Ухвала

від 11.10.2016 по справі 815/2180/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/2180/16

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Шепель О.В.,

за участю: представника Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - Жаворонкова Сергія Миколайовича, представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Абіс-Софт" - Марочкіна Володимира Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Абіс-Софт" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування наказів, скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Абіс-Софт" (далі - ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ) про:

- визнання протиправними дії при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2013 року по 31.12.2014 року;

- скасування наказу при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2013 року по 31.12.2014 року від 10.11.2015 року № 1778, від 18.11.2015 року № 1818 з дня їх видання;

- скасування податкові повідомлення-рішення від 09.12.2015 року № 0001462203 та № 0001472203 з дня їх видання;

- стягнення з відповідача сплаченого судового збору у розмірі 11785,81 грн. та сплачений адвокату Марочкіну В.О. гонорар за надання правової допомоги при розгляді даної судової справи у розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що наказ ДПІ від 18.11.2015 року не містить відомостей про розслідування кримінальної справи з посиланням на підтвердження з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а наказ про продовження строку проведення позапланової виїзної документальної перевірки від 18.11.2015 року № 1818 взагалі виключив за текстом підставу проведення податкової перевірки, яка була викладена в наказі від 10.11.2015 року.

Крім того, акт перевірки від 26.11.2015 року за № 8627/22-03/30495303, що став підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 09.12.2015 року №0001462203, №0001472203 не містять обов'язкового переліку матеріалів, які можуть бути підставою для висновків згідно п.78.7, встановлених ст.ст. 83,85 Податкового кодексу України, зокрема відсутні експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи. Під час перевірки та складання акту перевірки дії контролюючого органу були звужені виключно до самостійної оцінки предмету перевірки, що призвели до відсутності використання під час перевірки матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, передбачених Податковим кодексом України, а винесені податкові повідомлення - рішення від 09.12.2015 року №0001462203, №0001472203 не ґрунтуються на законі та суперечать спеціальній нормі Податкового кодексу України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року адміністративний позов ТОВ "Абіс-Софт" задоволено частково.

Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 09.12.2015 року № 0001462203 та № 0001472203, та стягнув з Державного бюджету України на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 7651,81 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ДПІ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова, в частині задоволення позовних вимог, ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову задоволення позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК), відповідно до наказу ДПІ від 10.11.15 № 1778, та направлення від 10.11.15 р. №002156/1884, старшим державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ Куліковим С.Г. на виконання постанови слідчого СВ Іллічівського МВ ГУ МВС України в Одеській області підполковника міліції Постного К.І. від 22.04.15 р. була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.13 р. по 31.12.14 р. відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до акта.

За результатами перевірки був складений акт від 26.11.2015 р. № 8627/22-03/30495303 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Абіс-Софт" (код ЄДРПОУ 30495303) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.13 по 31.12.14", яким встановлено порушення пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 л. 135.5 ст. 135, п. 138.2 ст.138 ПК в результаті чого занижено значення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 236182 грн., у т.ч. у 2013 році на 125282 грн., у 2014 році на 110900 грн.; п. 198.3 ст.198 ПК в результаті чого занижено значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 171914 грн., у тому числі у липні 2013 року на 41800 грн., у серпні 2013 року на 4700 грн., у грудні 2013 року на 15000 грн., у січні 2014 року на 17200 грн., у квітні 2014 року на 17480 грн., у червні 2014 року на 14167 грн., у липні 2014 року на 2000 грн., у серпні 2014 року на 2200 грн., у вересні 2014 року на 11517 грн., у жовтні 2014 року на 24950 грн., у грудні 2014 року на 20900 грн.

На підставі зазначеного акту ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.12.2015 року № 0001462203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 295228,00 грн. (за основним платежем - 236182 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 59046 грн.), № 0001472203, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 21489,00 грн. (за основним платежем - 171914 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 42979 грн.).

Вирішуючи справу та частково задовольняючи позовні вимоги шляхом скасування винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції вважав, що Контролюючий орган відповідно до п. 86.9 ст. 89 ПК не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки призначеної на підставі постанови слідчого до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами перевірки, яка призначена за постановою слідчого в межах кримінального провадження №120141600200000117 від 24.03.2014 року, що знаходились у провадженні СВ Іллічівського МВ ГУ МВС України в Одеській області. Отже, спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються, зокрема, приписами п. 86.9 ст.86 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає, при цьому складений на виконання постанови слідчого акт перевірки є доказом по кримінальній справі.

Тобто, матеріали перевірки та висновки контролюючого органу, викладені в акті позапланової виїзної документальної перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платнику податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Відповідно до п.58.4 ст.58 ПК, що пов'язаний з п. 86.9 ст.86 ПК, у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

Представник ДПІ при апеляційному розгляді справи не зміг надати будь-яких пояснень з приводу розслідування вищезгаданої кримінальної справи або ухваленого по ній судового рішення яке набрало б законної сили.

Відповідності до пп. 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів також вважає, що в ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених позовних вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень ДПІ від 09.12.2015 року № 0001462203 та № 0001472203.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують та ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 жовтня 2016 року.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова