Ухвала

від 13.10.2016 по справі 907/356/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"13" жовтня 2016 р.                                                             Справа № 907/356/16

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Мікро-Ф“, м. Львів б/н від 04.10.2016р

Про накладення арешту на майно та банківські рахунки для забезпечення виконання рішення суду

У справі №907/356/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Мікро-Ф“, м. Львів

ДО товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпат-Агро”, с. Гут Берегівського району

ПРО стягнення суми 257791,71грн., в т.ч. 175000грн. основного боргу, 32855,26грн. пені, 2531,00грн. три відсотки річних та 47405,45грн. за рахунок зміни курсу валют

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю “Мікро-Ф“, м. Львів звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпат-Агро”, с. Гут Берегівського району про стягнення 257791,71грн., в т.ч. 175000грн. основного боргу, 32855,26грн. пені, 2531,00грн. три відсотки річних та 47405,45грн. за рахунок зміни курсу валют.

          Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22.08.2016р позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпат-Агро” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Мікро-Ф“ суму боргу у розмірі 257791,71грн., в т.ч. 175000грн. основного боргу, 47405,45грн. перерахунку суми боргу за рахунок зміни курсу валют, 32855,26грн. - пені та 2531,00грн. три відсотки річних, а також суму 3866,88грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми 6850,45грн інфляційних втрат припинено.

          Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.09.2016р задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпат-Агро”, с. Гут Берегівського району від 01.09.2016р. про розстрочку виконання рішення суду від 22.08.2016 р. у справі №907/356/16 частково та розстрочено виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.08.2016 р. у справі №907/356/16 строком на 6 (шість) місяців зі сплатою щомісяця рівними частинами згідно з наступним графіком:

01 жовтня 2016 р. – 43500,00 грн.;

01 листопада 2016 р. – 43500,00 грн.;

01 грудня 2016 р. – 43500,00 грн.;

01 січня 2017 р. – 43500,00 грн.;

01 лютого 2017 р. – 43500,00 грн.;

01 березня 2016 р. – 44158,59 грн.

          Стягувач звернувся до суду з заявою про видачу наказу для примусового виконання рішення та ухвали суду з огляду на те, що відповідачем умови розстрочки не виконуються добровільно. Відтак, просить також з метою забезпечення виконання рішення накласти арешт на майно та банківські рахунки відповідача.

          Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          У відповідності до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

          Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку. Не можуть забезпечуватися заходами, зазначеними в статті 67 ГПК, інші, крім позовних, вимоги (наприклад, пов'язані із здійсненням повороту виконання судового рішення, із зміною способу та порядку його виконання тощо) (п. 2 вказаної постанови).

          Крім того, у п. 7.7 вказаної постанови Пленуму зазначено, що якщо заходів до забезпечення позову не було вжито до прийняття рішення зі спору, то господарський суд згідно з частиною другою статті 121 ГПК має право одночасно з вирішенням питання про відстрочку, розстрочку або зміну способу і порядку виконання рішення вжити заходів до забезпечення його виконання, про що зазначається в цій же ухвалі.

Отже, статтею 67 ГПК України передбачено заходи до забезпечення саме позову, тобто позовних, а не будь-яких інших вимог.

          Судом враховано, що в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» вказується на те, що питання про забезпечення позову може вирішуватись господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, учасників судового процесу і заслуховування їх думки.

          Таким чином, розглянувши вказану заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку про повернення її без розгляду з огляду на таке.

          Згідно з вимогами ГПК України, до заяви про вжиття заходів забезпечення позову додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

          Ставки судового збору та порядок його сплати регулюється положеннями Закону України «Про судовий збір».

          Відповідно до пп. 3. п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів сплачується судовий збір у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

          Таким чином, розмір судового збору за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів становить 689 грн.

          Як встановлено судом, подана заява про вжиття заходів забезпечення позову взагалі не містить доказів сплати судового збору та посилання на їх наявність.

          Керуючись ст.ст. 49, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Мікро-Ф“, м. Львів б/н від 04.10.2016р про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та банківські рахунки для забезпечення виконання рішення суду повернути без розгляду.

                              Суддя О.Ф. Ремецькі