Постанова

від 11.10.2016 по справі 910/6469/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2016 р. Справа№ 910/6469/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Зубрев О.В. - дов. № 02/03-2016 від 01.03.2016 р.

від відповідача не з'явились

розглянувши матеріали справи

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства

Комерційний банк Хрещатик

на рішення господарського суду міста Києва

від 21.06.2016 р. (суддя Дупляк О.М.)

у справі № 910/6469/16

за позовом Публічного акціонерного товариства Закритий

недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд

Прем'єр Фонд Облігацій"

(далі ПАТ Закритий недиверсифікований корпоративний

інвестиційний фонд Прем'єр Фонд Облігацій )

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк

Хрещатик (далі - ПАТ КБ Хрещатик )

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.06.2016 р. у справі № 910/6469/16 позов задоволено частково.

Зобов'язано ПАТ КБ Хрещатик виконати платіжне доручення ПАТ Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд Прем'єр Фонд Облігацій в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 р. про перерахування банківського металу та здійснити переказ золота, яке належить ПАТ Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд Прем'єр Фонд Облігацій масою 65, 80 унцій із металевого рахунку № 26500001182625, відкритого у ПАТ КБ Хрещатик на поточний металевий рахунок № 26509300000050, відкритий ПАТ Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд Прем'єр Фонд Облігацій у Публічному акціонерному товаристві ДИАМАНТБАНК . Стягнуто з ПАТ КБ Хрещатик на користь ПАТ Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд Прем'єр Фонд Облігацій в порядку визначеному Законом України Про виконавче провадження витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378, 00 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що судом першої інстанції не надано належної оцінки юридичному факту введення тимчасової адміністрації в Банку. На думку апелянта, вимоги по виконанню банком договірних зобов'язань за договором банківського рахунку, а саме щодо виконання платіжних доручень, є вимогами кредитора банку, на які в свою чергу поширюється обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а тому не можуть бути задоволенні у зв'язку із введенням в банку тимчасової адміністрації.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 910/6469/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2016 р. апеляційну скаргу ПАТ КБ Хрещатик прийнято до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи призначено на 09.08.2016 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 р. розгляд справи № 910/6469/16 відкладено на 29.08.2016 р.

В зв'язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. та Отрюха Б.В. у відпустках, 29.08.2016 р. системою автоматичного розподілу проведено заміну згаданих суддів й згідно протоколу автоматичної зміни складу суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Рудченко С.Г., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 р. апеляційну скаргу ПАТ КБ Хрещатик прийнято до провадження у визначеному складі суду.

В судовому засіданні 29.08.2016 р. оголошено перерву на підставі ст. 77 ГПК України на 22.09.2016 р.

На підставі розпорядження керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 р. № 09-52/5002/16 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Ільєнок Т.В. у відрядженні, проведено повторний автоматизований розподіл справи № 910/6469/16, за наслідками якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2016 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та розгляд справи призначено на 11.10.2016 р.

В судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав.

Присутній в судовому засіданні представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника відповідача.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Оскільки явка в судове засідання представника відповідача обов'язковою не визнавалась, в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення ПАТ КБ Хрещатик про дату, час та місце розгляду справи, неявка представника останнього не перешкоджає розглядові апеляційної скарги по суті, тому апеляційний суд вважав за необхідне скаргу розглянути за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, ПАТ Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд Прем'єр Фонд Облігацій звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ КБ Хрещатик про зобов'язання вчинити дії.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції надійшла заява позивача про відмову від позову в частині вимог щодо зобов'язання ПАТ Комерційний Банк ХРЕЩАТИК вчинити дії, спрямовані на ліквідацію перешкод у користуванні майном та усунення порушення законного права користування та розпорядження річчю, а саме банківським металом (золотом) масою 65, 80 уній, що належить Публічному акціонерному товариству Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд Прем'єр Фонд Облігацій та зберігається у ПАТ Комерційний Банк ХРЕЩАТИК на поточному металевому рахунку в банківських металах № 26500001182625, відкритому в ПАТ Комерційний Банк ХРЕЩАТИК . Не змінюючи решта позовних вимог, позивач просив суд зобов'язати ПАТ Комерційний банк Хрещатик повернути річ (майно) у вигляді банківського металу - золота масою 65,80 унцій, яка належить на праві власності ПАТ Закритий Недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд Прем'єр Фонд Облігацій та зберігається на поточному металевому рахунку в банківських металах № 26500001182625, відкритому в ПАТ Комерційний банк ХРЕЩАТИК шляхом переказу золота масою 65,80 унцій на власний поточний металевий рахунок № 26509300000050, відкритий у ПАТ ДИАМАНТБАНК . Крім цього, зобов'язати ПАТ Комерційний банк ХРЕЩАТИК виконати платіжне доручення позивача в іноземній валюті №001 від 04.04.2016 р. про перерахування банківського металу та здійснити переказ золота, яке належить Публічному акціонерному товариству Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд Прем'єр Фонд Облігацій масою 65, 80 унцій із металевого рахунку № 26500001182625, відкритого Публічному акціонерному товариству Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд Прем'єр Фонд Облігацій у Публічному акціонерному товаристві ДИАМАНТБАНК .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2016 р. судом прийнято заяву позивача про часткову відмову від позову й провадження у справі в цій частині припинено.

