Постанова

від 11.10.2016 по справі 910/17682/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2016 р. Справа№ 910/17682/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Верьовкін С.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Диких В.О., Вапельник С.Д. ( за довіреністю)

від відповідача: Корчевий А.В. ( за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БДУ Логістик"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.06.2016 р.

за заявою приватного підприємства "Компанія енерджи"

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 910/17682/15 (суддя Отрош І.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БДУ Логістик"

до приватного підприємства "Компанія енерджи"

про стягнення 201 148,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 у справі №910/17682/15 заяву Приватного підприємства "Компанія Енерджи" про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 18.03.2016 у справі №910/17682/15 таким, що не підлягає виконанню задоволено частково.

Визнано наказ господарського суду міста Києва від 18.03.2016 р. у справі №910/17682/15, виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2015, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Приватного підприємства "Компанія Енерджи" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БДУ Логістик" 115842,20 грн. основного боргу, 4332,18 грн. 3 % річних та 80973,70 грн. інфляційних втрат.

В інший частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "БДУ ЛОГІСТИК", звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 р. у справі № 910/17682/15 і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви приватного підприємства "Компанія Енерджи" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2016 року у справі № 910/29265/15 не встановлено факт, що зобов'язання є припиненим, оскільки суд у вказаній справі дійшов висновку щодо недоведеності ПП "Компанія Енерджи" існування зобов'язання ТОВ "БДУ Логістик" з відшкодування завданих збитків внаслідок неналежного виконання взятих на зобов'язань.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 року ухвалу господарського суду міста Києва від 07.06.2016 року було скасовано, а заяву ПП "Компанія Енерджи" від 30.03.2016 року про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ПП "Компанія Енерджи" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 року, а ухвалу господарського суду міста Києва від 07.06.2016 року - залишити без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 31.08.2016 року касаційну скаргу задоволено частково: постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 року у справі № 910/17682/15 - скасовано, справу № 910/17682/15 направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БДУ Логістик" та призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні 11.10.2016 року, представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2016 р. до відділу діловодства господарського суду міста Києва від приватного підприємства "Компанія Енерджи" надійшла заява, в якій заявник просить суд зупинити стягнення за наказом господарського суду міста Києва від 18.03.2016 у справі № 910/17682/15; витребувати від Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції наказ господарського суду міста Києва від 18.03.2016 у справі № 910/17682/15 та визнати наказ господарського суду міста Києва від 18.03.2016 у справі № 910/17682/15 таким, що не підлягає виконанню.(т.2 а.с.131)

Подана заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, мотивована відсутністю обов'язку ПП "Компанія Енерджи" по сплаті на користь ТОВ "БДУ Логістик" присуджених до стягнення рішенням господарського суду міста Києва від 22.09.2015 р. у справі №910/17682/15 грошових коштів, у зв'язку із припиненням такого зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Згідно ч. 4 ст. 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Отже, положення чинного законодавства України пов'язують можливість визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, із встановленим судом фактом відсутності повністю чи частково обов'язку боржника у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як видно з матеріалів справи , згідно з рішенням господарського суду м. Києва від 22.09.2015 року по справі № 910/17682/15 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю БДУ ЛОГІСТИК до приватного підприємства Компанія Енерджи позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з приватного підприємства Компанія Енерджи на користь товариства з обмеженою відповідальністю БДУ ЛОГІСТИК 115 842,20 грн. - суми боргу, 4 332,18 грн. - 3 відсотки річних, 80 973,70 грн. - інфляційних втрат. Зазначене рішення залишено без змін відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 10 березня 2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 11 травня 2016 року.

На його виконання видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду м. Києва від 18.03.2016 року по справі № 910/17682/15 (а.с.64 том 2).

Водночас, відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2016 року у справі № 910\29265\15 за позовом приватного підприємства Компанія Енерджі до товариства з обмеженою відповідальністю БДУ Логістик про стягнення збитків - в задоволені позовних вимог приватного підприємства Компанія Енерджі - відмовлено повністю (а.с. 174-180 том 2).

При цьому в мотивувальній частині рішення суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи , що в силу ст.. 601 ЦК України заява позивача від 30.11.2015 року є підставою для припинення зобов'язання відповідача з відшкодування спірних збитків. Також, зазначив, що враховуючи приписи ст.. 601 ЦК України та наявні в матеріалах справи документи позивачем не доведено станом на момент вирішення даного спору існування зобов'язання відповідача з відшкодування завданих збитків внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань згідно договору по організації перевезення згідно товарно-транспортних накладних № № 70044000375934, 70044000376993, 70044000377021, 70044000377027, 70044000377030, 70044000377032, 70044000377033, 70044000377034, 70044000377035, 70044000377038, 70044000377039, 70044000377062, 70044000377063.

