Постанова

від 28.09.2011 по справі 2-а-11219/11

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-11219/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2011 Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Медінцева Н.М., розглянувши у скороченому провадженні в м. Артемівську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Артемівськ Донецької області про визнання бездіяльністю невиплату соціальної надбавки дітям війни та стягнення невиплаченої соціальної надбавки дитині війни з 01.12.2010 р. по 31.05.2011 р.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Артемівськ (надалі УПФУ) Донецької області про визнання бездіяльністю невиплату соціальної надбавки дітям війни та стягнення невиплаченої соціальної надбавки, в якому зазначила, що має статус " дитини війни", у звґязку з чим у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, оскільки, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. " 1-29/2007 положення статті 71 Закону України " Про державний бюджет на 2007 рік" , якими була зупинена дія статті 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" ,визнані таким, що не відповідають Конституції. Відповідач зазначену доплату не нараховував та не виплачував. Позивач просить визнати бездіяльністю відповідача невиплату соціальної надбавки як дитині війни та стягнути з останнього на її користь недотриману соціальну надбавку як дитині війни за період з 01.12.2010 р. по 31.05.2011 р.

Ухвалою судді Артемівського міськрайсуду від 01.09.2011 р. відкрито скорочене провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Артемівськ Донецької області про визнання бездіяльністю невиплату соціальної надбавки дітям війни та стягнення невиплаченої соціальної надбавки дитині війни в частині вимог з 01.12.2010 р. по 31.05.2011 р .

Відповідно до положень ст.183-2 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження без виклику сторін.

У письмових запереченнях відповідача проти позову зазначено, що порядок надання пільг, передбачених ст.6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни", Кабінетом Міністрів України у 2006 р. не було зроблено. Законом України " Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст. 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" була призупинена, тому, незважаючи на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. " 1-29/2007 , яким визнаний неконституційним п.12 ст.71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік", видатки на підвищення дітям війни не передбачено, як і не визначено, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, який чином обчислювати вказаний розмір. Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який визнано у подальшому неконституційним. Також, відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, який передбачено ст.99 КАС України, та який був пропущений позивачем без поважних причин.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни"до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни ( 2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в м.Артемівськ Донецької області, що підтверджується довідкою відповідача й відміткою на пенсійному посвідченні позивача.

Згідно довідки відповідача у 2006-2007 роках позивачу надбавка по категорії "Діти війни" не виплачувалась. Зазначене підвищення виплачувалось позивачу з 01.01.2008 р.-47,00 грн.; з 01.04.2008 р.-48,10 грн.; з 01.07.2008 р.-48,20 грн.; з 01.10.2008 р.-49,80 грн., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. - 49,80 грн.; з 01.01.2010 р.- 49,80 грн.

Відповідно до ст.6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. , що набув чинності з 01.01.2006 р., дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 6 вказаного Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватися як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України В«Про прожитковий мінімумВ»від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-Ш, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Згідно з Законом України В«Про встановлення прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної платиВ»від 20.10.2009 р. № 1646-У1 прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність з 01.01.2010 р. складає - 695 грн.; з 01.04.2010 р. по 01.07.2010 р.- 706 грн. ; з 01.07.2010 р.- 709 грн.; з 01.10.2010 р.- 723 грн., з 01 .12.2010р.- 734 грн.

Таким чином, позивач мав право на отримання з 01.12.2010 р. по 31.05.2011 р. соціальної надбавки дитині війни у розмірі 30 відсотків відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» в редакції ,яка діяла в цей період.

Судом встановлено, що за період з 01.12.2010 р. по 31.05.2011 р. фактично позивачу була нарахована та виплачена відповідачем соціальна надбавка дитині війни у меншому розмірі, ніж встановлено ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» , тому, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі, встановленому ст.6 вказаного Закону, за період з 01.12.2010 р. по 31.05.2011 р. слід визнати протиправною.

Суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки ,такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження.

Відповідно до ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять.

Враховуючи те, що суд не вправі виконувати функції субґєкта владних повноважень, покладені на нього законом, та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд для повного захисту порушених прав позивача відповідно до ст.11 КАС України вважає необхідним зобовґязати Управління Пенсійного фонду України в м.Артемівськ здійснити нарахування та виплату щомісячної надбавки до пенсії позивачу, як особі, що має статус дитини війни, починаючи з 01.12.2010 р. по 31.05.2011 р. , відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» в редакції , яка діяла в цей період, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком ,з урахуванням фактично здійснених виплат.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України судові витрати у розмірі 3,40 грн., сплачені позивачем, підлягають стягненню на користь останнього.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99-100,184-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Артемівськ Донецької області про визнання бездіяльністю невиплату соціальної надбавки дітям війни та стягнення невиплаченої соціальної надбавки - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м.Артемівськ Донецької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.12.2010 р. по 31.05.2011 р.

Зобовґязати Управління Пенсійного Фонду України в м.Артемівськ Донецької області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як особі, що має статус дитини війни, за період з 01.12.2010 р. по 31.05.2011 р. , відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» в редакції ,яка діяла в цей період, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійсненних виплат, відповідно до вимог чинного законодавства та змін до нього.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Копії постанови надіслати сторонам рекомендованим листом із повідомленням.

Зобовґязати Управління Пенсійного фонду України в м.Артемівськ Донецької області виконати постанову негайно.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Н. М.Медінцева