Ухвала

від 17.01.2017 по справі 826/3230/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3230/16 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Скаленку Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Аскон на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2016 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Аскон до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Аскон звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати незаконним та скасувати рішення (лист) Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 16.07.2015 № 18487/10/26-58-11-02-18.

- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 12.10.2015 № 15501/10/26-15-11-03-11 про результати розгляду первинної скарги;

- визнати незаконним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 28.12.2015 № 27870/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві включити відомості з поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць червень 2015 року, доповнення та додатка 5 до цієї декларації, до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2016 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи товариство з обмеженою відповідальністю Аскон (код ЄДРПОУ 21494800), як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

10.07.2015 позивач поштою цінним листом подав до ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за податковий період - червень 2015 року з додатком 5.

Крім того, 10.07.2015 позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку через електронне повідомлення направлено ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві зазначену податкову декларацію з додатком 5.

Листом від 16.07.2015 № 18487/10/26-58-11-02-18 ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві відмовила у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року ТОВ Аскон , яка направлена поштою, оскільки вона подана всупереч п. 49.4 статті 49 ПК України, а саме: непередбачено подання декларації з ПДВ у паперовому вигляді.

Не погоджуючись з рішенням (листом) ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, позивач подав до Головного управління ДФС у м. Києві скаргу.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 12.10.2015 №15501/10/26-15-11-03-11 про результати розгляду первинної скарги, рішення (лист) ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 16.07.2015 № 18487/10/26-58-11-02-18 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням Головного управління ДФС у м. Києві, позивач подав скаргу до Державної фіскальної служби України.

Рішенням від 28.12.2015 №27870/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги, рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 16.07.2015 № 18487/10/26-58-11-02-18 та рішення ГУ ДФС у м. Києві від 12.10.2015 № 15501/10/26-15-11-03-11 залишено без змін, а скарга ТОВ Аскон без задоволення.

Позивач, не погоджуючись із зазначеними рішеннями (листами), звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що з обставин, встановлених при розгляді справи, вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю Аскон до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідачами, при прийнятті оскаржуваних рішень (листів) було дотримано норми чинного законодавства.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві протиправно, а саме: з перевищенням владних повноважень не прийняло податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, яка була подана засобами поштового зв'язку.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 46.5 ст. 46 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 48.1-48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПК України платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Колегія суддів звертає увагу, що пункт 49.4 статті 49 доповнено абзацом другим вказаного змісту: Податкова звітність з податку на додану вартість подається до контролюючого органу всіма платниками в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України , який набув чинності з 03.08.2014, тобто до податкового періоду, за який позивачем подано спірну податкову зв'язність з податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає, що п. 49.4 ст. 49 ПК України щодо обов'язку подання податкової звітності з податку на додану вартість в електронній формі є спеціальним по відношенню до п. 49.3 ст. 49 ПК України, яким врегульовано способи подання іншої податкової звітності.

З огляду на викладене, доводи позивача, щодо можливості подання податкової звітності іншим способом, ніж в електронній формі є необґрунтованим.

Згідно п. 49.8. ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.9. ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.

Отже, обов'язок зареєструвати податкову декларацією платника податку виникає у контролюючого органу за умови дотримання таким платником податку вимог ст. 49 ПК України, якою, зокрема, визначено, що податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У зв'язку з тим, що позивачем не дотримано норми ст. 49 ПК України, зокрема, щодо обов'язку подання податкової звітності з податку на додану вартість тільки в електронній формі, листом від 16.07.2015 № 18487/10/26-58-11-02-18 податковий орган правомірно відмовив ТОВ Аскон у прийнятті податкової звітності у паперовій формі.

Таким чином, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення, оформленого листом від 16.07.2015 № 18487/10/26-58-11-02-18, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 16.07.2015 № 18487/10/26-58-11-02-18 Про відмову у прийняття податкової звітності визнано правомірним, то позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.10.2015 № 15501/10/26-15-11-03-11 про результати розгляду первинної скарги, визнання незаконним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 28.12.2015№ 27870/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги.

Разом з тим, правомірність вказаних вище рішень вказує на відсутність правових підстав для задоволення позову в частині зобов'язання ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві включити відомості з поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць червень 2015 року, доповнення та додатка 5 до цієї декларації, до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатком 5 на паперовому носії отримана ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві 10.07.2015.

Водночас, оскільки 10.07.2015 податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатком 5 також була подана і засобами телекомунікаційного зв'язку та прийнята контролюючим органом, то права позивача за вказаних обставин з боку відповідача порушені не були.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень - довів правомірність своїх дій.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Аскон залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.