Постанова

від 12.01.2017 по справі 910/16831/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2017 р. Справа№ 910/16831/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Калатай Н.Ф.

секретар судового засідання Яценко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АСІТІС на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2016

у справі № 910/16831/16(суддя - Головатюк Л.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АСІТІС

до Публічного акціонерного товариства Дельта Банк , в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк Кадирова Владислава Володимировича

про стягнення 349 116, 16 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АСІТІС (позивач у справі) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (відповідач у справі), в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк Кадирова Владислава Володимировича про стягнення 349 116, 16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди б/н від 15.11.2011 за користування майном та своєчасного його повернення після закінчення строку оренди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2016 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю АСІТІС до Публічного акціонерного товариства Дельта Банк відмовлено.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд вказав на те, що враховуючи, що у ПАТ Дельта Банк розпочата процедура ліквідації банку, то вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АСІТІС можуть бути задоволені лише в межах і в порядку, визначених Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю АСІТІС , подав апеляційну скаргу № 28-10/16 від 28.10.2016, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що зобов'язання з оплати орендної плати, яка становить предмет спору у даній справі, виникли у банку після початку процедури ліквідації банку та пов'язані із забезпеченням його господарської діяльності, а тому, враховуючи, що відповідач до травня 2016 року фактично користувався орендованим приміщенням, апелянт вважає, що ПАТ Дельта Банк зобов'язаний сплатити суму боргу та нараховані на цю суму штрафні санкції. Окрім того, позивач стверджує про обов'язок банку, відповідно до умов договору сплатити також 44 958,52 грн вартості ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести позивачеві для усунення дефектів на об'єкті оренди.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АСІТІС прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Калатай Н.Ф. та призначено розгляд справи на 08.12.2016.

08.12.2016 до Київського апеляційного господарського суду від ПАТ Дельта Банк надійшов відзив (вх. №09-11/24497/16 від 08.12.2016) на апеляційну скаргу, в якому відповідач стверджує про правомірність та обґрунтованість висновків Господарського суду міста Києва, а тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача.

У судовому засіданні 08.12.2016 Київський апеляційний господарський суд відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України оголосив перерву до 12.01.2017 в межах встановленого строку розгляду справи, який на підставі клопотання сторін згідно ст. 69 ГПК України був продовженим.

У судовому засіданні 12.01.2017 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2016 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

15.11.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю АСІТІС (орендодавець за договором, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (орендар за договором, відповідач у справі) був укладений договір оренди нежилого приміщення (а.с. 17-21), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування та володіння нежиле приміщення за номером 65 (літ. А) загальною площею 141,50 кв. м., що розташоване в будівлі № 44 по вулиці Саксаганського у місті Києві.

Об'єкт оренди передавався з метою розміщення структурного підрозділу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк , яке використовуватиме об'єкт оренди для надання банківських послуг (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 4.1 договору строк оренди обчислюється з дати початку експлуатації об'єкту оренди, зазначеної в Акті приймання-передачі об'єкта оренди та становить 60 календарних місяців.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ АСІТІС передало Банку об'єкт оренди за Актом приймання-передачі приміщення від 15.11.2011 (а.с. 22), де сторони зазначили, що датою початку експлуатації об'єкту оренди орендарем є 01.12.2011.

Згідно з п. 5.1. договору орендна плата нараховується та сплачується за кожен місяць користування орендарем об'єкта оренди, починаючи з дати початку експлуатації, зазначеної у в Акті приймання-передачі об'єкта оренди і до дати повернення орендарем об'єкта оренди за Актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 5.2. договору розмір орендної плати за користування об'єктом оренди в цілому за один місяць оренди складає 59 246,67 грн без ПДВ.

Як визначено п. 5.4 договору орендна плата сплачується орендарем на поточний рахунок орендодавця не пізніше 25-го числа поточного місяця за наступний місяць на підставі рахунків-фактур, виставлених орендодавцем. Якщо день сплати орендної плати припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до чинного законодавства України, орендар зобов'язаний сплатити орендну плату в перший робочий день, що слідує за вихідним, святковим або іншим неробочим днем.

По закінченню кожного розрахункового місяця сторонами підписується Акт наданих послуг. Орендна плата за користування об'єктом оренди, підлягає індексації із застосуванням індексу інфляції, офіційно встановленого державним комітетом статистики України. При цьому, базовим розміром орендної плати для здійснення індексації є розмір орендної плати, зазначений у п. 5.1. договору.

Подані сторонами документи свідчать, що у період дії договору між сторонами підписувались договори про внесення змін. Так, 25.04.2012 між сторонами підписано договір про внесення змін (а.с. 23), відповідно до якого сторони внесли зміни до п. 5.4. договору та виклали його в наступній редакції: Орендна плата сплачується орендарем на поточний рахунок орендодавця не пізніше 25-го числа поточного місяця за наступний місяць на підставі рахунків-фактур, виставлених орендодавцем. Якщо день сплати орендної плати припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до чинного законодавства України, орендар зобов'язаний сплатити орендну плату в перший робочий день, що слідує за вихідним, святковим або іншим неробочим днем.

По закінченню кожного розрахункового місяця сторонами підписується двосторонній Акт наданих послуг. Орендна плата за поточний місяць користування об'єктом оренди, підлягає індексації із застосуванням індексу інфляції, офіційно встановленого державним комітетом статистики України за поточний місяць. Проіндексована орендна плата є базовою для проведення її індексації в наступних періодах нарахування орендної плати. .

Договором про внесення змін від 28.05.2014 (а.с. 24) сторони внесли зміни до п. 5.2. договору, встановивши розмір орендної плати - 59 246,67 грн без ПДВ. В період з 01 травня 2014 до 31 грудня 2014 включно, розмір орендної плати за користування об'єктом оренди в цілому за один повний календарний місяць оренди складає 54 500,00 грн. Сторони за взаємною згодою встановили, що в період з 01.05.2014 до 31 грудня 2014 орендна плата не підлягає індексації.

Договором про внесення змін від 25.12.2014 (а.с. 25) сторони внесли зміни до п. 5.2.1. договору, встановивши розмір орендної плати - 59 246,67 грн без ПДВ. В період з 01 січня 2015 до 31 грудня 2015 включно, розмір орендної плати за користування об'єктом оренди в цілому за один повний календарний місяць оренди складає 54 500,00 грн. Сторони за взаємною згодою встановили, що в період з 01.01.2015 до 31 грудня 2015 орендна плата не підлягає індексації і відповідно другий абз. п. 5.4. основного договору не застосовується до правовідносин сторін у вказаний період.

Як стверджує позивач у період з січня 2016 по травень 2016 року відповідач за користування приміщенням розрахувався частково, сплативши 177 740,01 грн, у зв'язку з чим в останнього утворилась заборгованість у розмірі 260 539,50 грн. Враховуючи, що відповідач згідно умов договору сплатив 25 000,00 грн гарантійного платежу, то позивач при розрахунку суми боргу врахував сплачену суму гарантійного платежу.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 № 181 Про початок процедури ліквідації АТ Дельта Банк та делегування повноважень ліквідатора банку , згідно з яким розпочато процедуру ліквідації АТ Дельта Банк з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ Дельта Банк Кадирова Владислава Володимировича.

З представлених сторонами документів судом встановлено, що у квітні 2016 року представник банку Поляков М.В. від імені Банку направив Товариству з обмеженою відповідальністю АСІТІС листа від 29.03.2016 вих. № 2842, в якому повідомив Товариство про дострокове розірвання договору з 30.04.2016. Вказаний лист отримано Товариством з обмеженою відповідальністю АСІТІС 11.04.2016.

Колегія суддів зазначає, що згідно умов Договору (п. 7.3) тридцятиденний термін до розірвання договору розпочав свій відлік з 12.04.2016, а датою розірвання договору відповідно слід вважати 11.05.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1 та 4 статті 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору не в повному обсязі здійснив сплату орендних платежів у спірний період, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд вказав на те, що враховуючи, що у ПАТ Дельта Банк розпочата процедура ліквідації, то вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АСІТІС можуть бути задоволені лише в межах і в порядку, визначених Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

02.03.2015 на підставі постанови Правління Національного банку України за № 150 Про віднесення публічного акціонерного товариства Дельта Банк до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 за № 51 Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві Дельта Банк , згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ Дельта Банк . Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ Дельта Банк призначено Кадирова Владислава Володимировича.

Постановою НБУ №664 від 02.10.2015 відкликано банківську ліцензію. Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №181 від 02.10.2015 розпочата процедура ліквідації АТ Дельта Банк з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

В силу приписів ст. 77 Закону України Про банки і банківську діяльність у разі відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку за рішенням Національного банку України останній не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Відповідно до ст. 44 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції чинній на момент початку процедури ліквідації банку) Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України Про банки і банківську діяльність . Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах Урядовий кур'єр або Голос України не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (частини 1 та 2 ст. 45 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

В частині 3 ст. 45 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визначено, що відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити окрім іншого, інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.

Згідно з частиною 5 ст. 45 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

З дня початку процедури ліквідації банку::

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

4) пункт 4 частини другої статті 46 виключено

4 1) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається;

8) забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (частини 2 та 3 статті 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Колегія суддів зазначає, що інформація про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення уповноваженої особи Фонду та відшкодування коштів вкладникам відповідача опубліковано в газеті Голос України 08.10.2015. Відтак, 07.11.2015 завершився встановлений ч.5 ст.45 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб 30-денний строк для заявлення кредиторами своїх вимог до банку. 08.01.2016 завершився 90-денний строк складення Фондом реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Матеріали справи свідчать, що сума заборгованості, яка становить предмет спору виникла по зобов'язанням банку за користування приміщенням з січня 2016 по травень 2016, тобто суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у вищезазначений строк позивач не міг звернутися до відповідача з кредиторською вимогою щодо сплати останнім орендної плати за січень-травень 2016, оскільки договір оренди від 15.11.2011 ще не припинив свою дію, виконувався сторонами і кредиторська вимога як така ще не виникла. Крім того, як зазначалось вище за отримані послуги, банк частково оплатив вартість орендної плати, що фактично свідчить про визнання ним своїх зобов'язань перед позивачем та можливість їх виконання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендних платежів за фактичний час користування приміщенням.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог, позивач під час визначення суми боргу з орендної плати врахував індекс інфляції за період користування майном, оскільки згідно Договору про внесення змін від 25.04.2012 року, який поновив свою дію після 31.12.2015 (як було встановлено Договором про внесення змін від 24.12.2014) орендна плата підлягала індексуванню, при цьому базовою орендною платою для індексації сторонами було визначено проіндексовану раніше орендну плату.

З огляду на вищевикладене, враховуючи проведені банком оплати та суму гарантійного платежу, колегією суддів встановлено, що у ПАТ Дельта Банк існує борг з оплати орендних платежів перед ТОВ АСІТІС у розмірі 260 539,50 грн, які враховуючи приписи Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб підлягають стягненню з відповідача.

Також, позивач просив стягнути з відповідача нараховані на суму боргу 35 765,25 грн пені, 4 940,60 грн інфляційних втрат та 2 912,29 грн трьох відсотків річних.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 3 ст 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Отже, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних за прострочення оплати основної суми боргу за договором оренди, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачем при зверненні до суду було заявлено до стягнення з банку також 44 958,52 грн збитків - вартості ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно провести позивачеві для усунення дефектів на об'єкті оренди.

Згідно умов договору (п. 3.3.4-3.3.8) на ПАТ Дельта Банк було покладено обов'язок належного використання об'єкта оренди та обов'язок вжиття відповідних заходів для запобігання погіршенню його стану.

За змістом ст. ст. 224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина боржника.

Зі змісту позову вбачається, що грошові кошти, які просить стягнути позивач як збитки, є сумою коштів, які необхідно йому понести для відновлення орендованого майна та приведення його у стан відповідно до умов договору. Разом з цим, до складу збитків згідно приписів чинного законодавства не входять майбутні витрати особи, оскільки збитками можуть бути або вартість втраченого, пошкодженого майна; або вартість понесених додаткових витратах на відновлення свого становища (стану майна тощо) тобто таких, що сторона вже зазнала, іншими словами реальні збитки; або упущена вигода -розмір прибутку, який особа могла б отримати за належного виконання іншою стороною свого обов'язку чи моральна шкода.

Разом з цим, ТОВ АСІТІС не надало до суду доказів того, що вартість пошкодженого майна становить суму 44 958,52 грн чи що вказаний розмір - є саме фактично понесеними позивачем витратами на відновлення належного стану орендованого приміщення.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає недоведеним факт заподіяння відповідачем у справі збитків у розмірі 44 958,52 грн, а відтак безпідставними та необґрунтованими позовні вимоги в цій частині.

Беручи до уваги вище встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з ПАТ Дельта Банк суми боргу з орендної плати в розмірі 260 539,50 грн, а тому колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом неповно досліджено всі обставини справи та правовідносини, що склались між сторонами, а тому рішення Господарського суду міста Києва підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову частково, стягнення з ПАТ Дельта Банк на користь ТОВ АСІТІС 260 539,50 грн боргу з орендної плати, в іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання позовної заяви та за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 49, 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, ч.1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АСІТІС на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2016 у справі №910/16831/16 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2016 у справі №910/16831/16 скасувати частково.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АСІТІС (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Межигірського Спасу, буд 6Д, код ЄДРПОУ 33764582) 260 539 (двісті шістдесят тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) грн 50 коп боргу з орендної плати та 3 908 (три тисячі дев'ятсот вісім) грн. 09 коп витрат зі сплати судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АСІТІС (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Межигірського Спасу, буд 6Д, код ЄДРПОУ 33764582) 4 298 (чотири тисячі двісті дев'яносто вісім) грн 90 коп витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду.

6. Справу №910/16831/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

Н.Ф. Калатай