ОСОБА_2 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення садівництва, із земель сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь (полезахисна лісосмуга), що знаходиться за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, розробленого на підставі розпорядження ХРДА Харківської області № 3357 від 11 грудня 2012 року (далі - розпорядження ХРДА Харківської області № 3357).

Вказаним розпорядженням ХРДА Харківської області № 3357 фактично надано згоду ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення тієї ж земельної ділянки у полезахисній лісосмузі за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, що і ОСОБА_1

Таким чином, розпорядженням ХРДА Харківської області № 3357, яке було видано ОСОБА_2 значно пізніше (11 грудня 2012 року), ніж розпорядження ХРДА Харківської області № 1913 (15 березня 2010 року), порушено право ОСОБА_1 на отримання у власність земельної ділянки.

На підставі наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області від 21 жовтня 2014 року № 2800-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність» ОСОБА_2 передано у власність спірну земельну ділянку (далі - наказ ГУ Держземагентства у Харківській області № 2800-СГ).

14 листопада 2014 року Харківським районним управлінням юстиції Харківської області прийняте рішення № 17227273 та видано на ім'я ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на земельну ділянку.

Зважаючи на зазначене, просив суд визнати недійсним розпорядження ХРДА Харківської області № 3357 від 11 грудня 2012 року та наказ ГУ Держземагентства у Харківській області № 2800-СГ від 21 жовтня 2014 року, скасувати рішення Харківського районного управління юстиції Харківської області № 17227273 від 14 листопада 2014 року.

18 березня 2016 року представником ГУ Держземагентства у Харківській області подано до суду першої інстанції заперечення на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Посилається на необґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідно до листа Управління Держземагентства у Харківській області № 22-20.06-0.4-931/2-16 від 11 березня 2016 року з земельною ділянкою, кадастровий номер 6325183500:02:005:0695, зареєстрованою в ДЗК за заявою ОСОБА_2, межує земельна ділянка, кадастровий номер 6325183500:02:005:0694, відповідно до даних НСК. З листа Управління Держземагентства у Харківській області № 22-20.06-0.6-858/2-16 від 04 березня 2016 року вбачається, що землевпорядна документація на земельну ділянку, що розташована на території Русько-Тишківської сільської ради, та належить ОСОБА_1, в архіві Управління не обліковується.

14 квітня 2016 року представником Харківської районної державної адміністрації Харківської області також було подано заперечення на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Посилається на необґрунтованість позовних вимог. Зазначає, що у Харківської районної державної адміністрації Харківської області правові підстави для відмови у передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 були відсутні.

27 травня 2016 року представником Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області подано заперечення на позов (пояснення), в якому просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що позов є необґрунтованим. Так, ОСОБА_2 в грудні 2012 року звернулася до Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області з заявою про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. 21 грудня 2012 року, за результатами складання вказаного проекту землеустрою, спірній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 6325183500:02:005:0695. 29 вересня 2014 року за заявою ОСОБА_2 державну реєстрацію земельної ділянки було здійснено державним кадастровим реєстратором Управління Держземагантства у Харківському районі, а не ГУ Держземагентства у Харківській області, як зазначено позивачем, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія НВ-6301326382014. Таким чином державна реєстрація земельної ділянки була проведена відповідно до вимог законодавства, що діяли на час проведення відповідних дій. Також має суттєве значення той факт, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 був погоджений територіальним органом Держгеокадастру 24 грудня 2012 року, а висновок про погодження до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 було отримано лише 05 березня 2014 року. Що ж стосується посилань позивача щодо неправомірності наказу ГУ Держземагентства у Харківській області від 21 жовтня 2014 року № 2800-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність», то діюче законодавство не забороняє органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування надавати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки більш ніж одній особі. Станом на час передачі наказом ГУ Держземагентства у Харківській області № 2800-СГ у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, вона була вільна. Таким чином наказ ГУ Держземагентства у Харківській області № 2800-СГ був прийнятий відповідно до законодавства, що діяло на той час. Наявність у позивача дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, наданого позивачу на підставі розпорядження голови Харківської райдержадміністрації № 1913 від 15 березня 2010 року, не свідчить про виникнення у нього права на земельну ділянку або права на переважне її оформлення. Крім того, пунктом 3 вказаного розпорядження встановлено, що строк дії дозволу на розроблення проектної документації становить 1 рік з дня видання розпорядження та може бути продовжений на той же строк. Проте лише через два роки та 4 місяці розпорядженням голови Харківської райдержадміністрації № 233 від 03 липня 2013 року було виключено пункт 3 з попереднього розпорядження № 1913 від 15 березня 2010 року. Отже зважаючи на встановлений строк, що дорівнює 1 року, строк дії дозволу становив до 15 березня 2011 року, продовж якого позивачем не подано на погодження проект землеустрою або заяву про подовження строку дії дозволу ще на 1 рік. Зважаючи на те, що дозвіл втратив чинність 16 березня 2011 року, то з цієї дати та до 03 липня 2013 року дозвіл був не чинним. Натомість ОСОБА_2 отримала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на підставі розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації № 3357 від 11 грудня 2012 року, тобто в період, коли дозвіл, наданий позивачу стосовно цієї ж земельної ділянки, вже втратив юридичну силу. Зважаючи на що правові підстави для відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу були відсутні.

В червні 2016 року представником ОСОБА_2 також було подано заперечення на позов, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що 29 вересня 2014 року державник кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки та присвоєно кадастровий номер 6325183500:02:005:0695. Станом на дату затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2, повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності належали центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин (Держгеокадастр) та його територіальним органам. Зважаючи на що наказ № 2800-СГ від 21 жовтня 2014 року є законним.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 10 червня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2, Головного управління Держземагентства у Харківській області, третя особа - Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області про визнання недійсними розпоряджень про розробку проекту землеустрою, наказу про затвердження проекту землеустрою, передачу земельної ділянки у власність та скасування рішення про реєстрацію права власності відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що йому належить переважне право на оформлення права власності на земельну ділянку, оскільки розпорядження № 1913 від 15 березня 2010 року про надання дозволу позивачу було прийнято раніше, ніж спірне розпорядження, яке не відповідає діючим нормам земельного законодавства, оскільки до клопотання ОСОБА_2 не було додано викопіювання з кадастрової карти (плану) або інших графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, що призвело до оформлення права власності двома особами на одну земельну ділянку. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності у позивача права на позов та щодо строку припинення дії розпорядження № 1913. Не взяв до увагу факту продовження строку дії розпорядження № 3357, наданого ОСОБА_2

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав.

Представники ОСОБА_2, ГУ Держгеокадастру у Харківській області, яке залучено до участі у справі в якості правонаступника ГУ Держземагентства у Харківській області, та третьої особи - Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Представник Харківської районної державної адміністрації Харківської області в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. В поданому запереченні на позов просив суд розглядати справу за відсутності представника (а.с. 175, 176, 190, 203).

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2, Головного управління Держземагентства у Харківській області, третя особа - Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області про визнання недійсними розпоряджень про розробку проекту землеустрою, наказу про затвердження проекту землеустрою, передачу земельної ділянки у власність та скасування рішення про реєстрацію права власності, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час надання ХРДА Харківської області ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (розпорядження № 3357 від 11 грудня 2012 року), спірна земельна ділянка не перебувала у власності позивача або будь-якої іншої особи. На момент надання ОСОБА_2 вказаного дозволу, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (розпорядження № 1913 від 15 березня 2010 року), наданий позивачу, був не чинним, оскільки строк його дії минув. Затвердження документації із землеустрою та передача земельної ділянки у власність ОСОБА_2 здійснено уповноваженими на це органами державної влади та місцевого самоврядування в межах наданих повноважень. ОСОБА_2 набула права власності на спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку. Посилання позивача на порушення його права на приватизацію спірної земельної ділянки та наявність у нього переважного права на приватизацію цієї ділянки є безпідставними та необґрунтованими. Наявність у нього дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не свідчить про наявність права власності на земельну ділянку. Таким чином правові підстави для скасування рішення ХРУЮ Харківської області №17227273 від 14 листопада 2014 року про право реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не заперечується сторонами, що 15 березня 2010 року ХРДА Харківської області видано розпорядження № 1913 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1П.».

Відповідно до п.1, 3 вказаного розпорядження ХРДА Харківської області № 1913 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва орієнтовною площею 0,0941 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, що знаходиться за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області. Установлено, що строк дії дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вимог щодо її відведення становить один рік із дня видання розпорядження і може бути продовжено на такий же строк. У разі, якщо протягом установленого строку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не подано на затвердження, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вимоги щодо її відведення вважаються анульованими (а.с. 21, 22, том 1).

Зважаючи на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що строк дії розпорядження ХРДА Харківської області № 1913 спливає 15 березня 2011 року, а в разі його повторного продовження 15 березня 2012 року.

03 липня 2013 року розпорядженням ХРДА Харківської області № 233 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 15 березня 2010 року № 1913 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1П.»» внесено зміни до розпорядження ХРДА Харківської області № 1913, а саме виключено пункт 3 (а.с. 23).

Таким чином, колегією суддів встановлено, що зміни до розпорядження ХРДА Харківської області № 1913 були внесені більш ніж через рік після спливу можливого продовження строку дії дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вимог щодо її відведення (15 березня 2012 року).

Крім того, з 01 січня 2013 року набули чинності Закон України «Про державний земельний кадастр» та Порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, відповідно до яких передача земельної ділянки в приватну власність, присвоєння кадастрового номеру спірній земельній ділянці та її державна реєстрація здійснювалась Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади.

Матеріали справи не містять даних, що свідчать про факт продовження позивачем строку дії дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вимог щодо її відведення, встановленого п. 3 розпорядження ХРДА Харківської області № 1913, після його спливу 15 березня 2011 року. На підтвердження факту продовження вказаного строку позивачем не надано до суду першої та апеляційної інстанції будь-яких належних та допустимих доказів.

11 грудня 2012 року видано розпорядженням ХРДА Харківської області № 3357 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2О.».

Відповідно до п.1, 3 вказаного розпорядження ХРДА Харківської області № 3357 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва орієнтовною площею 0, 12 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, що знаходиться за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області. Установлено, що строк дії дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вимог щодо її відведення становить один рік із дня видання розпорядження і може бути продовжено одноразово на такий же строк. У разі, якщо протягом установленого строку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не подано на затвердження, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вимоги щодо її відведення вважаються анульованими (а.с. 70, 71, том 1).

Таким чином, розпорядження ХРДА Харківської області № 3357 видано ОСОБА_2 11 грудня 2012 року, тобто, вже після спливу можливого продовження строку дії дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вимог щодо її відведення (15 березня 2012 року), наданого ОСОБА_1 на підставі розпорядження ХРДА Харківської області № 1913, та до видання розпорядження ХРДА Харківської області № 233 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 15 березня 2010 року № 1913 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1П.».

Матеріали справи не містять даних, з яких вбачається, що станом на час видання розпорядження ХРДА Харківської області № 3357 спірна земельна ділянку належала на праві власності будь-якій іншій особі.

Зважаючи на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що станом на час видання розпорядженням ХРДА Харківської області № 3357 від 11 грудня 2012 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2О.», дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, виданий ОСОБА_1 на підставі розпорядження на підставі розпорядження ХРДА Харківської області № 1913 від 15 березня 2010 року, втратив чинність.

22 жовтня 2013 року ОСОБА_1 на ім'я директора виробничо-комерційної приватної фірми «Істок» (далі - ВКПФ «Істок») ОСОБА_3 подано заяву стосовно виконання, на підставі розпорядження ХРДА Харківської області № 1913 від 15 березня 2010 року, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (а.с. 19, том 1).

Того ж дня ОСОБА_1 затверджено завдання на виконання робіт, за результатами яких ВКПФ «Істок» повинна представити замовнику - ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (а.с. 24, том 1).

З копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність ОСОБА_1 за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва (код згідно КВЦПЗ А.02.02.05), ділянка № 31-1 за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що його розроблено у 2013 році на підставі розпорядження ХРДА Харківської області № 1913 від 15 березня 2010 року (а.с. 9-15, том 1).

05 березня 2014 року Управлінням Держземагантства у Харківській області надано висновок № 175 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 (а.с. 45, том 1).

02 квітня 2014 року Відділом містобудування та архітектури ХРДА Харківської області надано висновок № 80 щодо додержання містобудівних вимог проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1, яким вказаний проект землеустрою погоджено (а.с. 44, том 1).

Проте, 17 вересня 2014 року державним кадастровим реєстратором Управління Держземагентства у Харківському районі прийнято рішення № РВ-6300337252014, яким відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстави невідповідності поданих документів та електронного документу встановленим нормам та знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Рекомендовано проект землеустрою та електронний документ привести у відповідність до вимог діючого законодавства (а.с. 46, том 1).

04 листопада 2014 року, після повторного звернення позивача з заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, державним кадастровим реєстратором Управління Держземагентства у Харківському районі прийнято рішення № РВ-6300360342014, яким відмовлено у внесенні відомостей з підстави внесення відомостей до Поземельної книги (а.с. 47).

Таким чином, після отримання позивачем розпорядження ХРДА Харківської області № 1913 від 15 березня 2010 року, всі необхідні подальші дії щодо, спрямовані на отримання у власність земельної ділянку були здійснені після втрати розпорядженням чинності.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими доводи ОСОБА_1 стосовно того, що розпорядження ХРДА Харківської області № 3357 від 11 грудня 2012 року, видане на ім'я ОСОБА_2, є незаконним з тієї підстави, що станом на час його видання ХРДА Харківської області не мала правових підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва іншій особі окрім нього, оскільки йому такий дозвіл вже було надано на підставі розпорядження ХРДА Харківської області № 1913 від 15 березня 2010 року. У зв'язку з чим йому належить пріоритетне право на оформлення права власності на спірну земельну ділянку.

Як було вже вищезазначено, розпорядження ХРДА Харківської області № 3357 від 11 грудня 2012 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2О.» було видано після того як дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, виданий ОСОБА_1 на підставі розпорядження ХРДА Харківської області № 1913 від 15 березня 2010 року, втратив чинність.

Крім того, відповідно до пункту «а» ч.1 ст. 17 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла на час видання розпорядження ХРДА Харківської області № 3357 від 11 грудня 2012 року, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту «а» ч.3 ст. 122 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла на час видання розпорядження ХРДА Харківської області № 3357 від 11 грудня 2012 року, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

З частин 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла на час видання розпорядження ХРДА Харківської області № 3357 від 11 грудня 2012 року, вбачається, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла на час видання розпорядження ХРДА Харківської області № 3357 від 11 грудня 2012 року, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

З аналізу норм земельного законодавства, що діяли на час видання, вбачається відсутність заборони органам виконавчої влади та місцевого самоврядування надавати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва більш ніж одній особі, що також свідчить про необґрунтованість вищевказаних доводів ОСОБА_1

Таким чином, розпорядження ХРДА Харківської області № 3357 від 11 грудня 2012 року видано відповідно до законодавства, що діяло станом на час його видання, на підставі та в межах повноважень.

Що ж стосується позовної вимоги ОСОБА_1 щодо визнання недійсним наказу ГУ Держземагентства у Харківській області № 2800-СГ від 21 жовтня 2014 року, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до абз. 2 ч. 7, ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частинами 1, 4 та 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Органи виконавчої влади, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (копії такого проекту) безоплатно надати свої висновки про його погодження або відмову в такому погодженні.

24 грудня 2012 року Головним Управлінням Держкомзему у Харківській області надано висновок № 73 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 (а.с. 102, том 1).

13 листопада 2013 року Управлінням Держкомзему у Харківському районі Харківській області за заявою ОСОБА_2 надано довідку № 781, з якої вбачається, що спірна земельна ділянка віднесена до земель загального користування (а.с. 73).

