Ухвала

від 12.10.2016 по справі 758/8729/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі: Юрченко А.С.

за участю: представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача Лебідь О.П.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_5 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВНГ Груп про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по авансових звітах, стягнення компенсації за заподіяну моральну шкоду,-

В С Т А Н О В И Л А:

Справа №758/8729/16-ц № апеляційного провадження: 22-ц-796/13229/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Васильченко О..В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. Позивач ОСОБА_5 звернувся із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВНГ Груп про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по авансових звітах, стягнення компенсації за заподіяну моральну шкоду.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року позовну заяву ОСОБА_5. визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою представником ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року та постановити нову про направлення справи до суду першої інстанції для подальшого її розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Зокрема, вказує на те, що визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її, суд першої інстанції не звернув уваги на те, в листі - поясненні на ухвалу Подільського районного суду від 15 липня 2016 року про залишення позовної заяви без руху, позивач ОСОБА_5 зазначав, що його було звільнено з погрозами фізичної розправи, та не допущено до офісних приміщень товариства, тому позивач не мав можливості під час подання позову до суду надати вказані судом розрахунки. Крім того, позивач звернувся до суду з вимогою не лише про стягнення заборгованості по заробітній платі, а і з вимогою про поновлення на роботі, а отже посилання суду про необхідність надання ухвали про відмову у прийнятті заяви про скасування судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати не грунтуєтсья на законі, так як відповідно до ст. 96 ЦПК України, у наведеному переліку підстав відповідно до яких може бути виданий судовий наказ, поновлення на роботі у зв'язку з незаконним звільненням відсутнє, тому позивач і звернувся до суду саме з позовною заявою, а не з заявою про видачу судового наказу.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача Лебідь О.П., який діє на підставі довіреності в інтересах ТОВ ВНГ Груп , проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 15 липня 2016 року позовну заяву ОСОБА_5 залишено без руху з наданням терміну для усунення недоліків, а саме: не вказана ціна позову; не надано розрахунок заборгованості по заробітній платі, не надано обгрунтовання розміру моральної шкоди, а також не надано ухвали про відмову у прийнятті заяви про скасування судового наказу або скасування його судом.

На виконання ухвали Подільського районного суду м. Києва від 15 липня 2016 року позивачем ОСОБА_5 подано лист- пояснення.

Визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її позивачу, суд першої інтенції виходив з того, що позивачем не виконані вимоги ухвали Подільського районного суду м. Києва від 15 липня 2016 року, а саме: в заяві не зазначено ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком з огляду на таке.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява, зокрема повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

При цьому, як роз'яснено в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення. Якщо порушення правил статей 119, 120 ЦПК виявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені пунктом 8 частини першої статті 207 ЦПК. Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити про те, що відповідно до ч.1 ст. 96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не ставить питання про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, а навпаки просить стягнути заборгованість по заробітній платі, розмір якої не зазначає у зв'язку з неможливістю отримання відомостей, які в подальшому має намір просити суд витребувати у відповідача по справі.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до правосуддя за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до правосуддя чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Визнавши позовну заяву неподаною та повертаючи її, суддя вказав, що підставою для цього є не зазначення ОСОБА_5, зокрема, ціни позову.

За змістом ч.2 ст. 80 ЦПК України у разі якщо на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні спору.

Виходячи з таких положень процесуального закону, з урахуванням доводів апеляційної скарги про неможливість позивача на стадії подачі позову до суду визначити ціну позову, колегія суддів вважає, що у судді не було підстав для повернення позовної заяви.

З наведених підстав ухвала судді підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року - задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року - скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: