Постанова

від 12.10.2016 по справі 917/848/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2016 р. Справа № 917/848/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гребенюк Н. В. , суддя Могилєвкін Ю.О.

при секретарі Белкіній О.М.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 1780 від 17.05.16 р.);

ОСОБА_2 - директор; Керімов Ульхам - перекладач;

відповідача: не з'явився;

1-ї третьої особи: ОСОБА_3 (довіреність № 8 від 17.11.15 р.);

2-ї третьої особи: не з'явився.

розглянувши матеріали апеляційних скарг ПП "Карлівка-Ресурс" (вх. №2267 П/3), ТОВ "Нігма-С" (вх. № 2292 П/3) та ОСОБА_4 (вх. № 2293П) рішення господарського суду Полтавської області від 04.08.16 р. у справі № 917/848/16

за позовом ПП "КарлівкаМлин", м. Карлівка Полтавської області

до ПП "Карлівка-Ресурс", м. Карлівка Полтавської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ТОВ "НІГМА-С", м. Полтава

2. ОСОБА_4, с. Селещина Машивського району Полтавської області

про усунення перешкод у здійсненні права користування.

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2016 р. ПП "КарлівкаМлин" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до ПП "Карлівка-Ресурс", в якому просило усунути перешкоди ПП "КарлівкаМлин" у користуванні орендованим приміщенням за адресою: м. Карлівка, вул. Слюсарна, 30 та обладнанням шляхом надання ПП "Карлівка-Ресурс" доступу ПП "КарлівкаМлин" до приміщення та обладнання для здійснення господарської діяльності.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «Нігма-С» , залучена до участі у справі судом першої інстанції згідно ухвали від 26.05.2016р.

Ухвалою від 07.07.2016р. суд першої інстанції залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр. ОСОБА_4

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.08.2016 р. у справіі № 917/848/16 (суддя Мацко О.С.) позов задоволено. усунено перешкоди ПП "КарлівкаМлин" у користуванні орендованим приміщенням за адресою: м. Карлівка, вул. Слюсарна,30 та обладнанням шляхом надання ПП "Карлівка-Ресурс" доступу ПП "КарлівкаМлин" до приміщення та обладнання для здійснення господарської діяльності.

Відповідач - ПП "Карлівка-Ресурс" подав на зазначене рішення до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування господарським судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.08.2016 р. у справі № 917/848/16 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.10.2011 р.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "НІГМА-С" також подала до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на зазначене рішення господарського суду першої інстанції, в якій, посилаючись на неповне з'ясування господарським судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 також подала до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на зазначене рішення господарського суду першої інстанції, в якій, посилаючись на невідповідність викладених в рішенні висновків суду, обставинам справи, порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 р. прийнято апеляційні скарги третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача до провадження для їх спільного розгляду з апеляційною скаргою відповідача. Розгляд скарг призначено на 05.10.2016 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 р. розгляд справи відкладено на 12.10.2016 р.

В судове засідання, призначене на 12.10.2016 р. представники відповідача та 2-ї третьої особи не з'явились, причину неявки не повідомили, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи) не заявляли.

Враховуючи належне повідомлення зазначених учасників процесу про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційні скарги за відсутності представників відповідача та 2-ї третьої особи, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 серпня 2015 року між сторонами по справі було укладено договір оренди (арк. справи 71-72). Згідно даного договору, орендодавець (відповідач) передає, а орендар (позивач) бере у тимчасове володіння та користування приміщення, розташоване за адресою: Полтавська область, м. Карлівка, вул. Слюсарна, 30 площею 1040 кв.м. Приміщення передається в оренду для зайняття підприємницькою діяльністю та розміщення обладнання виробництва борошно-круп'яних продуктів. Порядок передачі майна в оренду визначений п. 3 договору, строк оренди - п. 4 договору та становить 2 роки 11 місяців з моменту прийняття об'єкту, що орендується за актом приймання і може бути скорочений за згодою сторін письмово.

Як свідчать матеріали справи, сторони погодили, що орендар сплачує орендну плату в розмірі 16000,00 грн. готівкою або в касу, або в безготівковому вигляді на розрахунковий рахунок орендодавця кожного першого числа поточного місяця. За несвоєчасне внесення орендної плати сторони погодили відповідальність у вигляді пені (п.5.2 договору), а також передбачили можливість зміни розміру орендної плати за погодженням сторін (п.5.3 договору).

Цей договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна зі сторін систематично порушує умови договору і свої зобов'язання (п.9.1 договору).

Усі зміни і доповнення до договору мають юридичну силу лише за наявності взаємної згоди сторін та з обов'язковим складанням письмового документу, який підписується уповноваженими особами сторін та скріплюється печатками (п.10.3 договору).

За відповідним актом приймання-передачі в оренду будівель та споруд від 01.08.2015р. (копія - арк. справи 72, зворот) відповідачем позивачу передано:

- приміщення цеху виробничого призначення без оздоблення загальною площею 1040 кв. м., збудоване з залізобетонних конструкцій, покрівля цеху - м'яка, вкрита руберойдом на бітумі, вікна цеху в металевій рамці засклені на 80% від загальної площі;

- до цеху прибудоване приміщення складу .із залізобетонних блоків площею 38,4 кв. м.;

- приміщення цеху не мало інженерних комунікацій по водопостачанню та каналізації;

- в'їздні ворота на територію підприємства з вулиці Слюсарної: центральні - металеві двохплашкові та бокові - дерев'яні в металевій рамі, двохплашкові;

- в'їздні ворота в будівлю з вул. Радевича - металеві двохплашкові;

- до цеху прибудовані дві цегляні газові котельні площею 20 кв. м. кожна;

- до цеху прибудована цегляна будівля центральної газогенераторної станції площею 45 кв. м., покрівля газових котелень та генераторної станції - азбесто-шиферна;

- прилегла територія зі сторони вул. Радевича та території РЕСу -асфальтована;

- на прилеглій' території зі сторони вул. Слюсарної тверде покриття відсутнє;

- трансформатор зварювальний промисловий 3-х фазний - 1 шт..

Як вказує позивач, з жовтня 2015 року його фактично позбавлено права доступу до орендованого приміщення та майна, що у ньому знаходиться, натомість, відповідачем укладено новий договір оренди з третьою особою - ТОВ «Нігма-С» .

Згідно даного договору від 20.10.2015р., вказане приміщення загальною площею 1040 кв.м. за адресою: Полтавська область, м. Карлівка, вул. Слюсарна, 30, передано орендодавцем - відповідачем - третій особі -1 (ТОВ «Нігма-С) як орендарю для виробничих потреб та розміщення технологічного обладнання строком на 2 роки 11 місяців з моменту прийняття приміщення за актом приймання-передачі.

Позивач зазначає, а відповідач не спростовує належними та допустимими доказами, що у даному приміщенні знаходилося майно, титульним володільцем якого він є - вальцевий борошномельний комплекс, призначений для переробки зерна та одержання борошна різного гатунку, зібраний з вузлів та агрегатів виробництва Турції різних років випуску (вальцеві агрегати - 1986 р.в., решета, фільтри пульт управління, ваги - більш сучасні); вібратор ИВ-99 Б, водонагрівач електричний SPR 100V; електричний двигун АИР 132 М4 1081/11*1500/40; вимірвач деформації клейковини; монмиор; плоскопанельний ТВ 15-22 Дех Lt1910; системні блоки (2 шт).

Вказане обладнання було придбано засновником позивача ПП «КарлівкаМлин» ОСОБА_5 за договором №2 купівлі-продажу рухомого майна (обладнання) від 05.09.2015р.(арк. справи 62-65, видаткова накладна - арк. справи 74, оригінал оглянуто у засіданні 26.07.2016р.) у ПП «Полтавмлин» , а в подальшому - передано гр. ОСОБА_5 позивачу - ПП «КарлівкаМлин» (єдиним учасником та засновником якого є саме гр. ОСОБА_5, що підтверджується статутом ПП «Карлівкамлин» , наявним у матеріалах справи) на підставі договору оренди обладнання від 12.08.2015р. (арк. справи 69-70). Вказані договори є чинними, недійсними у встановленому порядку не визнавалися.

Як свідчать матеріали справи, згідно видаткової накладної №ЛНА-000001 від 05.09.2015р. до договору №2 купівлі-продажу майна від 05.09.2015р., гр. ОСОБА_5 придбав у ПП «Полтавмлин» обладнання, перелічене вище, на загальну суму 400727,33 грн. В подальшому, це обладнання такої ж вартості було передано ним позивачу - ПП «КарлівкаМлин» по договору оренди обладнання від 12.08.2015р. Згідно умов даного договору, він укладається на 10 років з моменту прийняття об'єкта, що орендується; об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання цього договору (пункти 3.1, 5.2 договору). Договір відповідає чинному законодавству, підписаний повноважними представниками (особисто орендодавцем та директором орендаря).