З титульного аркушу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для індивідуального садівництва, із земель сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь (полезахисна смуга) вбачається, що 21 грудня 2012 року спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6325183500:02:005:0695 (а.с. 60).

20 травня 2014 року розпорядженням ХРДА Харківської області № 220 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 11 грудня 2012 року № 3357 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2О.»» внесено зміни до розпорядження ХРДА Харківської області № 3357 від 11 грудня 2012 року, а саме виключено пункт 3 (а.с. 72, том 1).

Наказом ГУ Держземагентства у Харківській області № 2800-СГ від 21 жовтня 2014 року затверджено розроблений ТОВ «НТЦ Землевласник» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення садівництва, із земель сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь (полезахисна лісосмуга). Передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, що розташована за межами населених пунктів Русько-Тишківської сільської ради на території Харківського району Харківської області, з кадастровим номером 6325183500:02:005:0695, площею 0,0929 га, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь (полезахисна лісосмуга) для індивідуального садівництва (а.с. 222, том 1).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 17227273 від 14 листопада 2014 року, на підставі ч.2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована в Харківській області, Харківському районі, селищна рада Русько-Тишківська, кадастровий номер 6325183500:02:005:0695, за ОСОБА_2 (а.с. 228, том 1).

Також 14 листопада 2014 року на ім'я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку, що розташована в Харківській області, Харківському районі, селищна рада Русько-Тишківська, кадастровий номер 6325183500:02:005:0695 (а.с. 25).

Даний факт також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 230).

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр», в редакції, що діяла станом на час видання Наказу ГУ Держземагентства у Харківській області № 2800-СГ від 21 жовтня 2014 року, внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 - 3, 8,9 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Відповідно до ч.4 ст. 112 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла на час державної реєстрації земельної ділянки, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора, подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі, невідповідність поданих документів вимогам законодавства, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що наказ ГУ Держземагентства у Харківській області № 2800-СГ від 21 жовтня 2014 року, прийнятий відповідно до законодавства, що діяло на час його прийняття, та в межах наданих повноважень.

Колегія суддів вважає, що посилання позивача на невідповідність дат складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для індивідуального садівництва та дату заяви стосовно розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва не є підставою для визнання наказу незаконним.

Таким чином, ОСОБА_2 у встановленому законом порядку набула право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6325183500:02:005:0695.

Незаконність набуття ОСОБА_2 права власності судом першої та апеляційної інстанції не встановлена. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких може бути встановлена незаконність набуття останньою права власності на земельну ділянку.

Наявність у позивача дозволу на розроблення проекту землеустрою не свідчить про виникнення у нього права на земельну ділянку. У відведеній розпорядженням № 1913 від 15 березня 2010 року строк ОСОБА_1 не здійснив дії щодо розроблення проекту землеустрою та його подальшого погодження у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України, в редакції, що діє станом на час постановлення ухвали, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Посилання на порушення, у зв'язку з виданням на ім'я ОСОБА_2 розпорядження та наказу, належного ОСОБА_1 права на одержання безоплатно у власність земельної ділянки є необґрунтованими, оскільки оформлення останньою у встановленому законом порядку права власності на земельну ділянку, не позбавляє позивача права повторного звернення до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з відповідною заявою з метою отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою та набуття права власності, зважаючи на той факт, що ним таке право реалізовано не було.

Крім того, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки виготовлений на замовлення ОСОБА_2 на підставі дозволу Харківської РДА № 3357 від 11 грудня 2012 року, погодженого 24 грудня 2012 року територіальним органом Держгеокадастру (станом на вказану дату - Держкомзем).

Копію відповідного висновку надано позивачем.

Натомість, висновок про погодження до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виготовленого на замовлення позивача, було отримано лише 05 березня 2014 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Доводи ОСОБА_2 бкли предметом судового розгляду та їм надано належної оцінки. Висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 303, 304, 305, 308, 313, 315, 317, 319 судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий: А.І. Колтунова

Судді: Н.О. Міненкова

ОСОБА_4