Постанова

від 10.10.2016 по справі 813/1910/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2016 року справа № 813/1910/16

16год. 53хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Тема до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю Тема звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області), в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001351601 від 12.05.2016 та податкове повідомлення-рішення №0001341601 від 12.05.2016 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 1071112,5грн., з яких 714075грн. - основний платіж та 357037,5грн. - штрафні санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки відповідача від 22.04.2016 №63/13-01-14-01/НОМЕР_1 не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що факт отримання ним маркетингових послуг від ТзОВ Тема-Волинь та ТзОВ Тема-Поділля на загальну суму 3967105грн. підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме договорами про надання маркетингових послуг, актами надання послуг, платіжними дорученнями, звітами про надання маркетингових послуг та інформацією, що передавалась позивачу за результатом виконання вказаних договорів. Позивач також звертає увагу на те, що він працює з торгівельними операторами відповідно до договорів, укладених ще в 2010 році. Податкові органи в період з 2010 по 2013 року та в 2015 році не вбачали порушень податкового законодавства при формуванні позивачем витрат на маркетингові послуги, отримані від ТзОВ Тема-Волинь та ТзОВ Тема-Поділля , проте виявили такі порушення у 2014 році. Крім цього, у відповідача відсутні зауваження щодо господарських операцій позивача з іншими п'ятьма торгівельними операторами, які працюють відповідно до таких самих маркетингових договорів. З огляду на наведене, позивач вважає, що відповідач безпідставно дійшов до висновку, що вказані маркетингові послуги позивачу не надавались та, що такі не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю. Заперечення обґрунтовані тим, що позивач безпідставно завищив задекларовані витрати, шляхом віднесення до їх складу витрат на отримання маркетингових послуг від ТзОВ Тема-Волинь та ТзОВ Тема-Поділля , які фактично не надавались. Відповідач зазначає, що перевіркою не встановлено розумних, з точки зору економічної доцільності, підстав для формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за рахунок придбання маркетингових послуг вартістю 3967105грн. від ТзОВ Тема-Волинь та ТзОВ Тема-Поділля . Крім цього, понесені позивачем витрати на придбання вказаних послуг не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне надання таких послуг.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених в письмовому запереченні. Просила суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

Позивач - ТзОВ Тема 07.07.1995 зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради за №14151050003001507, код ЄДРПОУ 22334316, місцезнаходження: м.Львів, вул.Ковельська, 109/а, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.12.2015 №1000454045. Позивача взято на облік в органах податкової служби з 18.07.1995, перебуває на обліку в Личаківській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1. ст.82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідач провів планову виїзну документальну перевірку ТзОВ Тема (код ЄДРПОУ 22334316) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 22.04.2016 №63/13-01-14-01/22334316 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.п.14.1.11, п.п.14.1.27, п.п.14.1.257 п.14.1ст.14, п.п.135.5.4. п.135.5 ст.135, п.138.1, п.138.2, п.п.138.10.6 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 758773грн.;

- п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 750130грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 12.05.2016 №0001341601, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на прибуток на суму 1178659,50грн., в тому числі 785773грн. за основним платежем та 392886,5грн. за штрафними санкціями;

- від 12.05.2016 №0001351601, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість на суму 1125195грн., в тому числі 750130грн. за основним платежем та 375065грн.за штрафними санкціями.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не погоджується з висновками відповідача щодо завищення ним у 2014 році витрат по маркетингових послугах, які надавались ТзОВ Тема-Волинь та ТзОВ Тема-Поділля , на загальну суму 3967105грн., а також з висновками про завищення податкового кредиту з ПДВ за 2014 рік на загальну суму 750130грн.

З огляду на наведене, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001351601 від 12.05.2016 та податкового повідомлення-рішення №0001341601 від 12.05.2016 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 1071112,5грн., з яких 714075грн. - основний платіж та 357037,5грн. - штрафні санкції.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Щодо фінансово - господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ Тема-Поділля (код ЄДРПОУ 35605197) та ТзОВ Тема-Волинь (код ЄДРПОУ ) суд встановив таке.

Позивач уклав договори на постачання, дистрибуцію товарів побутової хімії, косметики, парфумерії та гігієни зі своїми постачальниками, зокрема, найбільші з яких ТзОВ Хенкель Україна (дистриб'юторська угода №ДК-14-04 від 01.01.2014 з додатками, договір про надання послуг (робіт) №ДА 14-04 від 01.01.2014) та ТзОВ Лореаль , відповідно до яких позивач зобов'язується забезпечувати постачання їх товарів на територію Західного регіону України (Т.2 а.с.2-20).