Таким чином, позивач набув право оренди вказаного борошномельного комплексу з відповідним обладнанням та на даний час є його законним титульним володільцем. Даний факт ні відповідачем, ні третіми особами у справі не спростовано.

Як зазначає директор позивача, на час укладення вказаних угод з обладнанням (купівля-продаж, передача в оренду) борошномельний млин весь час знаходився у приміщенні за адресою: м. Карлівка, вул.Слюсарна,30, будучи вмонтованим у підлогу для можливості належної експлуатації, що обумовлено специфікою експлуатації даного обладнання.

В матеріалах справи міститься копія договору №1 купівлі-продажу обладнання від 15.04.2015 р., надана представником позивача в підтвердження факту придбання гр. ОСОБА_6 обладнання, та акт приймання-передачі до нього (арк. справи 171-175, оригінали були надані на огляд).

Відповідно до п.1.1 договору, його предметом є купівля-продаж обладнання, відповідно до специфікації - додаток №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною. Специфікації до договору ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції надана не була, що унеможливлює встановити, що саме продавалося за цим договором.

Як зазначає позивач, обладнання борошномельного млина було придбано ним саме за договором №2 від 05.09.2015р., до нього ж була складена видаткова накладна №ЛНА-000001, а різниця в сумах, що зазначені як ціна договору (п.3.1) та по накладній пояснюється тим, що у договорі вказана тільки вартість 6-вальцевого борошномельного млина (379547,81 грн.), в той час як по накладній передано і інше майно, вказане у п.1.1 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, протоколу огляду місця події від 25.02.2016р. (арк. справи 81-82) та рапорту слідчого СВ Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області від 22.07.2016р., борошномельний комплекс знаходиться у вказаному приміщенні за адресою: м. Карлівка, вул. Слюсарна, 30, та доступ позивачу до нього відповідачем не надається - ні на момент звернення до суду з позовом, ні на момент винесення рішення у справі.

З даного приводу позивач звертався до правоохоронних органів, проте досудове розслідування по даному факту на час винесення рішення у справі не завершено.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив усунути перешкоди приватному підприємству «Карлівкамлин» у користуванні орендованим приміщенням за адресою: м. Карлівка, вул. Слюсарна, 30 та обладнанням, шляхом надання приватним підприємством «Карлівка-Ресурс» доступу приватному підприємству «Карлівкамлин» до приміщення та обладнання для здійснення господарської діяльності.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами - ПП "КарлівкаМлин" та ПП "Карлівка-Ресурс" - виникли правовідносини з договору найму (оренди).

Зі змісту приписів статті 1, частини другої статті 9, частини другої статті 759, частини третьої статті 760 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини другої статті 4, частини шостої статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) випливає, що ЦК України встановлені загальні положення про найм (оренду), а особливості регулювання майнових правовідносини, які виникають між суб'єктами господарювання і пов'язані з укладенням, виконанням та припиненням договорів оренди, передбачені ГК України. Отже, якщо останній не містить таких особливостей, то застосовуються відповідні положення ЦК України

Відповідно до приписів Цивільного Кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідач вважає договір оренди приміщення розірваним.

Відповідно до ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Натомість, статтею 188 ГК України, яка регламентує порядок зміни та розірвання господарських договорів, встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст.782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як встановлено колегією суддів, відповідач посилається як на підставу відмови від договору на те, що позивачем систематично порушувалися його умови, а саме: мало місце невнесення орендної плати три місяці підряд.

Так, відповідач зазначає, що 20.10.2015р. ним було направлено позивачу претензію від 15.10.2015р. з вимогою погашення заборгованості по орендній платі за вересень-жовтень 2015р., а також пропозицію про розірвання договору оренди від 01.08.2015р.

