Рішення

від 13.10.2016 по справі 916/1293/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2016 р.Справа № 916/1293/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ";

до відповідача: ОСОБА_1 господарства "ТУМАНОВЕ";

про стягнення 1048305,54 грн.

Головуючий суддя Степанова Л.В.

Суддя Рога Н. В.

Суддя Смелянець Г.Є.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2І за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю;

Суть спору: про стягнення 1048305,54 грн.

В засіданні суду від 15.09.2016р. було оголошено перерву по 13.10.2016р. відповідно до ст.77 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 господарства "ТУМАНОВЕ" заборгованості за договором поставки №CVS 52201 від 23.09.2013р. у сумі 1048305,54грн. у тому числі 740782,24грн. основного боргу, 97370,04грн. пені, 187553,07грн. штрафу, 22600,19грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.05.2016р. порушено провадження у справі №916/1293/16 та справу призначено до розгляду.

07.07.2016р. за вх.суду№16915/16 позивач надав до суду письмові пояснення стосовно розрахунку 3% річних.

07.07.2016р. за вх..суду№2-3611/16 відповідач звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду справи в порядку ст..69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.07.2016р. строк розгляду справи було продовжено до 03.08.2016р.

19.07.2016р. за вх.суду№18026/16 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву з заявою про застосування строків позовної давності.

29.07.2016р. за вх.суду№18937/16 позивач надав письмові пояснення щодо відзиву відповідача та зміни адреси відповідача.

29.07.2016р. за вх.суду№18982/16 відповідач надав до суду супровідний лист з випискою по рахунку.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.07.2016р. справу №916/1293/16 призначено до колегіального розгляду.

Згідно автоматичного розподілу справ господарського суду Одеської області від 29.07.2016р. справу №916/1293/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Степанової Л.В., судді Малярчук І.А., судді Рога Н.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.07.2016р. справу №916/1293/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Степанової Л.В., судді Малярчук І.А., судді Рога Н.В. та призначено до розгляду.

23.08.2016р. за вх.суду№20645/16 позивач в режимі електронної пошти надав письмові пояснення щодо визначення ціни товару.

29.08.2016р. за вх.суду№20987/16 позивач поштою надіслав письмові пояснення щодо визначення ціни товару.

30.08.2016р. за вх.суду№21067/16 відповідач надав письмові пояснення.

У зв'язку з перебуванням судді Малярчук І.А. у відпустці з 31.08.2016р. по 16.09.2016р. включно, згідно повторного автоматичного розподілу справ господарського суду Одеської області від 31.08.2016р. на підставі розпорядження керівника апарату суду №582 від 31.08.2016р. справу №916/1293/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Степанової Л.В., судді Рога Н.В. , судді Смелянець Г.Є.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.08.2016р. справу №916/1293/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Степанової Л.В., судді Рога Н.В. , судді Смелянець Г.Є. та справу призначено до розгляду.

15.09.2016р. за вх.суду№22499/16 позивач надав додаткові пояснення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

23.09.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ" (позивач, Постачальник) та ОСОБА_1 господарством "ТУМАНОВЕ" (відповідач, Покупець) було укладено договір поставки №CVS 52201 (далі договір) відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити насіння зернових, олійних, технічних культур, засоби захисту рослин, добрива згідно Специфікації до договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.1. договору загальна кількість товару визначається в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Ціна товару зазначається у Специфікаціях які є невід'ємною частиною договору. Ціна товару підлягає коригуванню у відповідності до п.3.4. договору (п.3.1. договору).

Згідно п.3.4. Порядок розрахунків за окремий товар, а також необхідність забезпечення виконання зобов'язання Покупця визначається у відповідній Специфікації.

Підпунктами 3.4.2.2., 3.4.3.3. п.3.4 договору сторони передбачили, що базова ціна товару по кожному виду товару і його загальна вартість вказується в Специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору. Вказані в Специфікації в гривнях ціни і вартість товару підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку - фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс Банку змінився більше ніж на 1% в порівнянні з курсом Банку на дату підписання відповідно Специфікації. Під курсом Банку розуміється середній курс ПАТ «КІБ Креді Агріколь» долара США до гривні для здійснення розрахунків по безготівковим операціям купівлі-продажу іноземної валюти. Курс Банку підтверджується довідкою Банку з печаткою Банку і підписом уповноваженої особи Банку, яка видається щоденно Постачальнику. Базова ціна товару по кожному виду товару і його загальна вартість вказується в Специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору. Вказані в Специфікації в гривнях ціни і вартість товару (тобто остаточна ціна та вартість товару) підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку - фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс Банку змінився більше ніж на 1% в порівнянні з курсом Банку на дату підписання відповідно Специфікації.

Відповідно до п.3.9. договору Постачальник погоджується поставити Покупцеві товар протягом строку дії договору на умовах оплати після поставки товару на загальну суму по всьому асортименту товару не більш, як 305140,08грн., що складає 37257,64дол.США на дату складання договору.

У випадку прострочення оплати товару Покупцем проти строків, вказаних у Специфікації та договору, Покупець сплачує Постачальнику неустойку в формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості товару. У випадку прострочення оплати товару Покупцем більше ніж на 30 календарних днів проти строків, вказаних у відповідній Специфікації, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної простроченої суми(п.6.3. договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.7.1. договору).

Як зазначає позивач, 23.09.2013р. між сторонами була укладена Специфікація №1/52201,52202 до договору за якою позивач зобов'язався в термін до 05.10.2013р. поставити відповідачу на умовах EXW в редакції Інкотермс 2010 (само вивіз Покупцем зі складу Постачальника за адресою: Одеська область, смт. Любашівка, вул. Вокзальна, 5-А) наступний товар: Амофос NP 12:52 в кількості 15 тон загальною вартістю 75652,50грн. без ПДВ та Нітроамофоску NPK 16:16:16 кількістю 41 тону вартістю 166734,70грн. без ПДВ. В даній Специфікації сторони погодили, що оплата товару буде здійснена на умовах пп. 3.4.3 договору, а саме оплата після поставки товару у термін до 20.07.2013р. - 100% від загальної вартості товару та встановили, що коригування ціни здійснюється відповідно до положень договору.

25.09.2013р. позивач поставив, а відповідач отримав 15 тон амофосу NP 12:52 в мішках по 50кг, що підтверджується накладною №30032/456688 від 25.09.2013р.та актом приймання-передачі мінеральних добрив від 25.09.2013р.

25.09.2013р. та 30.09.2013р. . позивач поставив, а відповідач отримав разом 41 тону нітроамофоски NPK 16:16:16, що підтверджується накладними №30033/456690 від 25.09.2013р., №30039/456698 від 30.09.2013р. та актами приймання-передачі мінеральних добрив від 25.09.2013р. та 30.09.2013р.

Позивач зазначає, що 18.07.2013р. виставив відповідачу рахунок-фактуру №52201/950 на оплату 15 тон амофосу NP 12:52 та рахунок-фактуру №52201/951 на оплату 41 тони нітроамофоски NPK 16:16:16. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково та з порушенням строків оплати, а саме: 30.07.2014р. - 100000,00грн. за поставку 41 тони нітроамофоски NPK 16:16:16 на підставі рахунку №52201/951 та 05.08.2014р. 185830,92грн. за поставку 41 тони нітроамофоски NPK 16:16:16 на підставі рахунку №52201/951 у зв'язку з чим станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача за Специфікацією №1/52201,52202 від 23.09.2013р. з урахуванням коригування остаточної ціни товару на підставі пп.3.4.3.4.4. складає 309184,55грн.

28.10.2013р. між сторонами була укладена Специфікація №2/55217 до договору за якою позивач зобов'язався в термін до 08.11.2013р. поставити відповідачу на умовах EXW в редакції Інкотермс 2010 (само вивіз Покупцем зі складу Постачальника за адресою: Одеська область, смт. Любашівка, вул. Вокзальна, 5-А) наступний товар: Нітроамофоску NPK 16:16:16 кількістю 60 тон вартістю 289800,00грн. без ПДВ. В даній Специфікації сторони погодили, що оплата товару буде здійснена на умовах пп. 3.4.3 договору, а саме оплата після поставки товару у термін до 20.09.2013р. - 100% від загальної вартості товару та встановили, що коригування ціни здійснюється відповідно до положень договору.

