Постанова

від 12.10.2016 по справі 826/17000/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17000/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Ганечко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача - Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Радіоінформатика до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Радіоінформатика , звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом у якому просили:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 24 липня 2015 року № 13096/10/26-50-28-02, яким позивачу було відмовлено у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість з додатком № 5 за червень 2015 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві прийняти податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за червень 2016 року з додатком № 5, датою її фактичного отримання, тобто 18 липня 2015 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві відобразити задекларовані позивачем показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатком № 5, в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, у тому числі інтегрованих картках позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2016 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити. Відповідач мотивує свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково: постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволеної позовної вимоги про зобов'язання відповідача відобразити задекларовані позивачем показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатком № 5, в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, у тому числі інтегрованих картках позивача, з прийняттям у цій частині нової постанови, якою у задоволенні зазначеної позовної вимоги - відмовити; змінити постанову суду першої інстанції у частині задоволеної позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за червень 2016 року; у решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2016 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, з 22 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Радіоінформатика зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

18 липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Радіоінформатика подали до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року, що підтверджується електронним звітом із зазначенням дати отримання (квитанцією № 2).

03 серпня 2015 року на адресу позивача надійшов лист відповідача № 13096/10/26-50-2802 від 24 липня 2015 року, в якому зазначено, що за результатами проведеної камеральної перевірки пданої позивачем декларації, податкова декларація Товариства з обмеженою відповідальністю Радіоінформатика за червень 2015 року не вважається податковою декларацією з мотивів невірного зазначення місцезнаходження платника податків.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративнии позовом.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 24 липня 2015 року № 13096/10/26-50-28-02, яким позивачу було відмовлено у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість з додатком № 5 за червень 2015 року, з огляду на таке.

Згідно з п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до абз.1 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 75.1.1. ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно п. 2.5.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165 (далі - Методичні рекомендації), Акт про результати камеральної перевірки складається у вигляді відповідного зразка, який наведено у додатку №2 і складається у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

Відповідно до Методичних рекомендацій (додатку №2 форма акту) камеральні перевірки можуть бути проведені лише з приводу перевірки даних, задекларованих у податковій звітності та з використанням податкової декларації (розрахунку) та бази даних Міністерства доходів і зборів.

Аналіз вищенаведених правових дає підстави для висновку, що камеральна перевірка повинна бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до п. 48.7 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

У розумінні пункту 48.2 статті 48 Податкового кодексу України, обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Відповідно до п. 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію. Під час прийняття податкової декларації у посадової особи зазначеного органу є обов'язок перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Відповідно до п. 49.12 ст. 49 Податкового кодексу України у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Пунктом 49.15 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Відповідно до пп. 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, визначений положеннями статей 48 та 49 Податкового кодексу України, є вичерпним, а тому, неприйняття податкової декларації з інших підстав податковим законодавством не передбачено, а тому забороняється.

Як вбачається зі змісту листа № 13096/10/26-50-2802 від 24 липня 2015 року, викладено зміст статей Податкового кодексу України та повідомлено про неприйняття поданої позивачем декларації з податку на додану вартість з додатками за звітний період - за червень 2015 року за результатами проведеної камеральної перевірки. У листі зазначено, що у декларації з порушеннями заповнено п. 6 місцезнаходження (місце проживання) платника податку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень листі № 13096/10/26-50-2802 від 24 липня 2015 року не деталізовано підстав для неприйняття податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатками.

У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що порушення заповнення рядку 6 декларації полягає у тому, що позивачем не вказано район місця реєстрації.

Проте у рядку 6 декларації, поданої позивачем, зазначено, що податкова декларація подається до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС м. Києва, тобто декларантом вказано район реєстрації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість адміністративного позову та про необхідність його задоволення у частині визнання протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 24 липня 2015 року № 13096/10/26-50-28-02, яким позивачу було відмовлено у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість з додатком № 5 за червень 2015 року.

Щодо висновку суду першої інстанції у частині позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за червень 2016 року з додатком № 5, датою її фактичного отримання (18 липня 2015 року), колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2016 року підлягає зміні, з огляду на таке.

Згідно з п.49.9. ст. 49 Податкового кодексу України , за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації, має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Вимоги ж про зобов'язання контролюючого органу визнати подану декларацію податковою звітністю та відобразити показники податкової декларації в картці особового рахунку платника податків варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 06 квітня 2016 року у справі №810/1019/15 (К/800/30142/15).

Натомість, в абз. 3 резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2016 року зазначено наступне: зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю Радіоінформатика (код ЄДРПОУ 38603449) з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатком № 5, датою її фактичного отримання, тобто 18 липня 2015 року .

Враховуючи те, що обов'язок зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом передбачений п. .49.9. ст. 49 Податкового кодексу України, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що належним способом захисту прав позивача є визнання прийнятою податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю Радіоінформатика (код ЄДРПОУ 38603449) з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатком № 5, датою її фактичного отримання, тобто 18 липня 2015 року.

У відповідності до ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції в разі правильного вирішення по суті справи чи питання, проте із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Суд апеляційної інстанції вважає необхідним змінити постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2016 року, виклавши абз. 3 резолютивної частини у такій редакції: Визнати прийнятою податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю Радіоінформатика (код ЄДРПОУ 38603449) з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатком № 5, датою її фактичного отримання, тобто 18 липня 2015 року .

Щодо задоволеної позовної вимоги про зобов'язання відповідача відобразити задекларовані позивачем показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатком № 5, в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, у тому числі інтегрованих картках позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Системний аналіз зазначених норм права дає підстав для висновку про те, що відносини які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані Податкового кодексу України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 09 грудня 2014 року у справі № 21-511а14, від 03 листопада 2015 року у справі №21-99а15 та від 17 листопада у справі №21-4133а15.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції у частині задоволеної позовної вимоги про зобов'язання відповідача відобразити задекларовані позивачем показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатком № 5, в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, з прийняттям у цій частині нової постанови, якою у задоволенні зазначеної позовної вимоги - відмовити.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

З'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновків щодо: відсутності правових підстав для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Радіоінформатика до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві у частині зобов'язання відповідача відобразити задекларовані позивачем показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатком № 5, в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, у тому числі інтегрованих картках позивача та про необхідність зміни постанови суду першої інстанції у частині задоволеної позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за червень 2016 року.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст. 160, 198, 201, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2016 року - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2016 року скасувати у частині задоволеної позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача відобразити задекларовані позивачем показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатком № 5, в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, у тому числі інтегрованих картках позивача.

Прийняти у цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача відобразити задекларовані позивачем показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатком № 5, в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, у тому числі інтегрованих картках позивача - відмовити.

Змінити постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2016 року, виклавши абз. 3 резолютивної частини у такій редакції: Визнати прийнятою податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю Радіоінформатика (код ЄДРПОУ 38603449) з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатком № 5, датою її фактичного отримання, тобто 18 липня 2015 року .

У решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанову може бути оскаржено протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 12.10.2016.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: Н.В. Безименна,

О.М. Ганечко

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Ганечко О.М.