Постанова

від 30.09.2016 по справі 826/3230/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2016 року № 826/3230/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Погрібніченко І.М., суддів: Іщука І.О., Шулежко В.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аскон» доДержавної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскон» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач-1), Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач-2) та Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач-3) про:

- визнання незаконним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві №18487/10/26-58-11-02-18 від 16.07.2015р. «Про відмову у прийняття податкової звітності»;

- визнання незаконним та скасування рішення Головного управління ДФС у м. Києві №15501/10/26-15-11-03-11 від 12.10.2015р. про результати розгляду первинної скарги;

- визнання незаконним та скасування рішення Державної фіскальної служби України №27870/6/99-99-11-02-02-15 від 28.12.2015р. про результати розгляду скарги;

- зобов'язання відповідача - 3 включити відомості з поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць червень 2015 року, доповнення та додатка 5 до цієї декларації, до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року ТОВ «Аскон» в паперовому вигляді.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представники відповідачів проти позовних вимог заперечили з підстав правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскон» (код ЄДРПОУ 21494800), як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

10 липня 2015 року позивач поштою цінним листом подав до ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за податковий період - червень 2015 року з додатком 5.

Крім того, 10 липня 2015 року позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку через електронне повідомлення направлено ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві зазначену податкову декларацію з додатком 5.

Листом №18487/10/26-58-11-02-18 від 16.07.2015р. ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві відмовила у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року ТОВ «Аскон», яка направлена поштою, оскільки вона подана всупереч п. 49.4 статті 49 ПК України, а саме: непередбачено подання декларації з ПДВ у паперовому вигляді.

Не погоджуючись з рішенням відповідача - 3, позивач подав до Головного управління ДФС у м. Києві скаргу.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 12.10.2015р. №15501/10/26-15-11-03-11 про результати розгляду первинної скарги, рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві №18487/10/26-58-11-02-18 від 16.07.2015р. залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням відповідача - 2, позивач подав скаргу до Державної фіскальної служби України.

Рішенням від 28.12.2015р. №27870/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги, рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві №18487/10/26-58-11-02-18 від 16.07.2015р. та рішення ГУ ДФС у м. Києві від 12.10.2015р. №15501/10/26-15-11-03-11 залишено без змін, а скарга ТОВ «Аскон» без задоволення.

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню рішення контролюючих органів, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи справу, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

За приписами ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

А саме, нормами п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 ПК України для подання податкової звітності з податку на додану вартість передбачений базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Так, порядок та спосіб подання податкової звітності врегульований нормами п. 49.3 - 49.7 ст. 49 ПК України.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПК України (в редакції чинній на станом на день подання позивачем податкової звітності в паперовому вигляді) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п. 49.5 ст. 49 ПК України).

Процедура подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі до контролюючого органу регулюється Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011.

Між тим, п. 49.4 ст. 49 ПК України встановлено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

З 01.01.2015р. набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, а саме абзац 2 п. 49.4 статті 49 викладено в наступній редакції: "Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством".

Аналогічно п. 2 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за № 1267/26044 та діяв до 01.02.2016) передбачено, що декларація та додатки до неї, а також інша податкова звітність з податку на додану вартість, зазначена у пункті 8 розділу І цього Порядку, подаються до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Тобто, наведені норми права встановлюють інші, спеціальні вимоги щодо подачі податкової декларації з податку на додану вартість, яка має бути подана виключно в електронній формі. Отже, у даному конкретному випадку норма п. 49.3 ст. 49 ПК України застосуванню не підлягає, а у платника податку відповідно відсутнє право подачі декларації з податку на додану вартість у паперовому вигляді.

У взаємозв'язку з цим суд вважає, що подача податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період червень 2015 року в електронному вигляді є обов'язком позивача.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Нормами п. 49.9 ст. 49 цього Кодексу визначено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Також, за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (пп. 49.9.1); у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (пп. 49.9.2).

Таким чином, враховуючи вищевказані норми Кодексу суд дійшов висновку, що позивачем у даному випадку порушено визначений чинним податковим законодавством порядок подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, оскільки останнім порушено порядок її направлення, а саме: засобами поштового зв'язку, замість електронної форми, а тому така податкова декларація не може бути визнана прийнятою.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатком 5 на паперовому носії отримана ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві 10 липня 2015 року.

У той же час, права позивача за вказаних обставин з боку відповідача порушені не були, оскільки податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатком 5 була подана засобами телекомунікаційного зв'язку та прийнята контролюючим органом.

Отже, ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві правомірно прийнято рішення (лист) №18487/10/26-58-11-02-18 від 16.07.2015р., яким відмовлено позивачу у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатком 5.

У зв'язку з тим, що судом визнано правомірним рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві №18487/10/26-58-11-02-18 від 16.07.2015р. "Про відмову у прийняття податкової звітності", позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Головного управління ДФС у м. Києві №15501/10/26-15-11-03-11 від 12.10.2015р. про результати розгляду первинної скарги; визнання незаконним та скасування рішення Державної фіскальної служби України №27870/6/99-99-11-02-02-15 від 28.12.2015р. про результати розгляду скарги та зобов'язання відповідача - 3 включити відомості з поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць червень 2015 року, доповнення та додатка 5 до цієї декларації, до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України, задоволеними бути не можуть.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Аскон» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя І.М. Погрібніченко

Судді: І.О. Іщук

В.П. Шулежко