Вищезазначене рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2015 р. у справі № 910/17682/15 ТОВ "БДУ Логістик" оскаржено не було та набуло законної чинності.

Отже, суд першої інстанції при розгляді справи № 910/29265/15 встановив, що зобов'язання по сплаті збитків було припинено на підставі приписів ст. 601 ЦК України згідно заяви від 30.11.2015 р., якою позивачем було повідомлено відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 205 171,04 грн., а саме, зобов'язання підприємства перед товариством у розмірі 205 171,04 грн. по оплаті наданих транспортно-експедиційних послуг згідно договору, нарахованих штрафних санкцій та судового збору, та частково зобов'язання товариства перед підприємством за договором по відшкодуванню завданих збитків у розмірі 205 171,04 грн. та відмовив в задоволенні відповідного позову.

При цьому, із вказаної заяви вбачається, що грошове зобов'язання ТОВ "БДУ Логістик" перед ПП "Компанія Енерджи" зі сплати збитків 205 171,04 грн. виникло внаслідок неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань перед відповідачем за договором транспортного експедирування №13/2606/103 від 26.06.2013 р. щодо своєчасної організації перевезення товарів (а.с.135 том 2)

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством, за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони, чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов'язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Доводи апелянта про те, що відповідачем не доведено існування спірних збитків, відповідно до рішення господарським судом м. Києва від 16.03.2016 року при розгляді справи за № 910/29265/15, а отже відсутні підстави для задоволення заяви про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів вважає необґрунтованими зважаючи на наступне.

За наслідками розгляду спору, судом першої інстанції рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2016 у справі № 910/29265/15 було встановлено, що в силу приписів ст. 601 ЦК України заява позивача від 30.11.2015 є підставою для припинення зобов'язання відповідача з відшкодування спірних збитків, у зв'язку з чим, враховуючи приписи ст. 601 ЦК України та наявні в матеріалах справи документи, позивачем не доведено станом на момент вирішення даного спору існування зобов'язання відповідача з відшкодування завданих збитків внаслідок неналежного виконання взятих на себе згідно з Договором обов'язків по організації перевезення, що і стало підставою для відмови в задоволенні відповідного позову.

Частиною 3 ст. 35 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 №8 передбачено, що за змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Як видно з матеріалів справи, рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2016 у справі № 910/29265/15 в силу приписів ч. 5 ст. 85 ГПК України набрало законної сили, а відтак, встановлені ними обставини мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у суду відсутні підстави для повторного дослідження наведених обставин (припинення з 30.11.2015 р. на підставі ст. 601 ЦК України зобов'язання ПП "Компанія Енерджи" зі сплати на користь ТОВ "БДУ Логістик" заборгованості з оплати послуг за договором транспортного експедирування №13/2606/103 від 26.06.2013 у розмірі 115 842,20 грн. та нарахованих інфляційних втрат у розмірі 80 973,70 грн., 3% річних у розмірі 4 332,18 грн.), адже існування даних обставин підтверджує судове рішення, яке набрало законної чинності у справі № 910/29265/15.

Аналізуючи зазначене та враховуючи висновки мотивувальної частини рішення господарського суду м. Києва від 16.03.2016 року у справі № 910/29265/15, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що отримання позивачем заяви ПП "Компанія Енерджи" від 30.11.2015 про зарахування зустрічних однорідних вимог не заперечується, доказів її оскарження в судовому порядку позивачем не надано, а відтак, в силу положень ст. 601 ЦК України зобов'язання ПП "Компанія Енерджи" зі сплати на користь ТОВ "БДУ Логістик" присуджених до стягнення рішенням господарського суду міста Києва від 22.09.2015 у справі №910/17682/15 грошових коштів, в частині 115842,20 грн. основного боргу, 4332,18 грн. 3 % річних та 80 973,70 грн. інфляційних втрат є припиненим, а тому згідно ст. 117 ГПК України існують правові підстави для визнання наказу господарського суду міста Києва від 18.03.2016 у справі № 910/17682/15 таким, що не підлягає виконанню в наведеній частині.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2016 року у справі № 910/17682/15, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БДУ Логістик" на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.06.2016 року у справі № 910/17682/15 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 07.06.2016 року у справі № 910/17682/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/17682/15 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко