Рішення

від 13.10.2016 по справі 190/1491/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5279/16 Справа № 190/1491/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Митошоп В. М. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Григорченка Е.І., Ткаченко І.Ю.

за участю секретаря - Григор'євої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційні скарги ОСОБА_4 та П'ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року по справ за позовом ОСОБА_5 до П'ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, ОСОБА_4, третя особа: Лихівська селищна Рада П`ятихатського району Дніпропетровської області, про зобов'язання виділення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та про припинення договору оренди землі,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_5 до П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, ОСОБА_4, третя особа: Лихівська селищна Рада П'ятихатського району Дніпропетровської області, про зобов'язання виділення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та про припинення договору оренди землі задоволено частково.

Частково припинено дію договору оренди землі від 28.11.2007 року між П'ятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_4 щодо оренди земельної ділянки площею 6,55 умовних кадастрових гектарів із земельної ділянки площею 108, 9 га. Ріллі, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території Лихівської селищної ради П'ятихацького району Дніпропетровської області.

Зобов'язано П'ятихатську району державну адміністрацію Дніпропетровської області передати ОСОБА_5 у власність земельну ділянку площею 6,55 ум.к.г. у розмірі земельної частки (паю) із земель сільськогосподарського призначення резервного фонду розташованих на території Лихівської селищної Ради П'ятихатського району Дніпропетровської області (на площі в 108,9 га., кадастровий номер НОМЕР_1) надавши йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 та відведення йому земельної ділянки у власність площею 6,55 ум.кад.г.

Ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2016 року залишено без розгляду позовні вимоги до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалите нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5

Не погодившись з вказаним рішенням суду, П'ятихатська районна державна адміністрація звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалите нове, яким припинити право оренди на земельну ділянку площею - 108,9 га ріллі кадастровий номер НОМЕР_1, із земельного резервного фонду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лихівської селищної ради П'ятихатськогорайону Дніпропетровської області, що виникло відповідно до договору оренди землі від 28 листопада 2007 року укладеного між П'ятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_4 Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області передати ОСОБА_5 у власність земельну ділянку (у розмірі земельної частки (паю) площею 6,55 умовних кадастрових гектарів) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду на території Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області. Вирішити питання судових витрат.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, котрим суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, прийняте на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що при прийнятті рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами це підтверджується, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, що їх підтверджують.

Відповідно до п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК підставами для скасування рішення суду першої інстанції ї ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права..

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2013 року за ОСОБА_5 визнано право на земельну частку (пай) розміром 6,55 умовних кадастрових гектар, яка розташована на території Лихівської селищної Ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією рішення суду (а.с.6-7 том 1).

Згідно договору оренди землі від 28.11.2007р. П'ятихатська РДА Дніпропетровської області передала в оренду ОСОБА_4, 108,9 га. ріллі, кадастровий номер НОМЕР_1, із земель резервного фонду в межах колишнього КСП ім. Суворова на території Лихівської селищної Ради П'ятихатського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 25 років В п.32 договору зазначено, що він припиняється (повністю або частково) в разі звернення громадян - власників сертифікатів та для забезпечення земельними частками (паями) громадян, які отримали право на землю за рішенням суду (а.с.237-240 том 1).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.03.2016р. - право власності на земельну ділянку площею 108.9 га. кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану на території Лихівської селищної Ради П'ятихатського району Дніпропетровської області зареєстровано за П'ятихатською районною державною адміністрацією та перебуває в оренді ОСОБА_4 (а.с. 142-147 том 2).

Позивач звернувся до П'ятихатської райдержадміністрації щодо виділення йому земельної частки (паю) в натурі із земельної ділянки, яка передана в оренду ОСОБА_4

06.01.2016р. П'ятихатською райдержадміністрацію відмовлено позивачу у виділі земельної частки (паю) та запропоновано звернутися до Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області, яке здійснює розпорядження землями державної форми власності та може виділити земельну ділянку ( а.с.19,20 том 1, а.с.121 том 2).

Позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області щодо виділення йому земельної частки (паю) в натурі та 26.06.2014р. останньому відмовлено у видачі земельної частки ( паю) з вказівкою, що районні державні адміністрації розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв), а тому, дане питання не відноситься до компетенції Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області (а.с.15-16 том 1).

В листі Управління Держземагенства у П'ятихатському районі Дніпропетровської області від 12.03.2014 року зазначено, що повноваження щодо розпорядження землями колективної власності на територіальні органи Держземагенства не покладалися і так як вільні землі колишньої колективної власності, які підлягають паюванню на території Лихівської селищної ради відсутні, тому викопіювання необхідно надавати із земель державної власності, які були передані в оренду П'ятихатською райдержадміністрацією, куди і запропоновано позивачу звернутися для вирішення питання про виконання рішення суду (а.с.17 том 1).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в справі № 6-10584цс 15 від 10.06.2015р. - скасовано рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18.09.2014р., яким було зобов'язано ГУ Дерземагенства у Дніпропетровській області виділити ОСОБА_5 земельну ділянку в розмірі земельної частки паю, виходячи з того, що в разі наявності земель резервного фонду із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, які передані районною державною адміністрацією в оренду, виділення земельної ділянки громадянину можливо за зверненням останнього до РДА, попередньо розірвавши договір оренди ( а.с.173-175 том 1).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 частково, суд першої інстанції виходив з того, що останній набув право власності на земельну ділянку на підставі рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 07.05.2013р., проте реалізувати своє право на виділення йому земельної ділянки не міг, через відсутність вільних земель бувшої колективної власності, при цьому відповідачі в добровільному порядку відмовлялися припинити договір оренди землі.

Однак, із висновками суду не можна погодитися в повній мірі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону сільські, селищні, міські ради чи районні державні адміністрації в межах їх повноважень стосовно виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).

Згідно ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до п. 6 ст. 16 цього Закону, кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Статтею 24 вказаного Закону визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Згідно ст. 791 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно п. 29 Постанови Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється. У разі поділу чи об'єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер.

Пунктом 116 Постанови передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у п. 24 цього Порядку, здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги. У разі коли до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про зареєстровану раніше земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, такі відомості (зміни до них) вносяться до неї після її відкриття відповідно до п. 49-54 цього Порядку.

Згідно п. 130 Порядку, відомості (зміни до них) про нового власника, користувача земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухому майно вносяться до Поземельної книги Державним кадастровим реєстратором відповідно до п. 113 цього Порядку.

За п. 113 постанови, після отримання від органу державної реєстрації прав інформації в порядку інформаційного обміну Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить інформацію про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

Статтею 392 ЦК України надано власнику майна право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Згідно ст. 10 Закону України «Про оренду землі», передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю земельну ділянку.

Відповідно до рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2013 року за ОСОБА_5 визнано право на земельну частку (пай) розміром 6,55 умовних кадастрових гектар, яка розташована на території Лихівської селищної Ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією рішення суду (а.с.6-7 том 1).

Земельна ділянка, право власності на яку визнано за позивачем не сформована і не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, тому між сторонами виник спір через порядок надання сформованої земельної ділянки у власність в порядку виділення її в натурі (на місцевості) ОСОБА_5, як власнику земельної частки (паю), оскільки згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.03.2016р. - право власності на земельну ділянку площею 108.9 га. кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану на території Лихівської селищної Ради П'ятихатського району Дніпропетровської області зареєстровано за П'ятихатською районною державною адміністрацією та перебуває в оренді ОСОБА_4 (а.с. 142-147 том 2). Пунктом 32 договору оренди визначено, що він припиняється (повністю або частково) в разі звернення громадян - власників сертифікатів та для забезпечення земельними частками (паями) громадян, які отримали право на землю за рішенням суду (а.с.237-240 том 1).

Розірвавши договір оренди, суд в протиріч вимог ст.32 Закону «Про оренду землі» не зазначив правові підстави такого розірвання.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

За правилами ст..651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

За ч.1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі " на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 20 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» державна реєстрація договорів оренди землі проводиться в порядку, встановленому законом.

З 1 січня 2004 року, набрав чинності ЦК України, ст. 182 якого передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Закон України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» набрав чинності 3 серпня 2004 року, ст. 3 передбачено, що речові права на нерухоме майно, їх обтяження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, установленому цим Законом.

