Ухвала

від 11.10.2016 по справі 810/491/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/491/16 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

11 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І. та Твердохліб В.А.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі за позовом Приватного підприємства «Вітал Трейд» до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Вітал Трейд» (далі - позивач, ПП «Вітал Трейд») звернулося до суду із позовом до Волинської митниці ДФС в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №205000011/2016/000004/2 від 14.01.2016 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205020006/2016/00002.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Приватне підприємство «Вітал Трейд» (ідентифікаційний код 36999810, місцезнаходження: 07541, Київська область, м. Березань, вул. Будівельників, буд. 30) зареєстроване як юридична особа 01.09.2010, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1 352 102 0000 000429.

06.01.2016 між продавцем - JUS Julita Religa - Rudzka (м. Цендровиць, Польща) та покупцем ПП «Вітал Трейд» укладений договір поставки №01/2016, за умовами якого продавець зобов'язувався виготовити і передати свіжі фрукти, а покупець - прийняти і оплатити товар у кількості і у терміни, обговорені сторонами відповідно до накладної та умов Договору. (т.1, а.с.15-18).

Сторони домовились, що попередня загальна сума контракту становить 500 000 PLN. Відповідно до пункту 1.2 Договору, асортимент товару, його ціна та вартість, а також терміни поставки вказуються в додатках, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 1.3 Договору, розрахунки за товар здійснюються в Польських Злотих (PLN), відповідно до цін, вказаних в PLN в додатках до договору. Ціна містить у собі вартість товару, а також його пакування.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3, 4.4 Договору, покупець зобов'язується провести повну оплату за отриманий товар шляхом банківського переказу коштів на рахунок Продавця відповідно до виставленого рахунку протягом 30 днів від дня відвантаження товару.

Згідно пункту 3.5 Договору, продавець зобов'язується передати покупцеві товарні накладні, сертифікат походження з обов'язковим позначенням про Польське виробництво товару; сертифікат якості міжнародного зразка та CMR.

06 січня 2016 року між ПП «Вітал Трейд» (покупець) та JUS Julita Religa - Rudzka (продавець) був підписаний додаток №1 до договору поставки №01/2016, в якому сторони визначили асортимент товару, ціну за одиницю товару, вимоги до якості товару та вид пакування. (т.1, а.с.19).

13 січня 2016 року позивачем було пред'явлено до митного оформлення на Волинській митниці ДФС товар за кодом 08083090 - груша свіжа та товар за кодом 08081080 - яблуко свіже.

З метою проведення митного оформлення товару позивачем до Волинської митниці ДФС була подана митна декларація від 13.01.2016 №205020006/2016/000176 із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну - за ціною договору (контракту) (т.1, а.с.20-22).

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення, позивачем разом із вказаною митною декларацією були подані: договір поставки №01/2016 від 06.01.2016 (а.с.15-18); додаток №1 до договору від 06.01.2016 (а.с.19); інвойс від 11.01.2016 №12/01/2016 (а.с.53); міжнародну товарно-транспортну накладну CMR від 11.01.2016 №0011059 (а.с.57); довідку про транспортні витрати від 11.01.2016 №1 (а.с.54); сертифікат з перевезення (переміщення) товару форми EUR.1 №PL/MF/AK0171964 від 11.01.2016 (а.с.55); сертифікат якості №8231.67.51.2016 від 11.01.2016 (а.с.56).

Оскільки, документи, які подані для підтвердження митної вартості не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, зокрема, були відсутні документи, передбачені п.1.1, п.2.1, п.3.1 Контракту №01/2016 від 06.01.2016, посадовою особою Волинської митниці ДФС було запропоновано декларанту додатково подати копію декларації країни відправлення; специфікацію (згідно з п.2.1 Контракту №01/2016 від 06.01.2016); замовлення на виготовлення партії товару (згідно з п.3.1 Контракту №01/2016 від 06.01.2016); товарну накладну (згідно з п.1.1 Контракту №01/2016 від 06.01.2016); висновок спеціалізованої експертної організації про якісні та вартісні характеристики; виписку з бухгалтерської документації; договір на перевезення оцінюваного товару та інші транспортні документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

На виконання вказаних вимог митного органу позивачем додатково подано: прайс-лист виробника товару №б/н від 01.01.2016 (а.с.64); договір про перевезення №1 від 06.01.2016 (а.с.65); експертний висновок торгово-промислової палати №ц-14 від 12.01.2016 (а.с.66); лист-замовлення №5/2 від 06.01.2016 (а.с.68) та копія митної декларації країни відправлення №16PL44401E0003345 від 11.01.2016 (а.с.67).

