Постанова

від 21.12.2016 по справі 910/14327/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2016 р. Справа№ 910/14327/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 04.10.2016

у справі №910/14327/16 (суддя Дупляк О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Естелайн»,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд»,

про стягнення грошових коштів,

за участю представників сторін:

від позивача: Іваніченко О.В. - представник (довіреність від 15.07.2016 № б/н);

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Естелайн» (надалі - ТОВ «Естелайн», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд» (надалі - ТОВ «Мегаполісжитлобуд», відповідач) про стягнення сплаченого авансового внеску у розмірі 99 758,50 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2016 у справі №910/14327/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Естелайн» в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», грошові кошти в розмірі 99 758,50 грн та суму судових витрат у розмірі 1 496,38 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2016 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення судом першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним і неповним дослідженням доказів, порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження судовою колегією у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Чорногуз М.Г., розгляд справи призначено на 01.12.2016.

У зв'язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці, протоколом про автоматичну зміну складу колегії суддів справа № 910/14327/16 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Дикунська С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження вищезазначеною колегією суддів.

Позивач скористався правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, 21.11.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 відкладено розгляд справи на 21.12.2016 у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

В судовому засіданні 21.12.2016 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення даній особі поштового відправлення.

Вислухавши думку представника позивача щодо можливості розгляду апеляційної скарги без участі уповноваженого представника відповідача, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, за відсутності зазначеного учасника судового процесу.

21.12.2016 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, вислухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 23.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд» (в тексті договору - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Естелайн» (в тексті договору - орендар) був укладений попередній договір щодо укладення договору оренди, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воробйовою К.В. та зареєстрований в реєстрі за № 748 (надалі - попередній договір №1).

Відповідно до пункту 2.1. попереднього договору №1 сторони зобов'язуються протягом 90 днів після настання відкладальної обставини, на умовах, передбачених в цьому попередньому договорі, укласти договір оренди.

Якщо протягом встановленого законодавством граничного строку для укладення основного договору на підставі попереднього договору відкладальна обставина не наступить та/або сторони не зможуть укласти договір оренди, на вимогу орендодавця сторони зобов'язуються укласти попередній договір на наступний граничний строк на умовах, які повинні бути аналогічними положенням цього попереднього договору та відображати досягнуті сторонами домовленості (пункт 4.1. попереднього договору).

Згідно з пунктом 13.1. попереднього договору №1 впродовж строку, вказаного в Додатку 2 (пункт 11), орендар зобов'язаний сплатити орендодавцеві на банківський рахунок орендодавця платіж у якості попередньої оплати (авансу) в рахунок сплати орендної плати за договором оренди, сума визначена в додатку 2. Орендар зобов'язаний сплатити авансовий внесок незалежно від виставлення орендодавцем відповідного рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що 28.10.2013 ТОВ «Мегаполісжитлобуд» було виставлено рахунок на оплату №47, на підставі якого орендар сплатив орендодавцю платіж в якості попередньої оплати (авансу) у розмірі 99 758, 50 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 06.11.2013 № 267.

В подальшому сторонами був укладений новий попередній договір від 03.11.2014 щодо укладення договору оренди, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воробйовою К.В. та зареєстрований в реєстрі за № 841 (надалі - попередній договір № 2).

Відповідно до пункту 4.5. попереднього договору №1, пункту 13.1. Попереднього договору № 2 та пункту 10-1 Додатку 2 до Попереднього договору № 2 авансовий внесок у розмірі 99 758, 50 грн, сплачений позивачем за попереднім договором №1 був зарахований в якості авансового внеску за попереднім договором № 2.

З пункту 3.2. попереднього договору №2 вбачається, що обов'язок запрошення орендаря для підписання договору оренди покладається на орендодавця.

Умовами пункту 4.1. попереднього договору №2 сторони погодили, що у разі, якщо договір оренди не буде укладено на умовах цього договору, орендодавець на вимогу орендаря повертає авансовий внесок (його залишок) та відшкодовує завдані збитки. В такому випадку цей попередній договір вважається припиненим та сторони не зобов'язані укладати договір оренди.