Крім цього, в судовому засіданні першої інстанції 07.06.2016 р. позивачем подано заяву про відмову від позову, яка за своєю суттю є заявою про зміну предмету позову, оскільки містить окрім відмови від позову в частині також позовну вимогу, від якої позивач попередньо відмовився заявою від 31.05.2016 р. З урахуванням даної заяви здійснено подальший розгляд справи. Пункт перший цієї заяви, в якій позивач відмовився від позовної вимоги в частині зобов'язання ПАТ Комерційний банк ХРЕЩАТИК вчинити дії, спрямовані на ліквідацію перешкод у користуванні майном та усунення порушення законного права користування та розпорядження річчю, а саме банківським металом масою 65,80 унцій, що належать ПАТ Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд Прем'єр Фонд Облігацій та зберігається у ПАТ Комерційний банк ХРЕЩАТИК на поточному металевому рахунку в банківських металах № 26500001182625, судом першої інстанції залишено без розгляду, оскільки, як раніше зазначалося, заявою від 31.05.2016 р. позивач вже відмовлявся від згаданої вимоги і така відмова була прийнята судом (ухвала суду від 07.06.2016 р.).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 26500001182625 банківського рахунку в банківських металах від 10.11.2015 р. в частині проведення операцій з банківськими металами за платіжним дорученням позивача.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, які визнав обгрунтованими.

Так, задовольняючи позов частково, місцевий суд встановив факт невиконання наданих позивачем платіжного доручення в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 р. та/або платіжного доручення № 002 від 04.04.2016 р. про переказ 65, 80 унцій золота на поточний рахунок в банківських металах, відкритий позивачу в іншому банку - ПАТ Диамантбанк . З огляду на наведене, наявність достатньої кількості банківського металу - золота для цього на металевому рахунку позивача, а також введення у відповідача тимчасової адміністрації 05.04.2016 р., суд визнав порушення відповідачем встановлених договорами та Законом зобов'язань щодо повного та вчасного здійснення обслуговування позивача, відтак вимоги позивача про зобов'язання виконати платіжне доручення в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 р. задовольнив. Крім цього, оскільки укладеним між сторонами договором строк зберігання не встановлено, а матеріали справи не містять доказів надіслання позивачем відповідачу вимоги про повернення 65, 80 унцій золота, місцевий суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу річ (майно) у вигляді банківського металу - золота масою 65, 80 унцій, адже за наведених вище причин в даному випадку строк виконання зобов'язання відповідача щодо повернення речі, яка була передана на зберігання, не настав.

Апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками місцевого суду.

Як встановлено матеріалами справи, 10.11.2015 р. між позивачем, як клієнтом, та відповідачем, як банком, було укладено договір №26500001182625 банківського рахунку в банківських металах (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого банк відкриває клієнту поточний металевий рахунок в банківських металах відповідно до Інструкції Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах , затвердженою постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 р. та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, надає комісійні послуги згідно з нормативно-правовими актами НБУ та чинним законодавством України, № рахунку 26500001182625, вид банківського металу - 959, (золото).

За умовами п. 2.1 Договору банк зобов'язався забезпечувати збереження банківських металів клієнта на його рахунку (п. 2.1.1), належним чином виконувати комплексне обслуговування клієнта відповідно до умов Договору та тарифів ПАТ Комерційний Банк ХРЕЩАТИК (п.2.1.2), своєчасно здійснювати проведення операцій з банківськими металами клієнта згідно чинного законодавства України (п. 2.1.3).

Пунктом 2.3.1 Договору сторони погодили, що банк наділений правом у разі невідповідного оформлення документів по операціях з банківськими металами, або якщо на вимогу банку клієнт не надасть документи і відомості, які потрібні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану або умисно подасть неправдиві відомості про себе, повернути клієнту документ у день його надходження та зробити на зворотному боці цього документа напис про причину повернення без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно - правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату повернення з підписами та відбитком штампа банку.

Водночас пунктом 2.4.2 Договору встановлено, що клієнт має право вимагати своєчасного та повного здійснення операцій з банківськими металами, обумовлених Договором.

Згідно п. 8.5 Договору з поточного металевого рахунку за розпорядженням власника рахунку проводиться продаж банківських металів за дорученням клієнта згідно із заявою про продаж банківських металів, перерахування на власний поточний металевий рахунок у банківських металах, відкритий в установі банку або в іншому уповноваженому банку, перерахування для погашення заборгованості за отриманим кредитом у банківських металах та процентів за користування кредитом відповідно до кредитного договору, перерахування на вкладний (депозитний) металевий рахунок, відкритий в установі банку або в іншому уповноваженому банку, видача банківських металів.

Відповідно до п. 9.1., 9.2 Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2015 р., якщо за 30 днів до закінчення його терміну жодна із сторін письмово не заявить про його припинення, Договір вважається продовженим на діючих умовах на невизначений строк.

Також, 10.11.2015 р. між позивачем, як банком, та відповідачем, як клієнтом, було укладено договір № 26500001182625/КБ про надання ПАТ Комерційний Банк ХРЕЩАТИК послуг в системі Клієнт - Банк (далі - Договір про надання послуг в системі Клієнт - Банк ), за умовами п. 1.1. якого клієнт доручає, а банк бере на себе зобов'язання по забезпеченню виконання умов розрахункового обслуговування клієнта за Договором з використанням системи електронних платежів програмно-технічного комплексу Клієнт - Банк (ПТК Клієнт - Банк ).

Згідно п. 1.2 Договору про надання послуг в системі Клієнт - Банк в ПТК Клієнт - Банк розрахунковим документом, що замінює відповідний паперовий документ, є електронний розрахунковий документ (ЕРД), який використовується як підстава для проведення фінансових операцій.

Пунктом 1.3 Договору про надання послуг в системі Клієнт - Банк сторони встановили, що вони визнають юридичну чинність платежів, здійснених за допомогою ПТК Клієнт - Банк і їх рівну юридичну чинність із платежами, здійсненими з використанням розрахункових документів на паперових носіях. ЕДР зберігаються в банку та в архівах клієнта.

Відповідно до п. 1.4 Договору про надання послуг в системі Клієнт - Банк клієнт надає банку повноваження виконувати всі розрахункові операції на підставі ЕРД, прийнятих банком від клієнта по телекомунікаційних каналах зв'язку.

Клієнт на підставі п. 2.4.3 Договору про надання послуг в системі Клієнт - Банк наділений правом вимагати від банку своєчасного проведення ЕРД, переданих до банку телекомунікаційними каналами зв'язку, якщо ці документи оформлені належним чином та надіслані до банку згідно умов Договору.

Як встановлено матеріалами справи, станом на 04.04.2016 р. на рахунку позивача у банківських металах зберігалося золото у масі 65, 80 унцій, що в еквіваленті складало 2 116 670, 98 грн. за курсом банку 32 168, 2520 грн. за 1 унцію золота станом на 04.04.2016 р., що підтверджується банківською випискою з рахунку № 26500001182625 станом на 04.04.2016 р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Позивач на виконання умов Договору про надання послуг в системі Клієнт - Банк надав відповідачу платіжне доручення в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 р. на переказ 65, 80 унцій золота на поточний рахунок в банківських металах, відкритий позивачу в іншому банку - ПАТ Диамантбанк .