За результатами розгляду поданих позивачем документів, Волинською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №205000011/2016/000004/2 від 14.01.2016, згідно з яким, вартість задекларованого товару митний орган визначив із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів (а.с.26-27) та складено картку відмови у прийняті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205020006/2016/00002 (а.с.28).

Позивач на підставі частини сьомої статті 55 Митного кодексу України здійснив заходи щодо випуску товару у вільний обіг під фінансову гарантію заявленого до митного оформлення за митною декларацією від 13.01.2016 №205020006/2016/000176. Випуск товарів здійснювався за митною декларацією від 14.01.2016 №205020006/2016/000217 (а.с.23-25).

Не погоджуючись з визначеною відповідачем митною вартістю товарів, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було надано достатньо документів, які підтверджують заявлену митну вартість імпортованого товару за основним методом, а тому оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Митного кодексу України, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 № 631.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням ст.ст. 49, 50 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частинами першими статей 51, 52 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частин першої-другої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, зокрема: 1) декларацію митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копію імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини другої статі 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно зі статтею 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою-п'ятою статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України, числові значення митної вартості товару декларант зобов'язаний підтвердити достовірними відомостями про визначення митної вартості товару, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Аналогічна правова позиція у вирішенні питання щодо розбіжностей викладена в постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року (справа № 21-127а15), від 30 червня 2015 року справа № 21-591а15 (814/283/14).

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що митна вартість імпортованого товару позивачем була заявлена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення, позивачем разом із вказаною митною декларацією були подані: договір поставки №01/2016 від 06.01.2016 (а.с.15-18); додаток №1 до договору від 06.01.2016 (а.с.19); інвойс від 11.01.2016 №12/01/2016 (а.с.53); міжнародну товарно-транспортну накладну CMR від 11.01.2016 №0011059 (а.с.57); довідку про транспортні витрати від 11.01.2016 №1 (а.с.54); сертифікат з перевезення (переміщення) товару форми EUR.1 №PL/MF/AK0171964 від 11.01.2016 (а.с.55); сертифікат якості №8231.67.51.2016 від 11.01.2016 (а.с.56).

За твердженням позивача, ним подано усі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу її визначення згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 4.4 розділу IV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 № 631, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: МД не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, ДМВ; ЕМД не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; МД подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.

Згідно з ч. 1, 9-12 ст. 264 Митного кодексу України, митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, з викладених законодавчих норм вбачається, що єдиною правовою підставою для неприйняття митним органом митної декларації, складання відповідної картки відмови та винесення рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару є одночасна сукупність наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України; 2) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару ані за основним методам (за ціною договору), ані за жодним з інших чотирьох методів, застосування яких повинно передувати обранню шостого (резервного) методу; 3) направлення митним органом декларанту письмової вимоги щодо необхідності подання конкретних додаткових документів та надання йому строку протягом десяти днів для виконання таких вимог митниці.

Відмовляючи у прийнятті митної декларації, відповідач вказав ту обставину, що надані позивачем до митного оформлення документи містили суперечливі відомості, неточності та неповну інформацію.

Судом першої інстанції вірно визнано необґрунтованими твердження відповідача, як доказ наявності підстав для витребування у позивача додаткових документів та у подальшому для прийняття оскаржуваних рішень те, що декларантом не надано документів, оформлення яких передбачено п.1.1 (товарна накладна), п.2.1 (специфікація) та п.3.1 (замовлення на виготовлення товару) Контракту №01/2016 від 06.01.2016, оскільки позивачем до митного оформлення було надано додаток №1 від 06.01.2016 до Договору поставки №01/2016 в якому визначені асортимент товару, ціна товару, сорт та вид пакування. Отже, наявна у зазначеному додатку інформація містить всі відомості для підтвердження заявленої декларантом митної вартості.

Колегія суддів також критично оцінює твердження відповідача стосовно неповноти дослідження вартості товару в експертному висновку торгово-промислової палати №Ц-14 від 12.01.2015 через неврахування експертом того факту, що ціна яблук та груш залежить від їх калібру, з огляду на наступне.

Так, в зазначеному експертному висновку експертом була встановлена ціна за свіжі яблука ІІ сорту у розмірі 1,00 PLN/кг та ціна за свіжі груші ІІ сорту у розмірі 2,00 PLN/кг. Разом з цим, експертом були враховані сорти як яблук, так і груш, умови поставки (EXW-Cendrowice (Польща), проаналізовані інтернет-джерела, що може свідчити про повноту дослідження та врахування всіх вихідних даних для формування вартості товару та безпідставність висновків відповідача про неповноту дослідження вартості товару експертом.

Зазначений висновок має рекомендаційний характер і повинен оцінюватись у сукупності з іншими матеріалами.

Крім цього, митний орган у рішенні про коригування митної вартості товару зазначив, що у наданій позивачем заявці-договорі №1 відсутня інформація щодо перевізника та фактичного виконавця робіт, оскільки згідно даних CMR перевізником є ПП ОСОБА_2, в той час як довідка транспортних витрат видана ТОВ «Айс Тек».

Однак, в даному випадку відсутні ознаки, які будь-яким чином вплинули на числові значення митної вартості товару, так як у заявці-договорі №1 на перевезення вантажу, укладеній між ПП «Вітал Трейд» (Замовник) та ТОВ «Айс тек» (Виконавець) передбачений обов'язок виконавця здійснити перевезення вантажу за маршрутом Груєць-Ягодин-Київ. Вартість перевезення - 22 000,00 грн.

Пунктом 6 наведеної заявки-договору зазначено ідентифікуючі дані автомобіля та прізвище водія, який буде здійснювати перевезення.

Матеріали справи містять договір про надання транспортно-експедиційних послуг №112 від 06.01.2016, укладений між ТОВ «Айс тек» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (а.с.109-114), заявку на транспортно-експедиційне обслуговування №2 від 06.01.2016 (а.с.115).

Крім цього, позивач на підтвердження транспортних витрат надав до суду рахунок на оплату №23 від 15.01.2016 (а.с.118), акт надання послуг №23 від 15.01.2016 (а.с.119) та платіжне доручення №645 від 04.02.2016 (а.с.116).

Щодо твердження митного органу про допущення позивачем помилки при розрахунку транспортних витрат, у зв'язку з тим, що вартість перевезення свіжої груші має складати 4321,9332 грн., а не 4317,8144 грн., а вартість перевезення свіжих яблук має становити 3351,0667 грн., а не 3355,1856 грн. колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з довідкою про транспортні витрати від 11.01.2016 № 1, виданою перевізником - ТОВ «Айс тек», за перевезення товару автомобілем державний реєстраційний номер 26177ТА та причепом 10730ТН від м. Груєць (Польща) до МПП Ягодин (271 км) позивачеві необхідно сплатити грошові кошти у розмірі 7 673,00 грн.

При цьому, під час розгляду справи в суді першої інстанції митний орган не заперечував що загальна вартість витрат позивача на транспортування як груш так і яблук від м. Груєць (Польща) до МПП Ягодин загалом становить саме цю суму.

Таким чином, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції про те, що висновки митного органу щодо розбіжності у наданих декларантом до митного оформлення документах у вартісних показниках витрат на транспортування товару не відповідають фактичним обставинам справи.

Щодо твердження відповідача стосовно не включення позивачем до складу митної вартості товару витрат на завантаження товару, колегія суддів зважає на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка товарів здійснювалась на умовах EXW-Cendrowice, Польща, згідно Інкотермс 2010, що підтверджується додатком №1 до договору поставки №01/2016 від 06.01.2016 (а.с.19).

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін «франко-завод» (EXW) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Згідно довідки від 18.04.2016, видана JUS Julita Religa - Rudzka ціна товару, що визначена в інвойсі №12/01/16 від 06.01.2016 включає вартість навантажувальних робіт та такі роботи додатковій оплаті не підлягають.

Крім цього, представником позивача до суду першої інстанції була надана довідка №131 від 14.04.2016 про те, що ПП «Вітал Трейд» окремо не оплачувало та не має жодних зобов'язань з оплати послуги з навантаження товару, що переміщувався на митну територію України на підставі CMR №0011059 та який зазначений у митній декларації №205020006/2016/000217 від 14.01.2016 (№205020006/2016/000176 від 13.01.2016), тобто вартість навантаження включена до вартості товару та здійснювалось JUS Julita Religa - Rudzka.

Отже, посилання відповідача на необхідність надання позивачем доказів щодо навантаження товару є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать умовам поставки та контракту.

З огляду на наведене, відповідач під час розгляду справи не довів ні суду першої інстанції, ні колегії суддів апеляційного суду того, що позивач вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить вказівок на документи, що окремо або у сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не містить обставин, які мали бути підтвердженими додатково запитаними митним органом документами.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованості виникнення сумнівів щодо достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей та правомірності своїх дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору та застосування інших методів, крім шостого (резервного), а також прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів. За таких обставин, є вірним висновок суду першої інстанції, про наявність правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

При цьому, враховуючи те, що на виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем було надіслано клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з апелянта судового збору у розмірі 3 031,60 грн.

Керуючись ст.ст.41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року - без змін.

Стягнути з Волинської митниці Державної фіскальної служби до Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030101) судовий збір у розмірі 3 031,60 грн. (три тисячі тридцять одна грн.) 60 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 12.10.2016 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Твердохліб В.А.

ОСОБА_3