Рішення

від 04.10.2016 по справі 910/16570/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2016Справа №910/16570/16 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дезомаркет"

до публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

про стягнення 1 195 571,21 грн.

Представники сторін:

від позивача: Тян О.Б. - директор, відповідно до витягу з ЄДРПОУ № 22024607 від 15.06.2016 р.;

від відповідача: Лебідь О.В. - представник за довіреністю б/н від 13.05.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Дезомаркет" до публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" про стягнення 1 195 571,21 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно з договором №1 від 04.04.2014 року ним протягом квітня 2014 року - квітня 2015 року поставлено відповідачу ветеринарну продукцію на суму 3 262 240,75 грн.

На момент звернення з позовом основна сума заборгованості становить 730 662,09 грн.

У зв'язку з чим позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 730 662,09 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 425 977,64 грн. та трьох процентів річних в розмірі 38 931,49 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.09.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.09.2016 р.

19.09.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.

В судове засідання 26.09.2016 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 09.09.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 39214176, але 23.09.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.09.2016 року розгляд справи відкладено на 04.10.2016 року.

30.10.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 04.10.2016 року представник позивача надав суду для огляду оригінали видаткових накладних.

Суд оглянув надані позивачем оригінали видаткових накладних.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

04.04.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Дезомаркет" (постачальник) та публічним акціонерним товариством «Чорнобаївське» (код ЄДРПОУ 21307398) (покупець), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" (код ЄДРПОУ 00851519) укладено договір поставки №1.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити ветеринарні препарати, добавки, вакцини та іншу ветеринарну продукцію (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити товар.

Згідно з п. 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2015 року (п.13.2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, поставка здійснюється на умовах «CPT» правил Інкотермс - 2010, а саме постачальник зобов'язаний замовити і оплати поставки товару до покупця згідно умов договору.

Відпуск товару здійснюється за видатковими накладними (п.3.4 договору).

Право власності на товар і ризик випадкової загибелі товару переходить від постачальника до покупця після підписання видаткової накладної (п.3.5 договору).

Згідно з п.3.6 договору, датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару, що проводиться після розвантаження в місяці призначення, а саме: 75024, Херсонська обл.., Білозерський р-н., с. Чорнобаївка. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 3 500 440,75 грн. (за період з квітня 2014 року по квітень 2015 року включно), що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- №1 від 07.04.2014 року на суму 10 200,00 грн.;

- №3 від 16.04.2014 року на суму 8 500,00 грн.;

- №5 від 17.04.2014 року на суму 7 040,00 грн.;

- №7 від 24.04.2014 року на суму 43 703,00 грн.;

- №9 від 25.04.2014 року на суму 6 800,00 грн.;

- №11 від 11.04.2014 року на суму 1 875,00 грн.;

- №14 від 30.04.2014 року на суму 7 777,00 грн.;

- №17 від 08.05.2014 року на суму 9 520,00 грн.;

- №18 від 08.05.2014 року на суму 11 840,00 грн.;

- №23 від 15.05.2014 року на суму 34 881,00 грн.;

- №31 від 23.05.2014 року на суму 12 920,00 грн.;

- №37 від 28.05.2014 року на суму 107 799,98 грн.;

- №39 від 29.05.2014 року на суму 10 080,00 грн.;

- №48 від 05.06.2014 року на суму 33 640,00 грн.;

- №57 від 18.06.2014 року на суму 61 780,00 грн.;

- №61 від 19.06.2014 року на суму 16 320,00 грн.;

- №71 від 03.07.2014 року на суму 91 305,00 грн.;

- №73 від 07.07.2014 року на суму 35 280,00 грн.;

- №85 від 15.08.2014 року на суму 95 192,30 грн.;

- №89 від 21.08.2014 року на суму 25 123,75 грн.;

- №100 від 01.09.2014 року на суму 30 020,00 грн.;

- №103 від 02.09.2014 року на суму 33 180,00 грн.;

- №109 від 03.09.2014 року на суму 60 900,00 грн.;

- №110 від 04.09.2014 року на суму 95 100,00 грн.;

- №112 від 04.09.2014 року на суму 76 800,00 грн.;

- №114 від 05.09.2014 року на суму 51 420,60 грн.;

- №125 від 15.09.2014 року на суму 14 925,00 грн.;

- №128 від 17.09.2014 року на суму 34 935,00 грн.;

- №130 від 17.09.2014 року на суму 96 000,00 грн.;

- №136 від 23.09.2014 року на суму 15 660,00 грн.;

- №137 від 23.09.2014 року на суму 56 929,96 грн.;

- №146 від 02.10.2014 року на суму 90 700,46 грн.;

- №148 від 02.10.2014 року на суму 28 800,00 грн.;

- №153 від 07.10.2014 року на суму 11 165,00 грн.;

- №159 від 10.10.2014 року на суму 72 045,60 грн.;

- №161 від 13.10.2014 року на суму 34 892,56 грн.;

- №166 від 15.10.2014 року на суму 269 400,00 грн.;

- №176 від 24.10.2014 року на суму 6 781,50 грн.;

- №177 від 29.10.2014 року на суму 46 424,50 грн.;

- №181 від 31.10.2014 року на суму 63 519,50 грн.;

- №188 від 07.11.2014 року на суму 47 850,00 грн.;

- №192 від 11.11.2014 року на суму 46 710,00 грн.;

- №198 від 18.11.2014 року на суму 54 828,00 грн.;

- №209 від 10.12.2014 року на суму 31 421,26 грн.;

- №213 від 17.12.2014 року на суму 7 020,00 грн.;

- №220 від 25.12.2014 року на суму 33 226,00 грн.;

- №221 від 25.12.2014 року на суму 17 511,00 грн.;

- №223 від 29.12.2014 року на суму 59 717,00 грн.;

- №4 від 16.01.2015 року на суму 7 410,00 грн.;

- №9 від 22.01.2015 року на суму 32 328,00 грн.;

- №16 від 29.01.2015 року на суму 25 474,00 грн.;

- №21 від 04.02.2015 року на суму 128 640,00 грн.;

- №28 від 10.02.2015 року на суму 12 359,26 грн.;

- №219 від 10.02.2015 року на суму 14 300,00 грн.;

- №30 від 10.02.2015 року на суму 80 400,00 грн.;

- №32 від 13.02.2015 року на суму 11 951,10 грн.;

- №33 від 13.02.2015 року на суму 15 365,70 грн.;

- №34 від 13.02.2015 року на суму 80 400,00 грн.;

- №39 від 18.02.2015 року на суму 67 560,00 грн.;

- №42 від 20.02.2015 року на суму 135 120,00 грн.;

- №45 від 24.02.2015 року на суму 146 380,00 грн.;

- №48 від 26.02.2015 року на суму 319,00 грн.;

- №49 від 27.02.2015 року на суму 209 436,00 грн.;

- №50 від 27.02.2015 року на суму 15 365,70 грн.;

- №46 від 06.03.2015 року на суму 101 340,00 грн.;

- №60 від 11.03.2015 року на суму 90 080,00 грн.;

- №65 від 13.03.2015 року на суму 29 877,76 грн.;

- №67 від 18.03.2015 року на суму 32 596,80 грн.;

- №70 від 23.03.2015 року на суму 25 721,35 грн.;

- №73 від 30.03.2015 року на суму 14 193,90 грн.;

- №78 від 10.04.2015 року на суму 30 490,60 грн.;

- №86 від 22.04.2015 року на суму 16 127,10 грн.;

- №87 від 22.04.2015 року на суму 26 375,45 грн.;

- №88 від 24.04.2015 року на суму 18 814,96 грн.;

- №92 від 30.04.2015 року на суму 10 154,10 грн.;

- №93 від 30.04.2015 року на суму 2 400,00 грн.

Також, в матеріалах справи наявна накладна від покупця №3 від 24.12.2014 року (повернення товару) на суму 238 200,00 грн.

Тобто, фактично позивачем поставлено товар на загальну суму 3 262 240,75 грн.

Щодо тверджень відповідача про те, що видаткові накладні, надані ТОВ «Дезомаркет» як підтвердження здійснення поставки товару, не повинні бути прийняті судом як первинні документи, та не можуть підтверджувати факт здійснення поставки товару до ПАТ «Агрохолдинг Авангард» оскільки в них не зазначено посаду та дані особи, яка вчинила підпис у графі «від постачальника» та у графі «отримав(ла)», тобто неможливо встановить хто саме їх підписав, то суд зазначає наступне.

Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/70, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані , що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані , що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.5 пункту 2 згаданого Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

З наявних видаткових накладних вбачається, що зі сторони відповідача товар був отриманий, що підтверджується підписами на накладних, завірених печаткою публічного акціонерного товариства «Чорнобаївське» (правонаступником якого є позивач).

При цьому, слід зазначити, що вимоги наведених норм чинного законодавства щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 09 квітня 2013 року у справі №5023/5085/12.

Крім того, відповідно до п. 64 Постанови Кабінету Міністрів України № 1893 від 27.11.1998р. "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію", яка є обов'язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями. Контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство. Згідно п. 65 зазначеної постанови, особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Виходячи з вищезазначеного, особи які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує проти автентичності відтиску печатки, здійсненої на видаткових накладних, а матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату зазначеної печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача.

Таким чином, відтиск печатки підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - прийнятті товару).

Також, в матеріалах справи наявні надані позивачем копії податкових накладних за період з квітня 2014 року по квітень 2015 року (включно) та квитанції їх прийняття .

Щодо твердження відповідача про те, що позивач не надав суду докази того, що ним передавалися відповідачу усі без виключення документи, передбачені п.3.7 договору, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.7 договору, постачальник зобов'язаний надати покупцю оригінали наступних документів на товар:

- оригінал специфікації;

- рахунок-фактуру;

- ТТН;

- посвідчення про якість завірене мокрою печаткою на кожну транспортну одиницю;

- видаткову накладну на партію товару;

- податкової накладної;

- реєстраційне посвідчення державного зразка.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача щодо ненадання документів на товар відповідно до п.3.7 договору.

Крім того, відповідно до п.2.2 договору, одержаний товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем:

- по якості - відповідно до візуального огляду та сертифіката якості під час передачі товару представнику покупця та;

- по кількості - відповідно до даних, зазначених в видаткових накладних. Остаточна кількість поставленого товару визначається згідно до даних, зазначених в накладних на товар.

Згідно з п.3.8 договору, здача-приймання товару здійснюється сторонами по кількості - відповідно до видаткових накладних на товар (виходячи з ваги та або поставленого товару та відомостей специфікації), по якості - відповідно до вимог, зазначених у договорі.

До прийняття товару покупець здійснює перевірку кількості та якості (комплектності) товару (п.3.10 договору).

Якщо при прийманні товару покупцем буде виявлена невідповідність якості товару вимогам стандартів та супровідним документам - покупець у присутності представника постачальника зобов'язаний не приймати товар, склавши відповідний акт у простій письмовій формі про невідповідність товару у мовах, передбаченим договором.

Будь-які акти щодо невідповідності якості товару чи його кількості матеріали справи не містять.

Крім того в матеріалах справи наявні докази часткової оплати та акти приймання-передачі простих векселів, які підписані та скріплені печатками сторін, що не заперечувалась відповідачем в судовому засіданні.

Згідно з п.4.4 договору, ціна за договором становить суму всіх видаткових накладних на товар.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього , якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.4.2 договору, розрахунки за поставлений згідно договору товар здійснюється шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 15 (п'ятнадцять) банківських днів після розвантаження товару.

Оплата вважається здійсненою в момент виходу грошових коштів з поточного рахунку покупця (п.4.3 договору).

Додатковою угодою від 02.06.2014 року до договору поставки №1 від 04.04.2014 року доповнено ст. 4 пунктом 4.5 договору у наступній редакції: 4.5 оплата за товар може здійснюватись й іншими способами й формами, передбаченими чинним законодавством, у т.ч. з використанням вексельних розрахунків, зарахування зустрічних однорідних вимог тощо.

З наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що відповідачем на рахунок позивача сплачено за поставлений товар 1 419 822,55 грн.

Також, між сторонами договору підписано та скріплено їх печатками акти приймання-передачі простих векселів, відповідно до яких постачальник (позивач) приймає в якості належного виконання зі сторони покупця (відповідача) зобов'язань по оплаті товару, отриманого згідно договору поставки №1 від 04.04.2014 року, а саме:

- від 03.07.2014 року на суму 146 758,81 грн.;

- від 03.07.2014 року на суму 95 000,00 грн.;

- від 21.08.2014 року на суму 100 000,00 грн.;

- від 30.09.2014 року на суму 253 000,00 грн. та 255 000,00 грн.

Таким чином, загальна сума простих векселів переданих в якості належного виконання зобов'язання становила 1 111 758,81 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором поставки №1 від 04.04.2014 року у відповідача перед позивачем в сумі 730 659,39 грн. (3 500 440,75 (вартість поставленого товару) - 238 200,00 грн. (вартість поверненого товару) - 1 419 822,55 грн. (вартість оплаченого товару) - 1 111 758,81 грн. (вартість по векселям)) належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню частково.

В частині стягнення основного боргу в розмірі 2,70 грн. відмовити.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань позивачем нараховано індекс інфляції в розмірі 425 977,64 грн. та три проценти річних в розмірі 38 931,49 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком трьох процентів річних в розмірі 38 931,49 грн. та індексу інфляції в розмірі 425 977,64 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (03115, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 121 В, код ЄДРПОУ 00851519) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дезомаркет" (03115, місто Київ, вулиця Феодори Пушиної, будинок 8-А, офіс 109, код ЄДРПОУ 34575654) основний борг в розмірі 730 659 (сімсот тридцять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 39 коп., три проценти річних в розмірі 38 931 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот тридцять одна) грн. 49 коп., індекс інфляції в розмірі 425 977 (чотириста двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 64 коп. та судовий збір в розмірі 17 931 (сімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять одна) грн. 78 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 20.10.2016 року.

Суддя С.М. Мудрий