РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2016 року Справа № 924/1438/14
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.
при секретарі судового засідання Максютинська Д.В
за участю представників сторін:
позивача: представник не з"явився
відповідача 1 :ОСОБА_1, паспорт№ НОМЕР_1, від 04.09.1998р.
відповідача 2: представник не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Зарічанської сільської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.08.16р. у справі № 924/1438/14 (суддя Кочергіна В.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалінвестцентр" м. Славута , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3
до відповідача 1: Зарічанська сільська рада с. Зарічанка
відповідач 2: Комунальне підприємство "Зарічанський ринок"
відповідача 3: Реєстраційна служба Чемеровецького управління юстиції смт. Чемерівці
про визнання недійсним рішення сесії Зарічанської сільської ради від 21.03.2014р., зобов'язання Реєстраційної служби Чемеровецького управління юстиції скасувати реєстраційний запис про право постійного користування земельною ділянкою
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалінвестцентр"(надалі - позивач), звернулось в господарський суд Хмельницької області з позовною заявою (т.1 , а.с. 2-7) до Зарічанської сільської ради (надалі - відповідач 1), комунального підприємства "Зарічанський ринок" (надалі - відповідач 2) та Реєстраційної служби Чемеровецького управління юстиції (надалі - відповідач 3) , в якій просить визнати недійсним рішення сесії Зарічанської сільської ради від 21.03.2014 р. та зобов'язати Реєстраційну службу Чемеровецького управління юстиції скасувати реєстраційний запис про право постійного користування земельною ділянкою; зобов'язати Відділ Держземагенства у Чемеровецькому районі скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки.
В ході розгляду справи судом першої інстанції позивач відмовився від позову в частині позовних вимог про зобов'язання відділу Держземагенства у Чемеровецькому районі скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.08.2016 (т.3, а.с.196-201) позов задоволено, визнано недійсним рішення двадцять першої сесії шостого скликання Зарічанської сільської ради від 21.03.2014 №1 "Про передачу земельної ділянки в постійне користування комунальному підприємству "Зарічанський ринок".
В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що під час розгляду справи судом встановлено обставини нашарування земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, площею 2, 6861 га, переданої у постійне користування КП "Зарічанський ринок" на підставі рішення Зарічанської сільської ради № 1 від 21.03.2014р. на земельні ділянки, необхідні для обслуговування нежитлових приміщень позивача, а тому оспорюваним рішенням порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у справі. Крім того, суд зазначив, що ч.2 ст.120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу - 12.06.2009р.) якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач 1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову (т.4, а.с. 3-5).
Скаржник зокрема зазначає, що судом безпідставно прийнято за основу, як основний доказ, висновок Вінницького відділення Київського НДІ судових експертиз, так як при проведенні експертизи застосовано державні будівельні норми, які не підлягали застосуванню. Крім того, вказаний висновок експертизи не є основним засобом доказування та доказом у справі, ним є проект землеустрою на відведення земельної ділянки позивачу в оренду для обслуговуванням придбаних будівель.
Також вказує, що проведення вищевказаної ексрпертизи було безпідставним, її призначення та проведення призвело до порушення процесуальних строків розгляду справи.
В підтвердження викладеного посилається, зокрема, на лист Київського НДІСЕ на ухвалу господарського суду Хмельницької області у справі №15/5025/771/12 від 18.10.2012 року, яким матеріали справи повернуто суду, та вказано, що вирішення питань щодо визначення фактичних площ та меж земельних ділянок, розташування на них об"єктів нерухомого майна не входить до компетенції експертів з будівельно-технічних видів досліджень.
Обгрунтовуючи свої вимоги, апелянт посилається на порушення господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 924/1438/14 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. (т.4, а.с.1).
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09 вересня 2016 року апеляційну скаргу відповідача 1 прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 12 жовтня 2016 року на 10 год. 20 хв. (т.4, а.с.2).
10 жовтня 2016 року на адресу Рівненського апеляційного господарського суду через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача, в якому останній просить відкласти розгляд справи у зв"язку із його неможливістю прибути в судове засдання та зайнятістю в іншій справі (т.4 а.с.27).
12 жовтня 2016 року в судове засідання з"явився апелянт, який з врахуванням доводів, викладних у апекляційній скарзі, просив ріщення господарського суду Хмельницької області від 11.08.2016 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Додаткових доказів апелянт не надав.
Представники позивача та відповідача 2 не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення (т.4, а.с. 24,26). Відзивів та додаткових пояснень до апеляційної скарги не надали.
Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26 грудня 2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору; господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.); при цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З врахуванням того, що справа неодноразово слухалась судами, в тому числі і Вищим господарським судом України, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору і міститься апеляційна скарга Позивача, в котрій викладена його позиція, в правовому полі статей 101, частини 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Позивача та відповідача 2, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача 1, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Хмельницької обласної ради депутатів трудящих від 25 березня 1958 року відведено установам, організаціям та іншим землекористувачам під різні види будівництва та для інших потреб земельні ділянки з земель колгоспів і інших землекористувачів вказаних у рішенні районів в розмірі та на умовах, згідно додатку. Згідно витягу з протоколу загальних зборів колгоспу ім. Сталіна, с. Зарічанка, Чемеровецького району, Хмельницької області від 20 січня 1958 року, зборами вирішено виділити із земель колгоспу ім. Сталіна 3,00 га землі під базарну площу в с. Зарічанка (т.1,а.с.43-45).
03 січня 2003 року архівним відділом Чемеровецької РДА видано архівну виписку з рішення № 119 виконкому Чемеровецької райради від 18 червня 1987 року, за яким, зокрема Зарічанській сільській раді та відповідному РСТ наказано організувати передачу - прийом ринків з усіма плановими показниками на 1987 рік (т.1,а.с.128).
02 грудня 2003 року виконкомом Зарічанської сільської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі та споруди ринку, який знаходиться у Чемеровецькому районі, с. Зарічанка, вул. Леніна, 90, власником яких є Чемеровецьке РСТ у розмірі 1/1 ч (т.1, а.с.63).
29 липня 1999 року ринку Чемеровецького РСТ видано державний акт на право постійного користування землею, згідно якого зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 2,87 га землі для використання під ринок.
06 грудня 2006 року Зарічанською сільською радою прийнято рішення № 1, яким вирішено створити на території сільської ради КП "Зарічанський ринок"; надати в постійне користування КП "Зарічанський ринок" земельну ділянку в розмірі 2,8 га. Згідно додатку № 1 до вказаного рішення ради місце розташування земельної ділянки (територія Зарічанської базарної площі), в межах населеного пункту с. Зарічанка, Чемеровецького району (т.1, а.с.135).
12 червня 2009 року між Чемеровецьким районним споживчим товариством (продавець) та ТОВ "Універсалінвестцентр" (покупець/позивач) був укладений договір, за яким продавець зобов'язувався передати майно у власність покупця, а покупець в свою чергу зобов'язувався прийняти майно і сплатити за нього обговорену грошову суму. У власність покупця переходять 17/25 частки нежитлових будівель та споруд ринку, які знаходяться в селі Зарічанка, Чемеровецького району, Хмельницької області по вул. Леніна, 90, яка складається з консультативного пункту літ. "А-1", площею 26,8 м.кв., молочного павільйону літ. "Б-1", площею 81,6 м.кв., м'ясного павільйону літ. "В-1", площею 209,6 м.кв., лабораторії літ. "Г-1", площею 9,5 м. кв., складу шкір літ. "Е-1", площею 51,1 кв.м., складу літ. "Ж-1", площею 7,5 кв.м., вбиральні літ. "З", площею 21,8 кв.м., частини огорожі 1-4 твердого покриття, площею 407,9 кв.м. (п.2.). Ці 17/25 ідеальних частки нежитлових будівель та споруд ринку, що відчужуються за цим договором, належать продавцю на підставі свідоцтва про право власності виданого виконавчим комітетом Зарічанської сільської ради 2 грудня 2003 року та зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 3710707 (п.3) (т.1,а.с.37).
25 червня 2009 року Зарічанською сільською радою прийнято рішення № 2, згідно з яким в зв'язку з придбанням частини приміщень Чемеровецького РСТ на території Зарічанського ринку ТОВ "Універсалінвестцентр", а також враховуючи згоду правління та адміністрації ринку Чемеровецького РСТ про переоформлення договору оренди земельних ділянок, на яких розміщені будівлі їх права власності, виконком сільської ради має провести переоформлення договору - оренди на земельні ділянки під об'єктами відповідно до документації, що підтверджують право власності правління Чемеровецького РСТ та ТОВ "Універсалінвестцентр" (т.1, а.с.155).
Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Чемеровецьким районним БТІ від 28 грудня 2009 року власниками нежитлових будівель та споруд ринку Хмельницької області, Чемеровецького району с. Зарічанка, вул. Леніна, 90 є ОСОБА_3 у розмірі 8/25 частки та ТОВ "Універсалінвестцентр" у розмірі 17/25 частки. Кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_2 (т.1,а.с.38).
13 січня 2010 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Універсалінвестцентр" був укладений договір про поділ майна, що є у спільній частковій власності, за яким поділяється нерухоме майно, що перебуває у спільній частковій власності сторін, а саме: шлакоблоковий консультативний пункт літер "А-1", молочний павільйон літер "Б-1", цегляний м'ясний павільйон літер "В-1", шлакоблокова лабораторія літер "Г-1", цегляний магазин літер "Д-1", шлакоблоковий склад шкір літер "Е-1", цегляний склад літер "Ж-1", цегляна вбиральня літер "З", огорожа "1-4" та асфальтне тверде покриття "5", що знаходяться в с. Зарічанка, Чемеровецького району, Хмельницької області, вул. Леніна, 90.
Стороні - ОСОБА_3 належить на праві спільної часткової власності 8/25 частки майна. Стороні - ТОВ "Універсалінвестцентр" - 17/25 частки. Вказаний договір, згідно витягу з Державного реєстру правочинів від 13 січня 2010 року зареєстрований за № 3793546, дата нотаріального посвідчення 13 січня 2010 року (т.1, а.с.31-32).
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Чемеровецьким районним БТІ 19 лютого 2010 року нежитлові будівлі та споруди ринку у Хмельницькій області, Чемеровецького району, с. Зарічанка, вул. Леніна, 90/1 (після поділу) перебувають у власності ТОВ "Універсалінвестцентр" на основі договору про поділ майна від 13 січня 2010 року у розмірі 1/1 частки (т.1 а.с.34).
Така ж інформація міститься у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.02.2012 року (т.1 а.с.40). Крім того, в справі міститься технічний паспорт від 16 лютого 2010 року на нежитлові приміщення у с. Зарічанка вул. Леніна, 90/1, власником якого вказано ТОВ "Універсалінвестцентр" (т.1, а.с.41).
09 лютого 2010 року позивач звернувся до відповідача 1 - Зарічанської сільської ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення землі для обслуговування не житлових приміщень, які розміщені в с. Зарічанка вул. Леніна, 90 /1 (т.1, а.с.42).
17 листопада 2010 року Зарічанською сільською радою прийнято рішення № 9, яким вирішено надати дозвіл КП "Зарічанський ринок" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Зарічанського ринку в постійне користування, яка розташована на території с. Зарічанка, площею 2,87 га.
12 липня 2012 року Зарічанською сільською радою прийнято рішення № 1, яким надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення в оренду земельної ділянки ТОВ "Універсалінвестцентр" орієнтованою площею 0, 0900 га для використання в комерційних цілях та обслуговування нежитлових будівель в межах с. Зарічанка за адресою вул. Леніна, 90 /1.
Відповідно до інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 17.02.2012р. (т.1, а.с. 40), від 15 травня 2014 року (т.1, а.с.60-61) нежитлові будівлі та споруди ринку загальною площею 407,9кв.м. за адресою: Чемеровецький район, с. Зарічанка, вул. Леніна, 90/1 перебувають на праві приватної власності ТОВ "Універсалінвестцентр".
21 березня 2014 року Зарічанською сільською радою прийнято рішення № 1, яким передано у постійне користування КП "Зарічанський ринок" земельну ділянку для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури, площею 2,6861 га, кадастровий номер НОМЕР_2 з земель житлової та громадської забудови, що розташована в с. Зарічанка Чемеровецького району (т.1, а.с.59).
Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26 березня 2014 року правокористувачем об'єкта нерухомості за реєстраційним номером 307458668252 (земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_2) є КП "Зарічанський ринок", власником - територіальна громада с. Зарічанка в особі сільської ради (т.1, а.с.36).
Позивач, вважаючи, що рішення Зарічанської сільської ради від 21.03.2014 року порушує його права, винесене з порушенням норм земельного законодавства звернувся до суду з позовом про визнання його недійсним.
Розглядаючи позовні вимоги, колегія суддів, насамперед, вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Даний спір неодноразово розглядався судами.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.11.2014р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015р. позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним рішення двадцять першої сесії шостого скликання Зарічанської сільської ради від 21.03.2014р. №1 "Про передачу земельної ділянки в постійне користування комунальному підприємству "Зарічанський ринок". Провадження у справі в частині зобов'язання Реєстраційної служби Чемеровецького районного управління юстиції скасувати реєстраційний запис про право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_2 за адресою: Хмельницька область, Чемеровецький район, с. Зарічанка з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури припинено.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2015р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015р. у справі №924/1438/14 господарського суду Хмельницької області та рішення господарського суду Хмельницької області від 11.11.2014р. скасовано, справу №924/1438/14 вирішено передати на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.
У постанові Вищого господарського суду України від 01.04.2015р. у справі №924/1438/14 зазначено, що в основу рішень судів покладено висновок експертного дослідження №2067ед/013, складений 13.02.2013р., в той час як оскаржуване рішення Зарічанської сільської ради №1 "Про передачу земельної ділянки в постійне користування комунальному підприємству "Зарічанський ринок" було прийнято 21.03.2014р., тобто після проведення експертного дослідження, а тому судам у даній справі необхідно було встановити, чи були порушені норми чинного законодавства, чи чиїсь права при прийнятті радою оспорюваного рішення, а не застосовувати висновок експертизи №2067ед/013 від 13.02.2013р. як преюдицію, який був зроблений за рік до прийняття оскаржуваного рішення. Судами попередніх інстанцій не встановлено та не з'ясовано, чи виконані позивачем рішення Зарічанської сільської ради №2 від 25.06.2009р., №1 від 12.07.2012р., чи розроблено ТОВ "Універсалінвестцентр" проект землеустрою площею 0,0900 га для використання в комерційних цілях та обслуговування нежитлових будівель в межах с. Зарічанка, вул. Леніна,90/1.
Також у постанові Вищого господарського суду України зазначено, що судами не встановлено чи накладається земельна ділянка надана в постійне користування комунальному підприємству "Зарічанський ринок", саме за рішенням Зарічанської сільської ради №1 від 21.03.2014р., на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Універсалінвестцентр", а відтак, чи зачіпає оспорюване рішення сільради права та інтереси позивача.
Відповідно до статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов"язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Аналізуючи встановлені обставини справи, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.
Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч.1 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення - 21.03.2014р.).
Згідно з ч.1 ст.123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення - 21.03.2014р.) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Спір між сторонами стосується передачі в постійне користування КП „Зарічанський ринок" земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2.
Аналогічний спір розглянутий господарським судом у справі № 15/5025/771/12.
В силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду в постанові від 24.04.2013 року у справі № 15/5025/771/12 встановлено право користування (на умовах оренди) ТзОВ „Універсалінвестцентр" земельною ділянкою, на якій розташовані належні останньому на праві власності об'єкти нерухомості, а також нашарування земельної ділянки для розміщення та обслуговування комплексу об'єктів нерухомості та будівель, які знаходяться за адресою: Хмельницька обл., Чемеровецький р-н, с. Зарічанка, вул. Леніна, 90/1 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Універсалінвестцентр" на земельну ділянку надану в постійне користування комунальному підприємству "Зарічанський ринок" з кадастровим номером НОМЕР_2. Так, апеляційним судом вказується, що дослідженими судом апеляційної інстанції доказами, які містяться у матеріалах справи, зокрема договором купівлі-продажу нерухомого майна від 12.06.2009 р., витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.12.2009р., виданим Чемеровецьким БТІ, технічним паспортом на нежитлові будівлі і споруди за адресою вул. Леніна №90/1 в с. Зарічанка, Чемеровецького району, Хмельницької області, іншими доказами достовірно підтверджено наявність у власності позивача об'єктів нерухомого майна, які є комплексом будівель і споруд ринку і які розташовані на земельній ділянці розміром 2,6861 га, державний акт на право користування якою видано КП "Зарічанський ринок".
Відтак, колегія суддів зазначає, що вищевказана земельна ділянка, щодо якої виник спір, була сформованою та об"єктом цивільних прав, зокрема права постійного користування КП "Зарічанський ринок", яке було визнано недійсним в судовому порядку.
