Постанова

від 28.01.2011 по справі 2-а-36/11/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2011 р. м. Вінниця Справа № 2-а-36/11/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича ,

при секретарі судового засідання: Оніщенко Петрі Анатолійовичу

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1

відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : ВАТ "АК Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Оратівські електричні мережі"

до : управління праці та соціального захисту населення Оратівського районної державної адміністрації у Вінницькій області

про : визнання дій протиправними та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось відкрите акціонерне товариство В«АК ВінницяобленергоВ» (далі - ВАТ В«АК ВінницяобленергоВ» ) в особі структурної одиниці В«Оратівські електричні мережіВ» (далі - СО В«Оратівські ЕМВ» ) з позовом до управління праці та соціального захисту населення Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області (далі - УПСЗН Оратівської РДА) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії з відшкодування позивачу частини вартості електроенергії в сумі 5228,09 грн.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема тим, що відповідач відмовив позивачу у відшкодуванні витрат пов'язаних із наданням пільг з оплати електроенергії без норм споживання особам, на яких поширюється дія Закону України В«Про міліціюВ» . На думку позивача така відмова є неправомірною, оскільки положення відповідного Закону, які обмежують надання пільг в рамках норм споживання визнані неконституційними, в зв'язку з чим, останній звернувся з позовом до суду про стягнення коштів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач надав суду письмові заперечення на позовну заяву № 54 від 17.01.2011 року, з яких вбачається, що Рішенням Конституційного Суду України від 20.05.2008 року №10-рп/2008 положення пункту 68 розділу 2 Закону України В«Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів УкраїниВ» щодо надання пільг в оплаті на житлово-комунальні послуги, передбачених Законом України В«Про міліціюВ» , визнано таким, що втратило чинність з дня ухвалення вказаного рішення, однак, при цьому додаткових вимог стосовно порядку його виконання визначено не було. Також відповідач зазначає, що проведення перерахунку наданих пільг в оплаті за спожиту електроенергію без урахування норм пільгового споживання перебуватиме додаткових бюджетних коштів, які не були передбачені в Державному бюджеті України на 2009 та 2010 роки.

В судове засідання відповідач повноважного представника не направив, попередньо надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши адміністративну справу, дослідивши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15 грудня 2010 року листом № 725 ВАТ В«АК ВінницяобленергоВ» в особі СО В«Оратівські ЕМВ» звернулось до УПСЗН Оратівської РДА з метою врегулювання спірного питання, яке стосується відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних із наданням пільг по оплаті електроенергії (а.с.7).

Так, даним листом позивач направив до УПСЗН Оратівської РДА перелік документів для погодження, а саме: списки працівників міліції, звільнених за віком, хворобою та вислугою років за період з листопада 2009 року по листопад 2010 року (а.с.8-20), відомості розрахунку збитків енергопостачальної організації від застосування пільг в оплаті з листопада 2009 року по листопад 2010 року по працівникам міліції, звільнених за віком, хворобою та вислугою років (а.с.21-48), акт звірки розрахунків по категорії В«Ветерани військової служби, ветерани органів внутрішніх справ, пенсіонери міліції, вдови ветеранів і т.п.В» між СО В«Оратівські ЕМВ» та УПСЗН Оратівської РДА за період з листопада 2009 року по листопад 2010 року (а.с.49).

Як вбачається з вищезазначених документів, станом на дату звернення до суду відповідачем не відшкодовано позивачу пільги на оплату житлово - комунальних послуг, зокрема послуг з постачання електричної енергії без норм споживання, в розмірі 5228,09 грн.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів суд виходить з наступного.

Держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Так, частина 4 статті 22 Закону України В«Про міліціюВ» , із врахуванням змін, внесених Законом України В«Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів УкраїниВ» , зобов'язувала працівникам міліції та членам їх сімей надати 50-ти процентну знижку по оплаті спожитої електроенергії, в межах норм встановлених законодавством.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10рп/2008 внесені Законом України про Державний бюджет України на 2008 рік зміни до вказаної статті, в частині, що стосується встановлення меж норм споживання - визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними).

Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин стаття 22 Закону України В«Про міліціюВ» передбачає надання пільг працівникам міліції та членам їх сімей у вигляді 50-ти процентної знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива без обмеження норм споживання.

Цією ж статтею, передбачено, що за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.

Статтею 9 Закону України В«Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантіїВ» визначено, що державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло. До їх числа належать, зокрема, нормативи користування житлово-комунальними послугами щодо яких держава надає пільги.

Відповідно до статті 39 Закону України В«Про Державний бюджет України на 2010 рікВ» , надання пільг споживачам здійснюється за рахунок субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам.

Пунктом 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002 р. № 256, відповідача визначено головним розпорядником коштів, який зобов'язаний проводити відповідні відшкодування.

Статтею 19 Закону України В«Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантіїВ» закріплено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово - комунальних послуг, зокрема послуг з постачання електричної енергії.

Згідно зі статтею 21 вказаного Закону, окремо визначаються нормативи коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, що спрямовуються на покриття витрат підприємств, установ і організацій соціально-культурного, житлово-комунального та побутового обслуговування, які не покриваються виплатами населення. Нормативи фінансування встановлюються під час прийняття Закону України про Державний бюджет України на поточний рік, а також під час формування бюджетів соціальних фондів.

Відтак, суд вважає обґрунтованим посилання позивача на те, що з 22 травня 2008 року (з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення) ВАТ В«АК ВінницяобленергоВ» , як електропостачальна організація, зобов'язана надавати електроенергію по пільговому тарифу, зокрема 50 % знижку по оплаті спожитої електроенергії на весь її обсяг.

Отже, позивачу, як енергопостачальній організації, повинно відшкодовуватися відповідачем 50 відсотків вартості використаної електроенергії особами, на яких поширюється дія статті 22 Закону України В«Про міліціюВ» , без врахування норм спожитої електроенергії, визначених постановою КМУ від 01.08.1996 року № 879.

В акті звірки розрахунків по категорії пільговиків, підписаного обома сторонами вказані суми, що нараховані СО В«Оратівські ЕМВ» (без врахування норм споживання) та УПСЗН Оратівської РДА (з врахуванням норм споживання, встановлених Постановою КМУ від 01.08.1996 року №879). Різниця складає 5228,09 грн., яку і просить відшкодувати позивач.

Крім того, в процесі розгляду справи встановлено, що між сторонами відсутній спір з приводу переліку та кількості осіб, які мають право на пільги відповідно до статті 22 Закону України В«Про міліціюВ» .

Статтею 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом України В«Про Державний бюджет УкраїниВ» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, цільове спрямування цих видатків.

Відповідно пункту 5 статті 51 Бюджетного кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Згідно з пунктом 2.1 наказу Державного казначейства України №136 від 09.08.2004 р. та статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисом поточного бюджетного року.

Показники Державного бюджету на 2010 рік в частині виплат, які встановлені статтею 22 Закону України В«Про міліціюВ» розраховано виходячи з положень постанови КМУ від 01.08.1996 р. №879, і не передбачають призначень для взяття зобов'язань щодо перерахунку пільг за минулі роки.

Проте, суд вважає, що розпорядники бюджетних коштів з врахуванням вимог бюджетного законодавства, у випадку виникнення обставин, які потребують додаткових видатків з бюджету, можуть звернутися з пропозицією про збільшення бюджетних асигнувань чи врахувати їх у кошторис наступного бюджетного року, подавши завчасно пропозиції щодо включення видатків за минулі роки при формуванні бюджету на наступний рік.

Так, за змістом статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті В«бВ» пункту 4 частини 1 статті 89 цього кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2, 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року за № 256 передбачено, що фінансування видатків бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної республіки Крим, бюджетах м. Києва і Севастополя, міст республіканського і обласного значення, та у районних бюджетах на зазначені цілі. Головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Пунктом 6 цього ж Порядку передбачені дії, які необхідно здійснити головним розпорядником коштів місцевих бюджетів у разі виникнення додаткових зобов'язань.

Так, у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа фінансовим органам обласних, управлінням Державного казначейства в областях. Також, відповідно до статті 17-1 Закону України В«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захистуВ» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня і розмірах передбачених статтями 12-16 названого закону, здійснюють органи праці та соціального населення через відділення зв'язку або через установи банку.

Отже, витрати державного бюджету на 2010 рік на покриття таких зобов`язань не можуть здійснюватися, але можуть бути внесені зміни для забезпечення таких виплат у майбутніх періодах для вирішення питань щодо погашення заборгованості минулих років.

Більш того пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р. поміж іншого установлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих утримувачам, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність відмови позивачу у відшкодуванні витрат, пов'язаних із наданням пільг по оплаті електроенергії особам, на яких поширюється дія Закону України В«Про міліціюВ» .

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати із Державного бюджету України. Платіжними дорученнями від 28.12.2010 р. № 759 та № 760 документально підтверджено здійснені позивачем судові витрати в розмірі 3,40 грн. та судовий збір в розмірі 52,28 грн., а тому вони підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову управління праці та соціального захисту населення Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області щодо відшкодування пільг громадянам, які мають право на відшкодування відповідно до Закону України «Про міліцію».

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області (вул. Леніна, 82, смт. Оратів, Вінницька область, 22600) на користь ВАТ "АК Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Оратівські електричні мережі" (вул. Кірова, 15, смт. Оратів, Вінницька область, 22600, розподільчий рахунок №2600212534, ОД "ОСОБА_2 Аваль", МФО 302247, код ЄДРПОУ 25510392) не відшкодовані кошти по пільговій категорії "Звільнені за віком, хворобою або вислугою років працівників міліції" в сумі 5 228 (п'ять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 09 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ "АК Вінницяобленерго" судовий збір в сумі 52 (п'ятдесят дві) грн. 28 коп. та судові витрати в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови оформлено 02 лютого 2011 року.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович