Рішення

від 17.10.2016 по справі 906/744/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" жовтня 2016 р. Справа № 906/744/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- довіреність № 23/09 від 23.09.2016;

від відповідача: не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гомсельмаш - Україна" (м. Київ)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ярунь сільгосптехніка" (Житомирська обл., Новоград-Волинський район, с. Степове)

про стягнення 100500,00 грн

У відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на п'ятнадцять днів.

Позивач подав до суду позов про стягнення з відповідача 100500,00 грн боргу за договором про надання фінансової допомоги на поворотній основі від 03.02.2015.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві; надала письмове клопотання про долучення до матеріалів справи банківських виписок за період з 03.02.2015 по 23.09.2016 та довідки про заборгованість відповідача станом на 17.10.2016.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, при причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином. В засіданні суду 30.08.2016 представник відповідача усно проти позову заперечив, надав пояснення у справі згідно з якими, зокрема, повідомив, що кошти у сумі 100500,00 грн дійсно були отримані від позивача, однак не на виконання договору про надання фінансової допомоги на поворотній основі від 03.02.2015, підписання якого відповідачем як директором товариства заперечується, а на інші потреби, з метою виконання інших господарських зобов'язань, що виникли між позивачем та відповідачем в процесі їх господарської діяльності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.02.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гомсельмаш - Україна" (позикодавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ярунь сільгосптехніка" (позичальник, відповідач) було укладено договір про надання фінансової допомоги на поворотній основі (далі - договір, а. с. 11, 12), за умовами якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу у межах 105500,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Нарахування процентів за користування грошовими коштами не передбачено.

Згідно з п. 1.2 договору, позикодавець має право надавати поворотну фінансову допомогу частинами. Днем надання поворотної фінансової допомоги вважається день зарахування суми фінансової допомоги на поточний рахунок позичальника.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору, позивачем було надано відповідачу поворотну фінансову допомогу в сумі 105500,00 грн. Вказана допомога була перерахована позивачем у безготівковому порядку на рахунок відповідача частинами, а саме: 03.02.2015 на суму 81000,00 грн та 05.02.2015 на суму 24500,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками банку.

Приписами ст. 1049 ЦК України унормовано, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Так, пунктами 1.3 та 2.3 договору сторони встановили строк повернення поворотної фінансової допомоги - 2 календарних місяців з моменту зарахування на рахунок позичальника суми коштів фінансової допомоги. Окрім того, сторони погодили, що позичальник має право повернути поворотну фінансову допомогу частинами. Днем повернення поворотної фінансової допомоги вважається день зарахування суми фінансової допомоги на поточний рахунок позикодавця.

Відповідач, в порушення терміну визначеного в п. 1.3 договору, свої боргові зобов'язання не погасив, у зв'язку з чим, позивач направив на адресу відповідача претензію від 15.04.2015 вих. 15/04 про сплату заборгованості на суму 105500,00 грн (а. с. 13, 14). Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштової кореспонденції (а. с. 19), вказану претензію відповідач отримав 28.04.2015.

13.07.2015 відповідачем було частково зараховано на рахунок позивача 5000,00 грн, які зазначені в призначенні платежу як повернення поворотної фінансової допомоги згідно з договором від 03.02.2015 (а. с. 41, 42).

Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо повернення фінансової допомоги виконав частково, 21.07.2016 позивач повторно направив на адресу відповідача вимогу від 18.07.2016 вих. № 18/07 про сплату заборгованості на суму 100500,00 грн (а. с. 20 - 22), яка, за даними позивача, була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Приписами ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положення аналогічного змісту міститься в ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Як вбачається з довідки позивача від 17.10.2016 вих. № 17/10, заборгованість відповідача станом на день судового засідання залишається незмінною та становить 100500,00 грн (105500,00 - 5000).

Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо повернення поворотної фінансової допомоги у погоджений сторонами строк не виконав, суд вважає, що позивач правомірно звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач належними та допустимими доказами довів факт отримання відповідачем поворотної фінансової допомоги у сумі 105500,00 грн.

Водночас доводи відповідача з приводу того, що кошти у сумі 100500,00 грн були отримані ним від позивача не на виконання договору про надання фінансової допомоги на поворотній основі від 03.02.2015, а на інші потреби, не підтверджено документально, так як не підтверджено документально і твердження про недійсність підпису директора ТОВ "Ярунь сільгосптехніка", яким засвідчено договір від 03.02.2015.

Окрім того, на договорі про надання фінансової допомоги на поворотній основі від 03.02.2015, підписання якого відповідачем як директором товариства заперечується, міститься печатка ТОВ "Ярунь сільгосптехніка", будь-яких належних та допустимих доказів щодо порушення правил зберігання чи використання якої, а також доказів втрати чи викрадення зазначеної печатки, проведення службового розслідування за фактом її незаконного використання та звернення у зв'язку з цим до правоохоронних органів відповідачем до господарського суду надано не було, з огляду на що у суду відсутні докази в підтвердження факту неправомірного використання печатки на вказаному документі.

Викладене в сукупності дає підстави для висновку про те, що договір про надання фінансової допомоги на поворотній основі від 03.02.2015 був підписаний відповідачем, отримання коштів у сумі 105500,00 грн відповідачем також не заперечується, отже усні заперечення відповідача спростовуються вище наведеним.

З огляду на викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню на суму 100500,00 грн боргу за неповернуту фінансову допомогу.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ярунь сільгосптехніка" (11760, Житомирська обл., Новоград-Волинський район, с. Степове, вул. Ярунська, буд. 1, код ЄДРПОУ 38500404) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гомсельмаш - Україна" (04073, м. Київ, вул. Семена Скляренка, буд. 9, офіс 402, код ЄДРПОУ 39186239) 100500,00 грн боргу за неповернуту фінансову допомогу; 1507,50 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.10.16

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу - рек. з повід. (згідно з заявою)

3 - відповідачу - рек. з повід.