Рішення

від 17.10.2016 по справі 190/1646/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5280/16 Справа № 190/1646/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Митошоп В. М. Доповідач - Тамакулова В.О.

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 року м. Дніпро

17 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Тамакулової В.О.

суддів: Деркач Н.М., Калиновський А.Б.

при секретарі: Сахарову Д.О.,

яка розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційні скарги ОСОБА_2 та П'ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року за позовом ОСОБА_4 до П'ятихатської районної державної адміністрації в Дніпропетровській області, ОСОБА_2, третя особа -Лихівська селищна Рада П'ятихатського району Дніпропетровської області про зобов'язання виділення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та про припинення договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до П'ятихатської районної державної адміністрації в Дніпропетровській області, ОСОБА_2, третьої особи- Лихівської селищної рада П'ятихатського району Дніпропетровської області, про припинення договору оренди землі, площею 108,9 г., ( кадастровий номер НОМЕР_1 ) укладеного 28 листопада 2007 року між П'ятихатською РДА та ОСОБА_2; зобов'язання П'ятихатської РДА передати йому у власність земельну ділянку площею 6.55 умовних кадастрових гектарів у розмірі земельної частки ( паю) за рахунок земель сільськогосподарського призначення із резервного фонду державної власності розташованих на території Лихівської селищної Ради П'ятихатського району Дніпропетровської області(на площі в 108.9га, кадастровий номер НОМЕР_1, надавши йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 та відведення у власність земельної ділянки площею 6.55 ум.кад.г.

Позов обгрунтовано тим, що 10 червня 2013 року рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області за ним визнано право в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай) розміром 6,55 га із земель колишнього КСП ім.Суворова яка розташована на території Лихівської селищної ради П'ятихатського району.

На свої звернення позивач отримав відповіді з П'ятихатської райдержадміністрації про відсутність земель бувшої колективної власності на території Лихівської селищної ради, а з Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області про відмову у виділенні ділянки з посиланням на відсутність повноважень щодо заявлених вимог.

П'ятихатська РДА Дніпропетровської області до суду направили листа та завірену копію договору оренди землі від 28 листопада 2007 року укладеного між П'ятихатською райдержадміністрацією та ОСОБА_2, на земельну ділянку площею 108,9 га. р,. кадастровий номерНОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду в межах колишнього КСП ім..Суворова на території Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області. Відповідач зазначив, що не наділений повноваженнями щодо виділення земельних паїв.

ОСОБА_2, позов не визнав зазначивши, що користується земельною ділянкою на підставі укладеного договору оренди, з іншими особами райдержадміністрацією також укладено договори оренди, вибірковість позивача з вимогами до нього є безпідставною.

Представник третьої особи- Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області до суду не з'явився, просив розглянути справу у їх відсутність.

Рішенням суду І інстанції позов задоволено.

Частково припинено дію договору оренди землі від 28 листопада 2007р. між П'ятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_2 щодо оренди земельної ділянки площею 6.55 умовних кадастрових гектарів із земельної ділянки площею108,9 га. ріллі, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області.

Зобов'язано П'ятихатську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області передати ОСОБА_4 у власність земельну ділянку у розмірі земельної частки ( паю), площею 6.55 умовних кадастрових гектарів із земельної ділянки резервного фонду, площею 108,9 га. ріллі, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, надавши йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 та відведення йому земельної ділянки у власність площею 6.55 ум.кад. г.

В іншій частині вимог відмовлено.

Додатковим ріенням суду від 16 червня 2016 року вирішено питання щодо судових витрат.

В скаргах апелянти посилаються на порушення норм матеріального та про цесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, про-сять скасувати рішення й постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

П'ятихатська районна державна адміністрація Дніпропетровської області просить про прийняття нового рішення, яким припинити право оренди на земельну ділянку за вказаним договором та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області передати позивачу у власність земельну ділянку площею 6,55 умовних кадастрових гектарів із земель резервного фонду на території Лихівської селищної ради П'ятихатського району.

У запереченні на апеляційну скаргу, позивач не погоджуючись з рішенням щодо судових витрат, просить скарги відповідачів залишити без задоволення.

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду, в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

П'ятихатським районним судом Дніпропетровськоїобласті 10 червня 2013 року постановлено рішення, яким визнано за ОСОБА_4, в порядку спадкування за законом право власності на земельну частку (пай) розміром 6,55 га, розташованої на території Лихівської селищної ради П'ятихатського району, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5. (а.с.13-14).

28 листопада 2007р. П'ятихатська РДА Дніпропетровської області передала в оренду ОСОБА_2, 108,9 га. ріллі, кадастровий номер НОМЕР_1, із земель резервного фонду в межах колишнього КСП ім.. Суворова на території Лихівської селищної Ради П'ятихатського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 25 років, де в п.32 - зазначено, що договір припиняється ( повністю або частково) в разі звернення громадян - власників сертифікатів та для забезпечення земельними частками ( паями) громадян, як отримали право на землю за рішенням суду ( а.с.177-179.т.1.).

Згідно копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09 березня 2016р. - право власності на земельну ділянку площею 108.9 га. кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану на території Лихіської сселищної Ради П'ятихатського району Дніпропетровської області зареєстровано за П'ятихатською районною державною адміністрацією, та знаходится в оренді відповідача ОСОБА_2 ( а. с. 107 - 112.т.2.)

В липні 2013р., грудні 2015р., позивач звертався з заявами до райдержадміністрації про виділення йому земельної ділянки загальною площею 6.55 га, в натурі на місцевості із земель колишнього КСП ім..Суворова та про виготовлення технічної документації (а.с.20т.1,67т.2.)

Із листів райдержадміністрації слідує, що позивачу відмовлено у видачі земельної ділянки та розірванні договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_2 та зазначено, що вказані питання в зв'язку зі змінами зконодавства не є компетенцією райдержадміністрації, рекомендовано звернутися до Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області (а.с. 19т.1, а.с.66 т.2.)

Листом Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області від 26 червня 2014 р. за № 31-4-0.11-5163/2-14, повідомлено, що згідно ст.5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) районні державні адміністрації розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). (а.с. 15-16)

З листа управління Держземагенства у П'ятихатському районі Дніпропетровської області від 12 березня 2014 р. слідує, що повноваження щодо розпорядження землями колективної власності на територіальні органи Держземагенства не покладалися і так як вільні землі колишньої колективної власності, які підлягають паюванню на території Лихівської селищної ради відсутні, викопіювання необхідно надавати із земель державної власності, які були передані в оренду П'ятихатською районною державною адміністрацією. Договори оренди які укладені на землі резервного фонду знаходяться в П'ятихатській райдержадміністрації, а не в управлінні Держземагенства у П'ятихатському районі тому запропоновано звернутися з заявою до П'ятихатської райдержадмівністрації (а.с. 17).

Задовольнячи вимоги, суд посилався на п. 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", ст. 1, 2, 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) де зазначено, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Суд дійшов висновку, що позивач набув право власності на земельну ділянку на підставі рішення суду , проте реалізувати своє право на виділення йому земельної ділянки не може через відсутність вільних земель бувшої колективної власності, та відмовою відповідачів у розірванні договору оренди землі, тому задовольнив вимоги позивача в розмірі площі земельної ділянки на яку за ним визнано право власності.

Проте погодитися з висновком судового рішення неможливо, враховуючи наступне.

За ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст. 3 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою визнання недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України. Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Припинивши дію договору оренди, суд послався на ст.32 Закону Про оренду землі від 06 жовтня 1998 № 161-XIV, яка регулює припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

У вказаній нормі вказано- на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Як зазначав в поясненнях відповідач П'ятихатська РДА Дніпропетровської області, умовами укладеного з ОСОБА_2 договору оренди- п. 32 передбачено припинення договору в разі звернення громадян, які отримали право на землю за рішенням суду.

За правилами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі " на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

В скарзі відповідач П'ятихатська РДА вказує, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру, ділянка надана в оренду належить до резервного фонду земель державної власності сільськогосподарського призначення.

Ст. 25 Закону України Про землеустрій визначає вичерпний перелік видів документації із землеустрою яким не передбачено виготовлення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

За ст.123 Земельного кодексу України (редакції 2013 року) повноваження щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення є компетенцією Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин.

Часткове припинення договору оренди землі щодо зменшення площі земельної ділянки неможливе оскільки дані про земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру з присвоєнням номеру, скасування якого можливо лише при скасуванні державної реєстрації ділянки. При поділі земельної ділянки присвоюються нові кадастрові номери.

Згідно із ч. 2 ст. 20 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV Про оренду землі державна реєстрація договорів оренди землі проводиться в порядку, встановленому законом.

З 1 січня 2004 року, набрав чинності Цивільний кодекс України, ст. 182 якого передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Закон України від 1 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень набрав чинності 3 серпня 2004 року, ст. 3 передбачено, що речові права на нерухоме майно, їх обтяження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, установленому цим Законом.

Статтею 33 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі передбачено, що державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону № 1952-IV, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Апелянт ОСОБА_2 в скарзі вказує, що договір оренди землі від 28 листопада 2007 року року пройшов державну реєстрацію в установленому законом порядку в Жовтоводському відділі ДРФ ДП Центр ДЗК про що вчинено запис від 04 березня 2007 року й відповідно до ст. ст. 210, 640 ЦК України він є укладеним, а тому породжує для сторін права й обов'язки.

Із листа Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області від 02 квітня 2015 року № Ж166/0-212/6-15 площа земель резервного фонду не наданих у власність або користування по Лихівській селищній Раді становить 583, 348 га.

Частково припинивши дію договору оренди земельної ділянки, суд не перевірив вказані обставини, на які посилались сторони, не виконав вимог ст. ст.182, 210 ЦК України з якими Закон повязує час виникнення права власності, правомірність та час дії договору оренди землі.

За ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України апеляційна інстанція скасовує рішення якщо судом неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

Суд допустив такі порушення.

Частиною 4 ст.10 ЦПК України передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Оскільки судом належно не встановлено в повному обсязі предмет та правові підстави заявлених вимог щодо припинення дії договору оренди земельної ділянки, не встановлено правові підстави заявлених вимог щодо скасування державної реєстрації оренди, фактичні обставини по справі, суд не виконав вимог ст.33 ЦПК України щодо надання роз'яснень позивачу про притягнення до участі в справі, як відповідача, органи Держземагенства у Дніпропетровській області, державного реєстратора- Жовтоводський відділ ДРФ ДП Центр ДЗК , не визначив які дії має здійснити кожний державний орган в межах компетенції, не виконав вимоги передбачені 4 ст.10 ЦПК України щодо надання сторонам необхідних роз'яснень,порушив норми процесуального та матеріального закону, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, як передчасне, з ухваленням нового- відмови у задоволенні заявлених вимог.Скасуванню підлягає і додаткове рішення як складова осовного відповідно доч.3 ст.303 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та П'ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області - задовольнити частково.

Рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року та додаткове рішення16 червня 2016 року за позовом ОСОБА_4 до П'ятихатської районної державної адміністрації в Дніпропетровській області, ОСОБА_2, третя особа Лихівська селищна Рада П'ятихатського району Дніпропетровської області про зобов'язання виділення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та про припинення договору оренди землі - скасувати, в позовних вимогах - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий: Тамакулова В.О.

С у д д і: Деркач Н.М.,

Калиновський А.Б.