Рішення

від 04.10.2016 по справі 910/14327/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2016Справа №910/14327/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Естелайн" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" простягнення грошових коштів

Суддя Дупляк О. М.

Представники сторін:

від позивача: Іваніченко О. В. за довіреністю; від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Естелайн" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.08.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 було задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи на 20.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 розгляд справи відкладено на 04.10.2016.

В судове засідання 04.10.2016 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Таким чином, нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).

Представник позивача в судові засідання з"являвся, надав суду усні пояснення по справі, в яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Також, в судовому засіданні 04.10.2016 позивач подав копію рахунку № 47 від 28.10.2013.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за попереднім договором щодо укладення договору оренди від 02.11.2014 в частині повернення авансових внесків.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував.

У судовому засіданні 04.10.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 23.10.2013 між відповідачем, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, був укладений Попередній договір щодо укладення договору оренди, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воробйовою К.В. та зареєстрований в реєстрі за № 748 (далі по тексту - Попередній договір № 1).

Згідно з п. 13.1. Попереднього договору №1 та п. 11 Додатку 2 до Попереднього договору № 1 орендар сплатив орендодавцю платіж в якості попередньої оплати (авансу) у розмірі 99 758, 50 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 06.11.2013 № 267.

В подальшому, у відповідності до статті 4 Попереднього договору № 1 орендодавець та орендар 03 листопада 2014 року уклали новий Попередній договір щодо укладення договору оренди, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воробйовою К.В. та зареєстрований в реєстрі за № 841 (далі по тексту - Попередній договір № 2).

У відповідності до п. 4.5. Попереднього договору № 1, п. 13.1. Попереднього договору № 2 та п. 10-1 Додатку 2 до Попереднього договору № 2 авансовий внесок у розмірі 99 758, 50 грн, сплачений за Попереднім договором № 1 був зарахований в якості авансового внеску за Попереднім договором № 2.

З п. 3.2 Попереднього договору №2 вбачається, що обов'язок запрошення орендаря для підписання Договору оренди покладається на орендодавця.

В пункті 4.1. Попереднього договору № 2 сторонами було погоджено, що якщо договір оренди не буде укладено на умовах договору орендодавець на вимогу орендаря повертає авансовий внесок (його залишок) та відшкодовує завдані збитки. В такому випадку договір вважається припиненим та сторони не зобов'язані укладати договір оренди.

Пунктом 12.1. Попереднього договору №2 передбачено, що попередньо визначений строк, протягом якого орендодавець має намір відкрити Торговий центр для відвідувачів, визначений в Додатку 2 (пункт 3) до Попереднього договору. При цьому, орендодавець повідомляє орендаря про попередню Дату відкриття не менше як за 6 місяців, але Дата відкриття повинна наступити не пізніше спливу 6 місяців після закінчення вказаного в Додатку 2 періоду, в якому попередньо запланована Дата відкриття Торгового Центру.

Пунктом 3 Додатку 2 до Попереднього договору № 2 передбачено, що відкриття Торгового центру заплановано на березень 2015 року.

За твердженням позивачем, до теперішнього часу орендарю не повідомлено про відкриття Торгового центру та не запрошено для підписання Договору оренди.

Згідно з п. 13.5. Попереднього договору №2 у випадку припинення дії даного Договору, авансовий внесок підлягає поверненню орендарю.

Позивач 11.05.2016 направив відповідачу претензію за вих. № 26 з вимогою про повернення авансового внеску, якувідповідач отримав 16.05.2016, що вбачається з пошукової форми відстеження поштових відправлень сайту ДП «Укрпошта» для штрихкодового ідентифікатору 0200236724777.

На вказану претензію відповідач надіслав позивачу лист від 30.05.2016 за вих. №119, у якому запропонував укласти черговий попередній договір. У відповідь на цей лист позивач 16.06.2016 направив іншу претензію за вих. №33, де повторно вимагав повернути авансовий внесок, яку відповідач отримав 21.05.2016, що вбачається з пошукової форми відстеження поштових відправлень сайту ДП «Укрпошта» для штрихкодового ідентифікатору 0200236728551 .

Предметом позову у справі є матеріально - правова вимога позивача до відповідача про стягнення з останнього 99 758, 50 грн авансового внеску.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено попередній договір договору оренди.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

В силу приписів ст. 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні. Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, свої зобов'язання за Попередніми договорами позивач виконав належним чином, сплатив на рахунок відповідача авансовий внесок в розмірі 99 758, 50 грн, докази чого наявні в матеріалах справи.

Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом (ст. 570 ЦК України).

Враховуючи, що сторонами не був укладений у строк встановлений Попереднім договором № 2 основний договір, і доказів іншого матеріали справи не містять, та приймаючи до уваги, що позивач направив відповідачу вимогу про повернення авансового внеску у відповідача перед позивачем виникло зобов'язання по поверненню авансового в розмірі 99 758, 50 грн, яке визначено п. 4.1. Попереднього договору № 2.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, з боку відповідача було допущено порушення умов Попереднього договору № 2 в частині повернення на вимогу позивача авансового внеску, відповідно позивач набув право вимагати його повернення.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення авансового внеску в сумі 99 758, 50 грн обґрунтовані, підтверджується зібраними у справі доказами, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, буд. 1-3/2, літ. А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Естелайн" (65012, м. Одеса, вул. Осипова, буд. 37, офіс 551; ідентифікаційний код 33996707) в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", грошові кошти в розмірі 99 758 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн 50 коп. та суму судових витрат у розмірі 1 496 (одна тисяча чотириста дев'яносто шість) грн 38 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.10.2016.

Суддя О. М. Дупляк