Рішення

від 13.10.2016 по справі 910/16831/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2016Справа №910/16831/16 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АСІТІС"

до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_1

про стягнення 349 116,16 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача ОСОБА_2(дов. від 03.10.2016)

Від відповідача ОСОБА_3.(дов. від 18.07.2016)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору оренди б/н від 15.11.2011 у розмірі 349 116,16 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.09.2016 порушено провадження у справі №910/16831/16 та призначено до розгляду на 06.10.2016.

06.10.2016 в судовому засіданні оголошено перерву на 13.10.2016 для подання додаткових доказів по справі.

В судове засідання 13.10.2016 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

Представник позивача свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши думку представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «АСІТІС» (надалі - позивач, товариство) та публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» (надалі - відповідач-2, банк) був укладений Договір оренди нежилого приміщення за номером 65 (літ. А) загальною площею 141,50 кв. м., що розташоване в будівлі № 44 по вулиці Саксаганського у місті Києві (надалі - Договір)(копія договору додається).

Відповідно до умов цього договору (п. 4.1) строк оренди обчислюється з дати початку експлуатації об'єкту оренди, зазначеної в Акті приймання-передачі Об'єкта оренди та становить 60 календарних місяців.

Як свідчать матеріали справи, товариство передало Банку Об'єкт оренди за Актом приймання-передачі приміщення від 15.11.2011 (копія акту в матеріалах справи), де сторони зазначили, що датою початку експлуатації Об'єкту оренди Орендарем є 01.12.2011.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) прийнято рішення від 02.10.2015 № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що Договір може бути достроково розірваний за ініціативою однією із Сторін за умови надіслання іншій Стороні відповідної письмової заяви про дострокове розірвання цього Договору за ЗО календарних днів до запропонованої дати дострокового розірвання цього Договору. При цьому, зазначений тридцятиденний термін починає свій відлік з моменту отримання Стороною повідомлення від іншої Сторони про дострокове розірвання цього Договору. Датою такого отримання вважається дата, зазначена отримувачем або на відповідному поштовому повідомленні, або на відповідній накладній, що надається кур'єру.

Як на підставу своїх вимог позивач посилається на наступне:

З моменту початку процедури ліквідації Банку ані Фонд, ані уповноважена особа Фонду на ліквідацію Банку Товариству не заявляли відмову від виконання Договору. Проте в квітні 2016 року представник банку ОСОБА_5 від імені Банку направив Товариству листа від 29.03.2016 вих. № 2842, в якому повідомив Товариство про дострокове розірвання Договору з 30.04.2016, хоча при цьому своїх повноважень не підтвердив будь-яким чином. Зазначений лист бу відправлений рекомендованою кореспонденцією за двома адресами: фактичним та юридичним місцезнаходженням Товариства (поштові відправлення №№0101411919812 та 0101411919820). Згідно поштових штемпелів на конвертах цих відправлень (копії конвертів додаються) та пошуковою системою підприємства поштового зв'язку зазначені поштові відправлення були здійсненні 07.04.2016, а отримані Товариством - 11.04.2016 та 22.04.2016 відповідно.

Згідно умов Договору (п. 7.3) тридцятиденний термін до дати розірвання Договору повинен почати відлік з 12.04.2016, а датою розірвання Договору повинне бути 11.05.2016. Товариство своїм листом № 12/04/А-01 від 12.04.2016 зазначило дату отримання листа Банку та повідомило про це Банк, а також запропонувало визначитися Банку з новою датою розірвання Договору відповідно до умов Договору. Цей лист Товариства Банк отримав відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення та пошуковою системою підприємства поштового зв'язку 15.04.2016, але відповіді на цей лист Товариство так й не отримало.

Проте, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, у зв'язку з наступним:

Ч. 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1 та 4 статті 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

02.03.2015 на підставі постанови Правління Національного банку України за № 150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 за № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» призначено ОСОБА_1.

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №71 від 08.04.2015 тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк» запроваджено на шість місяців з 03.03.2015 02.09.2015 включно.

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №147 від 03.08.2015 строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» продовжено по 02.10.2015 включно.

Постановою НБУ №664 від 02.10.2015 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ «Дельта Банк».

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №181 від 02.10.2015 розпочата процедура ліквідації АТ «Дельта Банк» з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.

Згідно з нормами статті 110 Цивільного кодексу України особливості ліквідації банків встановлюються Законом України «Про банки та банківську діяльність.

Відповідно до статті 77 Закону України «Про банки та банківську діяльність». Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч. 8 Перехідних Положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відтак, станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду у відповідача було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.

Частиною 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема:

- задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

- примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

- нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

Визначення поняття "кредитор банку" містять приписи Закону України "Про банки і банківську діяльність". Так, відповідно до статті 2 Закону, кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Згідно з ч. 2 ст.46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду з ліквідації, зокрема:

- строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав (п.п.3);

- припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку (п.п. 4);

- втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Статтею 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, а також здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

Оголошення щодо відкликання банківської ліцензії, ініціювання ліквідації банку та початок прийняття вимог кредиторів було розміщено в газеті Голос України» № 187 08.10.2015.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Таким чином, після запровадження у АТ «Дельта Банк» тимчасової адміністрації (з метою виведення цього банку з ринку) та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним законом порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 Закону та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Положеннями статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами

Відповідно до ч.3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Стаття 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів. Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;

2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону, витрат, пов'язаних із консолідованим продажем активів Фондом;

4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;

5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;

6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано;

7) вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку;

8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;

9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов'язаними особами банку;

10) вимоги за субординованим боргом.

Дана правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, яка була викладена у постанові від 31.07.2013 по справі № 922/637/13-г.

Враховуючи викладене, в період здійснення ліквідаційної процедури АТ «Дельта Банк» задоволення вимог позивача має здійснюватися у порядку задоволення вимог кредиторів до банку та черговості, передбачених статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв 'язку з чим у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, оскільки у випадку задоволення позовних вимог, які фактично є погашенням вимог кредитора в порушення порядку статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який не передбачає задоволення вимог окремих кредиторів у індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури.

Таким чином, з системного аналізу вищевикладеного, враховуючи прийняте рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", задоволення вимог кредиторів банку, зокрема ТОВ «Асітіс», здійснюється виключно у межах процедури ліквідації банку та у порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відкликання банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи, зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури заявлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", при цьому задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України, зокрема, у постанові від 25.03.2015 по справі № 910/9232/14.

Отже, позивач має право подати відповідачу кредиторську вимогу, стосовно вимог про зобов'язання банку, які виникли під час проведення ліквідації, які можуть пред'являтися в межах ліквідаційної процедури.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, у встановлений Законом строк, позивач не звернувся до відповідача з вимогою про включення його до реєстру кредиторів.

Таким чином, у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нежилого приміщення за номером 65 (літ. А) загальною площею 141,50 кв. м., що розташоване в будівлі № 44 по вулиці Саксаганського у місті Києві від 15.11.2011, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги до відповідача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "АСІТІС" до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_1 про стягнення 349 116,16 грн. відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

3. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 19.10.2016