Постанова

від 10.10.2016 по справі 805/2554/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2016 р.                               Справа №805/2554/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 14:30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Христофорова А.Б.,

при секретарі - Нестеренко Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Адепт-Груп” до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дії та скасування рішення №24/2655-11-06 від 31.03.2016 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов'язання поновити реєстрацію, як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість, зобов'язання відновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму ліміту податку на додану вартість у суму 6 833 353,06 грн, яка там знаходилась на дату анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, обґрунтовуючи тим, що податковим органом було безпідставно винесено спірне рішення, оскільки підприємство здійснювало господарську діяльність та неодноразово направляло договір про визнання електронних документів до податкового органу, однак отримувало безпідставні відмови у підписані договору. З причин відсутності Договору про визнання електроних документів підприємство не мало можливості реалізувати товар та отримати прибуток від господарської діяльності, оскільки не мав можливості зареєструвати податкові накладні. Крім того, при імпорті товару було сплачено на митниці ПДВ у сумі 6 833 353,06 грн,яка була анульована разом з рішенням про анулювання платника ПДВ. Вважає дії податкового органу незаконними, у зв'язку з чим звернувся до суду.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, через відділ документообігу та архівної роботи суду надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, з заявами та клопотаннями про відкладання розгляду справи до суду не звертався.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Адепт-Груп” (код ЄДРПОУ 38844981, вул. Урицького, буд.9, м. Слов'янськ Донецька область, 84122), пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації з 29.07.2013 року № 1 266 102 0000 043901, що підтверджується Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8-9)

Згідно Свідоцтва № 200136671 Серії НБ№484120 вбачається, що ТОВ “Адепт-Груп” з 01.09.2013 року був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження та згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що з підстав ненадання податкової звітності у період з 01.02.2015 року по 01.02.2016 року Рішенням № 24/2655-11-06 від 31.03.2016 року Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві анульовано реєстрацію ТОВ “Адепт-Груп”, як платника податку на додану вартість.(а.с.83-85)

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до податкового органу надавалася податкова звітність з податку на додану вартість:11.01.2016 року за грудень 2015 року, яка отримана податковим органом, згідно штампу 11.01.2016 року; 08.02.2016 року за січень 2016 року, яка отримана податковим органом, згідно штампу 08.02.2016 року; 19.02.2016 року за третій квартали 2015 року, яка отримана податковим органом, згідно штампу 20.02.2016 року.

Крім того, у період з 01.01.2016 року по 17.05.2016 року позивач неодноразово намагався укласти договір про визнання електронних документів задля своєчасного подання податкової звітності надсилаючи його до органу ДПІ, але відповідач з підстав, що не відповідали фактичним обставинам, відмовлявся від укладення таких договорів, що підтверджується Квитанціями №1 та №2 (а.с.19-28)

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 184 ПК України визначає порядок анулювання реєстрації платника податків, яке здійснюється шляхом вилучення особи з реєстру платників податку. При цьому підстави для такого вилучення визначені даною статтею та є виключними а також не підлягають розширеному тлумаченню.

Підпунктом “г” пункту 184.1 статті 184 ПК України встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, зокрема, у разі якщо, особа яка зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

У відповідності до п. 49.2 ст 49 ПК України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.( п. 49.3 ст. 49 ПК України)

Відповідно до пункту 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 ст. 49 ПК України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Як раніше судом було встановлено, 11.01.2016 року; 08.02.2016 року, 19.02.2016 року позивачем особисто було подано податкові декларації до податкового органу, про що свідчать штампи контролюючого органу на податкових деклараціях.

Крім того, позивачем вживалися заходи щодо використання права на подання податкової звітності засобами електронного зв'язку, шляхом подачі договору про визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису, однак податковим органом договір не прийнято.

Тобто, позивач був позбавлений права своєчасного звітування шляхом направлення засобами електронного зв'язку, зокрема, декларації з податку на додану вартість.

Суд зауважує, що неприйняття податковим органом договору про визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису не є спірним питанням зазначеного позову, однак бере до уваги той факт, що позивачем вживалися дії щодо належного виконання обов'язків платника податку стосовно надання податкової звітності.

Також, судом встановлено, що у відповідності до пунктів 49.11, 49.15 статті 49 ПК України, контролюючий орган не надіслав/не надав позивачу письмової відповіді про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання, а також, не надав суду докази, що підтверджують не отримання контролюючим органом вказаних декларацій, а тому наведені декларації вважаються прийнятими контролюючим органом.

Отже, у період з 01.02.2015 року по 01.02.2016 року, визначений у спірному рішенні про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 24/2655-11-06 від 31.03.2016 року, посилання податкового органу на неподання платником податку протягом 12 послідовних податкових місяців податкової декларації з податку на додану вартість є безпідставними, що обумовлює відсутність підстав для анулювання свідоцтва про реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість, відтак такі дії слід визнати протиправними.

З огляду на зазначене рішення № 24/2655-11-06 від 31.03.2016 року Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації ТОВ “Адепт-Груп”, як платника податку на додану вартість підлягає скасуванню.

Судом тако встановлено, що здійснюючи господарську діяльність, позивачем було укладено зовнішньоекономічний контракт № 29/12 від 29 грудня 2015р з нерезидентом “FLYNDER TRADING LP” (Шотландія, Великобритания) предметом якого є постачання товарів народного вжитку. (а.с.29-35)

На підтвердження придбання товарів сформовані митні накладні:

50470000/2016/100337;504070000/2016/100316;504070000/2016/100334;4070000/2016/100335;504070000/2016/100336;504070000/2016/100338;504070000/2016/100339;5070000/2016/10036;504070000/2016/100387;504070000/2016/100393;504070000/2016/100407;504070000/2016/100412;504070000/2016/100413;504070000/2016/100416;504070000/2016/100425;504070000/2016/100425;504070000/2016/100427;504070000/2016/100437;504070000/2016/100166;504070000/2016/100303;504070000/2016/100317;504070000/2016/100318;504070000/2016/100319;504070000/2016/100359;504070000/2016/100363;504070000/2016/100366;504070000/2016/100408;504070000/2016/100409;504070000/2016/100410;504070000/2016/100411;504070000/2016/100433 та інвойси, з яких вбачається, що у період з 19.03.2016 року по 25.03.2016 року позивачем було отримано імпортований товар на суму 31 788 340,07 грн, з яких митний збір у сумі 2 378 425,17 грн та сума податку на додану вартість 6833353,06 грн.(а.с.36-105)

З матеріалів справи вбачається, що на підставі платіжних доручень №1,3,6,7,8,9,10 у період з 26.02.2016 року по 25.03.2016 року позивачем було внесено до Миколаївської ДФС передоплату за митне оформлення у сумі 6 833 353,06 грн.

Також, між позивачем та ПАТ “Фрост” був укладений договір оренди складу №12/03-16 від 05.03.2016 року для складання придбаного товару(а.с.15-18).

Отже, до дня прийняття відповідачем спірного рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ позивачем проводилися фінансово-господарські операції, у т.ч. придбання імпортованих товарів зі сплатою на митниці податку на додану вартість на загальну суму 6 833353,06 грн.

Позивач зазначає, що разом з рішенням про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість було списано значення реєстраційної суми 6 833 353,06 грн у системі електронного адміністрування ПДВ, що позбавило позивача використати право на реєстрацію податкових накладних.

Підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а також наслідки такого анулювання визначені ст. 184 ПК України.

Статтею 184 ПК України, встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку, така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку, останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону. У разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов'язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені цим Кодексом, платник зобов'язаний погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні. У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

Таким чином, з вищенаведеної статті, не вбачається відсутність права платника податків внаслідок анулювання реєстрації платника ПДВ на віднесення сплачених сум до податкового кредиту або виписку податкових накладних за господарськими операціями, здійснюваними до такого анулювання та під час наявності у такого платника статусу платника ПДВ.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 ПК України.

Згідно з положеннями п.200-1.1 ст.200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: - суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; - суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; - суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; - суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; - інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлений Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №569 “Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість”, якою затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість.(далі Порядок №569)

Згідно п.13 Порядку№569 електронного адміністрування податку на додану вартість. ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Таким чином, внаслідок протиправності дій відповідача позивач позбавлений права використати право на реєстрацію податкових накладних на суму 6833353,06 грн.

Фактично, відповідач позбавив позивача у підтвердженні права на мирне володіння його майном, що призводить до значних втрат у господарській діяльності позивача та не узгоджується із закріпленими в Україні, як у правовій державі, принципами юридичної визначеності та законних (легітимних) очікувань.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованоїЗаконом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади /рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)/.

Європейським судом з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) було зазначено, що затримки у відшкодуванні ПДВ можна вважати втручанням у право на мирне володіння своїм майном, а постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів, порушує "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном.

Така позиція Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) розглядається як позбавлення власності.

Таким чином, створення перешкод чи встановлення обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись накопиченим за наслідками розрахунків з бюджетом від'ємним значенням з податку на додану вартість є формою втручанням у право на мирне володіння своїм майном.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позивачем вимог.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-11, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:          

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Адепт-Груп” до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити

Визнати протиправним та скасувати Рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві №24/2655-11-06 від 31.03.2016 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “Адепт-Груп”.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю “Адепт-Груп”, як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві відновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення реєстраційної суми з податку на додану вартість у сумі 6 833 353,06 грн, станом на дату анулювання реєстрації платника податку на додану вартість

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на користь Товариство з обмеженою відповідальністю “Адепт-Груп” (код ЄДРПОУ 38844981, вул. Урицького, буд.9, м. Слов'янськ Донецька область, 84122), судовий збір у розмірі 4 134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено у судовому засідання 10.10.2016 року.

Повний текст постанови виготовлено 13.10.2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                   Христофоров А.Б.