Постанова

від 07.10.2016 по справі 826/26297/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07 жовтня 2016 року 15 год. 20 хв. № 826/26297/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Система" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Система" (далі - позивач, ТОВ "ТД "Система") до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 серпня 2015 року №38026552210 (далі - оскаржуване рішення) .

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню як протиправне, оскільки прийнято відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які суперечать нормам чинного податкового законодавства та не відповідають фактичним обставинам. Також позивач вважає, що позапланова виїзна перевірка ТОВ "ТД "Система" була проведена без урахування приписів п. 3 розд. ХІХ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIIІ, а саме перевірку здійснено без дозволу Кабінету Міністрів України.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі (далі - справа) , яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах.

Представник відповідача у відповідне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої 23 липня 2015 року складено акт №215/26-55-22-10/30264156 про результати виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "ТД "Система" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з платниками податків ТОВ "Наватос Трейд" (код ЄДРПОУ 39082515) за березень 2015 року, ТОВ "Венеція Груп" (код ЄДРПОУ 39079759) з січень 2015 року, ТОВ "Альянс Трейд Компані" (код ЄДРПОУ 39146820) за грудень 2014 року (далі - акт перевірки) , згідно з висновками якого, позивачем в порушення норм ст. 185, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) за звітні періоди грудень 2014 року, січень і березень 2015 року на загальну суму 1936484,00 грн. у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Наватос Трейд", ТОВ "Венеція Груп" і ТОВ "Альянс Трейд Компані".

На підставі цього акта перевірки відповідачем 12 серпня 2015 року відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "Р" за №38026552210, яким позивачу визначено до сплати суду грошового зобов'язання по ПДВ у розмірі 2904726,00 грн. (в тому числі 1936484,00 грн. - за основним платежем, 968242,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За результатами проведення процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 ПК України, вказане податкові повідомлення-рішення від 12 серпня 2015 року залишено без змін згідно рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 23 жовтня 2015 року №16060/10/26-15-10-05-35.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення від 12 серпня 2015 року №38026552210 незаконним, звернувся до суду із позовом у якому просив скасувати таке рішення відповідача повністю.

Суд не погоджується із доводами позивача щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

З тексту акта перевірки позивача вбачається, що висновки відповідача про завищення ТОВ "ТД "Система" задекларованих показників податкового кредиту з ПДВ за перевіряємі звітні періоди обумовлені наступним: ненаданням позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних на підтвердження обставин транспортування товарів, придбаних ним у постачальників ТОВ "Наватос Трейд" (на підставі договору поставки №174 від 20 березня 2015 року), ТОВ "Венеція Груп" (на підставі договору поставки №147 від 06 січня 2015 року) і ТОВ "Альянс Трейд Компані" (на підставі договору поставки №135 від 01 грудня 2014 року); неможливістю встановити походження товарів за ланцюгом постачання (контрагенти ТОВ "Наватос Трейд", ТОВ "Венеція Груп" і ТОВ "Альянс Трейд Компані" - ТОВ "Оптова база "Чай-Агропродукт", ТОВ "Фішкомпані", ТОВ "Ронерс" не реєстрували податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, реалізовували у звітних періодах інший товар та/або щодо таких підприємств наявні акти про неможливість проведення зустрічних звірок, акти про результати проведених перевірок з висновками про заниження податків. З урахуванням наведених обставин відповідач дійшов висновку, що контрагенти позивача реалізували останньому товари відмінні від тих, що придбавалися ними по ланцюгу постачання, та про відсутність можливості підтвердити документально факт попереднього придбання ТОВ "Наватос Трейд", ТОВ "Венеція Груп" і ТОВ "Альянс Трейд Компані" товарів з кодом УКТЗЕД.

У контексті викладеного суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п. 198.1 - 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 №10 "Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за №185/24962 та діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

При цьому, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи, визначення та загальний порядок складання яких наведено в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. А під "господарською операцією" розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З контексту наведених норм матеріального права та правової позиції Вищого адміністративного суд України (викладена у листі від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11) вбачається, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. У випадку якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

В цьому ж інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України порекомендував з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість з'ясовувати судам, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також, аналізуючи наведені норми Кодексу та Закону, Верховний Суд України у тексті своєї постанови від 27 грудня 2015 року у справі №21-1539а15 зазначив, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Враховуючи вищенаведений аналіз правових норм та правові позиції Верховного Суду України і Вищого адміністративного суду України суд вважає, що у межах даного спору слід, зокрема, встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "ТД "Система" та його контрагентами ТОВ "Наватос Трейд", ТОВ "Венеція Груп" і ТОВ "Альянс Трейд Компані", обставини виконання умов договорів поставок, ділову мету в їх укладанні, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарських операцій (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

За даними акта перевірки основним видом господарської діяльності ТОВ "ТД "Система" за перевіряємий період була діяльність з оптової торгівлі комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням. Крім того, згідно довідки з органу статистики (дата формування 29 серпня 2014 року), ТОВ "ТД "Система" здійснює такі види господарської діяльності за КВЕД як: виробництво комп'ютерів і периферійного устаткування, неспеціалізована оптова торгівля, комп'ютерне програмування, інша діяльність у сфері інформаційних технологій та комп'ютерних систем, установлення та монтаж машин і устатковування.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що між ТОВ "ТД "Система" (в особі генерального директора Науменко С.Г.), як покупцем, та суб'єктами господарської діяльності ТОВ "Альянс Трейд Компані" (в особі директора Виноградського В.І.), ТОВ "Наватос Трейд" (в особі директора Вітюка О.Ф.) і ТОВ "Венеція Груп" (в особі директора Чорного Р.В.), - як постачальниками, були укладені однотипні за змістом договори поставок, а саме: договір №135 від 01 грудня 2014 року з ТОВ "Альянс Трейд Компані", договір №147 від 06 січня 2015 року з ТОВ "Венеція Груп" та договір №174 від 20 березня 2015 року з ТОВ "Наватос Трейд", за умовами яких постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець, в свою чергу, - приймати цей товар та проводити його оплату на умовах та в порядку, визначених даним договором. Ціна на товар формується згідно діючих прайс-листів постачальника та зазначається в замовленнях покупця та видаткових накладних на товар. Постачальник здійснює поставку товару партіями. Асортимент, кількість та ціна товару в кожній партії товару, визначається згідно замовлення покупця, наданого за допомогою електронної пошти або телефонного, факсового зв'язку і вказується у видаткових накладних, складених на підставі отриманого від покупця замовлення. Постачання товару здійснюється на базисних умовах EXW ("Ex Works" - Франко завод) у відповідності з Правилами Інкотермс-2010 (зокрема, згідно цих Правил даний термін означає, що продавець виконує своє зобов'язання по постачанню, коли він передає товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві (заводі, фабриці, складі і т.п.), місце поставки - склад постачальника (адреса складу наводиться окремо у кожному договорі), якщо інше місце та умови поставки не зазначені у відповідному замовлені. Датою поставки є дата, коли товар наданий покупцю в місці поставки, тобто дата підписання видаткової накладної. Постачальник разом з товаром передає покупцю видаткову та податкові накладні. Повна оплата поставленої партії товару здійснюється покупцем впродовж 60-ти календарних днів з дати поставки відповідної партії.

На підтвердження виконання умов вище вказаних договорів поставок позивачем надано суду копії наступних документів: видаткових накладних, зі змісту яких вбачається, що предметом поставок є комп'ютерне обладнання, периферійне устаткування та інше електронне обладнання, запчастини, витратні матеріали та комплектуючі до них. Відпуск товарів від імені постачальників здійснювався керівниками ТОВ "Альянс Трейд Компані" Виноградським В.І., керівником ТОВ "Венеція Груп" Чорним Р.В., керівником ТОВ "Наватос Трейд" Ткаченком О.О., а прийняття товарів зі сторони покупця - генеральним директором Науменко С.Г.; податкових накладних з доданими до них роздруківками витягів з Єдиного реєстру податкових накладних; товарно-транспортних накладних форми №1-ТН, згідно яких перевезення товарів від постачальників здійснювалося на замовлення покупця (позивача) з використанням послуг третьої особи-перевізника (ДП "Компанія "Атлас") автомобільним транспортом; платіжних доручень з відмітками банку про виконання платежів; довідки ТОВ "Наватос Трейд" №2015/11/17-3 від 17 листопада 2015 року та листа ТОВ "Венеція Груп" №05/18-11 від 18 листопада 2015 року про відсутність заборгованості, актів звірок взаєморозрахунків; витяг з відомості "товари на складі" з програми 1С:Підприємство за періоди грудень 2014 року - липень 2015 року.

Як пояснив представник позивача в тексті своїх пояснень від 01 лютого 2016 року, придбані у вказаних вище постачальників товари були в подальшому реалізовані ТОВ "ТД "Система" на користь третіх осіб-покупців (ТОВ "Систем Груп Україна", ТОВ ЦСО "Київський регіональний центр"). На підтвердження фактів наявності у товариства технічних можливостей для провадження господарської діяльності з оптової торгівлі та економічної доцільності на укладання спірних договорів позивач надав суду наступні документи: копію договорів суборенди нежилого приміщення, укладених між ФОП ОСОБА_8 (як орендодавцем) і ТОВ "ТД "Система" як орендарем, щодо платного строкового користування приміщенням для розташування офісу за адресою: АДРЕСА_1, та платіжних доручень щодо сплати орендних платежів: копію договору №6 від 1 січня 2014 року, укладеного між ДП "Компанія "Атлас" і позивачем щодо надання послуг з організації перевезення вантажу; копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів за ДП "Компанія "Атлас"; копії штатних розписів, затверджених ТОВ "ТД "Система"; копії документів на підтвердження якості товарів (висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікатів відповідності); договорів поставок та первинних документів до них, укладених/складених по господарських операціях позивача з покупцями товарів; податкової звітності ТОВ "ТД "Система" з ПДВ за перевіряємі звітні періоди та документальних доказів сплати сум ПДВ.

Дослідивши та проаналізувавши перелічені вище документи надані позивачем суд встановив наступне.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого відносно ТОВ "Наватос Трейд" станом на 27 березня 2015 року, керівником названого товариства починаючи з 13 березня 2015 року значиться Ткаченко О.О. При цьому, з тексту договору №174 від 20 березня 2015 року вбачається, що він був укладений та підписаний між позивачем та керівником ТОВ "Наватос Трейд" Вітюком О.Ф., який діяв без довіреності.

Документальні докази перебування Вітюка О.Ф. у трудових відносинах з ТОВ "Наватос Трейд" та/або уповноваження його у встановленому законом порядку на вчинення правочинів у вигляді укладання та підписання договорів від імені товариства на момент укладання договору поставки №174 від 20 березня 2015 року у матеріалах справи відсутні.

Згідно спірних договорів поставок постачання товару здійснюється за місцем складу постачальника (ТОВ "Альянс Трейд Компані" - м. Київ, вул. Артема, буд. 37/41, оф. 126; ТОВ "Венеція Груп" - м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 35; ТОВ "Наватос Трейд" - Київська обл., Обухівський р-н, с. Трипілля, вул. Шевченка, 60), якщо інше не передбачено у замовленнях покупця. Оригінали та/або засвідчені копії замовлень на поставку товарів за спірними договорами поставок представник позивача суду не пред'явив та про причини відсутності таких не повідомив. Між тим, зазначені у ТТН адреси пунктів навантаження вантажів не відповідають адресам місць поставок за договорами з ТОВ "Венеція Груп" і ТОВ "Наватос Трейд". Крім того, пунктом розвантаження вантажів у всіх випадках перевезень визначено "м. Київ, вул. Траншейна, 1", що не відповідає адресі орендованого позивачем офісу (АДРЕСА_1).

Факт використання ТОВ "ТД "Система" в період спірних правовідносин власних чи орендованих приміщень (складських, офісних) чи відкритих майданчиків за адресою: м. Київ, Солом'янський район, Траншейна, 1 позивач документально не підтвердив.

Крім того, суд звернув увагу на відсутність у матеріалах справи документальних доказів руху (оприбуткування, обліку та списання) на підприємстві товарно-матеріальних цінностей (товарів), отриманих від постачальників ТОВ "Альянс Трейд Компані", ТОВ "Венеція Груп" і ТОВ "Наватос Трейд".

Так, у відповідності до положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за №893/4186, інформація щодо обліку руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу узагальнюється на рахунку 28 "Товари". Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.

Рахунок 28 "Товари" має такі субрахунки: 281 "Товари на складі", 282 "Товари в торгівлі", 283 "Товари на комісії", 284 "Тара під товарами", 285 "Торгова націнка", 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу". На субрахунках 281 - 284 за дебетом відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом - зменшення.

Зокрема, на субрахунку 281 "Товари на складі" ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.

На субрахунку 282 "Товари в торгівлі" ведеться облік руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (в магазинах, ятках, кіосках, у буфетах підприємств громадського харчування тощо).

На субрахунку 285 "Торгова націнка" підприємства роздрібної торгівлі при веденні обліку товарів за продажними цінами відображають торгові націнки на товари, тобто різницю між покупною та продажною (роздрібною) вартістю товарів. За кредитом субрахунку 285 відображається збільшення суми торгових націнок, за дебетом - зменшення (списання). Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари відображається за дебетом субрахунку 285 і кредитом субрахунку 282 або способом сторно зворотною кореспонденцією цих рахунків. У звітність включається згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунку 28.

Згідно тексту акта перевірки, на дослідження працівнику відповідача відомості по рахункам бухгалтерського обліку 90 "Собівартість реалізації", 28 "Товари" не надавалися, а що стосується наданих представником позивача до матеріалів справи витягів з відомості "товари на складі" з програми 1С:Підприємство, то останні розцінюються судом як такі, що не розкривають інформацію про рух придбаних позивачем товарів від конкретних контрагентів.

