Рішення

від 13.10.2016 по справі 916/2555/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2016 р.Справа № 916/2555/16

Позивач: публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСПАССЕРВІС"

про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність

Відповідно до приписів ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувались перерви з 04.10.2016р. до 14 год. 40 хв. 11.10.2016р., з 11.10.2016р. до 14 год. 00 хв. 13.10.2016р.

СУТЬ СПОРУ: позивач, публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСПАССЕРВІС", в якій просить суд зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСПАССЕРВІС" усунути перешкоди в користуванні майном - частиною нежитлового приміщення багажних кас, за адресою: м. Одеса, Привокзальна площа, 2, загальною площею - 38,00 м 2 - шляхом його звільнення та підписання акту приймання-передачі майна.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.09.2016р. позовну заяву (вх.№2734/16) прийнято до розгляду порушено провадження у справі №916/2555/16 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

27.09.2016р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання відповідача (вх.№23418/16) про відмову у прийнятті позовної заяви, я задоволенні якого судом було відмовлено, з підстав його недоведеності та необґрунтованості.

04.10.2016р. відповідач подав до суду клопотання (вх.№2-5242/16) про зупинення провадження у справі №916/2555/16 порядку ч.1 ст.79 ГПК України.

В обґрунтування заявленого клопотання, позивач зазначив, що провадженні господарського суду м. Києва знаходиться взаємопов'язана із даною справою №916/2555/16 справа №910/15025/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСПАССЕРВІС" до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов'язання продовжити термін дії договору.

Зазначене клопотання відповідача судом не задоволено з підстав його необґрунтованості та недоведеності та з врахуванням того, що рішення господарського суду м. Києва у справі №910/15025/16 жодним чином не вплине на вирішення господарським судом Одеської області справи №916/2555/16.

При цьому, у разі зобов'язання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в судовому порядку продовжити термін дії договору, ТОВ "ОДЕСПАССЕРВІС" не позбавлено права звернутись до суду із заявою про перегляд рішення господарського суду Одеської області у даній справі, за нововиявленими обставинами.

10.10.2016р. позивач звернувся до суду із клопотанням (вх.№2-5335/16) про залучення Регіонального відділення Фонду держаного майна України по Одеській області до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в порядку ст.27 ГПК України.

У задоволенні зазначеного клопотання судом було відмовлено, з огляду на його недоведеність та необґрунтованість.

12.10.2016р. представник відповідача звернувся до суду із заявою (вх.№2-5442/16) про залучення Державної служби України з безпеки на транспорті та Одеської обласної державної адміністрації до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в порядку ст.27 ГПК України.

Судом зазначену заяву відповідача було залишено без задоволення, з огляду на її недоведеність та необґрунтованість, оскільки рішення у даній справі не наділить новими правами Державну службу України з безпеки на транспорті та Одеську обласну державну адміністрацію чи покладе на них нові обов'язки, або змінить їх наявні права та/або обов'язки, або позбавить певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

13.10.2016р. на адресу господарського суду Одеської області надійшла заява приватного підприємства "ПОСПОЛІТА СЕРВІС" (вх.№2-5458/16) про залучення її до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у задоволенні якої, ухвалою господарського суду Одеської області було відмовлено.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у запереченнях (вх.№24946/16 від 12.10.2016р.).

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

15 жовтня 2013р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСПАССЕРВІС" (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №20984091097г, згідно умов п.1.1. якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме частину, а саме: частину нежитлового приміщення багажних кас (інв.№11002), площею 38,00 кв.м., за адресою: м. Одеса, Привокзальна площа, 2 (далі - ОСОБА_3), що обліковується на балансі державного підприємства "Одеська залізниця" (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ "КК "Бюро оцінки Стефанович" станом на 30 червня 2013р. та становить 350 800,00 (триста п'ятдесят тисяч вісімсот грн. 00 коп.) гривень.

Відповідно до п.2.1. ОСОБА_3 встановлено, що Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у ОСОБА_3, але не раніше дати підписання Сторонами цього ОСОБА_3 та акту приймання-передавання ОСОБА_3.

Пунктом 5.10. ОСОБА_3 встановлено, що Орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання ОСОБА_3 повернути Балансоутримувачу об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати Балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкту оренди з вини Орендаря.

Цей Договір укладено строком на один рік, який діє з моменту підписання його сторонами (п.10.1. ОСОБА_3).

Зі змісту п.10.4. ОСОБА_3 вбачається, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього ОСОБА_3 або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі належного виконання Орендарем умов цього ОСОБА_3, Договір вважається продовженим той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим ОСОБА_3 та чинним законодавством за умови відсутності заперечень органу уповноваженому управляти об'єктом оренди, наданих Орендодавцю у встановлений законодавством термін.

У відповідності до п.10.9. ОСОБА_3, у разі припинення або розірвання цього ОСОБА_3 протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу. У разі, якщо Орендар затримав повернення ОСОБА_3, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

На підставі акту приймання-передавання державного нерухомого майна, що обліковується на балансі державного підприємства "Одеська залізниця" від 15.10.2013р., Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області було передано, а товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСПАССЕРВІС" було прийнято в оренду майно, а саме: частину нежитлового приміщення багажних кас (інв.№11002), площею 38,00 кв.м., за адресою: м. Одеса, Привокзальна площа, 2 (далі - ОСОБА_3), що обліковується на балансі державного підприємства "Одеська залізниця" (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ "КК "Бюро оцінки Стефанович" станом на 30 червня 2013р. та становить 350 800,00 (триста п'ятдесят тисяч вісімсот грн. 00 коп.) гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. №735 постановлено здійснити в установленому порядку заходи, пов'язані з державною реєстрацією товариства публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та затверджено його статут.

01.12.2015р. Наказом №046 Регіональну філію "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" наділено майном та земельними ділянками згідно із Додатком, яким визначено, що до статутного капіталу позивача увійшла частина нежитлового приміщення багажних кас попередній інвентарний номер 11002, розташований за адресою: м. Одеса, пл. Привокзальна, буд. №2.

У зв'язку з утворенням публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", 12.02.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСПАССЕРВІС" (Орендар) та публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (Орендодавець) було укладено додатковій договір до договору оренди нерухомого майна від 15.10.2013р. №209840910972, згідно п.1 якого, встановити, що орендодавцем майна, визначеного ОСОБА_3 оренди від 15.10.2013р. №209840910972 є ПАТ "Українська залізниця".

Пунктом 2 зазначеного договору встановлено, що у тексті договору найменування балансоутримувача державне підприємство "Одеська залізниця" замінити на регіональна філія "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та скорочене найменування філія "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".

У відповідності до п.5 ОСОБА_3, строк дії договору оренди було продовжено до 31.03.2016р.

Додатковим договором від 07.07.2016р. сторони погодили продовжити термін дії договору оренди до 31.07.2016р.

14.07.2016р. позивач звернувся до відповідача з листом №НЗЕ-02/421, яким повідомив, що термін дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №20984091097г після закінчення терміну його дії продовжуватись не буде.

Крім того, зазначеним листом позивач просив відповідача повернути орендовані приміщення 31.07.2016р.

15.07.2016р. відповідач направив на адресу позивача лист №30, яким просив продовжити строк дії договору оренди на строк дії свідоцтва про атестацію автостанції до 02.12.2018р.

Листом №32 від 18.07.2016р. відповідач звернувся до начальника станції Одеса-Головна ОСОБА_4, яким просив продовжити строк дії договору оренди на строк дії свідоцтва про атестацію автостанції до 02.12.2018р.

Листами від 20.07.2016р. та 01.08.2016р. начальник вокзалу станції Одеса-Головна ОСОБА_4 та головний інженер вокзалу станції Одеса-Головна повідомили відповідача про необхідність повернення за актом приймання-передачі орендованого майна в строк до 04.08.2016р.

01.08.2016р. позивач, листом №НЗЕ-02/431 зазначив відповідачу, що правлінням публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" прийнято рішення про відмову у продовженні дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №20984091097г після закінчення терміну його дії.

З підстав закінчення терміну дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та не повернення відповідачем орендованого майна, позивач, 08.08.2016р., звернувся до останнього з претензією №НЮ-14/1007, якою вимагав повернути орендоване майно до 18.08.2016р., проте зазначена претензія відповідачем залишена без оплати.

Безпідставне знаходження відповідача в нежитлових приміщеннях, що в свою чергу перешкоджає позивачу вільно користуватись цими приміщеннями і стало підставою для останнього звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Стаття 319 Цивільного кодексу України встановлює, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власність зобов'язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Приписами ст.320 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 2 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір оренди припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря);

- банкрутства орендаря;

- загибелі об'єкта оренди;

- ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Частина 1 ст.785 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З врахуванням того, що строк дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №20984091097г, укладений 15 жовтня 2013р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСПАССЕРВІС" (Орендар) з врахуванням додаткових угод сплив 31.07.2016р., відповідачем частина нежитлового приміщення багажних кас, за адресою: м. Одеса, Привокзальна площа, 2, загальною площею - 38,00 м 2 використовуються безпідставно, всупереч волі позивача, у зв'язку з чим публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" правомірно звернулось до господарського суду Одеської області із даним позовом.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.36 Господарського процесуального кодексу України Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378,00 грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСПАССЕРВІС" (65091, АДРЕСА_1, код ЄДРЮОФОПГФ 37608708) усунути перешкоди в користуванні майном - частиною нежитлового приміщення багажних кас, за адресою: м. Одеса, Привокзальна площа, 2, загальною площею - 38,00 м 2 - шляхом його звільнення та підписання акту приймання-передачі майна.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСПАССЕРВІС" (65091, АДРЕСА_1, код ЄДРЮОФОПГФ 37608708) на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРЮОФОПГФ 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (6012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. №19, код ЄДРЮОФОПГФ 37608708) витрати на оплату судового збору у сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України

Повний текст рішення складено 18 жовтня 2016 р.

Суддя О.В. Цісельський