31.10.2013р. позивач поставив, а відповідач отримав 60 тон нітроамофоски NPK 16:16:16, що підтверджується накладною №3023/457304 від 31.10.2013р. та актом приймання-передачі мінеральних добрив від 31.10.2013р.

Позивач зазначає, що 18.09.2013р. виставив відповідачу рахунок-фактуру №52201/1908 на оплату поставлених 60 тон нітроамофоски NPK 16:16:16. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково та з порушенням строків оплати, а саме: 31.07.2015р. у сумі 294801,32грн. та 04.08.2015р. у сумі 95281,79грн. зв'язку з чим станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача за Специфікацією №2/55217 від 28.10.2013р. з урахуванням коригування остаточної ціни товару на підставі пп.3.4.3.4.4. складає 431597,69грн.

Позивач вказує на те, що у Специфікації №1/52201,52202 від 23.09.2013р. курс Банку складав 8,19грн. за 1дол.США, за Специфікацією №2/55217 від 28.10.2013р. курс Банку складав 8,17грн. за 1дол.США. Проте станом на дату фактичного зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника на оплату товару, поставленого згідно Специфікації №1/52201,52202 від 23.09.2013р., а саме на 30.07.2014р. курс складав 12,153грн. за 1дол.США, а 05.08.2014р. - 12,738грн. за 1дол.США. Станом на дату зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника на оплату товару, поставленого згідно Специфікації №2/55217 від 28.10.2013р., а саме на 31.07.2015р. курс складав 21,097грн. за 1дол.США, а 04.08.2015р. - 21,8грн. за 1дол.США.

Позивач також зазначає, що станом на 10.05.2016р. (дата виставлення позивачем рахунків на оплату товару) курс Банку складав 25,2грн. за 1дол.США тобто зріс в порівнянні з курсом Банку на дату підписання Специфікацій більше ніж на 1%, що дає право позивачу здійснити коригування ціни товару у порядку, визначеному договором у зв'язку з чим станом на 10.05.2016р. розмір основного боргу відповідача за Специфікацією №1/52201,52202 від 23.09.2013р. складає 309184,55грн., за Специфікацією №2/55217 від 28.10.2013р. - 431597,69грн., що разом становить 740782,24грн.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленого товару, позивач нарахував останньому пеню у сумі 97370,04грн., штраф у сумі 187553,07грн. та 3% річних у сумі 22600,19грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 1048305,54грн. у тому числі 740782,24грн. основного боргу, 97370,04грн. пені, 187553,07грн. штрафу, 22600,19грн. 3% річних.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивачем заявлена вимога про стягнення основного боргу за товар поставлений згідно Специфікацій №1/52201,52202 від 23.09.2013р. та №2/55217 від 28.10.2013р. згідно п.3.1. договору ціна товару зазначається у Специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору.

Відповідач посилаючись на постанову Верховного суду України №3-84гс16 від 06.04.2016р. (справа №922/796/15) вказує на те, що Специфікації №1/52201,52202 від 23.09.2013р. та №2/55217 від 28.10.2013р. не містять грошового еквіваленту зобов'язання в іноземній валюті ані щодо базової ціни товару ані загальної вартості товару, зазначені в Специфікаціях дані щодо середнього курсу ПАТ «КІБ Креді Агріколь» долара США до гривні не є визначенням вказаного еквіваленту у зв'язку з чим позивачем безпідставно здійснено коригування ціни товару.

Крім того відповідач зазначає, що позивачем пропущений строк для звернення до суду з вимогами про стягнення пені та штрафу за порушення термінів оплати за Специфікаціями №1/52201,52202 від 23.09.2013р. та №2/55217 від 28.10.2013р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що 23.09.2013р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №CVS 52201 відповідно до якого позивач зобов'язався поставити і передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити насіння зернових, олійних, технічних культур, засоби захисту рослин, добрива згідно Специфікації до договору. Загальна кількість товару визначається в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Ціна товару зазначається у Специфікаціях які є невід'ємною частиною договору. Ціна товару підлягає коригуванню у відповідності до п.3.4. договору. Порядок розрахунків за окремий товар, а також необхідність забезпечення виконання зобов'язання Покупця визначається у відповідній Специфікації.

На виконання умов договору Позивачем за Специфікацією №1/52201,52202 від 25.09.2013р. було поставлено відповідачу 15 тон амофосу NP 12:52 в мішках по 50кг, що підтверджується накладною №30032/456688 від 25.09.2013р.та актом приймання-передачі мінеральних добрив від 25.09.2013р. та 41 тону нітроамофоски NPK 16:16:16, що підтверджується накладними №30033/456690 від 25.09.2013р., №30039/456698 від 30.09.2013р. та актами приймання-передачі мінеральних добрив від 25.09.2013р. та 30.09.2013р.

Термін оплати за Специфікацією №1/52201,52202 від 25.09.2013р. до 20.07.2013р., однак відповідач за отриманий товар розрахувався частково та з порушенням строків оплати, а саме: 30.07.2014р. - 100000,00грн. за поставку 41 тони нітроамофоски NPK 16:16:16 на підставі рахунку №52201/951 та 05.08.2014р. 185830,92грн. за поставку 41 тони нітроамофоски NPK 16:16:16 на підставі рахунку №52201/951.

На виконання умов договору Позивачем за Специфікацією №2/55217 від 28.10.2013р. було поставлено відповідачу 60 тон нітроамофоски NPK 16:16:16, що підтверджується накладною №3023/457304 від 31.10.2013р. та актом приймання-передачі мінеральних добрив від 31.10.2013р.

Термін оплати за Специфікацією №2/55217 від 28.10.2013р. до 20.09.2014р., однак Відповідач за отриманий товар розрахувався частково та з порушенням строків оплати, а саме: 31.07.2015р. у сумі 294801,32грн. та 04.08.2015р. у сумі 95281,79грн.

В зазначених Специфікаціях сторони передбачили умови оплати згідно п.3.4.3 договору з урахуванням коригування ціни товару відповідно до положень договору.

Відповідно до пп.3.4.3.3. договору базова ціна товару по кожному виду товару і його загальна вартість вказується в Специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору. Вказані в Специфікації в гривнях ціни і вартість товару (тобто остаточна ціна та вартість товару) підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку - фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс Банку змінився більше ніж на 1% в порівнянні з курсом Банку на дату підписання відповідно Специфікації.

Тобто сторонами в Специфікаціях було передбачено коригування ціни товару на момент виставлення рахунку - фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком).

У Специфікації №1/52201,52202 від 23.09.2013р. курс Банку складав 8,19грн. за 1дол.США, у Специфікації №2/55217 від 28.10.2013р. курс Банку складав 8,17грн. за 1дол.США. Проте станом на дату фактичного зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника на оплату товару, поставленого згідно Специфікації №1/52201,52202 від 23.09.2013р., а саме на 30.07.2014р. курс складав 12,153грн. за 1дол.США, а 05.08.2014р. - 12,738грн. за 1дол.США. Станом на дату зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника на оплату товару, поставленого згідно Специфікації №2/55217 від 28.10.2013р., а саме на 31.07.2015р. курс складав 21,097грн. за 1дол.США, а 04.08.2015р. - 21,8грн. за 1дол.США.

Станом на 10.05.2016р. (дата виставлення позивачем рахунків на оплату товару) курс Банку складав 25,2грн. за 1дол.США тобто зріс в порівнянні з курсом Банку на дату підписання Специфікацій більше ніж на 1%, що дає право позивачу здійснити коригування ціни товару у порядку, визначеному договором у зв'язку з чим станом на 10.05.2016р. розмір основного боргу відповідача за Специфікацією №1/52201,52202 від 23.09.2013р. складає 309184,55грн., за Специфікацією №2/55217 від 28.10.2013р. - 431597,69грн., що разом становить 740782,24грн.

