cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/26363/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Желтобрюх І.Л. та Мамчура Я.С.,
за участю секретаря - Казюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенісон» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби в особі митного поста «Східний» про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2015 року ТОВ «Бенісон» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби в особі митного поста «Східний» № 100260001/2015/200059/2 від 05 жовтня 2015 року про коригування митної вартості товару за договором № Бенисон-Симпатиком-01-2015 від 25 червня 2015 року.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2016 року вказаний адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що документи, надані до митного оформлення, містили розбіжності.
Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення задоволення позову, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2016 року - без змін.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд встановив, що ТОВ «Бенісон» подало до Київської міської митниці Державної фіскальної служби електронну митну декларацію № 100260001/2015/148181 від 28 вересня 2015 року для здійснення митного оформлення товару «плитка глазурована керамічна для підлоги кольорова товщиною 9мм розміром 600х600 мм - 3456 кв.м.».
Київська міська митниця Державної фіскальної служби в особі митного поста «Східний» винесла рішення про коригування заявленої митної вартості № 100260001/2015/200059/2 від 05 жовтня 2015 року.
Не погоджуючись із вказаним рішенням митного органу, ТОВ «Бенісон» звернулося до суду з позовом про його скасування.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Бенісон» суд першої інстанції виходив з того, що рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування заявленої митної вартості є незаконним і підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи .
У відповідності до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З матеріалів справи вбачається, що разом з електронними митними деклараціями ТОВ «Бенісон» подало до Київської міської митниці Державної фіскальної служби такі документи: контракт № Benison-Simpaticom-02-2015 від 25 червня 2015 року, залізничну накладну для внутрішнього сполучення № 41504051 від 23 вересня 2015 року, коносамент (Bill of Lading) №VGL/SE/ODE-236/15 від 10 серпня 2015 року з відміткою про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару, рахунок-фактура (інвойс) № BEN-SIM-03 від 31 серпня 2015 року, пакувальний лист № BEN-SIM-03 від 31 серпня 2015 року, сертифікат походження товару № 106606/20809 від 06 серпня 2015 року, рахунок-фактура (проформа-інвойс) № ЕХР-034/2015-16 від 04 серпня 2015 року, копію митної декларації країни відправлення від 05 серпня 2015 року.
У відповідності до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, додані до митної декларації, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно вказаної норми права представнику ТОВ «Бенісон» було запропоновано додатково надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару - якщо рахунок сплачено; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями), який товариством виконано частково з урахуванням наявних документів.
Разом з тим, у запиті про витребування додаткових документів митний орган не зазначив про причини їх витребування та не вказав які документи містять розбіжності, які відомості потребують уточнення та які числові значення складових митної вартості товарів є непідтвердженими.
На виконання вимог митного органу позивач надав такі документи: прайс-лист виробника товару (компанія «Comet Granito Pvt. Ltd.», Індія), рахунок-фактуру (інвойс) № 198236 від 25 вересня 2015 року, виставлений компанією «Gol Forwarding LLP» (Великобританія) на адресу компанії «Simpaticom Limited» за фрахт на суму 3110,40 дол. США, документацію по взаємовідносинам ТОВ «Бенісон» з покупцем товару на території України - договір купівлі-продажу від 08 липня 2015 року № 1 з ТОВ «Кераміда», специфікацію від 31 липня 2015 року та рахунок-фактуру № СФ-00000002 від 14 вересня 2015 року до цього договору, звіт про дебетові та кредитові операції ТОВ «Бенісон» за вересень 2015 року.
Підставою для витребування у ТОВ «Бенісон» додаткових документів став висновок митного органу про те, що документи, надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових ціни товару.
У якості однієї з підстав для висновку про те, що позивач надав не всі документи відповідач зазначений, що у відповідності до п. 1.2 договору № Benison-Simpaticom-02-2015 від 25 червня 2015 року продавець поставляє товар на умовах, вказаних у інвойсі або специфікації. Разом з тим, специфікації декларантом до митного оформлення не подавалася.
Дослідивши зміст п. 1.2 договору № Benison-Simpaticom-02-2015 від 25 червня 2015 року колегія суддів встановила, що сторони вирішили визначати умови поставки одному з документів: у інвойсі або в специфікації.
Суд встановив, що ТОВ «Бенісон» надало до митного оформлення рахунок-фактуру (інвойс) № BEN-SIM-03 від 31 серпня 2015 року, у якому були визначені умови поставки товару.
За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованою вимогу Київської міської митниці Державної фіскальної служби про надання специфікації.
Також відповідач вказує на те, що в інвойсі № BEN-SIM-03 від 31 серпня 2015 року була вказана ціна 20390,40 USD для різних умов поставки - DAP-Kiev та FOB-Mundra.
Перевіривши інвойс № BEN-SIM-03 від 31 серпня 2015 року колегія суддів встановила, що у місці, призначеному для зазначення умов поставки товару було вказано «DAP-Kiev» та передбачено, що доставка здійснюється продавцем з порту Mundra (Індія) до порту Одеса (Україна).
Крім того, митний орган зазначає, що коносамент вказує на те, що умови поставки були іншими ніж DAP-Kiev.
Разом з тим, згідно коносаменту № VGL/SE/ODE-236/15 від 10 серпня 2015 року вантаж був завантажений для перевезення морським транспортом за маршрутом: порт навантаження - Мундра, Індія, порт призначення - Одеса, Україна. Факт доставлення вантажу до Одеси підтверджується залізничною накладною для внутрішнього сполучення № 41504051 від 23 вересня 2015 року.
За результатами аналізу та зіставленні даних прайс-листа виробника товару, проформи-інвойсу № ЕХР-034/2015-16 від 04 серпня 2015 року (має значення попереднього рахунку, але не впливає на кінцеві розрахунки за контрактом) та інвойсу № BEN-SIM-03 від 31 серпня 2015 року суд першої інстанції встановив, що контрактна ціна оцінюваної партії товару становила по 5,90 дол. США за 1 кв.м., та складалася з собівартості такого товару (5 дол. США за 1 кв.м. плитки - ціна виробника на умовах FOB Mundra Port, India) і витрат компанії «Simpaticom Limited» (3110,40 дол. США) на транспортування такого товару до порту Одеса, Україна, що відповідає даним наданих до митного оформлення документів.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач надав достатні і достовірні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості згідно переліку, визначеного у ч. 2 ст. 53 МК України, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, а підстави для витребування додаткових документів, а також прийняття рішення про коригування митної вартості товару були відсутні.
Доводи апеляційної скарги Київської міської митниці Державної фіскальної служби не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 07 жовтня 2016 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2016 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
У задоволенні апеляційної скарги Київської міської митниці Державної фіскальної служби - відмовити.
Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді І.Л. Желтобрюх
Я.С. Мамчур
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Мамчур Я.С
Желтобрюх І.Л.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2016 |
Оприлюднено | 06.12.2016 |
Номер документу | 63089743 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Горяйнов А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні