Ухвала

від 05.10.2016 по справі 336/7242/15-ц

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

5 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І.,

Лященко Н.П.,

Романюка Я.М.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю Запоріж-Лідер XXI про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2016 року, рішення Апеляційного суду Запорізької області від 10 березня 2016 року та рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Запоріж-Лідер XXI , третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Масловець Людмила Сергіївна, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2016 року позов задоволено, визнано за ОСОБА_4 право власності на 50% частки в статутному капіталі ТОВ Запоріж-Лідер ХХІ , що становить 23 тис. грн., в порядку спадкування за заповітом після смерті її батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 10 березня 2016 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2016 року змінено, визнано за ОСОБА_4 право на 50% частки в статутному капіталі ТОВ Запоріж-Лідер ХХІ , що становить 23 тис. грн., в порядку спадкування за заповітом після смерті її батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. В решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2016 року відмовлено ТОВ Запоріж-Лідер ХХІ у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України.

У липні 2016 року ТОВ Запоріж-Лідер XXI звернулось до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2016 року, рішення Апеляційного суду Запорізької області від 10 березня 2016 року та рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2016 року, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статей 11, 130, 147 ЦК України та статей 55, 69 Закону України Про господарські товариства , що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а також на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах цих норм матеріального права.

На обґрунтування своїх вимог ТОВ Запоріж-Лідер XXI надало ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 грудня 2012 року та дві ухвали цього ж суду від 25 травня 2016 року, а також постанови Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року (справа №6-79цс13 року), 19 лютого 2014 року (справа №6-5цс14) та 3 і 24 червня 2015 року (справи №6-38цс15 та 6-318цс15).

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне неоднакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

У справі, яку просить переглянути заявник, відмовляючи у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції зазначив про те, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального та матеріального права. При цьому суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно зі статтею 52 Закону України Про господарські товариства та статтею 1218 ЦК України частка учасника товариства, який не сплатив повну її вартість, не змінюється автоматично і не може бути змінена судом при вирішенні спору про спадкування. Виходячи з положень статей 130, 147, 166 ЦК України, статей 55, 69 Закону України Про господарські товариства до складу спадщини входить не право на участь у товаристві, а право на частку в статутному капіталі товариства.

У наданій для порівняння ухвалі від 5 грудня 2012 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ керуючись статтею 338 ЦПК України скасував рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення суми внеску частки до статутного капіталу товариства та справу в цій частині направив на новий розгляд, оскільки судами порушено норми процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме не встановлено все майно товариства, його вартість на день смерті учасника товариства, розмір прибутку, отриманого товариством за рік. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання права власності на частку в статутному капіталі товариства не оскаржувались, тому в касаційному порядку не переглядались.

Зазначена ухвала не може бути прикладом неоднакового застосування норм матеріального права, оскільки справа в частині визнання права на частку в статутному капіталі товариства в порядку скасування за законом в касаційному порядку не переглядалась.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року постановлено в справі про усунення перешкод у користуванні суміжними земельними ділянками.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року постановлено в справі про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зазначені ухвали постановлено в справах з іншими предметами спорів, підставами позовів, змістом позовних вимог та іншим матеріально-правовим регулюванням правовідносин, ніж у справі, яку просить переглянути заявник.

У постановах від 2 жовтня 2013 року (справа №6-79цс13 року) та 19 лютого 2014 року (справа №6-5цс14) Верховним Судом України викладено правові висновки щодо застосування норм матеріального права в справах про визнання недійсними договорів, скасування реєстрації змін до статуту підприємства та визнання права власності, оскільки майно є спільною сумісною власністю подружжя і відчужене без згоди іншого подружжя.

Верховний Суд України в постанові від 3 червня 2015 року (справа №6-38цс15) виклав правовий висновок щодо застосування норм матеріального права в справі про визнання права власності на майно та грошові кошти, які є спільною сумісною власністю подружжя.

Постанову від 24 червня 2015 року (справа 6-318цс15) Верховним Судом України прийнято в справі про визнання права власності на об'єкти нерухомості та зобов'язання вчинити певні дії.

У постановах Верховного Суду України, наданих заявником на підтвердження підстави для перегляду судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України, викладено правові висновки щодо застосування норм матеріального права у справах з іншими предметами спорів, підставами позовів, та іншим нормативно-правовим регулюванням правовідносин, ніж у справі, яку просить переглянути заявник.

За таких обставин вважати заяву ТОВ Запоріж-Лідер XXI обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Запоріж-Лідер XXI , третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Масловець Людмила Сергіївна, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Запоріж-Лідер XXI про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2016 року, рішення Апеляційного суду Запорізької області від 10 березня 2016 року та рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

Я.М. Романюк