Постанова

від 06.10.2016 по справі 826/6839/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 жовтня 2016 року 14:51 № 826/6839/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Мар'янченко Д.А.,

за участю сторін:

представника позивача - Бутенка А.І.,

представника відповідача - Шелест Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Алькор» (надалі - позивач або ТОВ «Алькор») з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.09.2015 № 0003472202 і № 0003482202.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків акта ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24.07.2015 № 306/26-57-22-02-10/21608504 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Алькор» (код за ЄДРПОУ 21608504) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Протер» (код ЄДРПОУ 38688187), ТОВ «Трейдстар» (код ЄДРПОУ 38725883), ТОВ «Крітіс» (код ЄДРПОУ 38725883) за період з 01.07.2011 по 30.06.2014». На переконання позивача, акт перевірки не містить жодних належних доказів нереальності (безтоварності) господарських операцій позивача з його контрагентами-виконавцями робіт (послуг), а висновки про заниження товариством сум податків за перевіряємий період спростовується наявними у нього первинними документами..

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено про правомірність висновків акта перевірки та законність винесених на його підставі податкових повідомлень-рішень.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

В липні 2015 року працівником ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на підставі наказу від 13.07.2015 № 1385 і направлення від 13.07.2015 № 1381/22-02П була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Алькор» з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з контрагентами ТОВ «Протер», ТОВ «Трейдстар» і ТОВ «Крітіс» за період з 01.07.2011 по 30.06.2014, за результатами якої складений акт від 24.07.2015 № 306/26-57-22-02-10/21608504 (далі - акт перевірки).

В тексті цього акта перевірки містяться висновки працівника відповідача про порушення позивачем наступних норм податкового законодавства:

- п.п. 138., 138.4, 138.11 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження товариством податку на прибуток на загальну суму 275 207 грн. Суть даного правопорушення, на думку перевіряючого, полягає у неправомірному формуванні ТОВ «Алькор» витрат у розмірі 1 458 245 грн. за рахунок витрат на придбання у ТОВ «Протер», ТОВ «Трейдстар» і ТОВ «Крітіс» робіт і послуг, що не підтверджені належними первинними документами;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.2 і 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження товариством податку на додану вартість на загальну суму 291 649 грн. (в тому числі за липень-грудень 2013 року, січень-травень 2014 року). Суть даного правопорушення, на думку перевіряючого, полягає у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 291 649 грн. з вартості робіт і послуг на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Протер», ТОВ «Трейдстар» і ТОВ «Крітіс».

11.09.2015 відповідач на підставі зазначеного акта перевірки прийняв оспорювані податкові повідомлення-рішення:

- № 0003472202 (форми «Р»), яким збільшило суму грошового зобов'язання ТОВ «Алькор» по податку на прибуток підприємств на суму 437 473,50 грн. (в тому числі 291 649 грн. - за основним платежем і 145 824,50 грн. - штрафні санкції);

- № 0003482202 (форми «Р»), яким збільшило суму грошового зобов'язання ТОВ «Алькор» по податку на додану вартість на суму 412 810,50 грн. (в тому числі 275 207 грн. - за основним платежем і 137 603,50 грн. - штрафні санкції).

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 ПК України, вказані податкові повідомлення-рішення від 11.09.2015 були залишені без змін згідно рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 21.12.2015 № 19343/10/26-15-10-05-35 та Державної фіскальної служби України від 02.03.2016 № 4619/6/99-99-10-01-04-25.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення від 11.09.2015 № 0003472202 і № 0003482202 протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до норми пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «витрати» - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об'єкт оподаткування цим податком визначений у ст. 134 ПК України.

Згідно п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу. Зокрема, за нормою пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Одночасно нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 «Про затвердження Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071 та діяв до 01.03.2014, та з 01.03.2014 - наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за № 185/24962.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Між тим, у своєму листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтер-ському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин)(надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз вищевикладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків , що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

За змістом акта перевірки, висновки відповідача про відсутність у позивача правових підстав для формування показників витрат і податкового кредиту за результатами господарських операцій з контрагентами ТОВ «Протер», ТОВ «Трейдстар» і ТОВ «Крітіс» мотивовані наступним: 1) до перевірки позивач не надав акти виконаних робіт по взаємовідносинам з ТОВ «Протер» за липень 2013 року на суму 57 763,02 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 627,17 грн.), з ТОВ «Трейдстар» за грудень 2013 року на суму 18 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 000 грн.), а також письмові заявки із зазначенням обсягу та строків виконання робіт на будівельних об'єктах, технологічні картки на виконання послуг (за умовами договору); 2) за даними автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» стан всіх платників податків (ТОВ «Протер», ТОВ «Трейдстар» і ТОВ «Крітіс») - 8 «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, інформація про кількість працівників та наявні основні фонди на підприємствах відсутня (у зв'язку з неподанням податкових розрахунків форми № 1ДФ та відповідних додатків до податкових декларацій з податку на прибуток підприємств), свідоцтва платників ПДВ ТОВ «Трейдстар» і ТОВ «Крітіс» анульовані 07.120.2014; 3) до ДПІ надійшли тексти актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Протер», ТОВ «Трейдстар» і ТОВ «Крітіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків (акти від 13.08.2014 № 1844/26-59-22-08/38725883, від 12.08.2014 № 1838/26-59-22-08/38781157 та від 12.08.2014 № 1837/26-59-22-08/38688187), згідно яких встановлені порушення норм податкового законодавства; 4) відсутністю можливості відстежити номенклатуру реалізованих товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання, оскільки ТОВ «Протер», ТОВ «Трейдстар» і ТОВ «Крітіс» здійснювали реалізацію товарів (робіт, послуг) за податковим накладним з сумами менше 10 тис. грн., 5) з тексту постанови старшого слідчого відділ кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві ст. лейтенанта податкової міліції Лихненка А.О. від 21.04.2015 про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Алькор» з з питань дотримання ним вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Протер», ТОВ «Трейдстар» і ТОВ «Крітіс» за період з 01.07.2011 по 30.06.2014, винесеної рамках кримінального провадження № 3201410005000008, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.01.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 і 2 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України встановлено наступне. Фізичні особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 створили та придбали на підставних осіб підприємства з ознаками фіктивності, в тому числі ТОВ «Протер», ТОВ «Трейдстар» і ТОВ «Крітіс» з метою прикриття своєї незаконної діяльності, яка полягала у сприянні в ухиленні від сплати податків шляхом конвертації безготівкових коштів у готівкові, штучного формування податкового кредиту з ПДВ для реально діючих підприємств-вигодонабувачів. Допитані в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали, що вони займалися незаконною діяльністю, використовуючи підконтрольні їм фіктивні підприємства (в тому числі ТОВ «Протер», ТОВ «Трейдстар» і ТОВ «Крітіс»), шляхом документального оформлення взаємовідносин вказаних товариств з реально діючими підприємствами , що фактично не відбувались.

Суд встановив, що між ТОВ «Алькор» (в особі директора Бутенка А.І.), як замовником/покупцем, та суб'єктами господарської діяльності - ТОВ «Протер» (в особі директора ОСОБА_7), ТОВ «Трейдстар» і ТОВ «Крітіс», як виконавцями, були укладені договори про надання послуг, а саме: договір № 40 від 01.07.2013 з ТОВ «Протер», договори № 15 від 01.08.2013 та № 50 від 01.10.2013 з ТОВ «Крітіс», договір № 01/10 від 01.10.2013 з ТОВ «Трейдстар», та договір поставки від 24.12.2013 з ТОВ «Трейдстар».

До матеріалів позову позивачем була додана лише копія договору № 40 про надання послуг автокранами від 01.07.2013, за умовами якого виконавець (ТОВ «Протер») за дорученням замовника (ТОВ «Алькор») взяв на себе зобов'язання надати послуги по переміщенню вантажів автокранами на будівельних об'єктах замовника. Пояснення про причини відсутності решти договорів по взаємовідносинам з ТОВ «Трейдстар» і ТОВ «Крітіс» на момент проведення перевірки та під час розгляду справи в суді представник позивача суду не подав.

У відповідності до п. 1.2 ст. 1, п. 3.1 і п. 3.2 ст. 3, цього договору, зміст та обсяги робіт, які має виконати виконавець, визначаються сторонами в письмових заявках.

Ціна надання послуг встановлюється сторонами в протоколі узгодження ціни надання послуг (додаток № 1), що є невід'ємною частиною даного договору. Обсяг наданих послуг, на підставі якого здійснюється нарахування вартості наданих послуг, ведеться в довідках обліку відпрацьованого часу згідно п.п. 4.1 - 4.3 ст. 4 цього договору.

Згідно п.п. 4.1 - 4.4 ст. 4 даного договору, дані про надані послуги виконавець заносить щоденно в довідки обліку відпрацьованого часу, в яких містяться відомості про характер робіт та час (в годинах), протягом якого надавалися послуги автокраном. Довідка виконавця затверджується уповноваженою особою замовника на об'єкті, де працює автокран виконавця (виконробом). Замовник зобов'язується до кінця кожного календарного дня, в який надавались послуги, в особі свого виконроба відмічати в довідці дані про кількість відпрацьованих годин автокраном на об'єкті, зазначивши також дату внесення даних до довідці та засвідчити всі вказані дані своїм підписом.

Передача-приймання наданих послуг у відповідності з даним договором оформлюється сторонами шляхом підписання актів передачі-приймання наданих послуг.

Також, положеннями ст. 2 договору визначені права та обов'язки сторін цього договору. Зокрема, виконавець зобов'язаний: виконувати роботи в повному обсязі, з відповідною якість та згідно умов НПАОП 0.00-1.01.07 «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів»; забезпечити автокран необхідними паливно-мастильними матеріалами; виконувати ремонт та технічний огляд автокрану за попереднім узгодженням строків та часу їх проведення з замовником; своєчасно надавати замовнику довідки, необхідні для обліку, контролю та фіксації кількості робіт, виконаних автокраном виконавця на будівельних об'єктах замовника. В свою чергу замовник зобов'язаний: надавати виконавцю письмові заявки із зазначенням обсягу та строків виконання робіт на будівельних об'єктах; вести нагляд за додержанням робітниками виконавця правил з техніки безпеки при виконанні ними робіт на будівельних об'єктах замовника та нести відповідальність за порушення робітниками цих правил; забезпечити виконавця проектом виконання робіт або технологічними картами на виконувані роботи; призначити на час проведення автокраном робіт на будівельних об'єктах замовника осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт по переміщенню вантажів та стропальників, атестованих у відповідності із законодавством про охорону праці; забезпечити цілодобово охорону автокрана виконавця на будівельному об'єкті; своєчасно надавати виконавцю довідки, необхідні для обліку, контролю та фіксації кількості робіт, виконаних виконавцем на будівельних об'єктах замовника; своєчасно та в розмірах, передбачених договором, здійснювати платежі на користь виконавця.

На підтвердження правомірності формування сум витрат і податкового кредиту за вказаними договорами позивач надав суду копії наступних документів: рахунків-фактур; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених ТОВ «Протер» за результатами надання послуг крану та перевезення; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених ТОВ «Крітіс» за результатами надання послуг по ремонту кранів, послуг кранів і перевезення; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених ТОВ «Трейдстар» за результатами надання послуг з демонтажу/монтажу транспортера стрічкового та іншого устаткування, заміни роликів, послуг крану і перевезення, послуг по ремонту кранів; видаткової накладної ТОВ «Трейдстар» на поставку конвеєру стрічкового у кількості 1000 штук вартістю 18 000 грн. (з ПДВ); податкових накладних, виписаних від імені ТОВ «Протер» за період липень-жовтень і грудень 2013 року на адресу ТОВ «Алькар», що підписані ОСОБА_7; податкових накладних, виписаних від імені ТОВ «Крітіс» за період серпень-жовтень 2013 року і січень-травень 2014 року на адресу ТОВ «Алькар», що підписані ОСОБА_8; податкових накладних, виписаних від імені ТОВ «Трейдстар» за період листопад-грудень 2013 року і квітень 2014 року на адресу ТОВ «Алькар», що підписані ОСОБА_9

Додатково на підтвердження наявності економічної обґрунтованості укладення спірних договорів з ТОВ «Протер», ТОВ «Трейдстар» і ТОВ «Крітіс» позивач подав до суду копії договорів про надання послуг з третіми особами (юридичні особи), які були укладені ТОВ «Алькар» як виконавцем послуг, та складених згідно таких договорів акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідок про виконані роботи (послуги).

За результатами дослідження наданих позивачем документів суд встановив, що акти здачі-прийняття робіт та видаткова накладна по спірних господарських операцій зі сторони виконавців підписані ОСОБА_7 (як директором ТОВ «Протер»), ОСОБА_8 (як директором ТОВ «Крітіс») і ОСОБА_9 (як директором ТОВ «Трейдстар»). Дані акти не містять відомості щодо найменування та адрес розташування будівельних об'єктів, за місцем яких надавалися ті чи інші послуги.

