Рішення від 20.12.2006 по справі 3/369-06

3/369-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.06р.

Справа № 3/369-06

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь 

до  В-1: Корпорації "Науково-виробнича Інвестиційна група "Інтерпайп", м. Дніпропетровськ

     В-2: Закритого акціонерного товариства "Єнакіївський коксохімпром", м. Єнакієво, Донецька область 

про стягнення 9 518 грн. 14 коп.

                                                                                             Суддя Юзіков С.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

позивача - Торхов Д.О., юрисконсульт юридичного відділу, дов. №72-4016 від 19.08.2006р.

відповідача-1 - не з'явився не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

відповідача-2 - Миронець О.В., юрисконсульт, дов. №014-2488 від  10.08.2006р. 

СУТЬ СПОРУ:

           Позивач просить стягнути з належного Відповідача збитки –9 518,14 грн.

Відповідач –1 позов заперечує, посилаючись на п. 17, п. 17а  Інструкції П-6.

Відповідач-2  позов не визнав, мотивуючи порушенням Позивачем п. 14, п. 21 Інструкції П-6.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, що брали участь у засіданнях суду, господарський суд  

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Договору №У1631/2002/881 від 27.12.2002р. (далі Договір), укладеного Позивачем з Відповідачем-1, за залізничними накладними №49919821, 49919940 на адресу Позивача 31.01.2004р.надійшли вагони №67160358, 67362467 з коксовою продукцією.

За вказаними накладними Вантажовідправником виступав Відповідач-2.

Вагони видано вантажоодержувачеві (Позивачеві), відповідно до п. 52 Статуту залізниць України (далі Статут) за вагою Вантажовідправника, зазначеною у залізничних накладних, оскільки вантаж прибув без ознак втрати та псування, Залізниця його видала без перевірки ваги.

Під час зважування вагонів з коксовою продукцією на 100 т тензометричних вагах Позивачем виявлена нестача вантажу у кількості 11,1 т (у вагоні №67160358 –6,2 т, у вагоні №67362467 –4,9 т).

У зв'язку з виявленням невідповідності фактичної маси отриманого вантажу і маси, вказаної у залізничних накладних Відповідачем-2, Позивач призупинив приймання, для виклику представників Відповідача-1 та Відповідача-2, про що свідчить акт з приймання продукції за кількістю, складений за участю представника громадськості Позивача 31.01.2004р., оскільки п. 6.1 Договору передбачено, що приймання товарів за кількістю проводиться відповідно до Інструкції "Про приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю", затвердженої постановою Держарбітражу №П-6 від 15.06.1965р. з подальшими  змінами та доповненнями (далі Інструкція П-6), і якості –Інструкцією "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженої постановою Держарбітражу №П-7 від 25.04.1966р. з подальшими  змінами та доповненнями (далі Інструкція П-7) та сертифікатом якості заводу виробника. У випадку виявлення неякісного або нестачі товару під час приймання його вантажоодержувачем, виклик представників Продавця та Вантажовідправника  обов'язковий.

31.01.2004р. Позивач шляхом телефонного зв'язку (факсограмою) повідомив постачальника (Відповідача-1) та Вантажовідправника (Відповідача -2) про необхідність направити своїх представників для прийомки вантажу.

  Так як Відповідач-1 своїх представників на адресу Позивача не направив і про причини неявки не повідомив, Позивач за участю представників громадськості та представника Відповідача-2 - Сорокіної Т.Ф., провів приймання продукції відповідно до Інструкції П-6. Факт нестачі коксової продукції у кількості 11,1 т комісія з приймання продукції засвідчила своїми підписами у акті №3445/2 від 01.02.2004р., затвердженим Позивачем 02.02.2004р.

За висновками комісії причина виявленої нестачі - це неправильне визначення Відповідачем -2 маси вантажу. Представник Відповідача -2  - Сорокіна Т.Ф. у акті зазначила, що  у вказаних вагонах виявлені сліди крадіжки.

