Ухвала від 12.10.2016 по справі 813/5927/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року № 876/6281/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.,

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Львові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар до ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Львові Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

У жовтні 2015 року позивач ОСОБА_2 Яблуневий Дар звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 ДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального ГУ ДФС, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.07.2015 р. № 0000463901/505 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 13608802, 50 коп. (у тому числі 9072535 грн. за основним платежем та 4536267,50 за штрафними (фінансовими) санкціями); 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.07.2015 р. № 0000473901/506 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на суму 12671136 грн. (у тому числі 8447424 грн. за основним платежем та 4223712 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); 3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.07.2015 р. № 0000483901/507 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 313491 грн. за липень 2014 р..

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити в задоволенні позову.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби від 23.07.2015 р. № 0000463901/505. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби від 23.07.2015 р. № 0000463901/506. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби від 23.07.2015 р. № 0000463901/507.

З цією постановою суду першої інстанції від 18.02.2016 року не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що ОСОБА_1 ДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального ГУ ДФС проведено позапланову виїзну документальну перевірку ОСОБА_2 Яблуневий Дар з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат по взаєморозрахунках з ОСОБА_2 ОСОБА_3 Ресурс за період червень, липень 2014 р.. За наслідками перевірки складено акт від 06.07.2015 р. № 200/28-06-39-01/32475074, на підставі якого винесено оскаржені податкові повідомлення-рішення від 23.07.2015 р. № 0000463901/505, 0000473901/506 та 0000483901/507. Вказує апелянт, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України та, як наслідок, неправомірно завищено витрати за 2014 рік на суму 46930132 грн., сформованих при відсутності підтверджуючих документів по взаєморозрахунках із ТОВ ОСОБА_3 Ресурс , що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 8447424 грн.. Також перевіркою встановлено, що позивачем порушено п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та неправомірно завищено податковий кредит по взаєморозрахунках із ТОВ ОСОБА_3 Ресурс на суму податку на додану вартість в розмірі 9386026 грн., що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 9072535 грн., та завищення суми ПДВ, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду і завищення суми залишку від'ємного значення ПДВ, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2014 року. Перевіркою встановлено не підтвердження факту отримання позивачем від ОСОБА_2 ОСОБА_3 Ресурс вишні, тому податкові накладні та видаткові накладні, виписані зазначеним підприємством вважаються не підтвердженими, і відповідно не дають права на податковий кредит та витрати. На думку апелянта такі договірні відносини мали безтоварний і нікчемний характер, не спричинили реального настання правових наслідків. Товариство ОСОБА_3 Ресурс господарської діяльності фактично не здійснювало і вказані договірні відносини із позивачем фактично не відбувались.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену постанову суду від 18.02.2016 року і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС у період з 22.05.2015 р. по 26.06.2015 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача ОСОБА_2 "Яблуневий Дар" (ЄДРПОУ 32475074) з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат по взаєморозрахунках з ОСОБА_2 "ОСОБА_3 Ресурс" (ЄДРПОУ 38896500) за період червень, липень 2014 року. За результатами перевірки складено акт № 200/28-06-39-01/32475074 від 06.07.2015 р. (а.с. 35-47 Т.1).

У вказаному Акті перевірки зазначено висновки відповідача про порушення позивачем: - п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 8447424 грн.; - п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 9386026 грн., в тому числі: за червень 2014 року на суму 6044596,16 грн. та за липень 2014 року на суму 3341430,33 грн. ПДВ, що привело до заниження ПДВ на загальну суму 9072535 грн. в т.ч. червень 2014 року - 5755917 грн., липень 2014 року 3316621 грн., завищення суми ПДВ що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 19, 20.2) за липень 2014 року на суму 24809 грн., завищення суми залишку від'ємного значення ПДВ, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24) за липень 2014 року на суму 288682 грн..

Вказані в Акті порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про непідтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ОСОБА_2 "ОСОБА_3 Ресурс" за червень, липень 2014 року щодо придбання ягід вишні.

На підставі вказаного вище Акта перевірки відповідачем винесено відносно позивача податкові повідомлення-рішення: - від 23.07.2015 р. № 0000463901/505 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 13608802,50 грн. (основний платіж - 9072535 грн., штрафна (фінансова) санкція - 4536267,5 грн.); - від 23.07.2015 р. № 0000463901/506 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 12681136 грн. (основний платіж - 8447424 грн., штрафна (фінансова) санкція - 4223712 грн.); - від 23.07.2015 р. № 0000463901/507 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 313491 грн. за липень 2014 року (а.с. 7-11 Т.1).

Рішенням Центрального офісу з обслуговування великих платників податків МГУ ДФС від 05.10.2015 р. № 22710/10/2810104-33, скаргу позивача на вищевказані податкові повідомлення-рішення залишено без задоволення (а.с. 28-34 Т.1).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 цього ж Кодексу, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України, передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.138.4 ст.138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім цього, у відповідності до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього ж Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.4 ст.198 ПК України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПК України.

Згідно п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст.9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Із матеріалів адміністративної справи та змісту Акту податкової перевірки від 06.07.2015 р. видно, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на твердженнях СДПІ про те, що підприємством протягом перевіреного періоду 2014 року безпідставно занижено податок на прибуток та завищено податковий кредит за господарським договором із ОСОБА_2 ОСОБА_3 Ресурс про придбання товару (вишні). На думку податкового органу встановлені факти відображення позивачем операцій з придбання товару у ОСОБА_2 ОСОБА_3 Ресурс не мали реального характеру і фактично не відбувались. Відповідач також вказував на факт не здійснення ОСОБА_2 ОСОБА_3 Ресурс господарської діяльності.

Суд апеляційної інстанції вважає об'єктивними висновки суду першої інстанції щодо безпідставності вищевказаних тверджень СДПІ та щодо протиправності винесених податкових повідомлень-рішень від 23.07.2015 року.

З цього приводу суд апеляційної інстанції враховує, що реальність укладення, фактичне виконання та настання правових наслідків за розглядуваним господарським договором і об'єктивність інформації в первинних документах за цим договором підтверджується матеріалами справи.

Зокрема, обоє контрагентів, тобто позивач ОСОБА_2 Яблуневий Дар і ОСОБА_2 ОСОБА_3 Ресурс на час укладення господарського договору і його виконання були діючим суб'єктами господарювання.

Здійснення позивачем господарських операцій із ОСОБА_2 ОСОБА_3 Ресурс підтверджується: - договором купівлі-продажу від 02.06.2014 р. № 06/SR/2014; - видатковими накладними за червень, липень 2014 року; - податковими накладними за червень, липень 2014 року; - товарно-транспортними накладними на підтвердження факту поставки товару за червень, липень 2014 року; - копіями банківських виписок щодо перерахування коштів підприємству-контрагенту; - копіями актів на списання матеріалів; - копіями актів випуску готової продукції; - копіями протоколів вхідного контролю фруктової та овочевої сировини; - копіями актів звіряння взаємовідносин за період з червня 2014 року по липень 2014 року між ОСОБА_2 "ОСОБА_3 Ресурс" та ОСОБА_2 "Яблуневий Дар" за договором від 02.06.2014 р. № 06/SR/2014; - копіями наказів від 30.06.2014 р. № 91 та від 10.06.2014 р. № 82 про відрядження з метою забору урожаю вишні; - реєстрами руху машин; - матеріалами договору оренди багаторічних насаджень вишні від 02.04.2014 р. укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_2 "ОСОБА_3 Ресурс"; - матеріалами договору оренди обладнання від 10.06.2014 р. № 33/М/2014 щодо оренди ОСОБА_2 "Яблуневий Дар" комбайна для збору вишні (а.с. 62-248 Т.1, 3-214 Т.2).

Позивач по справі виконав усі передбачені законом обов'язки та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту та понесених витрат. Відповідачем дані факти не були спростовані.

Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції враховує, що право на податковий кредит у платників ПДВ не пов'язано із фактами сплати до бюджету податків контрагентами за господарськими договорами, а пов'язано лише із фактичною сплатою вартості товарів (робіт, послуг) та із наявністю відповідних первинних документів і податкових накладних. Визначальним є реальність існування господарських операцій та факт сплати податку в ціні придбаних товарів (послуг) їх постачальникам.

Відносно посилання апелянта на кримінальне провадження № 3201414000000170, то суд апеляційної інстанції зазначає, що в межах кримінального провадження встановлено, що в діях засновників та службових осіб ТОВ "ОСОБА_3 Ресурс" відсутня подія злочину, передбачених ст.212 та ст.205 КК України, у зв'язку із чим 26.05.2015 р. вказане кримінальне провадження закрито.

Відносно покликання апелянта на дані системи фіксації та розпізнавання номерних знаків "Відеоконтроль "Рубіж", то судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно відповіді оперативного командування управління СДПІ з ОВП у м. Львові від 12.06.2015 р. № 909/07-40 СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС надано інформацію за даними системи фіксації та розпізнавання номерних знаків "Відеоконтроль "Рубіж" по номерних знаках причепів ТОВ "Танк - транс" (ЄДРПОУ 32115067), яким згідно наданого переліку товарно-транспортних накладних в період з 01.06.2014 р. по 01.09.2014 р. здійснювались перевезення ТМЦ на замовлення ТОВ "ОСОБА_3 Ресурс" (ЄДРПОУ 37122702) для ТОВ "Яблуневий Дар" (ЄДРПОУ 32475074). Система фіксації та розпізнання номерних знаків "Відеоконтроль "Рубіж" не може використовуватись під час проведення контролюючим органом податкових перевірок, оскільки вказана система лише розпізнає номерні знаки і не фіксує власника транспортного засобу та замовника перевезення.

Відносно посилання апелянта на відсутність багаторічних насаджень на території Чугуївського району Харківської області, то такі є безпідставними, оскільки відповідно до листа управління Держземагентства у Чугуївському районі Харківської області від 16.06.2015 р. № 8-04-1283/0-15, станом на 01.01.2015 р. по Чугуївському району облікуються землі сільськогосподарського призначення (угіддя-багаторічні насадження, у тому числі сади) загальною площею - 2729,9785 га..

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що Акти податкових органів від 01.09.2014 року та від 23.09.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки у ОСОБА_2 "ОСОБА_3 Ресурс" не встановлюють фактів і не містять висновків щодо діяльності цього товариства протягом розглядуваного періоду червень, липень 2014 року, в тому числі щодо господарських взаємовідносин із ОСОБА_2 "Яблуневий Дар".

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Львові Міжрегіонального головного управління ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар до ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Львові Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

ОСОБА_5

Повний текст ухвали виготовлено 17.10.2016 року.