З метою покращення дистрибуції та найкращого просування товарів постачальників позивач також зобов'язується надавати постачальникам маркетингові послуги, зокрема: забезпечувати функціонування діяльності постачальників товару в сфері вивчання ринку, стимулювати збут товару, досліджувати політику цін на ринку організації та руху товару до кінцевого споживача, розповсюджувати інформацію про товари постачальників, яка призначена сформувати або підтримати обізнаність чи інтерес споживачів, здійснити мерчандайзинг тощо.

Відповідно до умов вказаних договорів з постачальниками позивач отримує бонуси (винагороду) за виконання певних вимог постачальників, зокрема, за виконання плану закупівель, дотримання фінансової дисципліни, дотримання рекомендованих цін, проведення маркетингових заходів, акцій, рекламних кампаній.

Для виконання взятих на себе зобов'язань по забезпеченню максимальної представленості та доступності товарів постачальників позивач уклав договори на постачання товарів з торгівельними операторами на відповідних територіях (ТзОВ Тема-Рівне , ТзОВ Тема-Поділля , ТзОВ Тема-Волинь , ТзОВ Тема-Опілля , ТзОВ Тема-Нова , ТзОВ Тема-Буковина , ТзОВ Тема-Станіслав ), які забезпечують поширення товарів в регіоні та доступність таких товарів у всіх можливих каналах збуту. Крім цього, з вказаними торгівельними операторами укладено договори про надання позивачу маркетингових послуг у відповідному регіоні (Рівненській, Хмельницькій, Волинській, Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій та Івано-Франківській областях).

Між позивачем та ТзОВ Тема-Поділля укладено договір про надання маркетингових послуг №11 від 01.01.2010 (Т.1а.с.82) відповідно до умов якого замовник (позивач) доручає, а виконавець (ТзОВ Тема-Поділля ) зобов'язується надати послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямами, що цікавлять замовника. Відповідно до п.2.1. вказаного договору напрямами маркетингових досліджень є: визначення діючих та потенційних конкурентів на відповідному сегменті ринку; загальна характеристика умов роботи конкурентів; ступінь розвитку ринкової інфраструктури; попит на товари, перспективи його розвитку; відомості про потенційних споживачів товарів; можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних заходів; аналіз темпів, динаміки та напрямів розвитку конкурентних ринків; прогноз стану кон'юнктури ринку товарів на час дії договору.

Згідно з додатковим договором №2 від 03.01.2012 (Т.1 а.с.84) виконавець (ТзОВ Тема-Поділля ) також зобов'язується за вказівкою замовника (позивача) на території Хмельницької області організовувати проведення маркетингових заходів із стимулювання збуту товарів; здійснювати контроль за дотриманням вимог щодо розміщення товарів на полицях і додаткових місцях продажу в торговельних мережах покупців; перевірку дотримання рівня рекомендованих цін в торгівельних мережах та роздрібних торгівельних точках; забезпечувати проведення консультування кінцевих споживачів за якісними показниками та перевагами товарів; забезпечувати коректну роботу програмного комплексу SalesWorks для отримання оперативних даних про продажі товарів та підвищення ефективності управління продажами; забезпечувати залуження до роботи з товаром виділеного персоналу; надавати замовнику віддалений доступ до роботи з обліковою програмою виконавця.

На підтвердження реальності отримання маркетингових послуг від ТзОВ Тема-Поділля позивач надав суду копії: договору про надання маркетингових послуг №11 від 01.01.2010, додаткового договору №1 від 30.12.2011, додаткового договору №2 від 03.01.2012, звітів про надані маркетингові послуги від 21.01.2014, від 28.02.2014, від 31.03.2014, від 30.04.2014, від 31.05.2014, від 30.06.2014, від 31.07.2014, від 31.08.2014, від 30.09.2014, від 31.10.2014, від 30.11.2014, від 31.12.2014 (Т.1 а.с.82 - 109), актів надання послуг (Т.1 а.с.157 - 182).

Між позивачем та ТзОВ Тема-Волинь укладено договір про надання маркетингових послуг №15 від 01.01.2010 (Т.1а.с.110) відповідно до умов якого замовник (позивач) доручає, а виконавець (ТзОВ Тема-Поділля ) зобов'язується надати послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямами, що цікавлять замовника. Відповідно до п.2.1. вказаного договору напрямами маркетингових досліджень є: визначення діючих та потенційних конкурентів на відповідному сегменті ринку; загальна характеристика умов роботи конкурентів; ступінь розвитку ринкової інфраструктури; попит на товари, перспективи його розвитку; відомості про потенційних споживачів товарів; можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних заходів; аналіз темпів,динаміки та напрямів розвитку конкурентних ринків; прогноз стану кон'юнктури ринку товарів на час дії договору.

Згідно з додатковим договором №2 від 03.01.2012 (Т.1 а.с.84) виконавець (ТзОВ Тема-Волинь ) також зобов'язується за вказівкою замовника (позивача) на території Хмельницької області організовувати проведення маркетингових заходів із стимулювання збуту товарів; здійснювати контроль за дотриманням вимог щодо розміщення товарів на полицях і додаткових місцях продажу в торговельних мережах покупців; перевірку дотримання рівня рекомендованих цін в торгівельних мережах та роздрібних торгівельних точках; забезпечувати проведення консультування кінцевих споживачів за якісними показниками та перевагами товарів; забезпечувати коректну роботу програмного комплексу SalesWorks для отримання оперативних даних про продажі товарів та підвищення ефективності управління продажами; забезпечувати залучення до роботи з товаром виділеного персоналу; надавати замовнику віддалений доступ до роботи з обліковою програмою виконавця.

На підтвердження реальності отримання маркетингових послуг від ТзОВ Тема-Волинь позивач надав суду копії: договору про надання маркетингових послуг №15 від 01.01.2010, додаткового договору №1 від 30.12.2011, додаткового договору №2 від 03.01.2012, звітів про надані маркетингові послуги від 21.01.2014, від 28.02.2014, від 31.03.2014, від 30.04.2014, від 31.05.2014, від 30.06.2014, від 31.07.2014, від 31.08.2014, від 30.09.2014, від 31.10.2014, від 30.11.2014, від 31.12.2014 (Т.1 а.с.110 - 137), актів надання послуг (Т.1 а.с.138 - 156).

З аналізу наведених звітів про надані маркетингові послуги вбачається, що виконавці (ТзОВ Тема-Поділля , ТзОВ Тема-Волинь ) надавали замовнику (позивачу) письмовий звіт про надані послуги, в якому, зокрема, вказували, які саме дії (активності) вони проводили у звітному періоді, та як збиралася і передавалася інформація.

Суд також враховує пояснення позивача про те, що інформація про аналіз конкуренції на ринку, основні тенденції розвитку ринку, динаміку зміни цін, політику ціноутворення, потенційних споживачів, кількісні показники планового продажу, прогнозований рівень рентабельності з метою забезпечення максимального ефекту від наданих маркетингових послуг надавалася виконавцем шляхом оперативного обміну інформацією (по телефону, за допомогою електронних засобів зв'язку тощо). Суд бере до уваги, що надання такої інформації в кінці звітного періоду не мала би для замовника необхідного економічного ефекту та не дозволяла би в режимі реального часу впливати на певні процеси постачання товарів і спричинила б недоцільне збільшення витрат на папір. Крім того, цінністю маркетингових послуг інформаційного характеру є саме здобута актуальна та своєчасна інформація, а не фіксування інформації на паперових носіях в кінці звітного періоду.

Суд зазначає, що фактичне надання та реальність отримання позивачем маркетингових послуг від ТзОВ Тема-Поділля , ТзОВ Тема-Волинь підтверджується інформацією в друкованому вигляді про маркетингові дослідження в 2014 році, про товарообіг, про продажі, щодо моніторингу цін, щодо здійснення контролю розташування товарів, щодо моніторингу споживчого попиту.

Факт оплати маркетингових послуг, отриманих від ТзОВ Тема-Поділля , ТзОВ Тема-Волинь , підтверджується копіями належним чином оформлених платіжних доручень (Т.2 а.с.21-61).

На підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, позивач надав суду копії податкових накладних (Т.31 а.с.76-120), складених ТзОВ Тема-Поділля , ТзОВ Тема-Волинь , внесених в реєстр податкових накладних (Т.2 а.с.62-229, Т.3 а.с.1-260) та задекларованих в податковій звітності у відповідному звітному періоді в складі інших отриманих податкових накладних, що сторонами не заперечується.

Суд також враховує, що на виконання договорів, укладених з позивачем, ТзОВ Тема-Поділля , ТзОВ Тема-Волинь здійснювали пошук покупців та реалізацію їм товарів постачальників, що підтверджується, зокрема, копіями договорів поставки №249-16 від 01.03.2012 з ТзОВ КОНТИНІКМ-ТРЕЙД (Т.31 а.с.144-152), №60/10 від 02.01.2014 з ПП ТД Салют (Т.31 а.с.153-156), №031014-57/1п від 03.01.2014 з ТзОВ ПАККО Холдинг (Т.31 а.с.157-162), від 17.03.2008 з ЧП Таврия Плюс (Т.31 а.с.163-168), №829 від 12.04.2013 з ТзОВ СУМАТРА-ЛТД (Т.31 а.с.169-176), №250-14А від 08.01.2014 з ТзОВ ТД Аванта (Т.31 а.с.188-193), договорів купівлі-продажу №49ю від 01.04.2013 з ТзОВ Медичний центр М.Т.К (Т.31 а.с.177-181), №35ю від 02.01.2012 з ТзОВ Експрес-продукт (Т.31 а.с.182-187).