При визначенні  маси коксової продукції (нетто) обов'язково застосовуються вимоги Додатку А.1 до ДСТУ 322-12-2-94 "Кокс кам'яний, пековий і термоантрацит. Правила прийомки", відповідно до якого маса коксу (нетто) визначається як різниця маси навантаженого складу (брутто), визначеної на вагах одержувача, та маси порожніх вагонів (тари), вказаних на їх трафаретах. Це також відповідає абз. 6 п. 10 Правил приймання вантажів до перевезення (наказ Мінтрансу України №644 від 21.11.2000р. зі змінами і доповненнями).

Згідно з Правилами приймання коксу кам'яновугільного ДСТУ 322-12-2-94, а саме абз. 5 п. 4.3 дозволяється для визначення сухої маси отриманої партії коксу частки загальної вологості використовувати дані, які вказуються постачальником у Сертифікаті якості (Відповідача-2), саме за такими даними вологості коксу, вказаними також у накладних до рахунків постачальника  (рахунки постачальника №90902, 9095 сплачено Позивачем у повному обсязі платіжним дорученням №42634 від 27.11.2003р.) і була розрахована суха вага коксу у спірних вагонах.

 Нестача з урахуванням норми природної втрати –1% та сухої ваги у партії-1 склала: у вагоні №67160358 у кількості 5,482 т на суму 4 325,74 грн. без ПДВ; у вагоні №67362467у кількості 4,253 т на суму 3 355,96 грн. без ПДВ.  Всього нестача склала 9,73 т на суму 9 268,05 грн. з ПДВ (без залізничного тарифу), вартість залізничного тарифу з маси недостачі становить 250,09 грн., а всього збитки становлять  9 518,14 грн.

У силу ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання  зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання, якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосередньо виконавця.

Укладений Позивачем з Відповідачем -1 Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Пунктом 1.1. вказаного Договору сторони погодили, що на умовах, викладених у розділах цього Договору,  Продавець (Відповідач -1) зобов'язується поставити  і передати у власність Покупця (Позивача)  продукцію, названу далі "Товар", а Покупець прийняти і оплатити цю продукцію, асортимент, кількість, ціна якої вказані у специфікаціях, оформлених як додатки до Договору, які є його невід'ємною частиною.

У п. 3.1 Договору зазначено, що Товар за цим Договором постачається на умовах "СРТ, станція Нікополь Придніпровської залізниці" (Інкотермс 2000р.).

Пунктом 7.1. Договору визначено, що у разі невиконання чи неналежного виконання своїх обов'язків за даним Договором, винувата сторона несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України з відшкодуванням добросовісній стороні фактично спричинених збитків.

Умови Договору не містять положень про відповідальність безпосереднього виконавця –вантажовідправника.

Частиною 1 ст. 670 ЦК України передбачено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати (у разі його фактичної оплати) повернення сплаченої за нього грошової суми, що відповідає і вимогам ч. 6 ст. 265 ГК України.

Відповідач-1, як постачальник, виконав неналежним чином умови Договору та поставив продукцію у кількості меншій, ніж вказано у виставленому і оплаченому Позивачем рахунку та супроводжувальних документах, по-суті спричинив Позивачеві збитки на зазначену суму.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності  її  вини  (умислу  або  необережності),  якщо  інше  не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.  Відсутність  своєї  вини  доводить  особа,  яка   порушила зобов'язання.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за рахунок  Відповідача -1, до Відповідача -2 у позові слід відмовити.

          Згідно зі ст. 49 ГПК України, судові витрати  слід покласти на Відповідача-1.

Керуючись ст. 33, 34, 49, 75, 82-85, 115-118  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

                  Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Корпорації "Науково-виробнича Інвестиційна група "Інтерпайп", 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 1/а (код ЄДРПОУ 23941834, р/р 2600830040801 у АКБ "Кредит-Дніпро", МФО 305749) на користь Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", 53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310 (код ЄДРПОУ 00186520, р/р 26009132197001 у БК "ПриватБанк", МФО 305299) 9 518 грн. 14 коп. –збитків, 102 грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові до Відповідача -2 відмовити.

                 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                                              С.Г. Юзіков  

Рішення підписане 08.05.2007р.