Постанова

від 24.11.2016 по справі 826/26297/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/26297/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Система» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2016 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Система» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Система» (надалі за текстом - «ТОВ «Система») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 38026552210 від 12.08.2015 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 2 904 726 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 10.07.2015 р. по 16.07.2015 р. посадовцями державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Печерському районі») проведено виїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Система» щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Наватос Трейд» за березень 2015 р., ТОВ «Венеція Груп» за січень 2015 р., ТОВ «Альянс Трейд Компані» за грудень 2014 р.

Результати перевірки оформлено актом № 215/26-55-22-10/30264156 від 23.07.2015 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 185, 198, 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»), внаслідок чого занижено податок на додану вартість на 1 936 484 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

Відповідно до договору поставки № 135 від 01.12.2014 р. ТОВ «Альянс Трейд Компані» зобов'язалось передати у власність позивача товар (ваги, комп'ютерна техніка та комплектуючі), а останній - прийняти та оплатити його.

Згідно договору поставки № 147 від 06.01.2015 р. та складених на його підставі податкових накладних ТОВ «Система» придбало у ТОВ «Венеція Груп» електронно-торгове обладнання.

За даними договору поставки № 174 від 20.03.2015 р. та податкових накладних позивач придбав у ТОВ «Наватос Трейд» комп'ютерну техніку та комплектуючі.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості товарів ПДВ включив до податкового кредиту.

Разом з тим, відповідно до податкової інформації ТОВ «Альянс Трейд Компані» відсутнє за місцезнаходженням.

Крім того, основним постачальником ТОВ «Альянс Трейд Компані» було ТОВ «Оптова база «Чай-Агропродукт», яке видавало податкові накладні на суму менше ніж 10 000 грн., у зв'язку з чим не реєструвало їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Основним постачальником ТОВ «Венеція Груп» є ТЗОВ «Фішкомпані» у якого контрагент позивача придбавав овочі та фрукти.

За результатами аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Наватос Трейд» установлено, що останнє придбало у ТОВ «Ронерс» ваги та пайщик.

Таким чином, неможливо встановити походження товару придбаного позивачем у ТОВ «Альянс Трейд Компані», ТОВ «Венеція Груп», ТОВ «Наватос Трейд».

На думку відповідача наведене свідчить про те, що ТОВ «Система» безпідставно сформувало податковий кредит за результатами наведених господарських операцій.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Печерському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 38026552210 від 12.08.2015 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 2 904 726 грн., у тому числі 1 936 484 грн. за основним платежем та 968 242 грн. за штрафними санкціями.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 ПК України.

Так, підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладених угод позивачем було надано копії: договорів поставки № 135 від 01.12.2014 р., № 147 від 06.01.2015 р., № 174 від 20.03.2015 р.; видаткових накладних, договору перевезення, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, платіжних доручень, сертифікатів відповідності, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, видаткових та податкових накладних на подальшу реалізацію придбаного товару, які свідчать, що зобов'язання за договорами між позивачем та ТОВ «Наватос Трейд», ТОВ «Венеція Груп», ТОВ «Альянс Трейд Компані» виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, у ТОВ «Система» наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з названими підприємствами.

Той факт, що ДПІ у Печерському районі не змогла встановити походження придбаного позивачем товару не може бути підставою для позбавлення його права на податковий кредит.

При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, робіт та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентом.

Так само як і відсутність контрагента за юридичною адресою, не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції помилково послався на те, що договір поставки від імені ТОВ «Наватос Трейд» підписано ОСОБА_3, тоді як директором товариства був ОСОБА_4, а у товарно-транспортних накладних зазначено пункт розвантаження м. Київ, вул. Траншейна, 1, що не відповідає адресі орендованого позивачем офісу.

За даними довіреності від 15.03.2015 р. ТОВ «Наватос Трейд» в особі директора ОСОБА_4 уповноважило ОСОБА_3 вчиняти правочини від імені товариства, а згідно договору № 14/11/2013 від 14.11.2013 р. ТОВ «Українська Автомобільна Корпорація» зобов'язалось надавати позивачеві послуги із зберігання товару по вул. Траншейна, 1, в м. Києві.

Помилковим є висновок суду попередньої інстанції про те, що ТОВ «Система» не підтвердило правомірність формування податкового кредиту з огляду на відсутність відомостей про відображення господарських операцій на субрахунках 282 «Товари в торгівлі» та 285 «Торгова націнка».

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 893/4186 на субрахунках 282 «Товари в торгівлі» та 285 «Торгова націнка», відповідно, ведеться облік руху та наявності товарів, а також відображаються торгові націнки підприємствами роздрібної торгівлі (магазини, ятки, кіоски, буфети підприємств громадського харчування тощо).

Водночас, ТОВ «Система» не є підприємством роздрібної торгівлі.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Водночас, у цій справі відповідачем не доведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які б беззаперечно свідчили про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Система» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову .

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 38026552210 від 12.08.2015 року.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.А.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 29 листопада 2016 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Мельничук В.П.