Оцінюючи доводи відповідача щодо відсутності розумних, з точки зору економічної доцільності, підстав для формування позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за рахунок придбання маркетингових послуг вартістю 3967105грн. від ТзОВ Тема-Волинь та ТзОВ Тема-Поділля , суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що здійснення позивачем господарських операцій з маркетингу в 2014 році мало наслідком отримання ТзОВ Тема доходу від таких операцій у розмірі 17,3 млн.грн. (з розрахунку 32,9млн.грн. отриманих від постачальників та 15,6млн.грн. виплачених за маркетинг товарів постачальників в регіонах), що підтверджується довідкою від 05.09.2016 №01/208 (Т.31 а.с.143).

З наведеного вбачається, що витрати позивача на маркетинг нерозривно пов'язані з його господарською діяльністю, а результати маркетингових послуг, наданих торгівельними операторами (зокрема ТзОВ Тема-Поділля , ТзОВ Тема-Волинь ), використані позивачем у власній господарській діяльності та спричинили отримання ним значного доходу.

Суд також враховує, що позивач працює з торгівельними операторами відповідно до договорів, укладених ще в 2010 році. Податкові органи в період з 2010 по 2013 роки та в 2015 році не вбачали порушень податкового законодавства при формуванні позивачем витрат на маркетингові послуги, отримані від ТзОВ Тема-Волинь та ТзОВ Тема-Поділля , проте виявили такі порушення у 2014 році.

В період здійснення господарських операцій ТзОВ Тема-Поділля , ТзОВ Тема-Волинь були включені до ЄДРПОУ та були платниками податку на додану вартість. Докази відсутності статусу платника податку на додану вартість у ТзОВ Тема-Поділля , ТзОВ Тема-Волинь чи анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість у ТзОВ Тема-Поділля , ТзОВ Тема-Волинь з боку відповідача не надані.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ Тема-Поділля , ТзОВ Тема-Волинь .

Відповідно до п.п.14.1.108 п.14.1 ст.14 ПК України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Згідно з ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у вказаному Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В числі обов'язкових ознак господарської діяльності у відповідності до вказаних норм: здійснення їх суб'єктами господарської діяльності в сфері громадського виробництва; скерованість на виготовлення і реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг; результати вказаної діяльності (продукція, роботи, послуги), які мають вартісний характер і ціновий вираз.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 2.4 п. 2 Положення "Про документальне забезпечення запасів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 №168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з пп. 2.15 -2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна зв'язку показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями вказаної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, згідно з ч. 2 вказаної статті первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 № 996-ХІV.

Виходячи із встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують реальність господарських відносин з контрагентами, а відповідні первинні документи є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Таким чином, із урахуванням встановлених обставин у справі та доказів, якими вони обґрунтовані, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо неможливості підтвердження факту проведення позивачем операцій з ТзОВ Тема-Волинь та ТзОВ Тема-Поділля не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому, позивачем не допущені порушення податкового законодавства при взаємовідносинах з вказаними контрагентами.

З огляду на наведене, суд дійшов до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №0001351601 від 12.05.2016 та податкового повідомлення-рішення №0001341601 від 12.05.2016 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 1071112,5грн., з яких 714075грн. - основний платіж та 357037,5грн. - штрафні санкції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України (в редакції станом 01.09.2015р.), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з положеннями п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір, виходячи з загальної суми, зазначеної в оскаржених податкових повідомленнях - рішеннях. В подальшому позивачем подано заву про зменшення розміру позовних вимог і оскаржено податкове повідомлення - рішення №0001341601 від 12.05.2016 в частині суми збільшення грошового зобов'язання.

З врахуванням наведеного, на користь позивача необхідно стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 34557,82грн., сплаченого позивачем при поданні позовної заяви, відповідно до платіжного доручення №3460 від 03.06.2016.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0001351601 від 12.05.2016.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0001341601 від 12.05.2016 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 1071112,5 грн., з яких 714075 грн. - основний платіж та 357037,50 грн. штрафні санкції.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Тема судовий збір в розмірі 34557 (тридцять чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 82 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений та підписаний 17 жовтня 2016 року.

Суддя А.Г. Гулик