Постанова

від 18.10.2016 по справі 916/4155/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Справа № 916/4155/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі), суддів :Корнілової Ж.О., Малетича М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Холдінгова компанія "АО ОМК" на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 27.07.16 у справі№916/4155/14 господарського судуОдеської області за позовомДепартаменту комунальної власності Одеської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Холдінгова компанія "АО ОМК" пророзірвання договору оренди, виселення та стягнення суми за участю представників від: позивачане з'явилися, були належно повідомлені, відповідачане з'явилися, були належно повідомлені,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдінгова компанія "АО ОМК" звернулася до Одеського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.15 по справі №916/4155/14 нововиявленими обставинами. Вказана заява обґрунтована тим, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради не є власником спірного об'єкту та не мав права пред'являти даний позов, оскільки за преюдиційним актом Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.12, а саме постановою у справі №2-а-412/10/1522 визнано протиправними дії виконавчого комітету Одеської міської ради щодо оформлення за Одеською міською радою свідоцтв на 178 об'єктів культурної спадщини спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, у тому числі й на об'єкт під номером 139 - Будинок Раухвергера, 1893, вул. Пушкінська,59, домоволодіння літ. "А", "А1". Заявник вважає, що не бувши стороною в адміністративній справі №2-а-412/10/1522, він лише у вересні 2015 року дізнався про наявність судового рішення у вказаній справі і встановленні даним рішення обставини мають істотне значення для вирішення спору у справі №916/4155/14.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Морщагіна Н.С., судді Аленін О.Ю., Мишкіна М.А.), у задоволенні вказаної заяви відмовлено з посиланням на те, що такі обставини не можуть вважатися нововиявленими для даної справи, бо на час розгляду справи та винесення постанови від 03.02.15 Одеським апеляційним господарським судом у Державний реєстр не внесено зміни стосовно права власності Одеської міської ради на вказаний спірний об'єкт.

Не погоджуючись із ухвалою апеляційної інстанції, відповідач просить касаційний суд її скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду. Скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції проігнорував висновки постанови Одеського апеляційного адміністративного суду у поставові від 17.05.12 у справі №2-а-412/10/1522, якою була скасована власність на 178 об'єктів культурної спадщини, у тому числі і на об'єкт предмета спру по даній справі, а отже позивач не легітимний на вчинення процесуальних дій з приводу майна за адресою: м. Одесса, вул. Пушкінська,59, літ. "А", "А1".

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, у жовтні 2010 року Департамент комунальної власності Одеської міськради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "ХК "АО ОМК" про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 25.11.99 №97/7, виселення відповідача з приміщення першого поверху загальною площею 520,9 м 2 , що розташоване в м. Одеса, вул. Пушкінська, 59 та стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі на суму 69 658,10 грн. та пені на суму 5 788,38 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.11.14 припинено провадження у справі у частині позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі на суму 69 658,10 грн. та пені на суму 5 788,38 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

За результатом апеляційного перегляду, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.04.15, рішення місцевого суду скасовано у частині відмови у задоволенні позовних вимог. Договір оренди від 25.11.99 №97/7 розірвано, відповідача виселено з вказаного вище приміщення. У решті рішення місцевого суду залишено без змін.

13.10.15 відповідач у порядку ст.ст.112-114 ГПК України звернувся до апеляційної інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.15 по справі №916/4155/14 нововиявленими обставинами та спростовуючи доводи заявника, суд апеляційної інстанції вказав на те, що постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.12, на яку опирається у своїх доводах заявник як на підставу для нововиявлених обставин, скасована касаційною інстанцією ВАСУ ухвалою від 11.02.16, а отже справа по суті ще не вирішена, звідки вбачається, що правовий статус власника оскаржуваного майна, що належить Одеській міськраді ніким не спростований і не скасований. Документів, що підтверджували б зміну права власності на оскаржуване майно матеріали справи не містять, сторонами належних та допустимих доказів на підтвердження такої зміни права власності суду не надано. А тому підстав для задоволення заяви за новововиявленими обставинам не вбачається.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду попередніх інстанцій вірними, зважаючи на наступне.

Статтею 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Так, згідно п.1 ч.2 ст.112 ГПК України, однією з підстав для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Пунктом 2 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.11 №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення (п.8.7. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.11 №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами").

Як вірно визначено судом апеляційної інстанції, 11.02.16 ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі №К/800/12970/14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55941955) постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.12 та постанова Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.10, преюдиційність яких взята заявником за основу мотиву щодо нововиявлених обставин по даній справі, - скасовані; справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. На даний час спір у справі по суті не вирішений. Скасований судовий акт не є належною правовою підставою зміни/припинення правовідносин сторін та не може породжувати для них відповідних правових наслідків. А тому, станом на час розгляду заяви за нововиявленими обставинами спір в адміністративній справі №2-а-412/10/1522 по суті не розглянутий, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.12, на яку посилається заявник, як на нововиявлену обставину скасована та у світлі приписів ст.112 ГПК України не може вважатися нововиявленою обставиною.

Договір оренди нежитлового приміщення від 25.11.99 №97/7 є дійсним та правомірним, у силу його презумпційної правомірності, визначеної ст.204 ЦК України, доки не буде визнаним недійсним у судовому порядку, чого на час розгляду заяви за нововиявленими обставинам не вбачається. Оцінка законності укладення даного договору Одеською міськрадою, статус власника якого є предметом дослідження в адміністративній справі №2-а-412/10/1522, - не входить до предмету доказування у даній справі.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції, погоджуючись з висновками апеляційного суду та враховуючи наявний не спростований матеріалами справи доказ - інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, - вважає, що статус Одеської міськради як власника спірного об'єкту не скасований, зміни стосовно права власності Одеської міськради на час розгляду справи та винесення постанови від 03.02.15 Одеським апеляційним господарським судом у Державний реєстр не внесено, тому висновки, покладені в основу вказаної постанови не спростовуються.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що судовий акт адміністративного суду - постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.12 у справі №2-а-412/10/1522, на яку посилається відповідач, по-перше не є нововиявленими обставинами (бо станом на час розгляду заяви за нововиявленими обставинами спір в адміністративній справі №2-а-412/10/1522 по суті не розглянутий, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.12, на яку посилається заявник, як на нововиявлену обставину скасована не може вважатися нововиявленою обставиною), а по-друге, вказана постанова адміністративного суду не спростовує висновків, покладених в основу постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.15. А відтак, відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів вважає, що ухвала апеляційної інстанції про відмову у перегляді постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.15 по справі №916/4155/14 нововиявленими обставинами підлягає залишенню без змін, оскільки вона прийнята при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінгова компанія "АО ОМК" залишити без задоволення, ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.16 у справі №916/4155/14 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді Ж. О. Корнілова

М. М. Малетич