Крім цього, позивачем було надано відповідачу платіжне доручення № 002 від 04.04.2016 р. на переказ 65, 80 унцій золота на поточний рахунок в банківських металах, відкритий позивачу в іншому банку - ПАТ Диамантбанк у паперовому вигляді, на якому уповноваженим співробітником банку була проставлена відмітка про прийняття документа до виконання.

Проте відповідачем платіжні доручення в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 р. та/або № 002 від 04.04.2016 р. виконано не було, доказів зворотнього матеріали справи не містять, як і не містять доказів надання відповідачем обґрунтованої відмови з встановлених законом підстав, в зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Як встановлено матеріалами справи, в подальшому 05.04.2016 р. правлінням Національного Банку України прийнято постанову № 234 Про віднесення ПАТ КБ ХРЕЩАТИК до категорії неплатоспроможних , на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.04.2016 р. № 463 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ ХРЕЩАТИК та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку . Розпочато процедуру виведення відповідача з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 р. до 04.05.2016 р. включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Костенко Ігоря Івановича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.04.2016 р. № 560 продовжено строк тимчасової адміністрації в ПАТ КБ ХРЕЩАТИК з 05.05.2016 р. до 04.06.2016 р. включно.

Відповідно до рішення правління Національного Банку України від 02.06.2016 р. № 46-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ ХРЕЩАТИК виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03.06.2016 р № 913 Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ ХРЕЩАТИК та делегування повноважень ліквідатора банку .

Предметом позову у даній справі є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про зобов'язання останнього повернути річ (майно) у вигляді банківського металу - золота масою 65, 80 унцій, належного позивачу шляхом його переказу на власний поточний металевий рахунок № 26509300000050 відкритий у ПАТ Диамантбанк та про зобов'язання останнього виконати платіжне доручення позивача в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 р. про перерахування банківського металу та здійснення переказу золота, яке належить позивачу на поточний металевий рахунок № 26509300000050 відкритий у ПАТ Диамантбанк .

Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлено відповідальність суб'єктів переказу.

Переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі (п. 1.24 ст. 1 Закону Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ).

За умовами укладеного сторонами Договору банківського вкладу було відкрито поточний рахунок у банківському металі (золото).

Так, за змістом спірного договору банк взяв на себе зобов'язання приймати і зараховувати на рахунок клієнта банківські метали, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу банківських металів з рахунку та проведення інших операцій за рахунком відповідно до нормативних документів Національного банку України, внутрішніх положень банку та договору.

Спір між сторонами виник внаслідок невиконання відповідачем платіжного доручення позивача про переказ банківського металу в тройських унціях на його відкритий в ПАТ Диамантбанк поточний рахунок.

Валютне регулювання в Україні базується на Конституції України, Законі України Про Національний банк України , Законі України Про банки і банківську діяльність , Декреті Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю (далі - Декрет), а також нормативних актах Національного банку України, які визначають правові засади організації валютного регулювання й контролю.

Вищезгаданим Декретом визначено, що окремим видом валютних цінностей є банківські метали. Банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів (ст. 1 Декрету).

Особливості, загальні умови й контроль за здійсненням уповноваженими банками операцій з банківськими металами, а також порядок ведення рахунків у банківських металах регламентовано Положенням про здійснення операцій з банківськими металами, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 6 серпня 2003 року № 325.

Металеві рахунки - поточні, вкладні (депозитні), кореспондентські рахунки, які відкриваються уповноваженими банками України для обліку операцій, що здійснюються з банківськими металами (п. 1.2 Положення про здійснення операцій з банківськими металами).

Згідно п. 2.1 Положення про здійснення операцій з банківськими металами уповноважені банки мають право здійснювати на міжбанківському валютному ринку такі види операцій з банківськими металами, зокрема, як відкриття та ведення металевих рахунків інших уповноважених банків, металевих рахунків юридичних осіб-резидентів (крім відокремлених підрозділів), фізичних осіб.

Відкриття та закриття металевих рахунків уповноваженими банками здійснюються в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку, які регулюють відкриття та закриття рахунків в іноземній валюті (п. 3.1 Положення про здійснення операцій з банківськими металами).

Внесення банківських металів на вкладний (депозитний) металевий рахунок, видача та погашення кредиту в банківських металах та списання з вкладного (депозитного) металевого рахунку здійснюються виключно через поточні металеві рахунки клієнтів і кореспондентські металеві рахунки уповноважених банків (п. 3.2 Положення про здійснення операцій з банківськими металами).

Таким чином, операції з банківськими металами, які є валютними операціями з валютними цінностями, мають свої особливості, визначені чинним банківським законодавством, порівняно з операціями, що здійснюються за допомогою грошових коштів.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду України (справа № 6-34цс14) договір банківського рахунку у банківських металах не може ототожнюватись з договором банківського рахунку, який відкритий у грошових коштах.

Як встановлено матеріалами справи, між сторонами укладено договір банківського металевого рахунку, який за своє правовою природою носить змішаний характер та містить в собі елементи договору банківського рахунку, договору зберігання цінностей в банку та договору доручення.

За договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ст. 1066 ЦК України).

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Банк може прийняти на зберігання документи, цінні папери, дорогоцінні метали, каміння, інші коштовності та цінності (ст. 936, 969 ЦК України).

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (ст. 1000 ЦК України).

У відповідності до п. 8.1 ст. 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в розрахунковому документі, що надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

За приписами ст.ст. 21, 22 Закону Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ініціювання переказу проводиться, зокрема, шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа. У разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк на підставі п. 22.7 ст. 22 згаданого Закону має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня із зазначенням причини повернення.

Згідно п. 1.4. Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 р. № 216, платник має право надсилати платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах до уповноваженого банку як у паперовій формі, так і у формі електронного розрахункового документа засобами програмно-технічного комплексу клієнт-банк , клієнт-Інтернет-банк тощо (якщо це визначено Договором банківського рахунку або в окремому договорі з платником).

Пунктами 3.7, 3.8 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів передбачено право банку відмовитися від виконання платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах та повернути платіжне доручення без виконання, при цьому на зворотному боці платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах проставляється напис про причину його повернення.

Проте матеріали справи не містять доказів відмови відповідача у прийнятті до виконання платіжного доручення в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 р. та/або платіжне доручення № 002 від 04.04.2016 р. про переказ 65, 80 унцій золота на поточний рахунок в банківських металах, відкритий позивачу в іншому банку - ПАТ Диамантбанк та повернення їх позивачу без виконання з встановлених законом та договором підстав.

Згідно положень ст. 30 Закону Про платіжні системи та переказ коштів в Україні переказ вважається завершеним, зокрема, з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ст. 193 ГК України). Аналогічні приписи й передбачено ст.ст.525, 526 ЦК України тощо.

Як вище згадувалось, на підставі ч.3 ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно п. 3.9. Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів уповноважений банк зобов'язаний виконати платіжне доручення в іноземній валюті в межах строку, погодженого з платником, та з урахуванням дати валютування, що визначається уповноваженим банком згідно з його внутрішніми правилами, які ґрунтуються на укладених міжбанківських угодах (договорах) про встановлення кореспондентських відносин з банками-кореспондентами, а також з урахуванням строку, необхідного для виконання вимог ст. 6 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні .

Відповідно до п. 2.1.3 Договору про надання послуг в системі Клієнт - Банк банк зобов'язався своєчасно здійснювати проведення операцій з банківськими металами клієнта відповідно до чинного законодавства України та нормативно - правових актів НБУ, в тому числі на підставі ЕРД.

Оскільки умовами договорів не передбачено іншого, відповідач зобов'язаний був виконати доручення клієнта згідно розрахункового документу в день його надходження (п. 8.1 ст. 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ).

Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі, зокрема, порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму (ст. 1074 ЦК України).

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження наявних у відповідача 04.04.2016 р. правових підстав для обмеження прав позивача щодо розпоряджання банківськими металами на його рахунках, апеляційний суд вважає, що відповідачем порушено умови укладених з позивачем договорів, на підставі яких виник спір.

Невиконання наданих позивачем платіжного доручення в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 р. та/або платіжного доручення № 002 від 04.04.2016 р. про переказ 65, 80 унцій золота на поточний рахунок в банківських металах, відкритий позивачу в іншому банку - ПАТ Диамантбанк , за наявності достатньої кількості банківського металу - золота для цього на металевому рахунку позивача, є порушенням відповідачем встановлених договорами та Законом зобов'язань щодо повного та вчасного здійснення обслуговування позивача. Тому місцевий суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимог позивача про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 р., які позивачем доведено належними та допустимими доказами й не спростовано відповідачем, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Відповідно до ст. 938 ЦК України якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Відповідно до ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Оскільки укладеним між сторонами договором строк зберігання не встановлено й матеріали справи не містять доказів надіслання позивачем відповідачу вимоги про повернення 65, 80 унцій золота, апеляційний суд вважає правомірними висновки місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення позову про зобов'язання відповідача повернути позивачу річ (майно) у вигляді банківського металу - золота масою 65, 80 унцій, адже строк щодо повернення речі, яка була передана на зберігання, не настав.

При цьому, вимога про повернення речі та переказ банківського металу та/або коштів за своєю суттю є різними поняттями, які тягнуть за собою різні правові наслідки, і відповідно не можуть бути ототожнені.

Доводи відповідача (апелянта) щодо введення в банку тимчасової адміністрації, та початком, в подальшому, процедури ліквідації, що виключає задоволення вимог кредиторів на підставі п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , не заслуговують на увагу як безпідставні та необґрунтовані.

Так, згідно ст. 1 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Статтею 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Так, відповідно до ч.5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Водночас підстави припинення зобов'язань визначено главою 50 ЦК України й ст. 36 згаданого Закону лише встановлено особливості виконання таких зобов'язань.

Норма закону про нездійснення задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку з огляду на поняття задоволення (фактичне одержання управленою стороною від боржника предмету зобов'язання) не є підставою для відмови у задоволенні відповідного позову, оскільки судове рішення є лише способом захисту порушених прав та безпосередньо не призводить до задоволення вимоги кредитора (позивача), оскільки таке задоволення відбувається внаслідок виконання такого рішення (добровільно чи примусово).

Умови і порядок виконання рішення судів у примусовому порядку в разі невиконання їх добровільно визначено Законом України Про виконавче провадження , в рамках якого заборона на задоволення вимог кредиторів або примусове стягнення коштів, звернення стягнення на майно банку забезпечується шляхом обов'язкового зупинення виконавчого провадження при запровадженні тимчасової адміністрації, а при прийнятті рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку, - його закінчення із надсиланням виконавчого документа до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Саме таким чином і у такий спосіб реалізується положення Закону про нездійснення примусового стягнення коштів, а не шляхом відмови у позові вкладника до банку і у разі встановлення порушення, невизнання чи оспорення його прав та позбавлення останнього права на судовий захист.

При цьому, саме по собі винесення судового рішення про задоволення позовних вимог не приводить до фактичного задоволення вимог кредитора, а відтак не суперечить мораторію.

Системний аналіз положень Закону Про систему гарантування вкладів фізичних осіб свідчить про те, що не здійснення задоволення вимог вкладників, крім зазначених у п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону, стосується заборони проведення виплат Фондом, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на вимогу вкладника, тобто у випадку, коли така подається останнім безпосередньо до уповноваженої особи Фонду.

За змістом ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 р. ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст. 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Наведене дає підстави для висновку, що Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб не є перешкодою для розгляду судом відповідного позову та у випадку встановлення порушення прав позивача - його задоволення.

В іншому ж випадку (відмови у задоволенні позову внаслідок тимчасової адміністрації банку-відповідача) будуть порушені конституційні права особи на судовий захист, адже після усунення такої обставини, відповідна особа буде позбавлена права на повторне звернення до суду із відповідним позовом, а припинення тимчасової адміністрації не буде новою підставою позову, оскільки в первісному позові позивач на таку обставину не посилається.

Крім цього, права особи на судовий захист не можна буде відновити з дотриманням визначеної ст. 112 ГПК України процедури, адже такі підстави не будуть відповідати правовій природі нововиявлених обставин.

Оскільки станом на 04.04.2016 р. тимчасова адміністрації у відповідача введена не була, і відповідно відповідач був зобов'язаний виконати платіжні доручення, надані йому позивачем 04.04.2016 р.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2016 р. у справі № 910/6469/16 - без змін.

Матеріали справи № 910/6469/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук