Ухвала

від 20.10.2016 по справі 917/1072/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

20.10.2016 Справа № 917/1072/15

За заявою Комунального госпрозрахункового підприємства "Союзрембуд"

про розстрочку виконання рішення суду по справі № 917/1072/15,

за позовом Приватного підприємства "Ниветра" (вул. 29 Вересня, буд. 18-А, офіс 34, м. Кременчук, Полтавська область, 39600)

до Комунального госпрозрахункового підприємства "Союзрембуд" (вул. Лейтенанта Покладова (колишня - ОСОБА_1), буд. 18, м. Кременчук, Полтавська область, 39601)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Кременчуцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 29 Кременчуцької міської ради Полтавської області (вул. Республіканська, буд. 76, м. Кременчук, 39608)

про стягнення 179726,40 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від стягувача: ОСОБА_2

від боржника (заявника): не з’явився

від третьої особи : не з’явився

Розглядається заява про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2015р. на 10 місяців шляхом виплати по 9578,10 грн. щомісячно згідно графіку (т.2 а.с.88-89).

Стягувач у відзиві від проти розстрочки виконання рішення заперечує, посилаючись на те, що борг виник у 2014 році; добровільно відповідач заборгованість не погасив; частина боргу була погашена в межах виконавчого провадження внаслідок дій державної виконавчої служби; збитковість діяльності боржника не є підставою для надання розстрочки виконання рішення суду, оскільки несплата відповідачем боргу призводить до погіршення фінансового становища стягувача.

Боржник засобами електронного зв’язку надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю направлення представника в судове засідання.

Зважаючи на те, що статтею 121 ГПК України встановлено обмежений десятиденний строк розгляду заяв про розстрочку виконання рішення суду, продовженню цей строк не підлягає, статтею 121 ГПК України не передбачено можливості відкладення розгляду даних заяв, а також що про час і місце слухання справи боржник був повідомлений належним чином, явка представників сторін для розгляду даної заяви судом обов’язковою не визнавалася, наявні в справі документи дають можливість розглянути заяву без присутності сторін, тому підстави для відкладення розгляду заяви відсутні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

За результатом розгляду справи № 917/1072/15 господарським судом Полтавської області прийнято рішення від 03.11.2015р. (т.1, а.с.166-170).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2015р. у даній справі було змінено шляхом викладення його резолютивної частини в такій редакції: «Стягнути з Комунального госпрозрахункового підприємства "Союзрембуд" (вул. Карла Маркса, буд.18, м. Кременчук, Полтавська обл., 39601; ідентифікаційний код 03332139) на користь Приватного підприємства "Ниветра" (вул. 29 Вересня, буд. 18-А, офіс 34, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; ідентифікаційний код 36093168) 95706,10 грн. основного боргу, 47448,58 грн. інфляційних, 2133,70 грн . річних» (т.2 а.с.62-69).

Також за постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. вирішено:

стягнути з Комунального госпрозрахункового підприємства "Союзрембуд" на користь Приватного підприємства "Ниветра" судовий збір у розмірі 2906,91 грн. за подання позовної заяви;

з Приватного підприємства "Ниветра" на користь Комунального госпрозрахункового підприємства "Союзрембуд" 1339,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. сторонами до касаційної інстанції не оскаржувалася та набрала законної сили.

На виконання вказаної постанови господарським судом Полтавської області були видані відповідні накази від 27.04.2016р. (т.2 а.с.80-82).

За постановою державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчука від 27.05.2016р. виконавче провадження з виконання наказу про стягнення з Комунального госпрозрахункового підприємства "Союзрембуд" на користь Приватного підприємства "Ниветра" судового збору у розмірі 2906,91 грн. було закінчено в зв’язку з фактичним виконанням (т.2 а.с.84). Вказаний наказ повернуто до господарського суду як виконаний (т.2 а.с.85).

Боржник звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду в частині стягнення з нього на користь ПП "Ниветра" 95706,10 грн. основного боргу, 47448,58 грн. інфляційних, 2133,70 грн . річних (т.2 а.с.88-89).

В обґрунтування заяви боржник посилається на те, що на виконання судового рішення на користь стягувача було сплачено 52414,27 грн.; боржник на даний час перебуває у складному фінансовому становищі; на підприємстві працює 32 особи; швидке стягнення всієї суми боргу за рахунок коштів та майна призведе до повної ліквідації підприємства та безробіття зазначених працівників.

Згідно ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб-стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках , які суд визначає, виходячи з особливого характерну обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об’єктивний вплив на виконання судового рішення. Крім того, повинні враховуватися інтереси обох сторін, зокрема їх матеріальний стан.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 червня2013року в справі №5-рп/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконання судового рішення є невід"ємною складовою права кожного на судових захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012року № 18-рп/2012)4 невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012року № 11-рп/2012).

У рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року в справі № 5-рп/2013 зазначено, що аналіз положень ст. 121 ГПК України дає підстави вважати, що ухвала господарського суду про розстрочку виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Як свідчать матеріали справи, заборгованість боржника перед стягувачем виникла за роботи, виконані у листопаді 2013 року . Під час розгляду справи відповідач заборгованість не погашав.

З даною заявою про розстрочку виконання рішення боржник звернувся після відкриття виконавчого провадження. До заяви не додано жодних доказів в підтвердження того, що боржник спроможний своєчасно виконати визначений ним у заяві графік платежів.

Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна сторона має право на виконання рішення суду протягом розумного строку.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п.1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Боржник не надав суду жодних та належних доказів відсутності коштів на рахунках чи відсутності або недостатності майна для погашення боргу. Боржник також не надав доказів загрози банкрутства в разі виконання судового рішення по даній справі.

Наданий боржником фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва свідчить про наявність збитків підприємства на кінець 2015 року (а.с.91-92). Жодних доказів щодо фінансового та майнового становища станом на жовтень 2016 року боржник суду не надав.

Таким чином, відсутні підстави для надання розстрочки виконання судового рішення у даній справі.

Враховуючи викладене, а також інтереси обох сторін, у задоволені заяви про розстрочку виконання рішення по справі № 917/1072/15 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 121, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви Комунального госпрозрахункового підприємства "Союзрембуд" про розстрочку виконання судового рішення у справі № 917/1072/15.

Суддя Т. М. Безрук