Постанова

від 10.10.2016 по справі 903/816/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року Справа № 903/816/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі судового засідання Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення господарського суду Волинської області від 14.07.16р. у справі № 903/816/14 (суддя Кравчук Віктор Оксентійович)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до відповідача Кредитної спілки "Інкомвклад"

про стягнення 29 736 750,48 грн

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство Західінкомбанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - позивач) звернулось в господарський суд Волинської області з позовною заявою (т.1 а.с.2-4) до Кредитної спілки Інкомвклад (надалі -відповідач), в якій просить стягнути з останнього, з урахуванням уточнення позовних вимог, 29 636 7502, 48 грн.

Рішенням господарського суду Волинської області від 14.07.2016 (т.1 а.с.252-257) в позові відмовлено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що кредитна заборгованість спростовується висновком Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №8110 від 16.05.2016р.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою (т.2 а.с.4-7) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 14.07.2016 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.

Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не проаналізував належним чином докази у справі, а саме кредитний договір, дані рахунку 9611. Крім того, вважає висновок Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №8110 від 16.05.2016р. неналежним доказом у справі, так як вказаною експертизою охоплено не усі докази, надані позивачем у справі. Крім того, просить відстрочити сплату судового збору у зв язку із важким матеріальним становищем.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 903/816/14 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.08.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 30.08.2016 на 15 год. 20 хв., відстрочено скаржнику сплату судового збору до 30 серпня 2016 року (т.2, а.с.2-3).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 року розгляд справи відкладено у зв"язку із клопотанням відповідача про неможливість участі у справі на 20.09.2016 року на 11 годину 00хв. Крім того, задоволено клопотання позивача від 29.08.2016 про відстрочку сплату судового збору, строк сплати встановлено до 20.09.2016 (т.2, а.с.28-29).

20.09.2016 на електронну пошту Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи та відстрочку сплати судового збору (т.2, а.с.39-41).

В судове засідання, яке відбулось 20 вересня 2016 року, представники позивача та відповідача не з"явились та не реалізували право на участь у судовому засіданні.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 року розгляд справи відкладено 10 жовтня 2016 року на 12 годину 30 хв. Крім того, задоволено клопотання позивача про відстрочку сплату судового збору, строк сплати встановлено до 10.10.2016 (т.2, а.с.44-45).

10.10.2016 на електронну пошту Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (т.2, а.с.53-54).

10.10.2016 на електронну пошту Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи (т.2, а.с.55-56).

В судове засідання, яке відбулось 10 жовтня 2016 року, представники позивача не з"явились та не реалізували право на участь у судовому засіданні, відзив на апеляційну скаргу та додаткові пояснення до справи не надали. Про час та місце проведення засідання представники сторін були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомленя т.2, ас.51-52).

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26 грудня 2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору; господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.); при цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Беручи до уваги, що апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження ухвалою від 08.08.16р., та ухвалою від 20.09.16р. відкладено на 10.10.16, що є останнім днем двомісячного строку розгляду,у суду відсутні підстави для задоволення клопотання про відкладення розгляду апеляційної скароги.

З врахуванням того, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору і міститься апеляційна скарга Позивача, в котрій викладена його позиція, в правовому полі статей 101, частини 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Позивача, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 06.02.2009р. між КБ "Західінкомбанк" ТзОВ (правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк" згідно п. 1.1 статуту ПАТ "Західінкомбанк", затвердженого наказом тимчасового адміністратора ПАТ "Західінкомбанк" №05-ОД-02 від 12.02.2010р., а.с. 13) та Кредитною спілкою "Інкомвклад" (позичальник) було укладено кредитний договір про надання короткострокового кредиту (овердрафту) № 0602/09-7251, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику короткостроковий кредит (овердрафт) понад його залишок на поточному рахунку №26508012928 в межах встановленого ліміту, зі сплатою 9,5 процентів річних, що сплачуються не пізніше останнього робочого дня поточного місяця включно шляхом перерахунку на рахунок №26575012928.

На час підписання договору, відповідно до п.1.2, ліміт встановлювався в сумі 23 560 000,00 гривень. Термін користування кредитними коштами - до 06 лютого 2010 року. Цільове використання овердрафту - для здійснення статутної діяльності позичальника, оплати за товари, послуги, виплати заробітної плати та нарахування на неї, а також здійснення іншої господарської діяльності (п.1.3 договору)(а.с. 8-9).

06 лютого 2009 року між ТзОВ КБ "Західінкомбанк" та Кредитною спілкою "Інкомвклад" було укладено додатковий договір до кредитного договору № 0602/09-725 про надання короткострокового кредиту (овердрафту) від 06 лютого 2009 року, відповідно до умов якої кредитор надав позичальнику відстрочку по сплаті відсотків в період з лютого 2009 року по липень 2009 року включно. При цьому стронами погоджено, що нараховані за цей період відсотки будуть сплачуватись позичальником протягом наступних місяців дії кредитного договору № 0602/09-725 про надання короткострокового кредиту (овердрафту) від 06.02.2009р.

Згідно п.2.1 кредитного договору, в забезпечення зобов язань позичальник надав, а кредитор прийняв майно, основні засоби, на які в разі порушення умов даного договору буде звернено стягнення в порядку, визначеному кредитним договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п.3.2.3 кредитного договору, Позичальник зобов язується сплачувати проценти за користування кредитними коштами щомісяця, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця включно.

Пунктом 3.2.4 вищевказаного договору передбачено, що за порушення строків повернення та сплати грошових сум згідно кредитного договору додатково до встановленої процентної ставки сплачується кредитору пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка буде діяти на період нарахування пені, від сум несплачених грошових сум за кожен день прострочки.

На виконання умов кредитного договору позивачем згідно банківських виписок по операціях по рахунку №2650801228 кредитній спілці "Інкомвклад" було надано кредитні кошти в сумі 23 560 000грн.

У зв язку з тим, що станом на 18.06.2014 відповідач зобов язаний погасити заборгованість перед позивачем по вищевказаному кредитному договору у розмірі 29 736 750,48 грн., однак погашення не відбулося, позивач в особі звернувся до господарського суду Волинської області.

23.07.2014 рішенням №63 виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру ліквідації ПАТ Західінкомбанк . Пунктом 2 цього рішення призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ Західінкомбанк провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Яремчишина І.Б.

Відповідно до ст.48 Закону України Про гарантування вкладів фізичних осіб , уповноважена на ліквідацію банку особа серед інших має наступні повноваження органів управління банку; виконує всі повноваження,які визначені частиною 2 статті 37 цього Закону, п.5 ч.2 ст. 37 даного Закону надає уповноваженій особі Фонду право заявляти від імені банку позови майнового і немайнового характеру до суду.

Тому, позивач під час розгляду справи діє в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Аналізуючи встановлені обставини справи, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Колегія суддів зазначає, що за своєю правовою природою договір 0602/09-7251, укладений між позивачем та відповідачем, є кредитним договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1056 1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Колегія суддів зазначає, що з питань виконання даного договору є судове рішення, що вступило в законну силу і якими встановлено обставини, що стосуються даної справи.

Так, рішенням господарського суду Волинської області від 21.02.2013 у справі №903/124/13-г задоволено позов ПАТ Західінкомбанк до Кредитної спілки Інкомвклад про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0602/09-7251 в сумі 100 000 грн.

При розгляді вищевказаної справи господарський суд Волинської області встановив ряд обставин, а саме те, що позивачем згідно банківських виписок по операціях по рахунку №2650801228 кредитній спілці Інкомвклад" було надано кредитні кошти в сумі 23 560 000 грн. Крім того, встановлено, що дорученням (розпорядженням) на списання коштів від 06.02.2009р. №1 КС Інкомвклад" доручила Банку списати з рахунку N26508012928 кошти в сумі 23 560 000 грн. у разі настання умов договору №0602/09-725 від 06.02.2009р. та вказала у п.2 , що розпорядження набирає чинності з дня настання строку платежу за договором і може бути пред'явлене до виконання протягом строку дії договору. Факт отримання кредиту підтверджується також листом відповідача на адресу ПАТ Західінкомбанк" від 29.10.2009р. №12-10/09, в якому також визнано існуючу на той момент заборгованість в сумі 21261295грн., яку відповідач просив реструктуризувати, а також продовжити термін дії кредитної угоди.

Разом з тим, судом першої інстанції вищевказані обставини не взято до уваги.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом п.2. 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції передбачено, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому немає значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовим рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин,здійсненій іншим судом.

Відтак, колегія суддів визнає підтвердженим факт отримання кредиту по вищевказаному договору.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції в основу прийнятого рішення покладено висновок Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №8110 від 16.05.2016р. (а.с. 108-112), в якому зазначено наступне:

- у поданій на дослідження позовній заяві про стягнення заборгованості за кредитним договором сума боргу позичальника перед ПАТ "Західінкомбанк", яка підлягає стягненню станом на 18.06.2014р., зазначена у розмірі 29 736 750,48грн., однак вищезазначена заборгованість документами бухгалтерського обліку (у т. ч первинними), які відображають заборгованість (надання та часткове повернення основного боргу, нарахування та погашення процентів) на виконання умов укладеного кредитного договору № 0602/09-725 про надання короткострокового кредиту (овердрафту) від 06.02.2009р., не підтверджується, оскільки, 22.01.2013р. на виконання протоколу правління КБ "Західінкомбанк" ТзОВ від 29.12.2012р. за рахунок резервів банку було списано кредитних коштів на загальну суму 28 510 016,81 грн. (21 261 295,90 (основний борг) + 7 248 720,91 (проценти);

- дослідженням наданих документів (виписки по особових рахунках), на дату призначення експертизи (03.11.2014р.) заборгованість, у т.ч., прострочена зі сплати тіла кредиту, відсотків по кредитному договору про надання короткострокового кредиту (овердрафту) № 0602/09-725 від 06.02.2009р. складає 0,00 грн. (списання за рахунок резервів КБ "Західінкомбанк" ТзОВ).

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із позицією суду першої інстанції, оскільки у відповідності до ст. 42 ГПк україни, висновок судового експерта для господарського суду не є обов"язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 ГПК України.

Зокрема, матеріалами справи встановлено, що висновок судово-економічної експертизи охопив не усі рахунки, на яких обліковувалася заборгованість КС Інкомвклад . Так, виписка по рахунку №9611 (т. 1 а.с. 176) була надана суду тільки 06.07.2016 року, а тому експертом не аналізувалася.

В той же час, саме у виписці по рахунку № 9611 відображена інформація про наявність фінансової заборгованості КС Інкомвклад перед ПАТ Західінкомбанк в розмірі 21 261 295,90грн. за кредитом та 7 248 720,91грн. за відсотками (станом на лютий 2013р.).

За нормами ч. 1 ст. 68 Закону України „Про банки і банківську діяльність", банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

У свою чергу, в ст. 41 Закону України „Про Національний банк України" зазначено, що НБУ встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності.

Облік заборгованості у банках здійснюється у відповідності до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України 17.06.2004 № 280 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004 р. за № 918/9517, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України", відповідно до яких облік простроченої заборгованості здійснюється на рахунку 9611, який використовується для обліку активів у банках та є активним рахунком. Отже, заборгованість КС Інкомвклад обліковується з ПАТ Західінкомбанк на рахунку 9611.

Проте, вищевказаний доказ, наданий Позивачем, судом першої інстанції належним чином не оцінено, не проаналізовано, в рішенні суду не відображено. В той же час рішення господарського суду від 14.07.2016 року базується лише на висновку судово-економічної експертизи, який для господарського суду не є обов'язковим і повинен оцінюватися господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу (ч.5 ст.42 ГПК України).

Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Тому, колегія суддів приходить до висновку, що висновок Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №8110 від 16.05.2016р. не є належним та допустимим доказом у справі в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу.

Суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що в матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують видачу та погашення кредитних коштів

Колегія суддів не погоджується із вищевказаним висновком суду першої інстанції у зв язку з тим, що він не відповідає матеріалам справи.

Так, колегією суддів встановлено, що до матеріалів справи Банком у різний час додавалися: розрахунок заборгованості КС Інкомвклад (в якому, зокрема, зазначається і сума боргу за кредитом) та додаткові пояснення в обґрунтування цього розрахунку. Також в матеріалах справи містяться виписки по рахунках, з яких вбачається, яким чином та в якому розмірі нараховувалися відсотки по кредиту. Ці документи до уваги судом першої інстанції не взято і в судовому рішенні належним чином не відображено.

При цьому колегія суддів звертає на те, що долучені банківські виписки по особових рахунках Позичальника є первинними документами у відповідності із ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996 від 16.07.1999 року. Первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 ЗУ №996).

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до частини 1. ст. 99 ЗУ № 996 та п.п. 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене постановою НБУ від 30.12.1098р.№ 566 є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим Постановою НБУ від 18.06.2003року № 254, визначено перелік первинних документів, які складаються банками в залежності від виду операції та їх обов'язкові реквізити.

В залежності від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують операції з готівкою та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

Пункт 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене Постановою НБУ від 18.06.2003року № 254 гласить: Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене Постановою НБУ від 18.06.2003року № 254 визначено, що інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Виписки з особових рахунків, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, виписки з рахунків КС Інкомвклад на видачу кредитних коштів Банком Відповідачу та платежів по кредиту є належними і достатніми доказами отримання коштів Відповідачем від ПАТ "Західінкомбанк" , нарахування відсотків по кредиту та погашення кредиту. Тому висновок суд першої інстанції, про те, що Банком не надано первинних документів про видачу і погашення кредитних коштів, не відповідає дійсності . Крім того, такий висновок суду суперечить також і висновку судово-економічної експертизи, який не спростовує отримання коштів КС Інкомвклад .

Колегія суддів також не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з причин списання банком боргу як безнадійного.

Так, у описовій частині вищевказаному висновку судово-економічної експертизи встановлено, що З 22 січня 2013 року заборгованість КС "Інкомвклад" у сумі 21 261 295,90 грн. на виконання умов кредитного договору № 0602/09-725 від 06.02.2009р. була списана КБ "Західінкомбанк" ТзОВ на рахунок №240005000 за рахунок резервів банку.

Проте, судом першої інстанції не взято до уваги ст. 599 ЦК України, відповідно до якої зобов язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Станом на час звернення до суду заборгованість КС Інкомвклад за кредитним договором не погашена.

Цивільний кодекс України передбачає виключний перелік підстав припинення зобов'язання. Серед цих підстав відсутня підстава - списання за рахунок резервів заборгованості кредитором. Тому списання за рахунок резервів заборгованості Банком не є достатньою підставою для припинення зобов'язання позичальника перед Банком.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, колегія суддів зазаначає наступне.

Позивач, виходячи з уточненого розрахунку (т. 1 , а.с. 35-36), звернувся про стягнення 29 639 750,48 грн., з яких 21 196 295, 90грн. заборгованості за кредитом та 8 440 445,58 грн. заборгованості за відсотками.

Матеріалами справи доведено, в т.ч. встановлено у судовому рішенні у справі № 903/124/13-г, що станом на травень 2009- січень 2014р. за позивачем рахується заборгованість по кредиту у розмірі 21 261 295, 90 грн. Рішенням у справі № 903/124/13-г від 21.02.2013р. стягнуто з відповідача 100 000 грн. , з яких за даними відповідача 65 000 грн. основного боргу та 35 000 грн. в погашення відсотків. Дані щодо виконання рішення у справі № 903/124/13-г у суду відсутні.Отже сума боргу за кредитом, на час розгляду справи складає 21 261 295,90 грн.. - 65 000 грн. (стягнуто за рішенням суду) = 21 196 295, 90 грн.

Виходячи з відсоткової ставки, визначеної договором у розмірі 9,5% , згодом зміненої на 11,5%, розмір відсотків, нарахованих позивачем за період травень 2009р. - грудень 2012р., з врахуванням сплачених самостійно відповідачем та присуджених до стягнення судовим рішенням, складає 8 440 454,58 грн.

Суд враховує, що заперечень щодо розміру заявлених до стягнення сум відповідачем не надано. А тому суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми, погоджується з розрахунком, наданим позивачем в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 21 196 295,90 грн. та боргу по відсотках за користування в сумі 7 242 881,90 грн. із заявлених 8 440 454,58 грн.

Заперечення щодо пропущення строку позовної давності при зверненні до суду, подана відповідачем, колегією відхиляється, оскільки у відповідності до ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред"явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позовує лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної дпавності починається заново.

Беручи до уваги звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення 100 000 грн. боргу за кредитним договором № 0602/09-725 від 06.02.2009р. (ухвала про порушення провадження у справі № 5/903/124/13-г від 06.02.2013р.) та рішення від 21.02.2013р. у справі, звернення позивача з позовом 03.09.2014р. про стягнення решти заборгованості за кредитним договором № 0602/09-725 від 06.02.2009р. колегія суддів вважає таким, що вчинене в межах строків позовної давності.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, підставними, документально обґрунтованими, такими, що належним чином не досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, у зв"язку з чим прийшов до помилкових висновків щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому рішення першої інстанції підлягає скасуванню.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача згідно ст.49 ГПК.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк від 28.07.16р. задовольнити.

Рішення господарського суду Волинської області від 14 липня 2016 року у справі №903/816/14 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Кредитної спілки "Інкомвклад" (код ЄДРПОУ 33680995) на користь Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (код ЄДРПОУ 19233095) 28 439 177,80 грн., з яких 21 196 295,90 грн. заборгованості за кредитом, 7 242 881,90 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом. В решті позову відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки "Інкомвклад" (код ЄДРПОУ 33680995) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на користь Державного бюджету України в сумі 80 388грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Господарському суду Волинської області видати відповідний наказ.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №903/816/14 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.