Виходячи з вищенаведених норм матеріального права, правових позицій Вищого адміністративного суду України та встановлених у справі обставин, суд оцінює первинні документи (зокрема, видаткові накладні, податкові накладні, ТТН), як такі, що містять недостовірні відомості та, як наслідок не підтверджують належним чином реальність виконання спірних господарських операцій та рух матеріальних активів між позивачем та його контрагентами ТОВ "Альянс Трейд Компані", ТОВ "Венеція Груп" і ТОВ "Наватос Трейд".

Оцінюючи твердження представника позивача про використання придбаних товарів і результатів підрядних робіт у своїй господарський діяльності, а саме шляхом їх реалізації третім-особам покупцям згідно поданих до суду договорів та видаткових накладних, суд зважає на відсутність у матеріалах справи доказів реального надходження на ТОВ "ТД "Система" товарів від ТОВ "Альянс Трейд Компані", ТОВ "Венеція Груп" і ТОВ "Наватос Трейд". У зв'язку з цим суд не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між наданими позивачем первинними та іншими документами і спірними господарськими операціями.

Отже, суд погоджується з висновками контролюючого органу про завищення ТОВ "ТД "Система" задекларованих показників податкового кредиту з ПДВ за звітні періоди грудень 2014 року, січень і березень 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ "Альянс Трейд Компані", ТОВ "Венеція Груп" і ТОВ "Наватос Трейд", що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1936484,00 грн., та відповідно вважає їх обґрунтованими і правомірними.

Надаючи оцінку посиланням позивача на незаконність призначення позапланової виїзної перевірки як окрему підставу для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Як свідчать наявні матеріали справи, своїм листом від 30 червня 2015 року №02/01/45 ТОВ "ТД "Система" відмовило у наданні інформації та документів на письмовий запит ДПІ у Печерському районі від 10 червня 2015 року №4301/10/26-55-22-10 з підстав оформлення його неналежним чином.

03 липня 2015 року начальником ДПІ у Печерському районі прийнято рішення (наказ) за №1410 про проведення відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТД "Система" (код ЄДРПОУ 30264156) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Наватос Трейд" (код ЄДРПОУ 39082515) за березень 2015 року, ТОВ "Венеція Груп" (код ЄДРПОУ 39079759) з січень 2015 року, ТОВ "Альянс Трейд Компані" (код ЄДРПОУ 39146820) за грудень 2014 року.

Надалі працівником ДПІ у Печерському районі протягом періоду з 10 липня по 16 липня 2015 року згідно зазначених норм ПК України та на підставі наказу від 03 липня 2015 року №1410 і направлення на перевірку від 10 липня 2015 року №471/26-55-22-10 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Наватос Трейд" за березень 2015 року, ТОВ "Венеція Груп" з січень 2015 року, ТОВ "Альянс Трейд Компані" за грудень 2014 року.

Вказане направлення на перевірку від 10 липня 2015 року було пред'явлене, а копія відповідного наказу про проведення перевірки вручена 10 липня 2015 року перед початком перевірки посадовій особі товариства - генеральному директору Науменко С.Г., про що свідчать розписки останньої у направлені на перевірку. Працівник контролюючого органу був допущений до проведення перевірки позивача, що не заперечувалося представниками сторін.

Нормами п. 3 розд. ІІ зазначеного Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIIІ (що набрав чинності з 1 січня 2015 року, далі - Закон №71 ) встановлено, що у 2015 році перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених п. 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Тобто, проведення перевірок платників податків контролюючими органами у липні 2015 року з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік з питань дотримання норм законодавства щодо повноти нарахування та сплати податку на додану вартість підпадало під встановлений Законом №71 мораторій на проведення таких перевірок.

Водночас дослідивши наявні матеріали справи суд встановив відсутність у них доказів того, що ТОВ "ТД "Система" підпадало під категорію осіб на яких поширюється мораторій, визначений п. 3 розд. ІІ зазначеного Закону №71.

Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 24 грудня 2010 року №21-25а10 стосовно того, що у разі коли платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

До аналогічних висновків дійшов також Вищий адміністративний суд України в ході розгляду адміністративних справи про скасування податкових повідомлень-рішень (ухвали від 12 квітня 2016 року №К/800/34845/14, 04 жовтня 2016 року №К/800/8821/16).

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд вважає, що висновки відповідача, які містяться в акті перевірки, є нормативно та документально обґрунтованими, а оскаржуване рішення відповідно є таким, що складене правомірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Система" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Система".

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин