Постанова

від 07.10.2016 по справі 826/26363/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07 жовтня 2016 року 15 год. 30 хв. № 826/26363/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бенісон" до Київської міської митниці ДФС в особі митного поста "Східний" про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бенісон" (далі - позивач, ТОВ "Бенісон") до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення митного поста "Східний" про коригування митної вартості товарів від 05 жовтня 2015 року №100260001/2015/200059/2.

В обґрунтування позову зазначено, що у позивача наявні усі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах.

Представник відповідача у відповідне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.

При цьому, до суду через канцелярію від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову разом із доказами на їх обґрунтування, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (як покупцем) та компанією "Simpaticom Limited", Великобританія (як продавцем) був укладений договір №Benison-Simpaticom-02-2015 від 25 червня 2015 року (далі - договір, контракт) , за умовами якого продавець зобов'язується реалізувати, а покупець придбати товар на умовах, визначених специфікацією або інвойсом. Ціна та кількість на кожну партію товару товарів зазначається у накладних.

Згідно ст.ст. 2, 4 і 5 цього контракту, продавець постачає товар на умовах зазначених в інвойсі або специфікації. Дозволяється часткова поставка. Продавець висилає разом з вантажем наступні документи: оригінали рахунку-фактури, пакувального листа, транспортної накладної, сертифікат походження.

Право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент передачі вантажу покупцю.

Оплата за товар за цим контрактом здійснюється у доларах США шляхом переказу коштів на банківський рахунок. Оплата здійснюється впродовж 90 днів після митного оформлення. Дозволяється часткова оплата до повного розрахунку.

Всі збори, податки, митні платежі та інші витрати, що пов'язані з виконанням даного контракту, сплачуються у відповідності до умов поставки.

На виконання вимог зазначеного договору та на підставі комерційного інвойсу від 31 серпня 2015 року №BEN-SIM-03 продавцем здійснено поставку на користь позивача товару - керамічної плитки для підлоги торговельної марки "Comet Granito" вартістю 20390,40 дол. США у кількості 3456 кв.м. (в тому числі по 5,90 дол. США за 1 кв.м.). Умови поставки DAP Kiev.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару декларантом ТОВ "Бенісон" (фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.) 28 вересня 2015 року до митниці (митний пост "Східний" Київської міської митниці ДФС) була подана вантажна митна декларація за №100260001/2015/147590 (далі - ВМД). Як зазначає позивач в тексті свого позову, митна вартість товару у розмірі 20390,40 дол. США (що в еквіваленті на національну валюту Україну становить 440758,70 грн.) в цій ВМД була визначена за ціною контракту, - тобто за "основним методом".

Одночасно, з вказаною вище ВМД декларантом для здійснення митного оформлення товару було подано до митного органу наступні документи: контракт №Benison-Simpaticom-02-2015 від 25 червня 2015 року, залізничну накладну для внутрішнього сполучення №41504051 від 23 вересня 2015 року, коносамент (Bill of Lading) №VGL/SE/ODE-236/15 від 10 серпня 2015 року з відміткою про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару, рахунок-фактура (інвойс) №BEN-SIM-03 від 31 серпня 2015 року, пакувальний лист №BEN-SIM-03 від 31 серпня 2015 року, сертифікат походження товару №106606/20809 від 06 серпня 2015 року, рахунок-фактура (проформа-інвойс) №ЕХР-034/2015-16 від 04 серпня 2015 року, копію митної декларації країни відправлення від 05 серпня 2015 року.

Однак, від відповідача засобами електронної пошти надійшов запит про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару (а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару - якщо рахунок сплачено; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями), який товариством виконано частково з урахуванням наявних документів.

05 жовтня 2015 року разом з листом №02-10/15 декларант позивача надав такі додаткові документи: прайс-лист виробника товару (компанія "Comet Granito Pvt. Ltd.", Індія), рахунок-фактуру (інвойс) №198236 від 25 вересня 2015 року, виставлений компанією "Gol Forwarding LLP" (Великобританія) на адресу компанії "Simpaticom Limited" за фрахт на суму 3 110,40 дол. США, документацію по взаємовідносинам ТОВ "Бенісон" з покупцем товару на території України - договір купівлі-продажу від 08 липня 2015 року №1 з ТОВ "Кераміда", специфікацію від 31 липня 2015 року та рахунок-фактуру №СФ-00000002 від 14 вересня 2015 року до цього договору, звіт про дебетові та кредитові операції ТОВ "Бенісон" за вересень 2015 року.

05 жовтня 2015 року відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів №100260001/2015/200059/2, згідно якого митна вартість товару була підвищена до 37200,04 дол. США (в тому числі по 10,7639 дол. США за одиницю товару) та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100260001/2015/00128.

Підставою для коригування митної вартості товарів у рішенні №100260001/2015/200059/2 стало те, що, на думку митного органу, надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових .

З урахуванням наведених висновків та обставин ненадання декларантом додаткових документів на запит митного органу, коригування митної вартості було здійснено за другорядним методом (резервним методом).

07 жовтня 2015 року в порядку ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України (далі - МК України) декларантом (позивачем) подано відповідачу митну декларацію №100260001/2015/148181, згідно якої товари були випущенні у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій відповідно до розд. Х МК України.

У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ч. 6 ст. 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст. 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів ст. 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 ст. 52 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. ч. 2-3 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень ч. 10 цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 МК України).

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з визначеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено обов'язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного ч. 2 цієї статті загального переліку. При цьому такий обов'язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 - 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у Главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч.ч. 2, 4-6 ст. 54, ст. 58 МК України та п.п. 6, 7 Методичних рекомендацій надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Частиною 3 ст. 54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (ч. 2 ст. 55 МК України).

Як вбачається з тексту наявних у матеріалах справи роздруківки електронного запиту митного органу та копії оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів фактичною підставою для витребування у позивача додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості та в подальшому для прийняття вище зазначеного рішення №100260001/2015/200059/2 став той факт, що при перевірці заявленої митної вартості оцінюваної партії товару у посадових осіб митного поста "Східний" виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару - спрацював ризик, згенерований автоматизованою системою аналізу управління ризиками (далі - АСАУР ) за кодами 105-2 - контроль правильності визначення митної вартості товарів, та 106-2 - витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

При цьому, згідно із ч. 3 ст. 53 МК України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли 1) перелічені документи містять, розбіжності, 2) перелічені документи містять ознаки підробки, 3) перелічені документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, 4) перелічені документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами документи суд дійшов висновку про хибність висновків митного органу про наявні в наданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності та відсутність в них всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових такої вартості, оскільки декларантом позивача були подані всі необхідні для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), коносамент. Такі документи, на думку суду, містять достовірні числові дані, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України.

Так, згідно комерційного інвойсу №BEN-SIM-03 від 31 серпня 2015 року поставка оцінюваної партії товару (керамічної плитки для підлоги, загальна кількість - 3456 кв.м., фасована у 2400 коробках, загальна вартість - 20390,40 дол. США) здійснювалася на умовах DAP Kiev. Також в цьому комерційному інвойсі наведені наступні відомості: відправник товару/вантажовідправник - компанія "Comet Granito Pvt. Ltd.", вантажоодержувач - ТОВ "Бенісон" (Україна), покупець - компанія "Simpaticom Limited", країна походження - Індія, країна пункту призначення - Україна, порт навантаження - Мундра (Індія), порт розвантаження - Одеса (Україна), реквізити судна, коносамент - №VGL/SE/ODE-236/15 від 10 серпня 2015 року, умови оплати - 90 днів після митного оформлення.

Згідно Інкотермс (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (в редакції 2000 року), що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі-продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін термін DAP ("Delivered at Place" - "Поставка у місце призначення"), означає, що продавець здійснив поставку, коли товар надано у розпорядження покупця на прибувшому транспортному засобі, яке готове до розвантаження (в наших умовах для перевантаження під митним контролем, або ж для розмитнення), в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов'язані з доставкою товару у визначене місце.

До митного оформлення позивачем був поданий коносамент (bill of lading) №VGL/SE/ODE-236/15 від 10 серпня 2015 року, відповідно до якого вантаж у 3-х контейнерах з відповідними номерами, що відповідають номерам контейнерів у пакувальному листі №BEN-SIM-03 від 31 серпня 2015 року та сертифікаті походження товару №106606/20809 від 06 серпня 2015 року, за ідентифікуючими ознаками (керамічна плитка для підлоги, загальна кількість - 3456 кв.м., фасована у 2400 коробках, вага брутто, вага нетто) від відправника "Comet Granito Pvt. Ltd." для одержувача "Benison" (сторона, яку необхідно повідомити про прибуття вантажу, - "Simpaticom Limited") був завантажений для перевезення морським транспортом за маршрутом: порт навантаження - Мундра, Індія, порт призначення - Одеса, Україна.

Факт доставлення обумовленого вантажу до Одеси засвідчується залізничною накладною для внутрішнього сполучення №41504051 від 23 вересня 2015 року (копія якої наявна в матеріалах справи та була предметом дослідження митного органу).

За даними інвойсу №198236 від 25 вересня 2015 року, виставленого компанією "Gol Forwarding LLP" (Великобританія) на адресу компанії "Simpaticom Limited", витрати на перевезення оцінюваної партії товару у розмірі 3110,40 дол. США були понесені за рахунок продавця імпортного товару - "Simpaticom Limited".

За результатами аналізу та зіставленні даних прайс-листа виробника товару, проформи-інвойсу №ЕХР-034/2015-16 від 04 серпня 2015 року (має значення попереднього рахунку, але не впливає на кінцеві розрахунки за контрактом) та інвойсу №BEN-SIM-03 від 31 серпня 2015 року суд встановив, що контрактна ціна оцінюваної партії товару становила по 5,90 дол. США за 1 кв.м., та складалася з собівартості такого товару (5 дол. США за 1 кв.м. плитки - ціна виробника на умовах FOB Mundra Port, India) і витрат компанії "Simpaticom Limited" (3110,40 дол. США) на транспортування такого товару до порту Одеса, Україна, - що відповідає даним наданих до митного оформлення документів.

Таким чином, враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про надання позивачем достатніх і достовірних документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості згідно затвердженого ч. 2 ст. 53 МК України переліку, та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості.

На думку суду спрацювання профілів ризиків АСАУР та наявність інформації про те, що ідентичні та подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю, якщо відсутні інші законні підстави для витребування додаткових документів, не може бути самостійною підставою для такого витребування та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту.

При цьому, суд зазначає про те, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Окрім цього, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору", зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Слід звернути увагу на те, що в електронному запиті митниці на витребування додаткових документів взагалі не наведено обґрунтованих сумнівів щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій, що позбавило позивача можливості їх усунути.

Суд наголошує на тому, що не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі №21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі №21-127а15.

Отже, у митниці у спірних правовідносинах були відсутні підстави для витребування додаткових документів та в результаті їх ненадання визначення митної вартості за іншим ніж основний метод.

Виходячи з того, що твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), є необґрунтованим та безпідставним, а документи, подані позивачем до митного органу, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а, отже, і підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів, суд приходить до висновку, що визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, у зв'язку з чим суд вважає протиправними оскаржувані рішення, які, як наслідок, підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бенісон" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 05 жовтня 2015 року №100260001/2015/200059/2.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бенісон" (код ЄДРПОУ 39745078) здійснений ним судовий збір у розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39422888).

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин