Рішення

від 20.10.2016 по справі 612/302/16-ц

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

612/302/16-ц

2/612/184/16

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2016 року смт. Близнюки

Близнюківский районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Масло С.П.,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краєвид Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краєвид Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій, в якому вказав, що 14 вересня 2006 року між TOB «Краєвид Агро» та її матір'ю ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в Державному реєстрі ДП «Центр ДЗК при ДКУ по ЗР» в Близнюківському районному відділі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис. Договором встановлено строк оренди, що складає 15 років з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі земельної ділянки у користування орендарю та орендну плату за користування земельною ділянкою, що складає 1,5% за рік оренди від грошової оцінки земельної ділянки і становить 1157,90 грн. та сплачується в строки до 30.09. кожного року оренди. 01.01.2009 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 01 до договору оренди земельної ділянки від 14.09.2006 року № 040768500009 від 01 лютого 2007 року, що була зареєстрована у відділі Держкомзему в Близнюківському районі Харківської області. 01.01.2014 року між сторонами було укладено наступну додаткову угоду № 2 до договору оренди земельної ділянки від 14.09.2006 року. 06 червня 2014 року ОСОБА_3 померла.10.12.2014 року він, як спадкоємець першої черги отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене державним нотаріусом Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області на земельну ділянку, що належала його матері. Право власності на успадковану земельну ділянку було зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно. Об'єкт спадкування - земельна ділянка має майновий характер, а тому приймаючи спадщину він прийняв всі права і обов'язки спадкодавця. Дані твердження кореспондуються і з договором оренди землі, де в п.8.2.6 вказано, що у випадку смерті орендодавця земельна ділянка переходить у спадщину згідно діючого законодавства. При переході земельної ділянки (чи будь-якої її частини) в спадщину, спадкоємці одержують всі права та обов'язки орендодавця за цим договором. Отже, відповідно до умов договору, позивач до 30 вересня 2015 року повинен був отримати орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 8 495,47 грн., але останньої не отримав. Замість орендної плати в січні 2016 року він отримав лист TOB «Краєвид Агро» № 19, в якому його запрошували підписати додаткову угоду на 4% та отримати належну йому орендну плату за 2015 рік в сумі 7092,60 грн. Бажаючи отримати орендну плату, він прибув до товариства і на особистому прийомі у генерального директора товариства ОСОБА_4, землевпорядник ОСОБА_5 повідомила йому, що орендну плату за 2015 рік він зможу отримати тільки після того, як підпише додаткову угоду до договору оренди землі, в результаті чого, в порушення умов договору, він до сьогоднішнього дня орендну плату за 2015 рік не отримав. Вважає, що відповідач систематично (більш ніж три місяці) істотно порушує умови договору, внаслідок чого просить суд позов задовольнити, розірвати договір оренди від 14 вересня 2006 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Краєвид Arpo» та ОСОБА_3, спадкоємцем якої є він, стягнути з відповідача на його користь 8 622,90 грн. - заборгованість за 2015 рік по орендній платі з урахуванням індексу інфляції; пеню за несвоєчасну виплату орендної плати за 2015 рік в сумі 576,99 грн., а всього 9199,89 грн. та стягнути на його користь судовий збір.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали з підстав наведених у позові та просили його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення з підстав наведених в письмових запереченнях на позов.

Суд, вислухавши пояснення сторін, покази свідка, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які особи, які беруть участь у справі посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, дійшов наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з договором оренди б/н від 14 вересня 2006 року укладеним між ОСОБА_3 та ТОВ «Краєвид Агро» (далі-Договір), орендодавець надала, а орендар прийняв в строкове платне користування та володіння земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий № 6320680300:01:000:0159, ділянка 248, що знаходиться на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, площею 7,8200 га та належить орендодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ХР № 086417 від 11.12.2003 року. Пунктом 3.1 договору встановлено строк оренди, що складає 15 років з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі земельної ділянки у користування орендарю. Пунктами 4.1-4.2 договору встановлена орендна плата за користування земельною ділянкою, що складає 1,5% за рік від грошової оцінки земельної ділянки згідно п.2.5 договору і становила 1157,90 грн. сплачується в строки до 30.09. кожного року оренди.(а.с.10)