Посилання відповідача на постанову Верховного суду України №3-84гс16 від 06.04.2016р. (справа №922/796/15) про те, що Специфікації №1/52201,52202 від 23.09.2013р. та №2/55217 від 28.10.2013р. не містять грошового еквіваленту зобов'язання в іноземній валюті ані щодо базової ціни товару ані загальної вартості товару, зазначені в Специфікаціях дані щодо середнього курсу ПАТ «КІБ Креді Агріколь» долара США до гривні не є визначенням вказаного еквіваленту у зв'язку з чим позивачем безпідставно здійснено коригування ціни товару судом до уваги не приймаються оскільки зі змісту постанови вбачається, що між сторонами у справі №922/796/15 виникли зобовязання на підставі договору та додаткової угоди до договору в якій передбачалася можливість зміни ціни у разі надання покупцеві відстрочки платежу і за умови визначення у специфікаціях до договору відповідної ціни у доларах США, однак фактів відстрочення платежів і визначення ціни у доларах США не встановлено, а специфікації містять відомості про ціну у гривнях, що свідчить про наявність між сторонами інших правовідносин ніж у справі №916/1293/16.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 740782,24грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 97370,04грн. пені, 187553,07грн. штрафу, 22600,19грн. 3% річних слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог зокрема про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 267 Цивільного кодексу України встановлена, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

19.07.2016р. за вх.суду№18026/16 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву з заявою про застосування строків позовної давності щодо стягнення пені та штрафу.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п.2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів із змінами та доповненнями).

Судом встановлено, що підставою нарахування відповідачу пені є неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого товару за Специфікацями №1/52201,52202 від 23.09.2013р. та №2/55217 від 28.10.2013р., позивачем був здійснений розрахунок пені за Специфікацією №1/52201,52202 від 23.09.2013р. за період з 21.07.2014р. по 20.01.2015р. у сумі 17073,90грн. та за період 21.07.2014р. по 05.08.2014р. та штрафу у сумі 38893,12грн., а за Специфікацією №2/55217 від 28.10.2013р. за період з 22.09.2014р. по 20.03.2015р. у сумі 77574,70грн. та штрафу у сумі 148659,95грн. у зв'язку з чим позивачем був пропущений строк для звернення з позовними вимогами про стягнення з відповідача пені та штрафу за Специфікаціями №1/52201,52202 від 23.09.2013р. та №2/55217 від 28.10.2013р.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 97370,04грн. та штрафу у сумі 187553,07грн. задоволенню не підлягають у зв'язку зі спливом позовної давності.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 22600,19грн. слід зазначити наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перервіривши розрахунок 3% річних вважає за необхідне звернути у вагу на те, що в наданому позивачем розрахунку 3% річних не зазначено на які саме суми з урахуванням курсової різниці ціни товару були нараховані 3% річних, а до обов`язків суду не входить здійснення перевірки та встановлення курсової різниці, зазначене є обов`язком позивача.

Враховуючи необґрунтованість нарахування 3% річних, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 господарства "ТУМАНОВЕ" заборгованості за договором поставки №CVS 52201 від 23.09.2013р. підлягають частковому задоволенню у сумі 740782,24грн.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача та відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 господарства "ТУМАНОВЕ" заборгованості за договором поставки №CVS 52201 від 23.09.2013р. у сумі 1048305,54грн. у тому числі 740782,24грн. основного боргу, 97370,04грн. пені, 187553,07грн. штрафу, 22600,19грн. 3% річних - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 господарства "ТУМАНОВЕ" (66733, Одеська область, Захарівський район, с. Павліка, код ЄДРПОУ 35439458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ" (01601, м. Одеса, вул. Мечникова, 3, код ЄДРПОУ 20010397) 740782/сімсот сорок тисяч сімсот вісімдесят дві/грн. 24коп. заборгованості, 11111/одинадцять тисяч сто одинадцять/грн. 73коп. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

3. В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 господарства "ТУМАНОВЕ" 97370,04грн. пені, 187553,07грн. штрафу, 22600,19грн. 3% річних - відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 18 жовтня 2016р.

Головуючий суддя Л.В. Степанова

Суддя Н.В. Рога

Суддя Г.Є. Смелянець