Статтею 33 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі» передбачено, що державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Частиною 5 ст. 3 Закону № 1952-IV передбачено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Виходячи з наведеного, договір оренди, щодо якого ставиться питання про припинення дії, пройшов державну реєстрацію в установленому законом порядку та відповідно до ст. ст. 210, 640 ЦК України є укладеним, а тому породжує для сторін права й обов'язки.

Припинивши договір оренди земельної ділянки, суд першої інстанції не врахував вимоги ст.182, 210 ЦК України, з якими закон пов'язує час виникнення права власності з реєстрацією та не зазначив правових підстав припинення договору оренди.

Згідно із ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 4 ст. 124 вказаного Закону передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Частиною 2 ст. 125 ЗК України передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди, зареєстрованим відповідно до закону (ч. 5 ст. 126 ЗК України).

Згідно із ч, 1 ст. 210 ЦК України та ч. 1 ст. 20 Закону № 161-XIV, договір оренди землі підлягає державній реєстрації, після чого він відповідно до ст. 18 Закону № 161 -ХІV набирає чинності.

Виходячи з того, що відповідно до ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити, чи дійсно порушені права позивача цим договором та чи є підстави для його розірвання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позивач на момент укладення договору оренди землі від 28 листопада 2007 року не був власником земельної ділянки. Право на отримання земельної ділянки виникло у нього в травні 2013 року, відповідно до рішення суду.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 28 листопада 2007 року.

На цей час не розроблений проект землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 та не виконано вимоги ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ст. 791 ЗК України Постанови Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру».

Таким чином, позовні вимоги щодо припинення договору оренди землі в частині та про зобов'язання П'ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області передати йому у власність земельну ділянку площею 6,55 ум.к.г. у розмірі земельної частки (паю) із земель сільськогосподарського призначення резервного фонду розташованих на території Лихівської селищної Ради П'ятихатського району Дніпропетровської області (на площі в 108,9 га., кадастровий номер НОМЕР_1) є такими, що заявлені передчасно, оскільки їх вирішення можливе лише після розроблення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 та відведення позивачу земельної ділянки площею 6,55 ум.кад.г. у власність.

В зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити частково рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо часткового припинення дії договору оренди землі від 28.11.2007 року, що укладений між П'ятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_4 щодо оренди земельної ділянки площею 6,55 умовних кадастрових гектарів із земельної ділянки площею 108, 9 га. ріллі, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території Лихівської селищної ради П'ятихацького району Дніпропетровської області та зобов'язання П'ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області передати ОСОБА_5 у власність земельну ділянку площею 6,55 ум.к.г. у розмірі земельної частки (паю) із земель сільськогосподарського призначення резервного фонду розташованих на території Лихівської селищної Ради П'ятихатського району Дніпропетровської області (на площі в 108,9 га., кадастровий номер НОМЕР_1) скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині. В решті рішення залишити без змін.

Колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_5, що він не позбавлений права після вирішення питання по розробленню проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 та відведення йому земельної ділянки у власність площею 6,55 ум.кад.г. та у разі наявності порушення його права звернутися до суду з позовом про зобов'язання П'ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області передати йому у власність земельну ділянку площею 6,55 ум.к.г. у розмірі земельної частки (паю) із земель сільськогосподарського призначення резервного фонду розташованих на території Лихівської селищної Ради П'ятихатського району Дніпропетровської області (на площі в 108,9 га., кадастровий номер НОМЕР_1) та розірвання договору оренди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_4 та П'ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області - задовольнити частково.

Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року в частині задоволення позовних вимог щодо часткового припинення дії договору оренди землі від 28.11.2007 року, що укладений між П'ятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_4 щодо оренди земельної ділянки площею 6,55 умовних кадастрових гектарів із земельної ділянки площею 108, 9 га. ріллі, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території Лихівської селищної ради П'ятихацького району Дніпропетровської області та зобов'язання П'ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області передати ОСОБА_5 у власність земельну ділянку площею 6,55 ум.к.г. у розмірі земельної частки (паю) із земель сільськогосподарського призначення резервного фонду розташованих на території Лихівської селищної Ради П'ятихатського району Дніпропетровської області (на площі в 108,9 га., кадастровий номер НОМЕР_1) скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Судді: