Ухвала

від 29.11.2016 по справі 823/1263/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1263/16 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

29 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Мамчура Я.С. Сорочко Є.О. Кондратенко Я.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Мотель «Біле Озеро» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Мотель «Біле Озеро» до Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство «Мотель «Біле Озеро» звернувся до суду з позовом до Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2016р. № 0003531700, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінний від земельної ділянки» в сумі 17 145,76 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Приватне підприємство «Мотель «Біле Озеро» звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «Мотель «Біле Озеро» зареєстроване як юридична особа 29.12.2006 року, за ідентифікаційним кодом 34810152 та перебуває на обліку в ДПІ у Черкаському районі Черкаської області.

Черкаською ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ПП «Мотель «Біле Озеро» за 2016 рік, за результатами якої складено Акт від 18.03.2016р. № 134/23-25-13-008/34810152, висновками якого встановлено заниження суми податкових зобов'язань, заявлених в податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік на 13 716,61 грн.

На підставі висновків зазначеного Акту перевірки, Черкаською ОДПІ 12.04.2016р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0003531700, яким ПП «Мотель «Біле Озеро» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінний від земельної ділянки в сумі 17 145,76грн. (13 716,61 грн. основний платіж + 3 429,15грн. штрафні санкції).

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Черкаській області та до ДФС України, які своїми рішеннями від 23.06.2016р. та від 29.08.2016р. скарги позивача залишили без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства, ПП «Мотель Біле Озеро» звернулось з відповідним позовом до суду за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб'єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280-97/ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

У відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях відповідної місцевої ради вирішуються, зокрема, питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Таким чином, міські ради наділені повноваженнями приймати рішення, зокрема, з питань встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, керуючись при цьому вимогами Податкового кодексу України.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28 грудня 2014 року, яким викладено в новій редакції ст. 266 Податкового кодексу України «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

В силу підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що у відповідності до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за ПП «Мотель «Біле Озеро» обліковується на праві приватної власності нежитлова нерухомість за адресою: автодорога Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, 46км.+500м., с/р Білозірська, с. Білозір'я, Черкаський р-н., Черкаська обл., загальною площею 497,7 кв.м. (а.с.46-47).

Згідно рішення Білозірської сільської ради від 25.06.2015р. № 97-4/VI «Про встановлення ставок місцевих податків і зборів та затвердження відповідного Положення на 2016 рік», затверджено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке перебуває у власності фізичних та юридичних осіб у розмірі 3% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (а.с.38-43).

В подальшому, Білозірська сільська рада своїм рішенням від 28.01.2016р. № 9-25/VIІ внесла зміни в рішення від 25.06.2015р. № 97-4/VI, виклавши в новій редакції п. 5.2 розділу 5 «Положення про місцеві податки та збори»: ставка податку для об'єктів нежитлової нерухомості, яка перебуває у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 2% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, що становить 27,56грн. (1 378,00грн. х 2%).

Таким чином, позивач, як власник нежитлового приміщення був зобов'язаний сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 13 716,61грн. (497,7 кв.м. х 27,56 грн.).

Доводи апелянта з приводу того, що Білозірська сільська рада, в порушення п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, а також ч. 5 ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», офіційно не оприлюднила своє рішення від 25.06.2015р. № 97-4/VI «Про встановлення ставок місцевих податків і зборів та затвердження відповідного Положення на 2016 рік», в зв'язку з чим, останнє, у відповідності до ст. 57 Конституції України є нечинним, а отже прийняте Черкаською ОДПІ оскаржуване рішення є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказане рішення сільської ради на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення скасовано не було. Крім цього, зазначене рішення не було предметом оскарження чи визнання незаконним з ініціативи позивача, в зв'язку з чим, у відповідності до вимог ст. 144 Конституції України, було обов'язковим до виконання на відповідній території.

Таким чином, в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження посилання апелянта про незаконність податкового повідомлення-рішення Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Черкаській області від 12.04.2016р. № 0003531700, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінний від земельної ділянки» в сумі 17 145,76 грн.. При цьому, відповідачем доведено законність вказаного рішення.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Приватного підприємства «Мотель «Біле Озеро» та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Мотель «Біле Озеро» залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Мамчур Я.С. Сорочко Є.О. Повний текст ухвали виготовлено 05.12.2016 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Мамчур Я.С

Сорочко Є.О.