Постанова

від 10.10.2016 по справі 823/1263/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року справа № 823/1263/16

м. Черкаси

12 год. 45 хв.

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

секретаря - Тараненка М.О.,

за участю:

представника позивача ПП «Мотель «Біле Озеро» - ОСОБА_2 (за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області - ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Мотель «Біле Озеро» до ОСОБА_1 об'єднананої державної податкової інспекції ГУ ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося приватне підприємство «Мотель «Біле Озеро» (надалі - ПП «Мотель «Біле Озеро» ), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Черкаській області (надалі - ОСОБА_1 ОДПІ) від 12.04.2016 №0003531700, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінний від земельної ділянки у сумі - 17145,76грн.

В обґрунтування вимог зазначено, що 12.04.2016 ОСОБА_1 ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0003531700, яким ПП «Мотель «Біле Озеро» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінний від земельної ділянки в сумі 17145,76грн. Зазначене податкове зобов'язання встановлено відповідачем на підставі рішення Білозірської сільської ради від 25.06.2015 № 97-4/VI Про встановлення ставок місцевих податків і зборів та затвердження відповідного Положення на 2016 рік , яким затверджено ставки місцевих податків та зборів за відповідний рік та на визначеній території, зокрема, ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Позивач наголосив, що Білозірська сільська рада в порушення п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України, а також ч.5 ст.12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності офіційно не оприлюднила вищевказане рішення, в зв'язку з чим останнє, у відповідності до ст.57 Конституції України є нечинним, а отже прийняте ОСОБА_1 ОДПІ оскаржуване рішення є безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову ПП «Мотель «Біле Озеро» заперечив повністю з підстав, викладених у запереченні, та просив суд залишити його без задоволення. Додатково наголосив, що на час прийняття оскаржуваного ППР від 12.04.2016 №0003531700 рішення Білозірської сільської ради від 25.06.2015 № 97-4/VI Про встановлення ставок місцевих податків і зборів та затвердження відповідного Положення на 2016 рік ніким не оскаржувалося та скасовано не було, а тому у відповідності до ст.144 Конституції України було обов'язковим до виконання на відповідній території. Оскільки ст.19 Конституції України передбачений обов'язок органів державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, то оскаржуване рішення, яким ПП «Мотель «Біле Озеро» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінний від земельної ділянки в сумі - 17145,76грн. є правомірним, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Мотель «Біле Озеро» зареєстроване юридичною особою 29.12.2006 року, за ідентифікаційним кодом - 34810152 та перебуває на обліку в ДПІ у ОСОБА_1 районі.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ПП «Мотель «Біле Озеро» за 2016 рік, за результатами якої складено акт від 18.03.2016 № 134/23-25-13-008/34810152, висновками якого встановлено заниження суми податкових зобов'язань, заявлених в податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік на 13716,61грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ОСОБА_1 ОДПІ 12.04.2016 винесено податкове повідомлення-рішення №0003531700, яким ПП «Мотель «Біле Озеро» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінний від земельної ділянки в сумі - 17145,76грн. (13716,61грн. основний платіж + 3429,15грн. штрафні санкції).

Зазначене повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Черкаській області та до ДФС України, які своїми рішеннями від 23.06.2016 (а.с.21-23) та від 29.08.2016 (а.с.24-25) скарги позивача залишили без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства, ПП «Мотель «Біле Озеро» звернулось з відповідним позовом до суду за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб'єкта владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким викладено в новій редакції ст.266 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Згідно з п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

В розумінні п.п.266.2.1. п.266.2. ст.266 ПК України, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

У відповідності до п.п.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, як визначено п.п.266.3.3 п.266.3 ст.266 ПК України, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Підпунктом 266.5.1. п.266.5. ст.266 ПК України визначено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з п.п.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України).

Підпунктом 266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України, передбачено, що податкове зобов'язання за звітний рік, з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Так матеріалами справи встановлено, що у відповідності до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за ПП «Мотель «Біле Озеро» обліковується на праві приватної власності нежитлова нерухомість за адресою: автодорога Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, 46км.+500м., с/р Білозірська, с. Білозір'я, Черкаський р-н., Черкаська обл., загальною площею - 497,7кв.м. (а.с.46-47).

Рішенням Білозірської сільської ради від 25.06.2015 № 97-4/VI Про встановлення ставок місцевих податків і зборів та затвердження відповідного Положення на 2016 рік затверджено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке перебуває у власності фізичних та юридичних осіб у розмірі 3% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (а.с.38-43). В подальшому, Білозірська сільська рада своїм рішенням від 28.01.2016 № 9-25/VIІ внесла зміни в рішення від 25.06.2015 № 97-4/VI, виклавши в новій редакції п.5.2 розділу 5 Положення про місцеві податки та збори : ставка податку для об'єктів нежитлової нерухомості, яка перебуває у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 2% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, що становить 27,56грн. (1 378,00грн. х 2%).

З наведених норм ПК України вбачається, що позивач, як власник нежитлового приміщення був зобов'язаний сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 13 716,61грн. (497,7кв.м. х 27,56грн.).

Твердження представника позивача, що Білозірська сільська рада в порушення п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України, а також ч.5 ст.12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності офіційно не оприлюднила своє рішення від 25.06.2015 № 97-4/VI Про встановлення ставок місцевих податків і зборів та затвердження відповідного Положення на 2016 рік , в зв'язку з чим останнє, у відповідності до ст.57 Конституції України є нечинним, а отже прийняте ОСОБА_1 ОДПІ оскаржуване рішення є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню суд сприймає критично та зазначає, що при прийнятті ППР від 12.04.2016 №0003531700 відповідач керувався виключно нормами Податкового кодексу України та не мав інших повноважень, окрім як нараховувати податок на нерухоме майно відповідно до наведених вище вимог. Водночас суд наголошує, що рішення Білозірської сільської ради від 25.06.2015 № 97-4/VI на час прийняття спірного рішення скасовано не було, а також не було предметом оскарження чи визнання незаконним з ініціативи позивача, в зв'язку з чим у відповідності до вимог ст.144 Конституції України було обов'язковим до виконання на відповідній території.

Зазначена правова позиція підтверджується ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016 у справі № 823/840/16.

Таким чином, в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження посилання позивача про незаконність податкового повідомлення-рішення ОСОБА_1 ОСОБА_4 у Черкаській області від 12.04.2016 №0003531700, яким ПП «Мотель «Біле Озеро» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінний від земельної ділянки у сумі - 17145,76грн. При цьому, відповідачем доведено законність вказаного рішення.

В силу положень частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів, що під час вчинення дій з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, тому вимоги ПП «Мотель «Біле Озеро» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а також відсутні підстави для присудження на користь позивача судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги яка подається до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлено 13.10.2016 року