Пунктом 12.1. попереднього договору №2 передбачено, що попередньо визначений строк, протягом якого орендодавець має намір відкрити торговий центр для відвідувачів, визначений в Додатку 2 (пункт 3) до попереднього договору. При цьому, орендодавець повідомляє орендаря про попередню дату відкриття не менше як за 6 місяців, але дата відкриття повинна наступити не пізніше спливу 6 місяців після закінчення вказаного в Додатку 2 періоду, в якому попередньо запланована дата відкриття торгового центру.

Пунктом 3 Додатку 2 до Попереднього договору № 2 передбачено, що відкриття торгового центру заплановано на березень 2015 року.

Як стверджує позивач, до теперішнього часу орендареві не було повідомлено про відкриття торгового центру та не запрошено для підписання договору оренди, у звязку з чим 11.05.2016 позивач направив відповідачеві претензію за вих. №26 з вимогою про повернення авансового внеску.

На вказану претензію відповідач відреагував, надіславши позивачеві лист від 30.05.2016 за вих. №119, у якому запропонував укласти черговий попередній договір.

У відповідь на цей лист позивач повторно направив відповідачеві претензію від 16.06.2016 вих. №33, в якій вимагав повернути авансовий внесок у розмірі 99 758,50 грн.

Відповідач на вказану претензію не відреагував, сплачений аванс за попереднім договором позивачеві не повернув, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, дійшов правильного висновку, що між сторонами був укладений попередній договір договору оренди.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

В силу приписів статті 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні. Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом (стаття 570 ЦК України).

Місцевим господарським судом встановлено, що свої зобов'язання за попередніми договорами позивач виконав належним чином, сплатив на рахунок відповідача авансовий внесок в розмірі 99 758, 50 грн, докази чого наявні в матеріалах справи.

Основний договір у строк, встановлений попередній договором №2, сторонами укладений не був, у матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Пунктом 4.1. попереднього договору №2 сторонами погоджено, якщо договір оренди не буде укладений на умовах цього договору орендодавець на вимогу орендаря повертає орендареві авансовий внесок (його залишок) та відшкодовує завдані збитки в розмірі, який не перевищує вартість зроблених орендарем невід'ємних поліпшень в приміщенні, якщо такі були здійснені орендарем внаслідок виконання робіт орендаря (за умови, що такі роботи орендаря виконувалися чіткій відповідності до цього договору). В такому випадку цей попередній договір вважається припиненим та сторони не зобов'язані укладати договір оренди.

Відповідно до пункту 13.5. попереднього договору №2 у випадку припинення дії даного договору (розірвання або відмови) з вини орендодавця, авансовий внесок (його залишок) підлягає поверненню орендарю протягом 30 календарних днів від дати припинення попереднього договору з вини орендодавця та отримання від орендаря письмового повідомлення про повернення авансового внеску; якщо інше прямо не вказано в цьому договорі, будь-яких інших сум в такому випадку орендодавець не зобов'язаний сплачувати орендарю.

Враховуючи, що основний договір не був укладений сторонами у строк, встановлений попереднім договором, позивач направив відповідачеві вимогу про повернення авансового внеску,

Зважаючи на наявність висунутої вимоги позивача про повернення авансового внеску у зв'язку з неукладенням основного договору в строк, обумовлений сторонами у попередньому договорі, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про виникнення у відповідача перед позивачем зобов'язання з повернення сплаченого за попереднім договором авансу в розмірі 99 758, 50 грн.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, зважаючи на те, що попередній договір №2 припинив свою дію на підставі частини 4 статті 182 Господарського кодексу України, у відповідача виник обов'язок по поверненню позивачеві суми попередньої оплати - авансу, сплаченого за попереднім договором.

На підставі викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що вимоги про стягнення авансового внеску в сумі 99 758, 50 грн є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарським судом міста Києва від 04.10.2016 у справі №910/14327/16 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд» без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 96, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2016 у справі №910/14327/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Києва від 04.10.2016 у справі №910/14327/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/14327/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська