Постанова

від 12.10.2016 по справі 922/4463/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2016 р. Справа № 922/4463/15

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю:

від позивача - Єршов Р.В., (за довіреністю №19-Д від 17.08.2016р.), Ладоня Ю.В., (за довіреністю №16-Д від 30.06.2016р.);

від відповідача - Іванов М.В. (за довіреністю №4 від 05.08.2016р.), Артеменко С.М., (за довіреністю №3 від 05.08.2016р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ТОВ "РЦНІТ, ЛТД" (вх. №1939 Х/2) та апеляційну скаргу позивача ПАТ "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (вх. №1997 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 05.07.16 у справі № 922/4463/15

за позовом ПАТ "АТ "Науково-дослідний іститут радіотехнічних вимірювань"

до ТОВ "РЦНІТ, ЛТД"

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЦНІТ, ЛТД" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди у розмірі 29954,32 грн., пені у розмірі 1922,45 грн., штрафу у розмірі 7256,36 грн. та 3% річних у розмірі 1871,11 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.10.2015 у справі №922/4463/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2015, повністю відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2016 у справі №922/4463/15, касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 у справі №922/4463/15 задовольнити. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 у справі №922/4463/15 та рішення Господарського суду Харківської області від 05.10.2015 у справі №922/4463/15 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.04.2016 справу призначено до розгляду.

Представник позивача надав 18.05.2016 заяву про збільшення позовних вимог за вх.№16360, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 43412,10 грн., заборгованість з відшкодування витрат у розмірі 9281,70 грн., пеню у розмірі 553,49 грн., штраф у розмірі 5636,99 грн., 3% річних за прострочення орендної плати у розмірі 3842,86 грн., 3% річних за прострочення компенсації за комунальні послуги та інші послуги у розмірі 821,62 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.05.2016р. судом прийнято збільшення позовних вимог позивача та розгляд справи продовжено з урахуванням цих збільшень.

21.06.2016 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача: заборгованість з орендної плати за договором оренди у розмірі 40372,55 грн., заборгованість з відшкодування витрат орендодавцю за договором оренди в розмірі 7673,81 грн., пеню за договором оренди в розмірі 553,49 грн., штраф за прострочення внесення орендної плати за договором оренди у розмірі 5636,99 грн., 3% річних за прострочення внесення орендної плати за договором оренди в розмірі 3573,80 грн., 3% річних за прострочення внесення компенсації орендодавцю за комунальні та інші послуги за договором оренди в розмірі 679,28 грн. Зазначена заява прийнята судом до розгляду, тому розгляд справи продовжується з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог.

За результатами нового розгляду господарським судом Харківської області 05.07.2016 у даній справі прийнято рішення (суддя Светлічний Ю.В.), яким позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр нових інформаційних технологій" (ТОВ "РЦНІТ, ЛТД") (61054, м. Харків, майдан Конституції, буд. 26, код ЄДРПОУ 21220869, п/рах. 2600930012064 в філії ПАТ "Ощадбанк", код банку 351823) на користь Публічного акціонерного товариства "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271,п/рах. 26009001138954 у ПАТ КБ "Хрещатик", м. Київ, код банку 300670, код ЄДРПОУ 14309534, свідоцтво №100337873, ІПН 143095320398) заборгованість з орендної плати у розмірі 17157,87 грн., заборгованість з відшкодування витрат орендодавцю за договором оренди у розмірі 4974,11 грн., 3% річних за прострочення внесення орендної плати у розмірі 1029,47 грн., 3% річних прострочення внесення компенсації за комунальні платежі у розмірі 112,02 грн. та судовий збір у розмірі 695,47 грн.

Рішенням мотивоване неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог, рішення мотивоване тим, що позивачем неправомірно здійснені нарахування по орендній платі, 3% річних, пені та штрафу поза межами строку дії договору.

Відповідач не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою (вх. 1939 Х/2), в якій з посиланням на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин справи, недоведеність обставин, викладених у рішенні, належними та допустимими доказами, просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2016 та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. Судові витрати просить покласти на позивача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 22.08.2016. Зобов'язано заявника апеляційної скарги надати докази сплати судового збору у встановленому Законом "Про судовий збір" розмірі.

Позивач не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою (вх. 1997 Х/2), в якій з посиланням на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин справи, недоведеність обставин, викладених у рішенні, належними та допустимими доказами, просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2016 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позові вимоги повністю, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за договором оренди в розмірі 40372,55 грн; заборгованість з відшкодування витрат орендодавцю за договором оренди в розмірі 7673,81 грн; пеню за договором оренди в розмірі 553,49 грн; штраф за прострочення внесення орендної плати за договором оренди в розмірі 5636,99 грн; 3% річних за прострочення внесення орендної плати за договором оренди в розмірі 3573,80 грн; 3% річних за прострочення внесення компенсації орендодавцю за комунальні та інші послуги за договором оренди в розмірі 679,28 грн; Також просить стягнути з відповідача судовий збір, сплачений позивачем за подання первісного позову у 2015 році, апеляційної скарги у 2015 році, касаційної скарги, а також за подання цієї апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 22.08.2016.

Зважаючи на те, що апеляційні скарги подані на один і той самий процесуальний документ, а саме - рішення господарського суду Харківської області від 05.07.16 у справі № 922/4463/15, судова колегія дійшла висновку про розгляд зазначених апеляційних скарг в одному апеляційному провадженні.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.08.2016 у зв'язку з відпусткою судді Плахова О.В. для розгляду даної справи визначено наступний склад суду: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Враховуючи викладене, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційних скарг з початку.

В судовому засіданні 22.08.2016 оголошено про перерву в судовому засіданні до 21.09.2016 10 години 30 хвилин.

Після перерви судове засідання продовжено 21.09.2016 року в тому ж складі суду.

Відповідач надав відзив (вх. 9551 від 21.09.2016) на апеляційну скаргу позивача, в якому вважає її безпідставною та просить відмовити у її задоволенні.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 розгляд справи відкладено на 12.10.2016.

Від позивача у справі надійшов відзив (вх. 9993 від 04.10.2016) на апеляційну скаргу відповідача, в якому він вважає скаргу позивача безпідставною та просить відмовити в її задоволенні, а апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Протоколом автоматичної зміни колегії суддів від 12.10.2016 у зв'язку з відпусткою судді Бородіної Л.І. визначено судову колегію для розгляду даної справи у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Шевель О.В.

Судова колегія продовжила розгляд справи у новому складі суду.

В судовому засіданні 12.10.2016 представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги позивача у повному обсязі та заперечували проти вимог апеляційної скарги відповідача.

В судовому засіданні 12.10.2016 представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги відповідача повністю. просили її задовольнити, проти вимог апеляційної скарги позивача заперечували, просили відмовити в її задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах та запереченнях на них доводи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.06.2013 між ПАТ "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (орендодавець, ПАТ "АТНДІРВ") та ТОВ "РЦНІТ, ЛТД" (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна № 50/2 (далі по тексту - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення загальною площею 22,40 кв.м, розміщене за адресою: 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271, к. № 404 площею 22,4 кв.м в АПБ корпусу 7, інв. № 600007, що знаходяться на балансі ПАТ "АТНДІРВ". Майно передавалось з метою використання під офіс (комп'ютерний клас).

Пунктами 3.1, 3.2 договору сторони узгодили, що орендна плата визначається на підставі "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 та змінами, внесеними згідно з постановою КМУ, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 984,60 грн. (додаток № 1). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.3 договору оренда приміщень і надання комунальних та інших послуг щомісячно оформлюється двостороннім актом в 3-х примірниках: один примірник орендарю, два примірника - орендодавцю.

Згідно з п. 3.4 договору, щомісячна орендна плата перераховується орендарем орендодавцеві не пізніше 15-го числа наступного місяця.

Пунктом 3.6 договору сторони обумовили, що відшкодування витрат орендодавцю орендар проводить одночасно з орендною платою (Додатком № 2 та Додаток № 3).

Відповідно до п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та дати підписання сторонами акту приймання - передачі майна.

Згідно п. 2.2. договору, передача майна не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається орендодавець, а оредар користується ним протягом строку оренди.

Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна, підписаного сторонами 01.06.2013, який є додатком до договору від 01.06.2013 № 50/2.

Між сторонами було складено акт № 7 від 31.07.2013, акт № 8 від 31.08.2013 щодо вартості орендної плати та відшкодувань витрат орендодавцю та про те, що операційна оренда приміщень відповідає вимогам договору. Орендна плата, визначена у вказаних актах, була сплачена ТОВ "РЦНІТ, ЛТД".

Листом від 27.11.2013 вих. № 16/76 ПАТ "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" повідомило ТОВ "РЦНІТ, ЛТД" про те, що у зв'язку з фінансово-економічною ситуацією, що склалася у позивача, а також зношеністю водопровідних мереж, правлінням інституту прийнято рішення припинити водопостачання і теплопостачання в будівлях підприємства з грудня 2013 року по кінець лютого 2014 року; водопостачання передбачається відновити в березні 2014 року.

Відповідач листами від 17.03.2014 №06, від 07.10.2014 №11, від 23.03.2015 №02, від 22.04.2015. №03 повідомляв позивача про неможливість використання переданого в оренду приміщення за визначеною у договорі метою - в якості комп'ютерного класу для проведення безперервного циклу навчання у відповідності з ліцензією Міністерства освіти та науки України у зв'язку з невідповідністю приміщення санітарним нормам (відсутність опалення, водопостачання і каналізації).

Як встановлено господарським судом першої інстанції, під час апеляційного провадження та підтверджується матеріалами справи, позивач на підтвердження факту відновлення водопостачання до спірного приміщення надав: акт від 26.02.2014, складений комісією з його працівників-замісника директора Ладоні Ю.В., начальника служби експлуатації Котлярова А.В., начальника бюро зі здачі приміщень в оренду Єремєєва А.В., начальника сантехнічного відділу дільниці Лялюка А.Н., в якому зазначено про рішення відповідача відновити функціонування в будівлі АББ корпуса 7 , за адресою: 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271 водопостачання та водовідведення з 03.03.2014, у зв'язку з тим, що: всі водопровідні труби і труби водовідведення в будівлі складають єдину систему без автономних систем; системи водопостачання та водовідведення будівлі знаходяться в задовільному стані; подача холодної води можлива; акт від 03.03.2014, складений комісією з його працівників-замісника директора Ладоні Ю.В., начальника служби експлуатації Котлярова А.В., начальника бюро зі здачі приміщень в оренду Єремєєва А.В., начальника сантехнічного відділу дільниці Лялюка А.Н., начальника планово-економічного відділу Коробчука Т.Н, а також директора орендаря одного з приміщень корпусу -ПП "С-Стиль" Озеряного К.В., в якому зазначено про відновлення у приміщеннях АББ корпуса 7 за адресою, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271 холодного водопостачання та водовідведення та відсутність технічних неполадок в системі холодного водопостачання та системи водовідведення (каналізації); довідку голови правління директора позивача О.П. Верещака від 16.12.2015 про те, що у приміщенні АББ корпуса 7 за адресою, м. Харків, вул. Академіка Павлова , 271 мають єдину мережу холодного водопостачання, теплопостачання та водовідведення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем виключені суми заборгованості за період відключення водопостачання та теплопостачання орендованого приміщення, а саме за грудень 2013, січень 2014 та лютий 2014.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що невикористання об'єкта оренди орендарем за відсутності перешкод з боку орендодавця при наявності діючого договору оренди не звільняє останнього від обов'язку внесення орендних платежів. На думку господарського суду першої інстанції відповідачем у справі не надано належних доказів здійснення додаткових перешкод у використанні приміщенням, та неможливістю використання орендованого приміщення, а відтак наявний його обов'язок по сплаті орендних приміщень в межах строку договору оренди, який укладений між позивачем та відповідачем.

Відмовляючи частково в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що позивачем нараховуються санкції до відповідача по актам прийняття орендної плати та витрат на відшкодування витрат на комунальні та інші послуги за межами строку дії договору, тобто після його закінчення, а саме починаючи з 01.06.2015, що є невірним.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає правомірними такі висновки суду першої інстанції зважаючи на таке.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

При цьому, до предмету доказування в такому разі входить встановлення повної неможливості використання майна у цілях, передбачених договором.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Судова колегія вважає безпідставними посилання заявника апеляційної скарги (відповідача у справі) на відсутність обов'язку сплати орендної плати через неможливість використання орендованого приміщення у зв'язку з тим, що на поверсі орендованого приміщення не працював санвузол.

Неможливість використання орендованого приміщення під комп'ютерний клас ніяким чином не може бути пов'язано з тимчасовою відсутністю працюючого санвузлу на відповідному поверсі будинку, оскільки наявні та доступні санвузли на інших поверхах цього ж будинку.

Перевіривши розмір, стягнутої господарським судом заборгованості з орендної плати, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що вона є відповідною умовам договору та нарахована за період дії договору.

Зважаючи на відсутність на момент винесення оскаржуваного рішення доказів оплати відповідачем заборгованості з орендної плати, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення господарського суду в частині стягнення основної заборгованості за договором оренди законне та обґрунтоване.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши, розрахунок стягнутої суми 3% річних, судова колегія вважає, що він є арифметично вірним, нарахований в межах строку, передбаченого Законом та договором, тому оскаржуване рішення господарського суду Харківської області в частині стягнення з відповідача та користь позивача 3% річних правомірне та підлягає залишенню без змін.

Судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що господарським судом Харківської області обґрунтовано відмовлено у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача штрафу та пені за прострочення внесення орендної плати, зважаючи на те, що вказані санкції нараховані позивачем поза межами строку дії договору.

Як встановлено вище, строк дії договору оренди з 01.06.2013 по 31.05.2015.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, апеляційні скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі. При прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2016 по справі №922/4463/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційних скарг, судовий збір за звернення з апеляційними скаргами покладається на апелянтів.

Пунктом п. 3 та п. 2 резолютивної частини ухвал Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 та від 21.09.2016 ухвалювалось заявнику апеляційної скарги надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому Законом "Про судовий збір" розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди у розмірі 58 489,92 грн. Отже, майнова вимога.

Так, відповідно до Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно положень Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, виходячи з наведених положень Закону, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі складає : ((58489,92 / 100) х 1,5) = 877,35.

Однак, відповідно до Закону розмір судового збору не може бути меншим ніж 1 розмір мінімальної заробітної плати. Так, розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2016 року, складає 1378,00 грн.

Тобто, судовий збір за звернення з апеляційною скаргою на рішення у даній справі складає 1378,00 грн. + 10% = 1515,80 грн.

Як вбачається з доданої до апеляційної скарги квитанції № 15985500 від 15.07.2016 про сплату судового збору (а.с. 81 т. 3) апелянтом (ТОВ "РЦНІТ, ЛТД") при зверненні з апеляційною скаргою сплачено судовий збір в розмірі 677,61 грн., що є меншим ніж передбачено Законом.

Заявник апеляційної скарги вимог ухвал Харківського апеляційного господарського суду не виконав, доказів сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою на рішення у даній справі у передбаченому Законом розмірі на момент проведення судового засідання 12.10.2016 не надав.

Зважаючи на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про стягнення з апелянта на користь державного бюджету судового збору за звернення з апеляційною скаргою в розмірі 838,19 грн.

Керуючись 49, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ТОВ "РЦНІТ, ЛТД" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу позивача ПАТ "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 05.07.16 у справі № 922/4463/15 залишити без змін.

Стягнути з відповідача ТОВ "РЦНІТ, ЛТД" (61054, м. Харків, майдан Конституції, буд. 26, код ЄДРПОУ 21220869), п/рах 2600930012064 в філії ПАТ "Ощадбанк", код банку 351823) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача 37999654, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок отримувача 31216206782003, код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір") судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 838,19 грн. (вісімсот тридцять вісім гривень дев'ятнадцять копійок).

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 13.10.16

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Шевель О. В.