Жодних інших первинних документів, документів бухгалтерського обліку та організаційно-розпорядчого характеру, документів ділової переписки, оформлених на підставі та на виконання спірних договорів з контрагентами, зокрема: протоколу узгодження ціни надання послуг або розрахунків вартостей послуг; заявок замовника із зазначеними в них обсягом та строками виконання робіт на будівельних об'єктах; довідок виконавців щодо обліку відпрацьованого часу; документальних доказів передачі від замовника до виконавців проектів виконання робіт або технологічних карток на виконувані роботи, передачі від виконавців до замовника товарно-матеріальних цінностей (кранів) під охорону; документальних доказів ознайомлення замовником працівників виконавців з правилами техніки безпеки при виконанні робіт на будівельних об'єктах; організаційно-розпорядчі документи про призначення осіб, відповідальних за безпечне виконання робіт по переміщенню вантажів автокранами та стропальників, відомостей бухгалтерського обліку щодо оприбуткування та обліку на підприємстві ТМЦ, отриманих від ТОВ «Трейдстар», а також документальних доказів проведення розрахунку з ТОВ «Протер», ТОВ «Трейдстар» і ТОВ «Крітіс» з надані послуги позивач суду не пред'явив та письмові пояснення про причини відсутності таких документів до суду не подав.

Крім того, в ході розгляду даної справи представником відповідача на спростування легальності спірних господарських операцій ТОВ «Алькар» з ТОВ «Протер», ТОВ «Трейдстар» і ТОВ «Крітіс» до матеріалів справи були додані копії протоколів допитів в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 і ОСОБА_10 (від 26.06.2014), складених в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 3201410005000008 від 21.01.2014, - де названі особи повідомили про свою причетність до організації та оформлення документально фіктивних операцій за участю ТОВ «Протер», ТОВ «Трейдстар» і ТОВ «Крітіс» і підприємств реального сектору економіки. Дані протоколи допиту свідків суд з урахуванням норм ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України, ст. 69, 70 КАС України та положень . 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» розцінює як такі, що не відповідають висунутим процесуальним законом критеріям належності, допустимості та достовірності доказів, оскільки такі свідчення свідків наразі ще не були оцінені районним судом під час розгляду відповідної кримінальної справи по суті.

Щодо посилань представника відповідача на факт винесення Шевченківським районним судом міста Києва ухвали від 05.11.2015 по кримінальній справі 761/31097/15-к про закриття у зв'язку з закінченням строків давності кримінального провадження № 32015100050000080 від 29.09.2015, за ознаками вчинення злочину передбаченого ч. 5 ст. 27 , ч. 1 ст. 205 КК України (а саме фактом фіктивного створення суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Трейдстар» ), то згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень вказана ухвала законної сили не набрала.

Виходячи з вищенаведених норм матеріального права та встановлених у справі обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва оцінює надані позивачем первинні документи (зокрема, акти наданих послуг та видаткову накладну, як такі, що містять недостовірні відомості та, як наслідок не підтверджують реальність виконання спірних господарських операцій, рух матеріальних активів між позивачем та його контрагентами, понесення позивачем реальних витрат у зв'язку з придбанням товарів і послуг.

Оцінюючи твердження представника позивача про використання придбаних товарів і результатів послуг у своїй господарський діяльності, а саме шляхом їх реалізації третім особам- замовникам згідно поданих до суду договорів, суд зважає на відсутність у матеріалах справи доказів реального залучення до процесу надання послуг з використанням кранів і поставки товарів підприємств ТОВ «Протер», ТОВ «Трейдстар» і ТОВ «Крітіс». У зв'язку з цим суд не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між наданими позивачем первинними та іншими документами і спірними господарськими операціями.

Таким чином, суд погоджується з висновками контролюючого органу про завищення ТОВ «Алькар» задекларованих показників витрат і податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період по взаємовідносинам з ТОВ «Протер», ТОВ «Трейдстар» і ТОВ «Крітіс», що призвело до заниження податкових зобов'язань по податку на прибуток і ПДВ, та відповідно вважає їх обґрунтованими і правомірними, а тому як наслідок не вбачає правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 11.09.2015 № 0003472202 і № 0003482202.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений 12.10.2016 р.

Суддя Є.В. Аблов