Постанова

від 11.10.2016 по справі 23/8

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2016 р. Справа № 23/8

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Фоміна В. О.

при секретарі Курченко В.А.

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 01.09.16),

інших учасників процесу - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2301 П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.07.16 у справі № 23/8, винесену за результатами розгляду заяви позивача - ПАТ Бурова компанія "Букрос" - про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.09 у справі № 23/8,

за позовом Публічного акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос", м.Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК Крайт" м. Полтава,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Київський відділ державної виконавчої служби Полтавського МУЮ, м. Полтава,

2)Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод залізобетонних конструкцій ", м. Полтава,

про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК Крайт" повернути Публічному акціонерному товариству Бурова компанія "Букрос" майно згідно переліку, визначеного в позовній заяві

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.07.16 у справі №23/8 (Суддя Ореховська О.О.) відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" від 15.07.16 №911 (вх. №8837 від 18.07.16) про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.09 у справі №23/8 (наказ господарського суду Полтавської області від 03.12.09 у справі №23/8).

Позивач (стягувач), ПАТ Бурова компанія "Букрос", з ухвалою не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким змінити спосіб та порядок виконання рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.09 у справі №23/8 шляхом стягнення з ТОВ "ТВК Крайт" на користь ПАТ Бурова компанія "Букрос" коштів у розмірі 7069765,10 грн. як компенсацію за неповернуте майно згідно переліку, вказаного в довідці від 30.05.12 №283.

Апелянт зазначає, що підставою для зміни способу виконання судового рішення є підтверджена матеріалами справи відсутність у відповідача (боржника) майна, присудженого до повернення позивачу (стягувачу), однак місцевий господарський суд, за твердженням ПАТ Бурова компанія "Букрос", не надав вказаним обставинам належної оцінки.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.) вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження, запропоновано учасникам процесу надати суду апеляційної інстанції: позивачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі; іншим учасникам процесу - відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.

08.09.16 позивач (стягувач), ПАТ Бурова компанія "Букрос", надав письмові пояснення, в яких, посилаючись на відсутність майна у боржника, безрезультатність вчинених виконавчою службою заходів щодо його розшуку та помилковість висновків місцевого господарського суду про відмову в задоволенні заяви ПАТ Бурова компанія "Букрос" про зміну способу та порядку виконання судового рішення, просить задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

13.09.16 відповідач (боржник), ТОВ "ТВК Крайт", надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, стверджуючи, що заява стягувача про зміну способу виконання рішення суду із витребування майна на стягнення його вартості з причини відсутності майна є зміною способу захисту порушеного права, а не зміною способу виконання рішення суду, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. ТОВ "ТВК Крайт" також звернулося до суду з клопотанням (вх.№8998 від 13.09.16) про продовження строку розгляду апеляційної скарги на 15 днів. Представник даного товариства в судовому засіданні 13.09.16 просив відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 13.09.16 клопотання ТОВ "ТВК Крайт" про продовження строку розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 27.09.16, запропоновано учасникам процесу не пізніше, ніж за три дні до судового засідання, надати суду: третім особам - відзиви на апеляційну скаргу відповідно до ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.16; позивачу та відповідачу - додаткові мотивовані пояснення (у разі наявності) щодо правової позиції в даній справі.

22.09.16 ПАТ Бурова компанія "Букрос" надано суду відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ЗАТ "Полтавський завод залізобетонних конструкцій", а також довідку щодо вартості неповернутого майна станом на 19.09.16, згідно з якою вказана вартість складає 23046943,91 грн.

26.09.16 у зв'язку з перебуванням судді Крестьянінова О.О. у відрядженні здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Фоміна В.О. У зв'язку зі зміною складу колегії суддів розгляд справи починається спочатку (зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в абз.4 п.3.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Ухвалою суду від 27.09.16 розгляд справи відкладено на 11.10.16, запропоновано учасникам процесу не пізніше, ніж за три дні до судового засідання, надати суду відзиви на апеляційну скаргу; позивачу та відповідачу, з урахуванням питань, що були предметом розгляду в судовому засіданні 27.09.16, надати пояснення з посиланням на матеріали справи та на відповідні норми чинного законодавства стосовно питання - чи є спірне майно індивідуально визначеним або ж таким, що визначено родовими ознаками, а також надати мотивовані та підтверджені відповідними доказами пояснення стосовно тверджень відповідача про часткове повернення майна позивачеві.

07.10.16 позивач (стягувач), ПАТ Бурова компанія "Букрос", звернувся до суду з клопотанням (вх.№10133) про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що на 11.10.16 призначено судові засідання за участю даного товариства у Вищому господарському суді України та у Полтавському адміністративному суді. Також даний учасник процесу у наданих суду 07.10.16 поясненнях наводить норми чинного законодавства, що містять критерії віднесення майна до індивідуально визначеного або ж до такого, що визначено родовими ознаками, та наполягає на тому, що речі, не повернуті відповідачем позивачу, є речами з родовими ознаками. ПАТ Бурова компанія "Букрос" просить суд змінити спосіб виконання рішення і перерахувати доларову ціну, вказану в договорі за курсом долара до гривні на дату прийняття рішення, або відшкодувати вартість за комерційними цінами, які існують на момент відшкодування. Позивач також зазначає, що у попередніх поясненнях ним було вказано загальну вартість майна (1107031,00 доларів США) та вартість не повернутого відповідачем майна (885059,29 доларів США або 23046943,91 грн. станом на 19.09.16).

10.10.16 відповідач (боржник), ТОВ "ТВК Крайт", надав пояснення, в яких зокрема зазначає, що спір між сторонами виник відносно конкретно визначеного майна, яке передавалося позивачем на зберігання відповідачу за відповідним договором, отже спірне майно в контексті існуючих правовідносин є індивідуально визначеним майном.

Присутній в судовому засіданні представник ТОВ "ТВК Крайт" підтримав викладену ним письмово правову позицію.

Треті особи, повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, не направили своїх представників для участі у вказаному засіданні та не повідомили суд про причини їх неявки.

Розглянувши в судовому засіданні 11.10.16 клопотання позивача (стягувача), ПАТ Бурова компанія "Букрос", про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Враховуючи, що 26.09.16 склад колегії суддів у даній справі було змінено, перебіг даного п'ятнадцятиденного строку розпочався від зазначеної дати, відповідно, його кінцевим терміном є 11.10.16.

Відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотань про продовження вказаного строку сторонами заявлено не було. Присутній у судовому засіданні 11.10.16 представник ТОВ "ТВК Крайт" проти відкладення розгляду справи заперечував.

Таким чином, процесуальні підстави для відкладення розгляду справи у суду апеляційної інстанції відсутні. Колегія суддів також зазначає, що у судовому засіданні 27.09.16, в якому розгляд справи відкладено на 11.10.16 і в якому представник ПАТ Бурова компанія "Букрос" був присутній, даним учасником процесу не було зазначено про неможливість прибуття представника в наступне судове засідання. За таких обставин, враховуючи також, що правову позицію ПАТ Бурова компанія "Букрос" викладено у наданих суду письмових поясненнях, а також усно представником позивача в судових засіданнях 13.09.16 та 27.09.16 в даній справі, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання ПАТ Бурова компанія "Букрос" про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що в ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства - зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожною стороною своїх процесуальних прав, передбачених ст. 22 ГПК України.

Тому, враховуючи вказані обставини, колегія суддів дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги у даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та заперечення щодо них, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.10.09 у справі № 23/8 (а.с. 207-210 т. 1) (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 07.12.09 - а.с. а.с. 12-13 т. 2) позовні вимоги ВАТ Бурова компанія "Букрос" задоволено повністю, зобов'язано ТОВ "ТВК Крайт" повернути ВАТ Бурова компанія "Букрос" наступне майно:

1. Противибросне свердловинне обладнання в розібраному стані з. св. №247 б/у (клапан запобіжний, запірний) - що складається з блоку, глушіння МПБ - 2 80x35 брон, дросилірованя МБП - 80х35, пульт керування превенторами СН6У - 76/2, 2. Труби бурильні зі збільшеною вагою УБТД 203 мм, сталеві для буріння нафто свердловин б/у 84,2мм в кількості 12 шт., маркування 3/13 - 3/24 31 - МSКY 6294844; 3. Труби бурильні D127мм, сталеві для буріння нафтових свердловин, б/в, 538 шт, D 127мм. - 56 шт., 4. Труби бурильні D 127 мм, сталеві для буріння нафтових свердловин, б/в, в кількості 56шт., 5. Труби бурильні D 127 мм, сталеві для буріння нафтових свердловин, б/в, в кількості 59шт., 6. Труби бурильні зі збільшеною вагою, УБТО 165мм, сталеві для буріння нафтових свердловин, б/в, 12 шт., 7. ПСО в розібраному стані №247 (клапан запобіжний запірний): а)катушка флянцева на флянці, б)дегазатор (маніфольда МПБ 80x35), 8. Машинні ключі - 4 1/2 8 з комплектом челюстей сухарей , зав №756, 788, 9. Шлаковий насос ВШН - 150, відцентрований з D випускного патрубку 125 мм, зав.№3545, №9580, в кількості 2 шт., 10. Блок компресора 4В41 - 5/9Н з КШ Механізмом, поривний натиск, 786 ар., для подачі повітря для керування пневмосистемою зав.№26544, 11. Задвижка шарова ЗА КШЦ - для перекриття трубного канала бурильних труб, сталевий, 12. Труби бурильні - D127мм, 21 шт D 89 мм, 40 шт., 13. Задвижка шиферна 10-3 шт., 14. Золотник дегазатораАВС, 15. Зворотній масляний клапан для КП - 900А, 16. Блок противозатискувателя-клапан запобіжний для лебідки ЛБУ -400, 17. Пульт керування дизелем - 4 шт., 18. Ремонтні кольца компресора 4В41 - 5/9м., 19. Перевоз для бурової колонки - 4шт., 20. Роторні плити для УБТ D 168мм, D 203мм, 21. Кран ДЗУ 250 - 2шт., 22. Кран Казанцева, 23. Зворотній клапан для пневмосистеми - 2шт.

03.12.09 на виконання вищевказаного рішення господарським судом Полтавської області видані відповідний наказ (а.с. 10 т. 2), які були пред'явлені стягувачем - ВАТ Бурова компанія "Букрос" до Київського ВДВС Полтавського МУЮ для здійснення виконавчого провадження.

В подальшому, на стадії виконавчого провадження Київський ВДВС Полтавського МУЮ звернувся до господарського суду Полтавської області із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 02.10.09 у справі № 23/8. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.08.10 (а.с. 100-104 т.3) вищевказану заяву задоволено частково, змінено спосіб та порядок виконання рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.09 у справі № 23/8, а саме, зазначено: вилучити від ТОВ "ТВК Крайт" та передати власнику - ВАТ Бурова компанія "Букрос" майно (перелік якого міститься в наказі господарського суду Полтавської області від 03.12.09 - а.с. 10 т. 2).

Як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується учасниками процесу, постановою державного виконавця від 15.10.13 (а.с.64-66 т. 6) наказ господарського суду Полтавської області від 03.12.09у справі № 23/8 повернуто стягувачу у зв'язку з неможливістю передачі стягувачу майна (бурового обладнання) в повному обсязі згідно з рішенням суду. Крім того, як вбачається з постанови державного виконавця від 15.10.13, сім позицій майна були передані в рамках виконавчого провадження ПАТ Бурова компанія "Букрос" (машинні ключі, шлаковий насос - 2 шт., золотник дегазатора АВС, пульт керування дизелем - 4 шт., перевоз для бурової колонки - 4 шт., ПСО в розібраному стані №247, блок, глушіня МПБ - 1 шт.).

Відомостей щодо подальшого пред'явлення стягувачем, ПАТ Бурова компанія "Букрос", вищевказаного наказу господарського суду Полтавської області від 03.12.09у справі № 23/8 до виконання матеріали справи не містять.

15.07.16 ПАТ Бурова компанія "Букрос" звернулось до господарського суду Полтавської області із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.09 (наказ від 03.12.09) у справі №23/8.

Заявник просив суд для забезпечення виконання рішення суду та у відповідності до ст. 121 ГПК України змінити спосіб і порядок виконання наказу господарського суду Полтавської області у справі № 23/8 від 03.12.09 шляхом стягнення з відповідача на користь позивача коштів у сумі 7069765, 10 грн. як компенсацію за не повернуте майно (бурове обладнання). В обґрунтування заяви позивач зазначає, що в ході виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу, виданого на примусове виконання рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.09 по справі № 23/8, майно (бурове обладнання), яке підлягало поверненню ВАТ Бурова компанія "Букрос" згідно зазначеного рішення суду, ВАТ Бурова компанія "Букрос" не повернуто, та вказує, що перелік та балансову вартість майна (7069765, 10 грн.) наведено у довідці від 30.05.12 № 283 (а.с. 54 - 55 т. 5).

Надаючи правову оцінку доводам ПАТ Бурова компанія "Букрос" та висновкам місцевого господарського суду, викладеним в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.121 ГПК України,при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається зі змісту даної норми, за наявності виняткових обставин - об'єктивних ускладнень при виконанні судового рішення - суд має право змінити спосіб та порядок його виконання, не змінюючи судове рішення по суті.

Відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 25.11.15 у справі № 6-1829цс15 (а.с. 67-71 т. 6). Зокрема, Верховний Суд України зазначив, що поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст.16 ЦК. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. У вищевказаній постанові Верховним Судом України зроблено висновок, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи заяву про зміну способу виконання судового рішення з повернення майна (відновлення становища, яке існувало до порушення п.4 ч.2 ст.16 ЦК)на стягнення його вартості (відшкодування майнової шкоди п.8 ч.2 ст.16 ЦК) фактично змінили рішення суду по суті та самостійно змінили спосіб захисту, передбачений ст.16 ЦК.

В ході апеляційного провадження в даній справі ПАТ Бурова компанія "Букрос" заперечував проти врахування вищенаведеної правової позиції Верховного Суду України, посилаючись на те, що у справі № 6-1829цс15 було заявлено позов про витребування майна з чужого незаконного володіння (ст.387 ЦК України), тоді як рішенням господарського суду Полтавської області від 02.10.09 у даній справі № 23/8 застосовано наслідки недійсності правочину в порядку ст.216 ЦК України. Однак вказане заперечення колегія суддів не вважає належним аргументом, оскільки в обох випадках йдеться про відновлення становища, яке існувало до порушеного права.

Статтею 216 ЦК України, на яку посилається апелянт, встановлено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що питання про можливість або неможливість повернення одержаного майна в натурі та, відповідно, про відшкодування його вартості (у разі неможливості повернення) вирішується судом саме при прийнятті рішення із застосуванням даної норми, а не на стадії виконання такого рішення.

Як було встановлено вище, рішенням господарського суду Полтавської області від 02.10.09 у даній справі № 23/8, з урахуванням ухвали господарського суду Полтавської області від 03.08.10 якою змінено спосіб та порядок виконання рішення, ухвалено вилучити від ТОВ "ТВК Крайт" та передати власнику - ВАТ Бурова компанія "Букрос" майно, перелік якого міститься в наказі господарського суду Полтавської області від 03.12.09. Тобто судом обрано такий спосіб здійснення реституції як повернення майна в натурі, при цьому вартість майна в рішенні від 03.12.09 зазначено не було.

Таким чином, для надання оцінки правомірності вимог заявника щодо зміни способу і порядку виконання рішення в даній справі, має бути встановлено (з урахуванням вищенаведеної правової позиції Верховного Суду України), чи не призведе зміна способу і порядку виконання рішення, а саме, стягнення грошових коштів замість вилучення та передання власникові майна в натурі, до фактичної зміни судового рішення по суті.

Відповідно до п.7.1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.12, "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Апелянт у наданих суду письмових поясненнях від 07.10.16 наполягає на тому, що речі, не повернуті відповідачем позивачу, є речами з родовими ознаками. Однак при цьому ним не наведено жодних доводів стосовно ознак конкретного майна, а лише процитовано низку норм чинного законодавства, що містять критерії віднесення майна до індивідуально визначеного або ж до такого, що визначено родовими ознаками.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.184 ЦК України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується представниками сторін, спірне майно було передано позивачем на зберігання відповідачеві згідно з договором зберігання від 20.08.07 (т.1, а.с.21). Матеріали справи та пояснення представників сторін свідчать, що вказане майно (бурове обладнання) мало бути вивезене за межі України до Лівії для виконання умов відповідного контракту, за яким на вказане майно було оформлено пакувальні листи із зазначенням характеристик майна, ідентифікаційних кодів обладнання тощо. Вказане майно обліковувалося на балансі ПАТ Бурова компанія "Букрос" із присвоєнням відповідних індивідуальних ознак (реєстраційні, інвентарні номери тощо). Колегія суддів додатково враховує, що згідно з п.2.1.3 договору зберігання від 20.08.07, зберігач забезпечує повне збереження майна, а після закінчення зберігання повертає поклажодавцю те саме майно - відповідне також свідчить про те, що спірне майно є індивідуально визначеним.

Подальше визнання договору зберігання від 20.08.07 недійсним згідно з рішенням господарського суду Полтавської області від 02.06.08 у справі №5/22 з підстав відсутності у розпорядника майна ПАТ Бурова компанія "Букрос"ОСОБА_2 повноважень на укладення даного договору, на думку колегії суддів, не змінює вищенаведених обставин щодо визначення сторонами індивідуальних характеристик спірного майна.

Отже, враховуючи доведеність тієї обставини, що спірне майно є індивідуально визначеним, та з урахуванням правової позиції, викладеної у п.7.1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.12, "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", колегія суддів зазначає про неможливість зміни способу виконання рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.09 у справі №23/8 шляхом стягнення з відповідача коштів.

Щодо суми вартості майна, яка, на думку апелянта, підлягає стягненню з ТОВ "ТВК Крайт", колегія суддів зазначає наступне.

Як було встановлено вище, у поданій до місцевого господарського суду заяві про зміну способу та порядку виконання рішення ПАТ Бурова компанія "Букрос" просило стягнути з ТОВ "ТВК Крайт" суму в розмірі 7069765,10 грн. виходячи з балансової вартості майна згідно з довідкою від 30.05.12 № 283 (а.с. 54 - 55 т. 5). Разом з тим, згідно з висновком про вартість майна, складеного незалежним оцінювачем станом на 23.10.07 (т.6, а.с.47), ринкова вартість відповідного майна становить 498000,00 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ Бурова компанія "Букрос" просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким змінити спосіб та порядок виконання рішення господарського суду шляхом стягнення з ТОВ "ТВК Крайт" на користь ПАТ Бурова компанія "Букрос" коштів у розмірі 7069765,10 грн. як компенсацію за неповернуте майно згідно переліку, вказаного в довідці від 30.05.12 №283. Разом з тим, 22.09.16 апелянтом надано довідку щодо вартості неповернутого майна станом на 19.09.16, згідно з якою вказана вартість складає 23046943,91 грн., а у наданих суду 07.10.16 поясненнях ПАТ Бурова компанія "Букрос" просить суд змінити спосіб виконання рішення і перерахувати доларову ціну, вказану в договорі за курсом долара до гривні на дату прийняття рішення, або відшкодувати вартість за комерційними цінами, які існують на момент відшкодування, та зазначає, що у попередніх поясненнях ним було вказано загальну вартість майна (1107031,00 доларів США) і вартість не повернутого відповідачем майна (885059,29 доларів США або 23046943,91 грн. станом на 19.09.16).

Тобто апелянтом фактично заявлено вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції - що суперечить приписам ч.3 ст.101 ГПК України. Також, на думку колегії суддів, вищенаведені обставини, а саме, різні відомості про вартість майна, свідчать про те, що вартість відповідного майна є спірним питанням, яке не може бути вирішено в межах розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення відповідно до ч. 1 ст.121 ГПК України.

Відповідне узгоджується з правовою позицією, викладеною у п.7.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.12, "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", в якому зазначено, що за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

Проте, як було встановлено вище, у рішенні господарського суду від 03.12.09 в даній справі не було зазначено вартість майна, яке підлягало поверненню відповідачем позивачеві в натурі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, вимоги ПАТ Бурова компанія "Букрос" (як викладені у поданій до суду першої інстанції заяві, так і заявлені в ході апеляційного провадження), які заявник вважає зміною способу і порядку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.09 у даній справі № 23/8, фактично є зміною судового рішення по суті - що не узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Згідно з вищенаведеними приписами п.7.1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.12, "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", в даному випадку захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні заяви ПАТ Бурова компанія "Букрос" від 15.07.16 №911 (вх. №8837 від 18.07.16) про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.09 у справі №23/8 (наказ господарського суду Полтавської області від 03.12.09 у справі №23/8).

Суд апеляційної інстанції також вважає правомірними посилання ТОВ "ТВК Крайт" у відзиві на апеляційну скаргу та у письмових поясненнях на те, що апелянтом не обґрунтовано наявність порушень норм матеріального або процесуального права місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ Бурова компанія "Букрос" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.07.16 у справі № 23/8 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 17.10.16

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Фоміна В. О.