Рішення

від 13.10.2016 по справі 317/2462/16-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 317/2462/16-ц

Провадження № 2/317/943/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року Запорізький районний суд Запорізької області в складі :

судді Яркіної С.В.

при секретарі Ігнатченко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

27 травня 2016 року, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом, в якому просила суд, в рахунок погашення ОСОБА_2 перед ПАТ Всеукраїнського ОСОБА_3 Банку (ПАТ ВіЕйБі Банк ) заборгованості за договором кредиту № КФ 1156/08/С від 07.10.2008 р. у загальному розмірі 790 591, 18 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на земельну ділянку , загальною площею 1500кв.м., кадастровий номер: 2322188801:10:001:0299, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Миру №285А, яка є власністю ОСОБА_2 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №259928, шляхом його продажу ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_3 від свого імені будь-якій особі-покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час його реалізації в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України Про іпотеку . При цьому позивач просить надати ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_3 всі права продавця, в тому числі, але не виключно: право укладати договір купівлі-продажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, нотаріату та інших органах державної влади та місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності, отримувати всі необхідні документи та довідки (в тому числі витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ) для продажу вищезазначеного предмета іпотеки у Державній реєстраційній службі України та всіх підпорядкованих структурних підрозділах, в органах нотаріату або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які платежі в якості продавця в процесі укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки, звертатися до суб'єктів оціночної діяльності з заявами про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки, отримувати довідки та документи, необхідні для укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, з наданням приватному нотаріусу права відкриття розділу на предмет іпотеки, за набувачем (покупцем), отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмету іпотеки довідки про склад сім`ї іпотекодавця, копії будинкових книг, технічну документацію, мотивуючи тривалим та злісним невиконанням відповідачем своїх кредитних зобов'язань, незважаючи на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27.07.2011 р., яким були повністю задоволені позовні вимоги ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення з нього на користь банку 193 754,14 грн. яке до цього часу не виконане.

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки з викликом до суду, причини неявки суду не повідомив, надіславши до суду письмову заяву, в якій повністю підтримав свій позов, просив його задовольнити та слухати справу за його відсутності, не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання, без поважних причин повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до ст.ст. 74 , 77 ЦПК України , за останньою відомою судові його адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовими повідомленням з відмітками листоноші за закінченням терміну зберігання , що вважається належним сповіщенням сторони, причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутністю суду не надала

Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України , якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України .

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 , ч. 1 ст. 3 ЦПК України ).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України , здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси, у спосіб, визначений законами України

Згідно із ст.ст. 10 , 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які як і інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, частиною 3 якої передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що 07.10.2008 р. між ВАТ ВіЕйБі Банк , назва якого була змінена 17.09.2008 р. на ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_3 , та відповідачем був укладений кредитний договір № КФ 1156-08/С, відповідно до умов якого, останній отримав кредит у сумі 21 700,00 доларів США з терміном повернення до 06.10.2016 р.

07.10.2008 р. в якості забезпечення кредитних зобов'язань ОСОБА_2, між ним та позивачами був укладений і нотаріально посвідчений іпотечний договір (реєстр. № 1997), відповідно до умов якого, іпотекодавець ОСОБА_2 передав в іпотеку позивачу (іпотекодержателям) земельну ділянку за адресою: Запорізька обл., Запорізький район, с. Сонячне, вул. Миру, №258-А, загальною площею 1500 кв.м.

Відповідно до вищевказаного договору іпотеки, узгоджена сторонами оціночна вартість предмета іпотеки становить 217 089,00 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 27.07.2011 р. було повністю задоволено позовні вимоги ПАТ ВіЕйБі Банк до ОСОБА_2 стягнення з нього на користь банку 193 754,14 грн., яке до цього часу не виконане, і яким підтверджується повне отримання відповідачем вищевказаної суми кредиту та факт невиконання кредитного зобов'язання щодо його повернення та відсотків за його користування.

Таким чином, банком у повному обсязі були виконані умови кредитного договору щодо видачі відповідачу повної суми кредиту, на відміну від відповідача, яким злісно порушуються строки повернення кредиту та сплати процентів, з урахування вказаного рішення суду, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість, становить 790 591, 18 грн. ., яка складається з заборгованості стягнутої за рішенням Ленінського районного суду в розмірі 193 754,14 грн., та заборгованості, яка виникла після рішення суду в розмірі 596,837,04 грн, яка складається з: заборгованості за відсотками - 14723,26 доларів США, заборгованості за комісією - 7171,01 грн., штраф за несвоєчасне погашення кредиту - 28 527, 48 грн.

Відповідно до умов вищевказаного іпотечного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником зобов'язань за цим договором та/або за кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки та за рахунок вирученої від реалізації суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків завданих порушенням зобов'язання необхідних на утримання заставленого майна, а також витрати пов'язані з реалізацією предмета іпотеки у тому числі з урахуванням податків. Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання у наступних випадках : якщо у момент настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме : при повному, або частковому неповерненні у встановлені кредитним договором строки суми кредиту, та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум процентів, та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій) та у разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов'язку цільового використання кредитних коштів.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Приписами статей 525 , 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності з умовами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Також, статтею 617 ЦК України передбачено особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України ).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 12 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержаталь має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Статтями 33 , 35 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону . У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж 30-ти денний строк, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги і якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону .

Відповідно до ст.ст. 37 , 38 Закону України Про іпотеку - іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюються до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Пунктом 37,39 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 р. № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин передбачено, що невиконання вимог ч. 1 ст. 35 Закону України Про іпотеку про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (ч. 3 ст. 33 цього Закону ), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає ст. 124 Конституції України .

Пунктом 17 вказаної Постанови передбачено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України , оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до ст.ст. 526 , 599 ЦК України .

Крім того, п.п. 9,38 вказаної Постанови надає право вибору способу захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне з'явлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (ч. 1 ст. 20 ЦК України , ст.ст. 3 , 4 ЦПК України ).

У випадку, якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення його вимог, який передбачав би передачу йому права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (ст. 37 Закону України Про іпотеку ) він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст. 39 цього Закону , а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

З урахуванням положень частини третьої статті 33 , статті 36 , частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" , іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цих норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

Відповідно до частини першої ст. 590 , ст. 578 ЦК України - звернення стягнення на предмет застави/іпотеки здійснюється лише за рішенням суду, якщо для укладення такого договору щодо майна фізичної особи вимагалось отримання згоди чи дозволу іншої особи чи органу.

Таким чином, судом було встановлено факт невиконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань, а тому з урахуванням вищевказаних обставин справи та норм Закону, у суду є всі законні підстави звернути стягнення на предмет іпотеки.

На момент розгляду справи, жодних доказів погашення боргу, відповідачем суду не надано, та відповідно у суду вони відсутні. За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості зі всіма складовими за рахунок реалізації предмету іпотеки, що відповідають умовам кредитного та іпотечного договорів, ст. 1050 ЦК України та ст. 38 Закону України Про іпотеку слід задоволити в повному обсязі.

Крім того, у відповідності до вимог ст.ст. 79 , 88 ЦПК України , з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст.ст. 10 , 11 , 57-60 , 169 , 208-209 , 213-215 , 218 , 224-226 ЦПК України , ст.ст. 512-516 , 524 , 525 , 526 , 530 , 533 , 549 , 625 , 651 , 1054 , 1055 ЦК України , Законом України Про іпотеку , Постановою Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 р. Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин , суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити ;

2. В рахунок погашення ОСОБА_2 перед ПАТ Всеукраїнського ОСОБА_3 Банку (ПАТ ВіЕйБі Банк ) заборгованості за договором кредиту № КФ 1156/08/С від 07.10.2008 р. у загальному розмірі 790 591, 18 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на земельну ділянку , загальною площею 1500кв.м., кадастровий номер: 2322188801:10:001:0299, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Миру №285А, яка є власністю ОСОБА_2 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №259928, шляхом його продажу ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_3 від свого імені будь-якій особі-покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час його реалізації в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України Про іпотеку . Надати ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_3 всі права продавця, в тому числі, але не виключно : укладати договір купівлі-продажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, нотаріату та інших органах державної влади та місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності, отримувати всі необхідні документи та довідки (в тому числі витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ) для продажу вищезазначеного предмета іпотеки у Державній реєстраційній службі України та всіх підпорядкованих структурних підрозділах, в органах нотаріату або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які платежі в якості продавця в процесі укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки, звертатися до суб'єктів оціночної діяльності з заявами про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки, отримувати довідки та документи, необхідні для укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, з наданням приватному нотаріусу права відкриття розділу на предмет іпотеки, за набувачем (покупцем), отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмету іпотеки довідки про склад сім`ї іпотекодавця, копії будинкових книг, технічну документацію

3. Стягнути з ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) - на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_3 (ПАТ ВіЕйБі Банк ) суму судового збору у розмірі 551,20 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя С.В. Яркіна