Ухвала

від 23.01.2017 по справі 826/6839/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6839/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Алькор на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Алькор до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Алькор (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0003472202 і № 0003482202 від 11.09.2015 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 06 жовтня 2016 року адміністративний позов залишив без задоволення.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2016 року та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, у липні 2015 року відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Алькор з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з контрагентами ТОВ Протер , ТОВ Трейдстар і ТОВ Крітіс за період з 01.07.2011 року по 30.06.2014 року, за результатами якої складений акт № 306/26-57-22-02-10/21608504 (далі - акт перевірки) від 24.07.2015 року.

11.09.2015 року відповідач на підставі зазначеного акта перевірки прийняв оспорювані податкові повідомлення-рішення:

- № 0003472202 (форми Р ), яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ Алькор по податку на прибуток підприємств на суму 437 473, 50 грн. (в тому числі 291 649 грн. - за основним платежем і 145 824, 50 грн. - штрафні санкції);

- № 0003482202 (форми Р ), яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ Алькор по податку на додану вартість на суму 412 810, 50 грн. (в тому числі 275 207 грн. - за основним платежем і 137 603, 50 грн. - штрафні санкції).

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 ПК України, вказані податкові повідомлення-рішення від 11.09.2015 року були залишені без змін.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу. Зокрема, за нормою пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Одночасно нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до пп. а п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

У своєму листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як убачається з акту перевірки, відповідач дійшов висновків про відсутність у позивача правових підстав для формування показників витрат і податкового кредиту за результатами господарських операцій з контрагентами ТОВ Протер , ТОВ Трейдстар і ТОВ Крітіс . Дані висновки мотивовані наступним: 1) до перевірки позивач не надав акти виконаних робіт по взаємовідносинам з ТОВ Протер за липень 2013 року на суму 57 763, 02 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 627, 17 грн.), з ТОВ Трейдстар за грудень 2013 року на суму 18 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 000 грн.), а також письмові заявки із зазначенням обсягу та строків виконання робіт на будівельних об'єктах, технологічні картки на виконання послуг (за умовами договору); 2) за даними автоматизованої інформаційної системи Податковий блок стан всіх платників податків (ТОВ Протер , ТОВ Трейдстар і ТОВ Крітіс ) - 8 до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, інформація про кількість працівників та наявні основні фонди на підприємствах відсутня (у зв'язку з неподанням податкових розрахунків форми № 1ДФ та відповідних додатків до податкових декларацій з податку на прибуток підприємств), свідоцтва платників ПДВ ТОВ Трейдстар і ТОВ Крітіс анульовані 07.120.2014 року; 3) до ДПІ надійшли тексти актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ Протер , ТОВ Трейдстар і ТОВ Крітіс щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків (акти від 13.08.2014 № 1844/26-59-22-08/38725883, від 12.08.2014 № 1838/26-59-22-08/38781157 та від 12.08.2014 № 1837/26-59-22-08/38688187), згідно яких встановлені порушення норм податкового законодавства; 4) відсутністю можливості відстежити номенклатуру реалізованих товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання, оскільки ТОВ Протер , ТОВ Трейдстар і ТОВ Крітіс здійснювали реалізацію товарів (робіт, послуг) за податковим накладним з сумами менше 10 тис. грн., 5) з тексту постанови старшого слідчого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві ст. лейтенанта податкової міліції Лихненка А.О. від 21.04.2015 року про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ Алькор з питань дотримання ним вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Протер , ТОВ Трейдстар і ТОВ Крітіс за період з 01.07.2011 року по 30.06.2014 року, винесеної рамках кримінального провадження № 3201410005000008, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.01.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 і 2 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України встановлено наступне. Фізичні особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 створили та придбали на підставних осіб підприємства з ознаками фіктивності, в тому числі ТОВ Протер , ТОВ Трейдстар і ТОВ Крітіс з метою прикриття своєї незаконної діяльності, яка полягала у сприянні в ухиленні від сплати податків шляхом конвертації безготівкових коштів у готівкові, штучного формування податкового кредиту з ПДВ для реально діючих підприємств - вигодонабувачів. Допитані в якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 показали, що вони займалися незаконною діяльністю, використовуючи підконтрольні їм фіктивні підприємства (в тому числі ТОВ Протер , ТОВ Трейдстар і ТОВ Крітіс ), шляхом документального оформлення взаємовідносин вказаних товариств з реально діючими підприємствами, що фактично не відбувались.

Судом встановлено, що між ТОВ Алькор (в особі директора ОСОБА_14.), як замовником/покупцем, та суб'єктами господарської діяльності - ТОВ Протер (в особі директора ОСОБА_11.), ТОВ Трейдстар і ТОВ Крітіс , як виконавцями, були укладені договори про надання послуг, а саме: договір № 40 від 01.07.2013 року з ТОВ Протер , договори № 15 від 01.08.2013 року та № 50 від 01.10.2013 року з ТОВ Крітіс , договір № 01/10 від 01.10.2013 з ТОВ Трейдстар , та договір поставки від 24.12.2013 року з ТОВ Трейдстар .

До матеріалів позову позивачем була додана лише копія договору № 40 про надання послуг автокранами від 01.07.2013 року, за умовами якого виконавець (ТОВ Протер ) за дорученням замовника (ТОВ Алькор ) взяв на себе зобов'язання надати послуги по переміщенню вантажів автокранами на будівельних об'єктах замовника. Пояснення про причини відсутності решти договорів по взаємовідносинам з ТОВ Трейдстар і ТОВ Крітіс позивачем не були надані.

У відповідності до п. 1.2 ст. 1, п. 3.1 і п. 3.2 ст. 3, цього договору, зміст та обсяги робіт, які має виконати виконавець, визначаються сторонами в письмових заявках.

Ціна надання послуг встановлюється сторонами в протоколі узгодження ціни надання послуг (додаток № 1), що є невід'ємною частиною даного договору. Обсяг наданих послуг, на підставі якого здійснюється нарахування вартості наданих послуг, ведеться в довідках обліку відпрацьованого часу згідно п.п. 4.1 - 4.3 ст. 4 цього договору.

Згідно п.п. 4.1 - 4.4 ст. 4 даного договору, дані про надані послуги виконавець заносить щоденно в довідки обліку відпрацьованого часу, в яких містяться відомості про характер робіт та час (в годинах), протягом якого надавалися послуги автокраном. Довідка виконавця затверджується уповноваженою особою замовника на об'єкті, де працює автокран виконавця (виконробом). Замовник зобов'язується до кінця кожного календарного дня, в який надавались послуги, в особі свого виконроба відмічати в довідці дані про кількість відпрацьованих годин автокраном на об'єкті, зазначивши також дату внесення даних до довідки та засвідчити всі вказані дані своїм підписом.

Передача-приймання наданих послуг у відповідності з даним договором оформлюється сторонами шляхом підписання актів передачі-приймання наданих послуг.

Також, положеннями ст. 2 договору визначені права та обов'язки сторін цього договору. Зокрема, виконавець зобов'язаний: виконувати роботи в повному обсязі, з відповідною якістю та згідно умов НПАОП 0.00-1.01.07 Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів ; забезпечити автокран необхідними паливно-мастильними матеріалами; виконувати ремонт та технічний огляд автокрану за попереднім узгодженням строків та часу їх проведення з замовником; своєчасно надавати замовнику довідки, необхідні для обліку, контролю та фіксації кількості робіт, виконаних автокраном виконавця на будівельних об'єктах замовника. В свою чергу замовник зобов'язаний: надавати виконавцю письмові заявки із зазначенням обсягу та строків виконання робіт на будівельних об'єктах; вести нагляд за додержанням робітниками виконавця правил з техніки безпеки при виконанні ними робіт на будівельних об'єктах замовника та нести відповідальність за порушення робітниками цих правил; забезпечити виконавця проектом виконання робіт або технологічними картами на виконувані роботи; призначити, на час проведення автокраном робіт на будівельних об'єктах замовника, осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт по переміщенню вантажів та стропальників, атестованих у відповідності із законодавством про охорону праці; забезпечити цілодобову охорону автокрана виконавця на будівельному об'єкті; своєчасно надавати виконавцю довідки, необхідні для обліку, контролю та фіксації кількості робіт, виконаних виконавцем на будівельних об'єктах замовника; своєчасно та в розмірах, передбачених договором, здійснювати платежі на користь виконавця.

На підтвердження правомірності формування сум витрат і податкового кредиту за вказаними договорами позивач надав суду копії наступних документів: рахунків-фактур; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених ТОВ Протер за результатами надання послуг крану та перевезення; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених ТОВ Крітіс за результатами надання послуг по ремонту кранів, послуг кранів і перевезення; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених ТОВ Трейдстар за результатами надання послуг з демонтажу/монтажу транспортера стрічкового та іншого устаткування, заміни роликів, послуг крану і перевезення, послуг по ремонту кранів; видаткової накладної ТОВ Трейдстар на поставку конвеєру стрічкового у кількості 1000 штук вартістю 18 000 грн. (з ПДВ); податкових накладних, виписаних від імені ТОВ Протер за період липень-жовтень і грудень 2013 року на адресу ТОВ Алькор , які підписані ОСОБА_11.; податкових накладних, виписаних від імені ТОВ Крітіс за період серпень-жовтень 2013 року і січень-травень 2014 року на адресу ТОВ Алькор , які підписані ОСОБА_12.; податкових накладних, виписаних від імені ТОВ Трейдстар за період листопад-грудень 2013 року і квітень 2014 року на адресу ТОВ Алькор , які підписані ОСОБА_13

Додатково на підтвердження наявності економічної обґрунтованості укладення спірних договорів з ТОВ Протер , ТОВ Трейдстар і ТОВ Крітіс позивач подав до суду копії договорів про надання послуг з третіми особами (юридичні особи), які були укладені ТОВ Алькор як виконавцем послуг, та складених згідно таких договорів акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідок про виконані роботи (послуги).

В суді апеляційної інстанції представником апелянта були надані виписки по рахунках та інформація про юридичних осіб - контрагентів.

За результатами дослідження наданих позивачем документів, судом встановлено, що акти здачі-прийняття робіт та видаткова накладна по спірних господарських операцій зі сторони виконавців підписані ОСОБА_11. як директором ТОВ Протер , ОСОБА_12. як директором ТОВ Крітіс і ОСОБА_13 як директором ТОВ Трейдстар . Дані акти не містять відомості щодо найменування та адрес розташування будівельних об'єктів, за місцем яких надавалися ті чи інші послуги.

Жодних інших первинних документів, документів бухгалтерського обліку та організаційно-розпорядчого характеру, документів ділової переписки, оформлених на підставі та на виконання спірних договорів з контрагентами, зокрема: протоколу узгодження ціни надання послуг або розрахунків вартостей послуг; заявок замовника із зазначеними в них обсягом та строками виконання робіт на будівельних об'єктах; довідок виконавців щодо обліку відпрацьованого часу; документальних доказів передачі від замовника до виконавців проектів виконання робіт або технологічних карток на виконувані роботи, передачі від виконавців до замовника товарно-матеріальних цінностей (кранів) під охорону; документальних доказів ознайомлення замовником працівників виконавців з правилами техніки безпеки при виконанні робіт на будівельних об'єктах; організаційно-розпорядчі документи про призначення осіб, відповідальних за безпечне виконання робіт по переміщенню вантажів автокранами та стропальників, відомостей бухгалтерського обліку щодо оприбуткування та обліку на підприємстві ТМЦ, отриманих від ТОВ Трейдстар , а також документальних доказів проведення розрахунку з ТОВ Протер , ТОВ Трейдстар і ТОВ Крітіс за надані послуги позивач суду не пред'явив та письмові пояснення про причини відсутності таких документів до суду не подав.

Крім того, в ході розгляду даної справи представником відповідача на спростування легальності спірних господарських операцій ТОВ Алькор з ТОВ Протер , ТОВ Трейдстар і ТОВ Крітіс до матеріалів справи були додані копії протоколів допитів в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 і ОСОБА_10 (від 26.06.2014 року), складених в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 3201410005000008 від 21.01.2014 року, - де названі особи повідомили про свою причетність до організації та оформлення документально фіктивних операцій за участю ТОВ Протер , ТОВ Трейдстар і ТОВ Крітіс і підприємств реального сектору економіки. Дані протоколи допиту свідків суд першої інстанції правильно, з урахуванням норм ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України, ст. 69, 70 КАС України та положень . 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними розцінив їх як такі, що не відповідають висунутим процесуальним законом критеріям належності, допустимості та достовірності доказів, оскільки такі свідчення свідків наразі ще не були оцінені районним судом під час розгляду відповідної кримінальної справи по суті.

Щодо посилань представника відповідача на факт винесення Шевченківським районним судом міста Києва ухвали від 05.11.2015 року по кримінальній справі 761/31097/15-к про її закриття у зв'язку з закінченням строків давності кримінального провадження № 32015100050000080 від 29.09.2015 року, за ознаками вчинення злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, а саме фактом фіктивного створення суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ Трейдстар , то згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень вказана ухвала законної сили не набрала.

Окружний адміністративний суд міста Києва обґрунтовано зазначив, що надані позивачем первинні документи, а саме акти наданих послуг та видаткові накладні є такими, що не підтверджують реальність виконання спірних господарських операцій, рух матеріальних активів між позивачем та його контрагентами, понесення позивачем реальних витрат у зв'язку з придбанням товарів і послуг.

Що стосується доводів представника позивача про використання придбаних товарів і результатів послуг у своїй господарський діяльності, а саме шляхом їх реалізації третім особам - замовникам, згідно поданих до суду договорів, то колегія суддів апеляційної інстанції вважає їх необґрунтованими, оскільки відсутні у матеріалах справи докази реального залучення до процесу надання послуг з використанням кранів і поставки товарів підприємств ТОВ Протер , ТОВ Трейдстар і ТОВ Крітіс . У зв'язку з цим суд не убачає причинно-наслідкового зв'язку між наданими позивачем первинними та іншими документами і спірними господарськими операціями.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про завищення ТОВ Алькор задекларованих показників витрат і податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період по взаємовідносинам з ТОВ Протер , ТОВ Трейдстар і ТОВ Крітіс , що призвело до заниження податкових зобов'язань по податку на прибуток і ПДВ, та відповідно вважає обґрунтованими і правомірними податкові повідомлення - рішення № 0003472202 і № 0003482202 від 11.09.2015 року.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Алькор - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 26.01.2017 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Файдюк В.В.