Позивачем, на думку відповідача, пропозиція була прийнята, заборгованість погашена та припинено використання приміщення. Від складання акту приймання-передачі приміщення з оренди позивач ухилився; в подальшому орендна плата не носилась, претензій не надходило.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 12 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Колегія суддів, дослідивши обставини справи, критично ставиться до наданих пояснень відповідача, оскільки, як встановлено судом, орендна плата за серпень 2015 року була сплачена позивачем 07.09.2015 року, а за вересень-жовтень 22.10.2015 року, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (арк. справи 96-97) та довідкою ПП Карлівка Млин .

Тобто, фактично на момент односторонньої відмови від договору оренди не було необхідної умови для застосування приписів ст. 782 ЦК України - невнесення орендної плати саме протягом трьох місяців підряд, у зв'язку з чим така відмова не може вважатися правомірною.

Крім того, за імперативними приписами ст. 188 ГК України, договір вважається розірваним з дня отримання відповідного повідомлення.

На підтвердження дати розірвання договору відповідач надав копії пропозиції від 15.10.2015р. про розірвання договору та претензії від 15.10.2015р. про погашення заборгованості з орендної плати, а також рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.10.2015р. № 3950033082494 (копії - арк. справи 120-122). Згідно повідомлення про вручення, зазначена вище кореспонденція була вручена 21.10.2015 р.

Колегія суддів, дослідивши дані докази, дійшла висновку, що з поштового повідомлення про вручення не вбачається, ким саме було отримане поштове відправлення, оскільки у відповідній графі стоїть нерозбірливий підпис невідомої особи.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач та відповідач зареєстровані за однією адресою; ідентифікувати особу, що отримала дане поштове відправлення, неможливо; позивач категорично заперечує факт отримання повідомлень про розірвання чи відмову від договору і наводить докази своїх тверджень, колегія суддів вважає що подані докази є суперечливими та не дають підстави стверджувати про дотримання відповідачем порядку повідомлення позивача про відмову від договору, який встановлений чинним законодавством.

Тобто, у даному випадку посилання відповідача на те, що договір оренди від 01.08.2015р. є розірваним внаслідок односторонньої відмови від нього на підставі ст. 782 ЦК України, є необґрунтованими з підстав, викладених вище.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду та на час розгляду справи, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно вимог чинного законодавства, судом при прийнятті рішення про усунення перешкод має бути встановлений факт активних цілеспрямованих дій щодо створення відповідачем таких перешкод. Із зазначеним позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову, а також відсутність між сторонами договірних відносин щодо майна, стосовно якого виник спір. Так, Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 27.05.2015р. при розгляді справи №6-92 чс 15 зробив правовий висновок, відповідно до якого передбачений статтею 391 ЦК України спосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном, підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем. Відповідно до ст.82 ГПК України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п.1 і 2 ч.1 ст.111-16 цього кодексу.

Матеріалами справи підтверджено триваючий характер правопорушення, ненадання доступу позивачу до майна як на час порушення провадження у справі, так і на час винесення рішення, а також відсутність договірних відносин між сторонами з приводу обладнання, усунути перешкоди у користуванні яким просить позивач та яке фізично знаходиться у приміщенні і не може бути вилучено з нього або експлуатовано без надання доступу до самого приміщення.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «Нігма-С» - стверджує, що на даний час у приміщенні за адресою: м. Карлівка, вул. Слюсарна,30 знаходиться орендоване нею майно, та посилається на договір №19-10-15 оренди обладнання від 19.10.2015р., укладений між нею та фізичною особою ОСОБА_4 (залучений до участі у справі судом у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача), та надає суду копії даного договору та акту приймання-передачі обладнання згідно даного договору від 21.10.2015р. (арк. справи 125-127).

Колегія суддів зазначає, що з поданих документів вбачається, що предметом оренди є борошномельний комплекс з елементами модернізації конструктивних частин, фірми « ZAFER Derigmen Makinalari» 1989 р. випуску, тобто , інше майно, ніж те, яке знаходиться в оренді у позивача. Протилежного учасниками судового процесу не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За даних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ПП "КарлівкаМлин" підлягають задоволенню через їх обґрунтованість та доведеність.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПП "Карлівка-Ресурс" на рішення господарського суду Полтавської області від 04.08.16 р. у справі № 917/848/16 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ТОВ "Нігма-С" на рішення господарського суду Полтавської області від 04.08.16 р. у справі № 917/848/16 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення господарського суду Полтавської області від 04.08.16 р. у справі № 917/848/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 04.08.16 р. у справі № 917/848/1 залишити без змін.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Могилєвкін Ю.О.