Ухвала

від 10.10.2016 по справі 379/324/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/324/16-ц Головуючий у І інстанції Потеряйко С. А. Провадження № 22-ц/780/4839/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 46 10.10.2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Мережко М.В., Суханової Є.М.,

за участю секретаря Топольського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Плосківське» на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 19 липня 2016 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Плосківське» до ОСОБА_2, приватного сільськогосподарського підприємства «Жовтень» про визнання недійсними договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та визнання договорів оренди земельної ділянки поновленими ,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року СТОВ «Плосківське»звернулося до суду із зазначеним позовом, який мотивувало наступним: 14 жовтня 2010 року між товариством та ОСОБА_2 було підписано договори оренди належних їй на праві власності земельних ділянок № 187 (кадастровий номер 3224484800:03:009:0004), загальною площею 3,0797 га та № 188 (кадастровий номер 3224484800:02:006:0043), загальною площею 3,2001 га; розташованих на території Плосківської сільської ради Таращанського району Київської області,і терміни їх дії становили 5 років . Договори було зареєстровано Таращанським районним відділом Центр ДЗК 23 листопада 2010 року. За таких умов термін дії договорів закінчився 23 листопада 2015 року.

Зазначав, що умови договорів товариство виконувало належним чином. На даний час позивач продовжує користуватися зазначеними земельними ділянками. Пунктом 2.3 договору оренди визначено, що зацікавлена сторона повинна повідомити другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до закінчення його терміну дії. Маючи намір продовжити дію договорів оренди, позивач завчасно направив поштою на адресу ОСОБА_2листи-повідомлення з проектами договорів про їх поновлення та продовжило користування спірними земельними ділянками після закінчення строку дії договорів оренди. Вказував, що оскільки ОСОБА_2 протягом місяця після закінчення строку дії договорів оренди земельної ділянки не висловила будь-яких заперечень проти поновлення договору оренди, договори вважаються поновленими відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі».

01 вересня 2015 року між ОСОБА_2 та приватним сільськогосподарським підприємством «Жовтень» було укладено договори емфітевзису зазначених земельних ділянок № 62, 63, які 26 вересня 2015 року та 03 листопада 2015 року було зареєстровано приватними нотаріусами Таращанського районного нотаріального округу Київської області. 19 квітня 2016 року між ОСОБА_2 та ПСП «Жовтень» була укладена додаткова угода № 1 до договорів емфітевзису №№ 62, 63, якою вказані договори достроково розірвано з 19 квітня 2016 року. В той же день відповідачами відносно вказаних земельних ділянок були укладені договори емфітевзису за № 82 та № 83.

Позивач вважає, що факт укладення спірних договорів емфітевзису та фактичне володіння земельними ділянками ПСП «Жовтень» на їх основі порушує права та законні інтереси позивача.

З урахуванням уточнення позовних вимог позивач просив суд визнати недійсними укладені між ОСОБА_2 та ПСП «Жовтень» договори емфітевзису за № 62 та № 63 від 01 вересня 2015 року та договори емфітевзису за № 83 та № 83 від 19 квітня 2016 року; визнати укладені між ОСОБА_2 та СТОВ «Плосківське» договори оренди земельної ділянки № 187 та № 188 від 14 жовтня 2010 року поновленими, стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати .

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 19 липня 2016 року позовні вимоги СТОВ «Плосківське» задоволено частково. Визнано недійсними договір № 62 та договір № 63 про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), розташованих на території Плосківської сільської ради Таращанського району Київської області, від 01 вересня 2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено . Стягнуто з ОСОБА_2 та з приватного сільськогосподарського підприємства «Жовтень» на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Плосківське» по 1378,00грн. судових витрат з кожного.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтував скаргу тим, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, суд допустив невірне тлумачення та застосування норм чинного законодавства. Вказує, що ним були надані докази щодо належного виконання ним умов договорів оренди та процедури повідомлення про намір продовжити дії договору на новий строк . Крім того зазначає, що ОСОБА_2 протягом місяця після отримання його листа-повідомлення від 27 серпня 2015 року не направила до позивача лист про наявні в неї заперечення на укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. За таких умов договори емфітевзису № 82 та № 83 між відповідачами укладено з порушенням ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та прав позивача, у зв’язку з чим вони також підлягають визнанню недійсними. Вважає висновки суду такими, що не ґрунтуються на положеннях закону.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

У відповідності до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду в повній мірі відповідає наведеним вимогам.

В ході розгляду справи судом першої інстанції було належним чином встановлено той факт, що оскаржувані договори емфітевзису земельних ділянок № 62 та № 63 були укладені між ОСОБА_2 та ПСП «Жовтень» 01.09.2015 року та зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.11.2015 року, тобто під час дії договорів оренди земельної ділянки з попереднім орендарем - позивачем по справі (термін дії вказаних договорів було встановлено до 23 листопада 2015 року).За таких умов суд цілком обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність визнання договорів емфітевзису земельних ділянок за № 62 та № 63 недійсними відповідно до положень ст. 215 ЦК України. З такими висновками суду погодився й апелянт.

Свою позицію щодо необхідності визнання недійсними й договорів емфітевзису № 82 та № 83 від 19.04.2016 року, а також визнання договорів оренди землі № 187 та № 188 поновленими позивач обґрунтовував положеннями ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», відповідно до яких по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував договірні обов'язки, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Для поновлення договору оренди вказаною нормою передбачена відповідна процедура, що полягає в повідомленні орендарем власника землі (орендодавця) не пізніше, ніж за місяць до спливу строку договору про намір скористатися продовження таких відносин. За відсутності заперечень орендодавця щодо умов продовження оренди він укладає з орендарем відповідну додаткову угоду. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

З аналізу вказаної норми вбачається, що законодавець закріпив переважне право добросовісного орендаря на продовження оплатного користування ним орендованою землею у разі відсутності заперечень на це з боку орендодавця, а також у разі передачі орендодавцем цієї землі в оренду іншій особі на тих же умовах, що й діяли для попереднього орендаря. В інших випадках діє встановлений ст. 627 ЦК України принцип свободи договору.

Як було встановлено в ході розгляду справи, орендодавець - ОСОБА_2 відповідним письмовим повідомленням, отриманим позивачем 31.07.2015 року, попередила його про те, що вона після закінчення строку дії договорів оренди землі від 14.10.2010 року договори оренди на новий строк із СТОВ «Плосківське» укладати не буде, та просила після збору урожаю 2015 року не засівати та надалі не обробляти вказані земельні ділянки, а також не використовувати їх в будь-який інший спосіб та повернути їй земельні ділянки після збору врожаю у стані не гіршому, ніж вони були передані в оренду. Таким чином подальше направлення позивачем пропозиції про продовження оренди (які не були прийняті орендодавцем), так само й продовження користування землею після закінчення терміну оренди, за умови отримання ним волевиявлення орендодавця про небажання продовження оренди та вимоги повернення землі, не може слугувати підставою для поновлення дії орендних відносин між сторонами, відтак й не обґрунтовують недійсності договорів емфітевзису № 82 та № 83 від 19.04.2016 року, які були укладені уже після припинення дії договорів оренди земельної ділянки № 187 та № 188 від 14.10.2010 року.

Оскільки після припинення попередньої оренди власником землі було укладено договори емфітевзису й відповідно передано спірні землі в користування ПСП «Жовтень» на інших умовах, ніж за договорами оренди з СТОВ «Плосківське», мова про порушення переважного права вказаного товариства на укладення нового договору в даному випадку йти не може.

На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог в даному випадку відсутні, що й було констатовано судом першої інстанції, який, розглядаючи спір, дослідив і оцінив обставини справи та надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. За таких умов рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак передбачені законом підстави для його скасування чи зміни при апеляційному розгляді відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Плосківське» відхилити.

Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 19 липня 2016року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді: М.В. Мережко

ОСОБА_3