До вищенаведеного договору були складені акт установлення та погодження меж земельної ділянки, а також акт прийому передачі земельної ділянки від 05.02.2007 року. (а.с. 13-14)

01.01.2009 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Краєвид Агро» було укладено додаткову угоду № 01 до договору оренди земельної ділянки від 14.09.2006 року № 040768500009 від 01 лютого 2007 року, яка зареєстрована у відділі Держкомзему в Близнюківському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.07.2012 року № 632068034000919. Відповідно до умов зазначеної угоди сторони дійшли до взаємної згоди щодо внесення змін до договору, а саме: з першого січня 2009 року розмір орендної плати за користування земельною ділянкою в грошовій формі у рік становить 2 742,50 грн., що складає 3% від базової грошової оцінки землі. Згідно п.2.5 договору збільшеної на коефіцієнт індексації (з урахуванням змін щодо коефіцієнту індексації відповідно до Постанови КМУ); в п.3.1 статті 3 «Термін-дії договору» внесено такі зміни: «Земельна ділянка надається в оренду терміном на 25 років; п. 4.2. статті 4 викладено у наступній редакції: «За кожен рік оренди земельної ділянки орендна плата сплачується в строк до 30 грудня кожного року оренди». (а.с.15)

01.01.2014 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Краєвид Агро» було укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди земельної ділянки від 14.09.2006 року. Відповідно до умов зазначеної угоди сторони дійшли до взаємної згоди щодо внесення змін до договору, а саме до п. 4.1 статті 4 «Орендна плата», виклавши його в наступній редакції: починаючи з 1 січня 2014 року розмір орендної плати за користування земельною ділянкою становить 4% від грошової оцінки землі. Згідно п.2.5 Договору збільшеної на коефіцієнт індексації (з урахуванням змін щодо коефіцієнту індексації відповідно до Постанови КМУ). Інші умови договору, до яких не внесено зміни, зберігають чинність, у тому числі і додаткова угода № 1 від 01 січня 2009 року. Відповідно п.3.1 статті 3 термін дії договору складає 25 років; відповідно п.п.4.1, 4.2 статті 4 орендна плата з 1 січня 2014 року становить 4% від грошової оцінки земельної ділянки та сплачується в строк до 30 грудня кожного року оренди.(а.с.16)

06 червня 2014 року мати позивача ОСОБА_3 померла.

10.12.2014 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене державним нотаріусом Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області за реєстровим № 1982, на земельну ділянку кадастровий № 6320680300:01:000:0159, ділянка 248, що знаходиться на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, площею 7,8200 га. Право власності на успадковану земельну ділянку було зареєстровано у реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.12.2014 року, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 30873105. (а.с.18-19)

09.01.2015 року ТОВ «Краєвид Агро» листом за вих. № 5 повідомило позивача, що воно розглянуло його заяву щодо небажання продовжувати договірні відносини з Товариством. З посиланням на п. 8.2.6. Договору оренди зазначило, що у випадку смерті орендодавця земельна ділянка успадковується спадкоємцями, до яких переходять усі права та обов'язки орендодавця за цим договором. Крім того, повідомило, що він, як орендодавець земельної ділянки є пріоритетним суб'єктом у їх господарській діяльності. (а.с. 59)

22 січня 2016 року ТОВ «Краєвид Агро» надіслало на адресу позивача лист з пропозицією підписати додаткову угоду з ним як спадкоємцем та отримати належну орендну плату за 2015 рік. (а.с. 20)

16.03.2016 року позивач направив на адресу відповідача лист з проханням розірвати договір оренди за взаємною згодою, на що ТОВ «Краєвид Агро» листом від 14.04.2016 року, з посиланням на чинне земельне законодавство, запросило позивача до співпраці щодо обробітку земельної ділянки № 248, оскільки до нього як до спадкоємця перейшли всі права та обов'язки по договору оренди земельної ділянки. (а.с. 21-22)

З довідки ТОВ «Краєвид Агро» від 25.05.2016 року вбачається, що за договором оренди земельної ділянки від 14.09.2006 року була нарахована орендна плата за 2015 рік у розмірі 8493,12 грн. та з урахуванням утримання податку з доходу фізичних осіб до сплати належить 7219, 15 грн., натомість довідка про доходи, отримані від оренди земельної частки паю від 18.08.2016 року містить відомості, що орендна плата за 2015 рік склала 8495,05 грн. та з урахуванням утримання податку з доходу фізичних осіб та військового збору до сплати належить 7093,36 грн (а.с. 49, 123)

03.06.2016 року ТОВ «Краєвид Агро» на ім'я ОСОБА_2 надіслало поштовий переказ на суму 15298,24 грн., який повернувся на рахунок Товариства, як такий, що не був вручений. (а.с. 68-70, 123)

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача сума вказаного грошового переказу стосувалась виплати позивачу орендної плати за землю за 2015-2016 роки.

Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 14.09.2006 року за систематичну несплату орендної плати, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до п.10.4 вказаного Договору цей договір може бути розірваний за згодою сторін, або в інших випадках передбачених законодавством.

Відповідно п.4.2 Договору з урахуванням додаткових угод № 1 та № 2, відповідач повинен до 30 грудня кожного року оренди сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що положення закону, які регулюють спірні правовідносини вимагають систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди.

Тобто за змістом зазначених норм та правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 р. у справі № 6-146цс12, договір оренди землі можливо розірвати лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

При цьому суд зазначає, що оскільки Договором оренди землі від 14.09.2006 року з урахуванням додаткових угод № 1 та № 2, орендна плата за землю повинна сплачуватись один раз на рік в строк до 30 грудня кожного року, то під систематичної несплатою орендної плати, в данному випадку, слід розуміти несплату орендної плати за два і більше років поспіль, а не протягом трьох місяців підряд, як на цьому наполягає позивач. Суд зазначає, що до спірних правовідносин положення ст. 782 ЦК України не можуть бути застосовані, оскільки вони протирічать умовам Договору оренди земельної ділянки від 14.09.2006 року та правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 р. у справі № 6-146цс12.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за 2015 рік з урахуванням індексу інфляції в сумі 8622,90 грн. та пені за несвоєчасну виплату орендної плати за 2015 рік в сумі 576,99 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.21 Закону України «Про оренду землі», плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

Оскільки до складу спадкового майна позивача увійшла земельна ділянка його матері у відповідності до ст.1218 ЦК України ОСОБА_2 набув право на орендну плату за вказану земельну ділянку.

Згідно ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати..

Відповідно до умов Договору оренди земельної ділянки від 14.09.2006 року з урахуванням додатків № 1 та № 2, позивач до 30 грудня 2015 року повинен був отримати орендну плату за користування земельною ділянкою за 2015 рік в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд вважає обґрунтованим спосіб нарахування позивачем орендної плати за 2015 рік у розмірі 8495, 47 грн. наведеним у розрахунку заборгованості (а.с. 9), оскільки він узгоджується зі статтями 201, 271 та 289 Податкового кодексу України, статтею 15 Закону «Про оцінку земель», постановою Кабінету Міністрів України № 1185 від 31.10.2011 року, а також з умовами Договору оренди земельної ділянки від 14 вересня 2006 року з додатками № 1 та № 2 до нього.

Проте, суд зазначає, що з урахуванням того, що згідно чинного податкового законодавства, податковим агентом зі сплати податків та інших обов'язкових платежів з доходу ОСОБА_2 як орендодавця у виді орендної плати за землю, виступає ТОВ «Краєвид Агро» як орендар земельної ділянки, то сума заборгованості саме з орендної плати за 2015 рік підлягає стягненню з відповідача з вирахуванням із суми 8495, 47 грн. податків та інших обов'язкових платежів.

Виходячи з вимог ст.ст.524,533-535, 625 ЦК України, грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

За законом, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Частиною ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості індекс інфляції за період прострочення грошового зобов'язання з січня 2016 року по квітень 2016 року включно склав 127 грн. 43 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення вказаної суми з відповідача на користь позивача.

У своєму позові позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 576,99 грн.

Суд вважає вказану вимоги обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 549 того ж Кодексу, яка визначає поняття неустойки, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч.ч.1 та 2 ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, при цьому, проценти на неустойку не нараховуються.

Суд зазначає, що в договорі оренди земельної ділянки від 14 вересня 2006 року сторони передбачили відповідальність орендаря за неналежне виконання ним свого обов'язку з своєчасної сплати орендної плати, (п.4.8 Договору), а саме, орендар за несплату орендної плати а узгоджені в цьому договорі терміни з вини орендаря виплачує орендодавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день несплати, за весь період прострочення.

При цьому, суд вважає обґрунтованою суму нарахування позивачем пені за 113 днів прострочення у розмірі 576,99 грн. наведеним у розрахунку заборгованості (а.с. 9)

Суд вважає, необґрунтованими доводи представника відповідача, що заборгованість з орендної плати виникла з вини позивача, так як він з 10.12.2014 року не надав необхідного пакету документів відповідачу згідно ст. 148-1 ЗК України, оскільки вказані доводи спростовуються листом ТОВ «Краєвид Агро» № 5 від 09.01.2015 року, тобто з вказаного періоду відповідачу було відомо, що до ОСОБА_2 перейшли усі права та обов'язки орендодавця за договором оренди від 14 вересня 2006 року після смерті його матері ОСОБА_3 Також, суд зазначає, що з пояснень свідка ОСОБА_5 вбачається, що Товариство в 2014 році виплатило позивачу орендну плату за 2014 рік, тобто вказана обставина додатково підтверджує факт обізнаності відповідача щодо прав ОСОБА_2 за договором оренди від 14 вересня 2006 року.

Крім того, суд не приймає як належні докази в підтвердження правомірності розрахунку суми заборгованості з орендної плати за 2015 рік: 1) довідку про доходи, отримані від оренди земельної частки (паю) в 2015 році від 05.07.2016 року (а.с. 86), оскільки з неї не вбачається, з якого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивача виходило ТОВ «Краєвид Агро», нараховуючи орендну плату; та 2) довідку про доходи, отримані від оренди земельної частки (паю) від 18.08.2016 року (а.с. 123), оскільки розмір орендної плати в довідці розраховувався з оцінки спадкового майна на день смерті спадкодавця, а в ній не містяться відомостей щодо складових такої оцінки (нормативної грошової оцінки земельної частки (паю) позивача з урахуванням відповідних коефіцієнтів).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за 2015 рік з вирахуванням із суми 8495, 47 грн. податків та інших обов'язкових платежів з урахуванням індексу інфляції в сумі 127 грн. 43 коп. та пені за несвоєчасну виплату орендної плати за 2015 рік в сумі 576,99 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягають стягненню документально підтвердженні понесені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України - судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 79 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних із розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України - витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків, надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» - розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - субєктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

В обґрунтування вимог щодо компенсації витрат на правову допомогу представником позивача адвокатом ОСОБА_6 надано договір про надання правової допомоги від 12.04.2016 року, протокол погодження договірної ціни на виконання послуг у розмірі 2000 грн., розрахунок суми гонорару з кількістю витраченого часу та ставкою за годину (а.с. 23-25). Зазначена сума витрат повністю підтверджується матеріалами цивільної справи та не перевищує 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі адвоката.

Проте, оскільки вимоги позивача задоволені частково на 50%, то і стягненню підлягає пропорційна сума, яка становить 1000,00 грн.

Також на користь позивача підлягають стягненню витрати, повязані із сплатою судового збору відповідно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 551,20 грн.

Отже, загальна сума судових витрат, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 із ТОВ «Краєвид Агро», становить 1551,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11,57, 60, 88, 209,212-215, 223, 294, 296 ЦПК України, ст.ст.13,21, 24, 32 Закону України «Про оренду землі», п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, ст.ст. 524, 533-535, 549, 550, 625, 629 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краєвид Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Краєвид Агро» (код ЄДРПО 34174009, Харківська область, Близнюківський район, с. Алісівка, вул. Центральна, 32, інші відомості не відомі) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованоий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) заборгованість з орендної плати за 2015 рік в розмірі 8495, 47 грн. з вирахуванням із цієї суми податків та інших обов'язкових платежів, індекс інфляції в сумі 127 грн. 43 коп. та пеню в сумі 576,99 грн.

Стягнути з ТОВ «Краєвид Агро» (код ЄДРПО 34174009, Харківська область, Близнюківський район, с. Алісівка, вул. Центральна, 32, інші відомості не відомі) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованоий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят один) грн. 20 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

В іншій частині позовних вимог в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Повний текст рішення виготовлено 20 жовтня 2016 року.

Суддя С.П. Масло