Ухвала

від 22.03.2017 по справі 910/17682/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22.03.2017Справа № 910/17682/15

За скаргоюПриватного підприємства "Компанія Енерджи" на у справідії та бездіяльність Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві №910/17682/15 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БДУ Логістик" доПриватного підприємства "Компанія Енерджи" простягнення 201 148,08 грн. Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін: Від позивача:не з'явився Від відповідача: не з'явився Від ВДВСне з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.09.2015 у справі №910/17682/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БДУ Логістик" задоволено повністю, вирішено стягнути з Приватного підприємства "Компанія Енерджи" 115 842,20 грн. основного боргу, 4 332,18 грн. 3 % річних, 80 973,70 грн. інфляційних втрат та 4 022,96 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2015 у справі №910/17682/15 залишено без змін.

18.03.2016 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2015 було видано відповідний наказ.

30.05.2016 до канцелярії суду від Приватного підприємства "Компанія Енерджи" надійшла скарга в порядку ст. 121 2 ГПК України на дії та бездіяльність Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

За розпорядженням керівника апарату суду від 30.05.2016 відповідно до вимог ст. 2 1 ГПК України було проведено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи №910/17682/15, за наслідками якого справу №910/17682/15 передано судді Пукшин Л.Г. для розгляду скарги на дії органів державної виконавчої служби.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2016 призначено розгляд скарги на 22.06.2016.

22.06.2016 через канцелярію суду представником позивача було подано пояснення за змістом яких вказував на те, що посилання відповідача на припинення його зобов'язання по сплаті коштів, присуджених до стягнення рішенням у даній справі, згідно заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.11.2015 на могло мати місце, оскільки ним не визнається існування зустрічного зобов'язання перед відповідачем, у зв'язку з чим в задоволенні скарги просив відмовити.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2016 продовжено строк розгляду скарги та відкладено її розгляд до 03.08.2016.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2016 зупинено провадження за скаргою Приватного підприємства "Компанія Енерджи" до повернення матеріалів справи №910/17682/15 з Вищого господарського суду України до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2017 у зв'язку із поверненням матеріалів справи №910/17682/15 до господарського суду міста Києва провадження за скаргою ПП "Компанія Енерджи" поновлено та призначено її розгляд на 22.03.2017.

Сторони та Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, повідомлені про час і місце розгляду скарги належним чином, своїх повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши скаргу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд міста Києва вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

В поданій скарзі скаржник просить суд визнати протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві по виконавчому провадженню ВП №50636744, відкритому на підставі наказу господарського суду м. Києва від 18.03.2016 № 910/17682/15 в частині не закінчення виконавчого провадження ВП № 50636744 за наявності встановлених п. 8. ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" підстав; визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві по виконавчому провадженню ВП № 50636744 в частині примусового списання з рахунку ПП "Компанія Енерджи" грошових коштів у розмірі 205 171,04 грн. та зарахування їх на депозитний рахунок відділу; зобов'язати відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві повернути на рахунок ПП "Компанія Енерджи" грошові кошти у розмірі 205 171,04 грн., які були примусово списані в межах виконавчого провадження ВП № 50636744, відкритому на підставі наказу господарського суду м. Києва від 18.03.2016 № 910/17682/15.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами на виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2015 у справі 910/17682/15, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016, було видано наказ №910/17682/15 від 18.03.2016.

28.03.2016 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Торбинською О.М. було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №50636744 з виконання наказу господарського суду міста Києва №910/17682/15 від 18.03.2016 та про арешт коштів боржника.

В той же час, із наявної в матеріалах справи заяви ПП "Компанія Енерджи" про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.11.2015, направленої на адресу ТОВ "БДУ Логістик", вбачається, що ПП "Компанія Енерджи" 30.11.2015 було повідомлено ТОВ "БДУ Логістик" про зарахування зобов'язання ПП "Компанія Енерджи" перед ТОВ "БДУ Логістик" зі сплати грошових коштів у розмірі 205 171,04 грн. відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2015 у справі №910/17682/15 в рахунок часткового припинення зобов'язання ТОВ "БДУ Логістик" перед ПП "Компанія Енерджи" з відшкодуванню збитків у розмірі 205 171,04 грн.

При цьому, із вказаної заяви вбачається, що грошове зобов'язання ТОВ "БДУ Логістик" перед ПП "Компанія Енерджи" зі сплати збитків 205 171,04 грн. виникло внаслідок неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань перед відповідачем за договором транспортного експедирування №13/2606/103 від 26.06.2013 щодо своєчасної організації перевезення товарів.

Згідно із ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Положеннями ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому, згідно із ч. 3 вказаної статті одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством, за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони, чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов'язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У разі, якщо інша сторона заперечує факт вчинення відповідного правочину або його дійсність, вона не позбавлена права звернутись до суду з позовом про виконання відповідного зобов'язання в натурі, яке припинено таким одностороннім правочином внаслідок зарахування, тим самим оспорюючи сам факт припинення зобов'язань внаслідок такого правочину. Під час розгляду відповідного спору, суд має з'ясувати факт вчинення відповідного правочину, його дійсність (у т.ч. відповідність чинному законодавству), тобто чи є він підставою для припинення відповідних зобов'язань.

Доказів оскарження позивачем (стягувачем) вказаної заяви ПП "Компанія Енерджи" від 30.11.2015 про зарахування зустрічних однорідних вимог в судовому порядку не надано, а відтак, в силу положень ст. 601 Цивільного кодексу України, ст. 203 Господарського кодексу України зобов'язання ПП "Компанія Енерджи" зі сплати на користь ТОВ "БДУ Логістик" присуджених до стягнення рішенням господарського суду міста Києва від 22.09.2015 у справі №910/17682/15 грошових коштів, в частині 115 842,20 грн. основного боргу, 4 332,18 грн. 3 % річних та 80 973,70 грн. інфляційних втрат є припиненим з 30.11.2015.

Посилання позивача на те, що ним не визнається відповідного зобов'язання перед позивачем, яке стало предметом спірного зарахування, судом відхиляється з огляду на наступне.

Із наявного в матеріалах справи рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2016 у справі №910/29265/15 за позовом ПП "Компанія Енерджи" до ТОВ "БДУ Логістик" про стягнення збитків у розмірі 205 171,04 грн. вбачається, що з метою відшкодування завданих ПП "Компанія Енерджи" внаслідок неналежного виконання ТОВ "БДУ Логістик" взятих на себе згідно Договору транспортного експедирування №13/2606/103 від 26.06.2013 зобов'язань збитків у розмірі 205 171,04 грн. останнє звернулося з відповідним позовом до суду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2016 у справі №910/29265/15 у позові ПП "Компанія Енерджи" відмовлено.

При цьому, за наслідками розгляду судом спору у справі №910/29265/15 в мотивувальній частині вказаного рішення було встановлено, що в силу приписів статті 601 Цивільного кодексу України заява позивача від 30.11.2015 є підставою для припинення зобов'язання відповідача з відшкодування спірних збитків, у зв'язку з чим, враховуючи приписи ст. 601 Цивільного кодексу України та наявні в матеріалах справи документи, позивачем не доведено станом на момент вирішення даного спору існування зобов'язання відповідача з відшкодування завданих збитків внаслідок неналежного виконання взятих на себе згідно з Договором обов'язків по організації перевезення, що і стало підставою для відмови в задоволенні відповідного позову.

Отже, факт припинення зобов'язання ПП "Компанія Енерджи" по сплаті на користь ТОВ "БДУ Логістик" присуджених до стягнення рішенням господарського суду міста Києва від 22.09.2015 у справі №910/17682/15 грошових коштів в частині 115 842,20 грн. основного боргу, 4 332,18 грн. 3 % річних та 80 973,70 грн. інфляційних втрат з 30.11.2015 встановлено судовим рішенням.

Більш того, аналогічні обставини припинення вказаного обов'язку ПП "Компанія Енерджі" з наведених підстав (зарахування зустрічних однорідних вимог) було встановлено господарським судом міста Києва під час розгляду заяв ПП "Компанія Енерджи" про визнання наказу господарського суду міста Києва від 18.03.2016 №910/17682/15 таким, що не підлягає виконанню та про повернення безпідставно одержаних за наказом господарського суду міста Києва від 18.03.2016 №910/17682/15 коштів, за наслідками розгляду яких ухвалами господарського суду міста Києва від 07.06.2016 та від 05.01.2017 у справі №910/17682/15 їх було задоволено та: визнано наказ господарського суду міста Києва від 18.03.2016 №910/17682/15, виданий на виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2015, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ПП "Компанія Енерджи" на користь ТОВ "БДУ Логістик" 115 842,20 грн. основного боргу, 4 332,18 грн. 3 % річних та 80 973,70 грн. інфляційних втрат; стягнуто з ТОВ "БДУ Логістик" на користь ПП "Компанія Енерджи" 201 148,08 грн. - суми безпідставно одержаних коштів.

Частиною 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведені судові рішення господарського суду міста Києва у справі №910/17682/15 та у справі №29265/15 в силу приписів Господарського процесуального кодексу України набрали законної сили, а відтак, встановлені ними обставини мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 №8 передбачено, що за змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини" від 18.11.2003 №01-8/1427).

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

З урахуванням викладеного у суду відсутні підстави для повторного дослідження наведених обставин (припинення з 30.11.2015 на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання ПП "Компанія Енерджи" зі сплати на користь ТОВ "БДУ Логістик" заборгованості з оплати послуг за договором транспортного експедирування №13/2606/103 від 26.06.2013 у розмірі 115 842,20 грн. та нарахованих інфляційних втрат у розмірі 80 973,70 грн., 3% річних у розмірі 4 332,18 грн.; факту визнання наказу господарського суду міста Києва від 18.03.2016 №910/17682/15 таким, що не підлягає виконанню; безпідставності стягнення коштів з ПП "Компанія Енерджи" коштів за наказом господарського суду міста Києва від 18.03.2016 №910/17682/16), адже існування даних обставин підтверджує судове рішення, яке не може бути поставлено під сумнів.

Фактична переоцінка вказаних фактів свідчитиме про поставлення під сумнів судових рішень у справах №910/17682/15 та №910/29265/15, що є недопустимим та суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується припинення обов'язку відповідача зі сплати на користь позивача присуджених до стягнення рішенням господарського суду міста Києва від 22.09.2015 у справі № 910/17682/15 115 842,20 грн. основного боргу, 4 332,18 грн. 3 % річних та 80 973,70 грн. інфляційних втрат з 30.11.2015, тобто, до відкриття відповідного виконавчого провадження.

Частиною 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Відповідач (боржник) стверджує, а у суду відсутні докази на підтвердження зворотного, що на виконання приписів ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" останній подав до Відділу заяву про відкладення провадження виконавчих дій по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 18.03.2016 №910/17682/15 за змістом якої вказував на відсутність правових підстав для виконання наведеного наказу, подачу ПП "Компанія Енерджи" до господарського суду міста Києва заяви про визнання наведеного наказу таким, що не підлягає виконанню, на підтвердження чого додав копію відповідної заяви та заяви про зарахування зустрічних вимог від 30.11.2015.

Вказана заява ПП "Компанія Енерджи" була отримана Відділом 11.04.2016, що підтверджується відтиском штампу та підписом працівника останнього на першій сторінці такої заяви.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент відкриття спірного виконавчого провадження) у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

В силу приписів наведених норм та того, що боржником було надано до Відділу підтвердження виконання грошового зобов'язання по сплаті на користь стягувача присуджених до стягнення рішенням господарського суду міста Києва від 22.09.2015 у справі № 910/17682/15 115 842,20 грн. основного боргу, 4 332,18 грн. 3 % річних та 80 973,70 грн. інфляційних втрат у державного виконавця були відсутні правові підстави для примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 18.03.2016 №910/17682/15 в наведеній частині.

До того ж, слід зазначити, що згідно з приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" регулювання правовідносин у сфері виконавчого провадження не обмежується лише цим Законом, а здійснюється на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону, та інших законів, добровільне виконання може здійснюватись у будь-який, передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема на стадії виконавчого провадження. При цьому, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однією із сторін.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 01.11.2005 р. у справі №15/154, а також у постановах Вищого господарського суду України від 17.07.2014 р. у справі №32/185, від 16.12.2013 р. у справі №15/208-42/396-6/542-41/107 та від 18.11.2013 р. у справі №5023/4591/11(29/417-10).

Однак, із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що не зважаючи на отримання державним виконавцем 11.04.2016 доказів виконання ПП "Компанія Енерджи" рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2015 у справі № 910/17682/15 в частині грошового зобов'язання по сплаті на користь ТОВ "БДУ Логістик" 115 842,20 грн. основного боргу, 4 332,18 грн. 3 % річних та 80 973,70 грн. інфляційних втрат, що разом становить 201 148,08 грн., ним було розпочато примусове виконання наказу господарського суду міста Києва від 18.03.2016 №910/17682/15 та стягнуто 20.05.2016 з рахунку боржника на депозитний рахунок відділу кошти в повному обсязі - у розмірі 205 171,04 грн.

В подальшому, як вбачається з постанови головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Торбинською Оксаною Миколаївною від 13.07.2016 про закінчення виконавчого провадження №50636744, відповідні кошти у розмірі 205 171,04 грн. було перераховано на рахунок стягувача - ТОВ "БДУ Логістика", згідно платіжного доручення №4504 від 07.07.2016.

В той же час, ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2016 у справі №910/17682/15 при прийнятті заяви ПП "Компанія Енерджи" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, судом було зупинено стягнення за наказом господарського суду міста Києва від 18.03.2016 №910/17682/15 до розгляду даної заяви.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів вбачається, що розгляд заяви ПП "Компанія Енерджи" про визнання наказу господарського суду міста Києва від 18.03.2016 №910/17682/15 таким, що не підлягає виконанню, фактично було завершено лише 11.10.2016 з винесенням постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 у справі №910/17682/15 про залишення без змін ухвали господарського суду міста Києва від 07.06.2016 про визнання вказаного наказу таким, що не підлягає виконанню.

Тобто, в силу приписів ч. 5 ст. 124 Конституції України та ст. 4 5 Господарського процесуального кодексу України у державного виконавця в будь-якому випадку були відсутні правові підстави для перерахування на користь ТОВ "БДУ Логістик" стягнутих з ПП "Компанія Енерджи" на підставі наказу господарського суду міста Києва від 18.03.2016 №910/17682/15 коштів.

З огляду на викладені обставини вбачається, що при виконанні наказу господарського суду міста Києва від 18.03.2016 №910/17682/15 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Торбинською Оксаною Миколаївною було грубо порушено приписи ст.ст. 1, 6, 11, 27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент відкриття спірного виконавчого провадження), ч. 5 ст. 124 Конституції України та ст. 4 5 Господарського процесуального кодексу України, що мало своїм наслідком подвійне стягнення з боржника присуджених до стягнення рішенням господарського суду міста Києва від 22.09.2015 у справі № 910/17682/15 коштів в частині 115 842,20 грн. основного боргу, 4 332,18 грн. 3 % річних та 80 973,70 грн. інфляційних втрат, що в свою чергу є неприпустимим в силу приписів ст. 61 Конституції України, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги скаржника в частині визнання незаконними дій вказаного державного виконавця в наведеній частині.

Згідно абзацу 1 пункту 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення скарги ПП "Компанія Енерджи" на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві в частині визнання незаконними дій головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Торбинської Оксани Миколаївни по виконавчому провадженню №50636744, відкритому на підставі наказу господарського суду міста Києва від 18.03.2016 №910/17682/15, щодо примусового списання з рахунку ПП "Компанія Енерджи" грошових коштів у загальному розмірі 201 148,08 грн.

В іншій частині заявлених в поданій скарзі вимог суд не вбачає правових підстав для її задоволення, оскільки скаржником не доведено фату припинення зобов'язання за спірним наказом по сплаті судового збору у розмірі 4 022,96 грн. на момент вчинення державним виконавцем примусового списання коштів, що унеможливлює закінчення виконавчого провадження згідно приписів п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" за відсутності факту виконання визначеного виконавчим документом в повному обсязі, а спірні кошти (після їх перерахування виконавцем на рахунок стягувача) не знаходяться у володінні Відділу, що унеможливлює зобов'язання останнього повернути їх боржнику.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Приватного підприємства "Компанія Енерджи" на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві задовольнити частково.

2. Визнати незаконними дії головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Торбинської Оксани Миколаївни по виконавчому провадженню №50636744, відкритому на підставі наказу господарського суду міста Києва від 18.03.2016 №910/17682/15, щодо примусового списання з рахунку Приватного підприємства "Компанія Енерджи" грошових коштів у загальному розмірі 201 148,08 грн.

3. В іншій частині скарги відхилити.

Суддя Пукшин Л.Г.