У даній справі призначено комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу (т.3, а.с. 108-145), згідно висновку №401/402/16-21 від 25.07.2016р., на підставі проведеного дослідження, результатів топографо-геодезичної зйомки об'єктів дослідження на які зареєстровано право власності за ТзОВ "Універсалінвестцентр" по фактичному розташуванню на час проведення експертизи розробленої геодезистами ДП "Поділлягеодезкартографія", враховуючи матеріали господарської справи №924/1438/14 та інвентаризаційної справи №16036, вимоги чинного на 21.03.2014 року законодавства, у тому числі в галузі будівництва щодо визначення поняття нерухомого майна, експертом визначено площі та конфігурації земельних ділянок №1-5 необхідних для розміщення та обслуговування об'єктів нерухомості, що знаходяться за адресою: Хмельницька область, Чемеровецький район, с. Зарічанка, вул. Леніна, 90/1 та на які зареєстровано право власності за ТзОВ "Універсалінвестцентр" станом на час прийняття оспорюваного рішення сільської ради (21.03.2014р), виходячи з визначення поняття нерухомого майна без врахування твердого покриття "5" та огорожі "1-4".
При розробці Варіанту 1 було виділено ділянку №6 та ділянку №7 загального користування для забезпечення під'їзду до ділянок №5 та №4 (див. дослідну частину висновку стор. 10-15, 27 та план-схему в додатках 2,3 та 4 до висновку).
Виходячи з переліку майнових об'єктів, на які зареєстровано право власності ТзОВ "Універсалінвестцентр", на розгляд суду надається Варіант 2 визначення площі та конфігурації земельної ділянки необхідної для розміщення та обслуговування об'єктів нерухомості (матеріальних об'єктів), що розміщені за адресою: Хмельницька область, Чемеровецький район, с. Зарічанка, вул. Леніна, 90/1 та на які зареєстровано право власності за ТзОВ "Універсалінвестцентр" станом на час прийняття оспорюваного рішення сільської ради (21.03.2014р.) (див. дослідну частину висновку опор. 10-15, 27 та план-схему в додатках 5, б до висновку).
За результатами експертизи встановлено, що земельна ділянка надана в постійне користування комунальному підприємству "Зарічанський ринок" площею 2,6861га., кадастровий номер НОМЕР_2 відповідно до рішення Зарічанської сільської ради №1 від 21.03.2014р. нашаровується (накладається) на земельні ділянки №1-5 (Варіант 1 ) та на земельну ділянку (Варіант 2 ) визначені при наданні відповіді на перше питання ухвали суду для забезпечення ТзОВ "Універсалінвестцентр" необхідною площею та конфігурацією земельної ділянки для розміщення та обслуговування об'єктів нерухомості, які знаходяться за адресою: Хмельницька область, Чемеровецький район, с. Зарічанка, вул. Леніна, 90/1 та на які зареєстровано право власності за ТзОВ "Універсалінвестцентр" станом на час прийняття оспорюваного рішення сільської ради (21.03.2014). (див. дослідну частину висновку стор.30-31 та план-схему в додатках 8-12 до висновку).
Площа нашарування земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 на земельні ділянки №1-5 (Варіант 1 ) необхідні для обслуговування будівель та споруд становить:
- на ділянку №1 - 0,0085га. (див. стор.30 в дослідній частині та графічно відображено на План-схемі в додатку 9 до висновку);
- на ділянку №2 - 0,0053га. (див. стор.30 в дослідній частині та графічно відображено на План-схемі в додатку 9 до висновку);
- на ділянку №3 - 0,0065га. (див. стор.30 в дослідній частині та графічно відображено на План-схемі в додатку 9 до висновку);
- на ділянку №4 - 0,0087га. (див. стор.30 в дослідній частині та графічно відображено на План-схемі в додатку 10 до висновку);
- ділянку №5 - 0,0049га. (див. стор.30 в дослідній частині та графічно відображено на План-схемі в додатку 11 до висновку);
Площа нашарування земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 на земельну ділянку (Варіант 2 ) необхідну для обслуговування будівель та споруд становить 1,3892га., та графічно відображено в додатку №12 до висновку.
Враховуючи вищеописане, колегія суддів констатує, що обома висновками судових еспертиз підтверджено факт нашарування земельної ділянки, наданої в постійне користування комунальному підприємству "Зарічанський ринок" відповідно до рішення сільської ради №1 від 21.03.2014, на земельні ділянки, необхідні ТОВ "Універсалінвестцентр" для розміщення та обслуговування об"єктів нерухомості.
Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об"єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставин справи, та призначається лише у разі дійсноїх потреби у спеціальних знаннях, для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутній проект землеустрою відведення в оренду земельної ділянки ТОВ "Універсалінвестцентр" орієнтовною площею 0,0900га для використання в комерційних цілях та обслуговування не житлових будівель в межах с. Зарічанка, вул. Леніна, 90/1 та інші докази, на підставі яких можливо встановити розмір, конфігурації та координати земельних ділянок, необхідних позивачу для обслуговування належних йому на праві власності не житлових будівель в межах с. Зарічанка, вул. Леніна, 90/1, зважаючи на те, що відповідачами не подано ґрунтованих доказів в підтвердження факту необ'єктивності висновку експерта, зокрема доказів, якими спростовуються встановлені у висновку обставини, суд відхиляє доводи відповідача про неприйняття до уваги висновку експертизи та вважає висновок комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №401/402/16-21 від 25.07.2016р. належним і допустимим доказом.
Відтак, доводи відповідача 1 щодо необ"єктивності вищевказаної експертизи та безпідставності її проведення колегією суддів не беруться до уваги.
Крім того, колегією суддів не беруться до уваги доводи відповідача 2, викладені в апеляційній сказі, відносно безпідставності застосування у висновку експертів державних будівельних норм та посилання у зв"язку з цим на лист Київського НДІСЕ, яким на ухвалу господарського суду Хмельницької області у справі №15/5025/771/12 від 18.10.2012 року матеріали справи повернуто суду із зазначенням відсутності компетенції з даних питань. Так, вивченням матеріалів указаної експертизи встановлено, що експертами проведено не лише будівельно-технічну, а й земельно-технічну експертизу, при проведенні якої використано нормативні акти та методики, які регулюють відносини у сфері земельного законодавства. Також колегія суддів звертає увагу, що відповідачем 2 не надано доказів, які б спростовували висновки екпертизи.
Наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором купівлі-продажу нерухомого майна від 12.06.2009р., витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.02.2012р., інформацією з реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.05.2014р., технічним паспортом на нежитлові будівлі і споруди за адресою вул. Леніна №90/1 в с.Зарічанка, Чемеровецького району, Хмельницької області підтверджено наявність у власності позивача об'єктів нерухомого майна.
Згідно ч.2 ст.120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу - 12.06.2009р.) якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Виходячи з зазначених положень закону, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач, набувши право власності на об'єкти нерухомості, набув одночасно право врегулювати відносини землекористування з власником земельної ділянки - Зарічанською сільською радою.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем не оформлено право користування частиною земельної ділянки, на якій розміщені об'єкти нерухомості та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, зокрема не виконано рішення Зарічанської сільської ради №2 від 25.06.2009р. щодо переоформлення права оренди земельної ділянки на ТОВ "Універсалінвестцентр" та № 1 від 12.07.2012р. щодо розробки проекту землеустрою відведення в оренду земельної ділянки ТОВ "Універсалінвестцентр" орієнтовною площею 0,0900га для використання в комерційних цілях та обслуговування не житлових будівель в межах с. Зарічанка, вул. Леніна, 90/1.
Водночас неоформлення позивачем права на земельну ділянку, необхідну для обслуговування об"єктів нерухомості, що належать йому на праві власності (відсутність правопосвідчувального документу), не виключає наявності такого права.
Разом з тим, як вже зазначалося вище, 21 березня 2014 року Зарічанською сільською радою прийнято рішення № 1, яким передано у постійне користування КП "Зарічанський ринок" земельну ділянку для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури, площею 2, 6861 га, кадастровий номер НОМЕР_2 з земель житлової та громадської забудови, що розташована в с. Зарічанка Чемеровецького району.
Відповідно до ст.21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення в зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п.2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" (із відповідними змінами та доповненнями).
Зважаючи на те, що Зарічанська сільська рада повторно надала КП „Зарічанський ринок" в постійне користування земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, у зв"язку з чим порушила права позивача, які виникли у останнього на підставі договору купівлі продажу нерухомого майна, позов в частині визнання недійсним рішення Зарічанської сільської ради від 21 березня 2014 року підлягає задоволенню.
Згідно ст.33, ст.34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку, при цьому судом виконано усі вказівки, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 01.04.2015р., які є обов"язковими. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.49 ГПК.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Зарічанської сільської ради від 22.08.16р. залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 11 серпня 2016 року у справі №924/1438/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу №924/1438/14 повернути господарському суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2016 |
Оприлюднено | 25.10.2016 |
Номер документу | 62094378 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Бучинська Г.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні